Рішення № 32467951, 17.07.2013, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2013 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого Лисака І.Н.,

суддів: Винту Ю.М., Яремка В.В.,

секретар Балацька-Гіряк О.П.

за участю: представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача - Єльшина Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит» про визнання частково недійсним іпотечного договору, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 19 квітня 2013 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

В січні 2013 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» про визнання іпотечного договору частково недійсним.

Посилалась на те, що 25.06.2007 року між нею та ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» (після реорганізації) був укладений договір відновлювальної кредитної лінії №45-01-07, згідно якого банк відкрив позичальнику відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 150 000,00 грн., а позичальник зобов'язався повернути отримані в рахунок кредитної лінії грошові кошти відповідно до графіку пониження ліміту з кінцевим терміном погашення до 25.06.2010 року і сплатою процентів в розмірі 18,5% річних. Крім того, 25.06.2007 року між нею та ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» (після реорганізації) був укладений кредитний договір №46-01-07, згідно якого банк надав кредит позичальнику в сумі 1 000 000,00 грн., а позичальник зобов'язався повернути отримані грошові кошти в строк до 25.06.2010 року і сплатою процентів. В забезпечення виконання зобов'язання між ОСОБА_3 та ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» був укладений договір іпотеки від 25.06.2007 року. Разом з тим, вважає, що договором іпотеки не встановлено строк, після якого порука припиняється, а визначені п.6.1 іпотечного договору вимоги суперечать ч.1 ст.251 та ч.1 ст.252 ЦПК України, а тому просила визнати недійсним з моменту укладення п.6.1 договору іпотеки від 25.06.2007 року.

Рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівці від 19 квітня 2013 року у задоволені позову ОСОБА_3 до ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» про визнання частково недійсним іпотечного договору відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить вищезазначене рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги. Посилається на те, що судом першої

_______________

справа №22ц-832/13р. Головуючий у І інстанції Вольська-Тонієвич О.В.

категорія: 19 Доповідач Лисак І.Н.

інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Зазначає, що підстави звернення до суду в 2010 році та 2013 році є різними та не є тотожними, а тому відмовляючи у задоволені позову з підстав пропуску строку позовної давності суд помилково прийшов до висновку, що їй раніше було відомо про порушення її права відповідачем. Про порушення свого права вона дізналася, коли Верховним Судом України були викладені правові позиції в постанові Верховного Суду України від 18 липня 2012 року №6-78цс. Вважає, свої позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В запереченнях на апеляційну скаргу ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» просить апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Вважає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні, а доводи апеляційної скарги не обґрунтованими.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, осіб які беруть участь у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи в межах заявлених в суді першої інстанції вимог, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції застосував строк позовної давності без встановлення обґрунтованості вимог, не дослідив та не зробив висновок щодо наявності чи відсутності порушень вимог закону в момент укладення договору, наявності порушення у зв'язку з цим прав сторони договору. Лише при встановлені обґрунтованості позовних вимог допускається відмова у їх задоволені через пропуск строку позовної давності звернення за захистом порушеного права.

З матеріалів справи вбачається, що згідно п.6.1 оспорюваного договору іпотеки від 25.06.2007 року договір набуває чинності з моменту нотаріального посвідчення і діє до повного виконання всіх зобов'язань за кредитним договором та договором іпотеки. Право іпотеки за договором виникає з моменту його нотаріального посвідчення. При частковому виконанні забезпечених іпотекою зобов'язань застава зберігається в початковому обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Такі підстави зазначені в ст.ст. 599-601, ст.604-609 ЦК України

Згідно ч.1 ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Так, відповідно до п.1 ст.17 Закону України «Про іпотеку» встановлюється як одна з підстав припинення іпотеки - припинення основного зобов'язання.

В кредитних договорах від 25.06.2007 року №45-01-07 та №46-01-07 встановлений строк виконання зобов'язання, яке забезпечувалось оспорюваним договором іпотеки, до 25 червня 2010 року.

Таким чином, п.6.1 договору іпотеки на момент укладення не суперечив вимогам ст.17 Закону України «Про іпотеку», ст. ст. 526, 572, 575, 598, 599 ЦК України, відповідав волевиявленню сторін, отже визначені позивачем підстави визнання його недійсним, передбачені ч.1 ст.215 ЦК України, не підтверджується належними доказами.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Відповідно до абз.7 п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року №12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» помилка суду І інстанції щодо правового обґрунтування рішення вважається зміною рішення.

Враховуючи наведене, рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 19 квітня 2013 року підлягає скасуванню в частині правового обґрунтування відмови в задоволені позову про визнання правочину в частині недійсним.

На підставі вищевикладеного, керуюсь ст. 307, 309, 314 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 19 квітня 2013 року змінити в частині правового обґрунтування відмови в задоволені вимог, відмовивши у визнанні правочину в частині недійсним за безпідставністю.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: