Рішення № 32466605, 25.06.2013, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №812/10684/12

Провадження № 2/812/4378/12

Рішення

Іменем України

25 червня 2013 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Дмитрієвої М.М.,

при секретарі Чернетенко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 182 860,40 гривень та судових витрат, -

в с т а н о в и в:

Позивач ПАТ «ОТП Банк» звернувся до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в якому просить суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитом в сумі 182860,40 гривень та судові витрати.

Свої вимоги обґрунтовують наступним.

Відповідно до укладених між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_1 кредитного договору №МL-200/778/2007 від 27.11.2007 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 26328,81 Швейцарських франків на купівлю нерухомого майна, строком погашення не пізніше 25.11.2027 року зі сплатою відповідної платні за користування кредитом. В якості забезпечення наданого кредитного договору №МL-200/778/2007 від 27.11.2007 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_2 був укладений договір поруки №SR-200/778/2007, на підставі якого поручитель взяв на себе зобов'язання відповідати за повне і своєчасне виконання ОСОБА_1 його зобов'язань перед позикодавцем та нести солідарну відповідальність за виконання умов кредитного договору. Однак, ОСОБА_1 порушує вимоги кредитного договору, а саме не виконує в обумовлені строки зобов'язання щодо сплати кредиту та відсотків, тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, але надав суду заяву про розгляд справи у відсутність представника позивача, ПАТ «ОТП Банк», без проведення фіксації судового процесу, підтримав викладане в заяві та наполягав на позовних вимогах, просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідачі в судове засідання повідомлені судом належним чином про час та місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з'явились, причину неявки суду не сповістили.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, а також дослідивши інші докази, що є в матеріалах справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.

У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно зі ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.

Згідно зі ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.ст. 57, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

27.11.2007 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № МL-200/778/2007, згідно умов якого банк надав позичальнику кредит на споживчі цілі на загальну суму 26328,81 Швейцарських франків. ОСОБА_1, в свою чергу, зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит у зазначеній сумі не пізніше 25.11.2027 року, а також сплатити відповідну платню за користування кредитом в порядку, на умовах та в строки, визначені кредитним договором.

Згідно з п. 4 частини № 1 кредитного договору №МL-200/778/2007 від 27.11.2007 року сума кредиту та процентів щомісяця погашається рівними частинами на протязі всього строку дії кредитного договору. Щомісячне погашення кредиту відбувається рівними частинами з нарахуванням процентів на залишок заборгованості по кредиту.

Відповідно до п. 3 частини № 1 кредитного договору № МL-200/778/2007 від 27.11.2007 року плаваюча процентна ставка становить 4,49% річних плюс Fidr (процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті тотожній Валюті кредиту, що розміщені в Банку на строк 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору).

Пунктом 1.5.1 частини № 2 кредитного договору № МL-200/778/2007 від 27.11.2007 року передбачено, що повернення відповідної частини кредиту здійснюється позичальником щомісяця у розмірі та строки, визначені у графіку платежів шляхом внесення готівки в касу банку або безготівковим перерахуванням на поточний рахунок, якщо інше не передбачено цим договором.

На підставі п.1.5.1.1 частини № 2 кредитного договору № МL-200/778/2007 від 27.11.2007 року нараховані проценти сплачуються позичальником одночасно з погашенням відповідної частини кредиту та в строк передбачений в графіку.

У зв'язку з тим, що позичальником не було дотримано зазначених вище умов кредитного договору, позивачем на підставі п.1.9.1 частини № 2 кредитного договору № МL-200/778/2007 від 27.11.2007 року було здійснено вимогу дострокового виконання позичальником його зобов'язань за кредитним договором в повному обсязі. Так, позивач направив ОСОБА_1 вимогу № 200-12-4-3/1721 від 20.11.2012 року про погашення заборгованості за кредитним договором (докази поштового направлення від 22.11.2012 року). Зазначена вимога підлягала виконанню протягом 30 календарних днів з дня її одержання, але до моменту відкриття судом провадження у справі (провадження у справі відкрито 24.12.2012 року) вона не виконана і відповідні суми позивачу не сплачені.

На підставі п. 4.1.1 частини № 2 кредитного договору № МL-200/778/2007 від 27.11.2007 року за порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів у визначені кредитним договором строки позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаних боргових зобов'язань за кожний день прострочки, пеня сплачується додатково до прострочених сум. Пеня позивачем розрахована відповідно до вимог ст. 258 ЦК України, відповідає вимогам по строкам позовної давності.

В якості забезпечення наданого кредитного договору № МL-200/778/2007 від 27.11.2007 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № SR-200/778/2007, а також між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є позивач, на підставі якого поручитель взяли на себе зобов'язання відповідати за повне і своєчасне виконання ОСОБА_1 його зобов'язань перед позикодавцем та нести солідарну відповідальність за виконання умов кредитного договору.

Відповідно до п. 1.2 договорів поруки № SR-200/778/2007 ОСОБА_2 відповідає як солідарний боржники і банк може звернутися з вимогою про виконання боргових зобов'язань як до боржника, так і до поручителів, чи до всіх одночасно.

Згідно з п.п. 3.1, 3.2 договору поруки № SR-200/778/2007 у випадку невиконання позичальником боргових зобов'язань перед банком за кредитним договором, поручитель зобов'язаний здійснити виконання боргових зобов'язань в обсязі, заявленому банком, протягом трьох банківських днів з дати надіслання банком відповідної письмової вимоги. Вимога про погашення заборгованості за кредитним договором № 200-12-4-3/1722 від 20.11.2012 року була надіслані позивачем на адресу ОСОБА_2 (докази поштового відправлення віл 22.11.2012 року), однак у зазначений строк не виконані.

Таким чином, ОСОБА_1 вимоги кредитного договору № МL-200/778/2007 від 27.11.2007 року не виконує, в обумовлені строки кредит та відповідну платню по ньому не сплачує. Позивач звертався до відповідачів з вимогою про сплату заборгованості по кредиту, попереджав про звернення до суду, однак останні заходів до погашення заборгованості не вжили.

Станом на 20.11.2012 року у ОСОБА_1 виникла заборгованість за кредитним договором № МL-200/778/2007 від 27.11.2007 року в сумі 182 860,40 гривень, а саме: 2094,76 Швейцарських франків, - сума основного боргу за тілом кредиту, 649,46 Швейцарських франків - проценти за користування кредитними коштами за період з 25.06.2012 року по 19.11.2012 року, 5488,03 гривень - нарахована пеня по кредиту за період з 27.06.2012 року по 02.11.2012 року.

Заперечення відповідача щодо передчасного звернення позивача до суду із позовом про стягнення боргу та відсутності у позивача підстав вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту спростовуються наступним.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів законодавства.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 взятих на себе обов'язків за кредитним договором не виконує, не сплачує поточних платежів та нарахованих процентів по кредиту з червня 2012 року у зв'язку з чим утворилась заборгованість.

Проте, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Наслідки порушення договору позичальником передбачені ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України, відповідно до яких якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позичкодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України, на підставі ч. 2 якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший процент не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, тобто норми про договір позики.

На підставі ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника відповідних коштів.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватись виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно зі ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо.

На підставі ст. 544 ЦК України боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в ході судового розгляду справи встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є поручителем перед позивачем за виконання умов кредитного договору № МL-200/778/2007 від 27.11.2007 року та солідарними боржниками. У зв'язку з невиконанням позичальником вимог зазначеного кредитного договору у позивача виникло право вимагати від ОСОБА_2 виконання зобов'язань по кредитному договору, які останній ігнорує. Тому є підстави для солідарного стягнення з відповідачів на користь позивача суми основного боргу по несплаченому кредиту, процентів за користування кредитними коштами та пені відповідно до приведеного позивачем розрахунку, який суд визнає належним доказом по справі.

Враховуючи викладене, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, так як судове рішення ухвалюється у повному обсязі на користь позивача, понесені ним і документально підтверджені судові витрати підлягають солідарному стягненню з відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 543, 544, 553, 554, 611, 617, 651, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 11, 59, 60, 88, 208, 209, 212-215, 214-215, 218, 223, 292, 294 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» (п/р 29093002900200 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528, код ЄДРПОУ 21685166) заборгованість в розмірі 182860,40 (сто вісімдесят дві тисячі вісімсот шістдесят) гривень 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» (п/р 29093002900200 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528, код ЄДРПОУ 21685166) судовий збір в розмірі 1935,90 (одна тисяча дев'ятсот тридцять п'ять) гривень 90 копійок, по 967 (дев'ятсот шістдесят сім) гривень 95 копійок з кожного.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя М.М. Дмитрієва