Постанова № 32465165, 08.07.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2013 р. Справа №805/6831/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14 год. 50 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі

судді Бєломєстнова О.Ю.

при секретарі Сімонові Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку по вул. 50-ї Гвардійської Дивізії, 17 адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кислотоупор ЛТД»

до державної податкової інспекції у Київському р-ні м. Донецька

Донецької області Державної податкової служби України

про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.12.2012р.

за участі представника позивача - Петрової Я.М.

представника відповідача - Кузьмичової Т.С.

ВСТАНОВИВ:

До Донецького окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Кислотоупор ЛТД» до державної податкової інспекції у Київському р-ні м. Донецька Донецької області Державної податкової служби України про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.12.2012р. №0000991504. У подальшому позивач зменшив розмір позовних вимог та просив скасувати зазначене повідомлення-рішення у частині зменшення розміру від'ємного значення ПДВ на суму 31 242,25 грн.

В обґрунтування заявленого позову позивач навів, що відповідачем була проведена документальна невиїзна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ за період з 01.09.2009р. по 31.10.2012р., результати якої відображені у акті №4086/15-4/30792203 від 06.12.2012р. На підставі цього акту перевірки 19.12.2012р. відповідачем було прийняте податкове повідомлення - рішення №0000991504, яким позивачеві зменшений розмір від'ємного значення суми бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за жовтень 2010 року на суму 31815 грн. Дане повідомлення-рішення позивач вважає необґрунтованим, оскільки формування ним податкового кредиту та податкових зобов'язань повністю відповідає відомостям, зазначеним у податкових накладних. У нього наявні усі первинні документи бухгалтерського обліку, які підтверджують виникнення податкових зобов'язань та права на податковий кредит саме у тому розмірі, який включений до складу податкових зобов'язань та податкового кредиту. Що стосується висновків відповідача про неправомірність включення до складу від'ємного значення ПДВ сум податкового кредиту, право на який виникло більш, ніж 1095 днів тому, позивач зазначає, що Податковий кодекс не встановлює таких обмежень. Визначені п. 102.5 ст. 102 ПК України обмеження стосуються сум ПДВ, заявлених до відшкодування, у той час як позивачем відповідних заяв до податкового органу не подавалося.

Представник позивача у судовому засіданні позові вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, що наведені вище.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, що наведені у запереченнях №898/9/10-013 від 07.06.2013 (а.с.108-110). За обставин, що наведені у акті перевірки №4086/15-4/30792203 від 06.12.2012р., вважає спірне податкове повідомлення-рішення обґрунтованим та правомірним.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд встановив наступне.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Кислотоупор ЛТД» є суб'єктом підприємницької діяльності - юридичною особою, код ЄДРПОУ 30792203, знаходиться на обліку як платник податків у відповідача.

Відповідач - державна податкова інспекція у Київському р-ні м. Донецька Донецької області Державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, який в спірних правовідносинах виконує функції, передбачені Податковим кодексом України.

Відповідачем була проведена документальна невиїзна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ за період з 01.09.2009р. по 31.10.2012р. Результати перевірки відображені у акті №4086/15-4/30792203 від 06.12.2012 (надалі - Акт перевірки).

Згідно з висновками цього акту позивачем порушені: п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 193.1 ст. 192, п.10 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (надалі - ПК України), внаслідок чого занижені податкові зобов'язання з ПДВ за період з 01.04.2010р. по 31.01.2011р. на суму 4 481 грн.; п. 198.1, п.198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п.201.6 ст. 201 ПК України, внаслідок чого завищений податковий кредит за період з 01.12.2009р. по 31.07.2012р. на суму 2 085 грн.; п. 200.4 ст. 200 ПК України, внаслідок чого до складу залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по декларації позивача за жовтень 2012 року неправомірно включена сума 25 249грн.

На підставі цього Акту перевірки 19.12.2012р. відповідачем було прийняте податкове повідомлення - рішення №0000991504, яким позивачеві зменшений розмір від'ємного значення суми бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за жовтень 2010 року на суму 31815 грн. Позивач оскаржує дане повідомлення-рішення частково, у сумі 31 242,25 грн.

Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Як вбачається зі змісту Акту перевірки, порушення п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 193.1 ст. 193, п.10 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, встановлені внаслідок не включення позивачем до складу податкових зобов'язань сум ПДВ за операціями з ТОВ «Снек-Груп» (сума ПДВ за податковою накладною, виданою у квітні 2010 року, за даними позивача склала 259,84 грн., у той час як за даними його контрагента складає 1760,11 грн.) та ТОВ «Атем» (сума ПДВ за податковою накладною, виданою у січні 2011 року, за даними позивача склала 110 658,75 грн., у той час як за даними його контрагента складає 113 639 грн.).

Більш докладно зміст порушення у Акті перевірки не наведений. Як пояснив у судовому засіданні представник відповідача, підставою для наведеного висновку стали відомості з автоматизованих інформаційних систем ДПС України (а.с. 206, 208).

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Снек-груп» був укладений договір оренди офісних та складських приміщень №34/1 від 01.08.2009р., за яким останнє приймало в оренду нежитлове приміщення загальною площею 1 413,4 кв.м. (а.с. 137-144). На підставі цього договору позивачем ТОВ «Снек-груп» були надані послуги на суму 1599,04 грн. у т.ч. ПДВ 259,84 грн., що підтверджується актом №ОУ-000026 від 01.04.2010р. (а.с. 145). Позивачем 01.04.2010р. видана податкова накладна №47 на суму ПДВ 259,84 грн. (а.с. 34), яка включена до складу податкових зобов'язань з ПДВ. Це підтверджується додатком 5 до декларації позивача з ПДВ за квітень 2010 року (п. 10 розділу 1, а.с. 42), реєстром виданих та отриманих податкових накладних (п.1 розділу 1, а.с. 187).

Що стосується господарських операцій позивача з ТОВ «Атем», судом встановлено, що між цими підприємствами був укладений договір постачання №12/10-1 від 23.12.2010 року, за умовами якого позивач поставив глину вогнетривку (а.с. 147-149). Факт постачання товару підтверджується відповідними залізничними квитанціями про приймання вантажу (а.с. 154-169). При цьому позивачем були видані податкові накладні №1 від 10.01.2011р. на суму ПДВ 3 166,67 грн., №2 від 11.01.2011р. на суму ПДВ 29 126,67 грн., №3 від 16.01.2011р. на суму ПДВ 16 146,67 грн., №5 від 18.01.2011р. на суму ПДВ 12 719 грн., №6 від 19.01.2011р. на суму ПДВ 16 079 грн., №7 від 22.01.2011р. на суму ПДВ 19 606,84 грн., №8 від 26.01.2011р. на суму ПДВ 13 813,91 грн. (а.с. 43-49). Включення зазначених сум ПДВ до складу податкових зобов'язань підтверджується додатком 5 до декларації позивача з ПДВ за січень 2011 року (а.с. 54), реєстром виданих та отриманих податкових накладних (п. 1-8 розділу 1, а.с. 193).

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

Згідно з п. 201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках зокрема такі обов'язкові реквізити, як ціна постачання без урахування податку (п. «є»); ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні (п. «ж»); загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку (п. «з»).

Видані позивачем податкові накладні у частині зазначення сум ПДВ відповідають наданим ним первинним документам бухгалтерського обліку. Отже, склад податкових зобов'язань позивача визначений виходячи з бази оподаткування, яка належним чином документально підтверджена.

У той самий час твердження відповідача про заниження податкових зобов'язань ґрунтуються виключно на відомостях автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПС України. У судовому засіданні представник відповідача пояснив, що перевірки ТОВ «Снек-груп» та ТОВ «Атем» з питання підтвердження відомостей, одержаних від позивача, податковими органами не проводилися.

За приписами ст. 11, 71 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На пропозицію суду позивач не надав доказів, які б підтверджували продаж позивачем товарів та послуг за іншою договірною ціною, ніж зазначена у первинних документах бухгалтерського обліку. Відтак, висновки Акту перевірки у цій частині не підтверджені зібраними у справі доказами та спростовуються наданими позивачем письмовими документами. Це обумовлює задоволення позовних вимог про скасування спірного податкового повідомлення-рішення у частині зменшення від'ємного значення ПДВ на суму 4 481 грн..

Як вбачається з Акту перевірки, порушення п. 198.1, п.198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п.201.6 ст. 201 ПК України за твердженням відповідача полягає у завищенні податкового кредиту на суму 2 085 грн. без виникнення податкових зобов'язань у продавців - ОСОБА_3 (сума ПДВ за податковою накладною, отриманою у грудні 2009 року, за даними позивача склала 1512,50 грн., у той час як за даними його контрагента - 0 грн.) та ТОВ «Фабрика Вольф» (сума ПДВ за податковою накладною, отриманою у липні 2012 року, за даними позивача склала 1226,92 грн., у той час як за даними його контрагента - 654,17 грн.).

Більш докладно зміст порушення у Акті перевірки не наведений. Як пояснив у судовому засіданні представник відповідача, підставою для наведеного висновку стали відомості з автоматизованих інформаційних систем ДПС України (а.с. 207, 209).

Позивач оскаржує спірне податкове повідомлення-рішення за виключенням сум зменшення від'ємного значення ПДВ у розмірі 572,75 грн., яка відповідає завищенню податкового кредиту за операціями з ТОВ «Фабрика Вольф», пояснюючи це подальшим поданням уточнюючого розрахунку. Тому предметом доказування у цій частині спору є правомірність / неправомірність формування позивачем податкового кредиту у січні 2010 року за господарською операцією з ФОП ОСОБА_3

Судом встановлено, що за накладною №7/2 від 29.12.2009 року позивачем було одержано від ФОП ОСОБА_3 вугілля марки АО у кількості 12,5 тон. на суму 7562,50 грн., у тому числі ПДВ 1512,50 грн. (а.с. 176). Вказаним продавцем була видана податкова накладна №9 від 29.12.2009р. на суму ПДВ 1512,50 грн. (а.с.60). Дана податкова накладна відображена у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, а також додатку 5 до декларації позивача з ПДВ за січень 2010 року (п.19 розділу 2, а.с. 67).

На час формування спірного податкового кредиту позивачем ПК України ще не набрав чинності (чинний з 01.01.2011р.), а тому посилання відповідача у Акті перевірки на порушення його норм суперечить положенням ст. 58 Конституції України.

У відповідності до п. 7.4.1, 7.5.1, 7.2.6 ст. 7 чинного на час виникнення спірних відносин Закону України «Про ПДВ» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення у платника податків права на податковий кредит є дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Судом встановлено, що одержана позивачем від ФОП ОСОБА_3 податкова накладна містить суму ПДВ, яка відповідає вартості товару, зазначеній у наданій позивачем накладній. Отже, склад податкового кредиту позивача визначений виходячи з бази оподаткування, яка належним чином документально підтверджена.

У той самий час твердження відповідача про завищення податкового кредиту ґрунтуються виключно на відомостях автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПС України.

Аналогічно попередньому порушенню, у судовому засіданні представник відповідача пояснив, що перевірки ФОП ОСОБА_3 з питання підтвердження відомостей, одержаних від позивача, податковим органом не проводилася.

За приписами ст. 11, 71 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На пропозицію суду позивач не надав доказів, які б підтверджували придбання позивачем товарів та послуг за іншою договірною ціною, ніж зазначена у первинних документах бухгалтерського обліку. Факту відсутності у контрагента позивача статусу платника ПДВ у Акті перевірки не відображено. Відтак, висновки Акту перевірки у цій частині не підтверджені зібраними у справі доказами та спростовуються наданими позивачем письмовими документами. Це обумовлює задоволення позовних вимог про скасування спірного податкового повідомлення-рішення у частині зменшення від'ємного значення ПДВ на суму 1 512,50 грн.

Також, як вбачається з Акту перевірки (а.с. 31-32), відповідачем було встановлене включення до складу залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по декларації позивача за жовтень 2012 року суми 25 249 грн., яка виникла у вересні 2009 року (додаток 2 до декларації, а.с. 85). Дана фактична обставина сторонами не оспорюється.

З посиланням на п.п. 102.1, 102.5 ст. 102, п. 200.1, 200.2, 200.3, 200.7 ст. 200 ПК України відповідач стверджує, що від'ємне значення податку, яке виникло за межами 1095 днів, не підлягає зарахуванню платником у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів (рядок 24 декларації).

Окремо відповідач посилається на те, що у разі оплати податкового кредиту платником податку, за приписами п. 200.1, 200.3 ст.200 ПК України відповідна сума підлягає включенню до бюджетного відшкодування. У разі ж, якщо за межами 1095 днів з моменту виникнення права на податковий кредит, він не був оплачений покупцем, встановлений ЦК України строк позовної давнини сплинув, і відповідні товари (послуги) не будуть оплачені, а тому вважаються безоплатно отриманими. З цього відповідач робить висновок про відсутність у такому разі факту придбання відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, що виключає право на податковий кредит.

Суд не погоджується з наведеними вище висновками відповідача з наступних підстав.

Відповідно до п. 102.5. ст. 102 ПК України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Ця норма регулює строки давнини у двох випадках - подання платником податку заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або заяви про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом. При цьому у останньому випадку строк 1095 днів починає обліковуватися від дня, наступного за днем отримання права на таке відшкодування.

Для застосування наведеної норми встановленню підлягає дата виникнення права на відшкодування податку.

Згідно з п. 200.1 ст. 200 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.3. ст. 200 ПКУ при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то за приписами п. 200.4. ст. 200 ПКУ:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

З наведених норм вбачається, що право на отримання бюджетного відшкодування виникає не раніш фактичної сплати сум податку отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України.

Під час перевірки відповідачем не був встановлений факт сплати позивачем на користь постачальників вартості товарів/послуг (у тому числі ПДВ), за операціями з придбання яких у позивача у вересні 2009 року виникло право на податковий кредит у сумі 25249 грн. Отже, відповідачем не була встановлена дата виникнення у позивача права на бюджетне відшкодування. Без її визначення застосування положень п. 102.5. ст. 102 ПК України є неможливим через відсутність обов'язкового елемента - отримання права на бюджетне відшкодування.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, за своєю економічною суттю є відшкодуванням податку, але в рахунок майбутніх платежів з ПДВ. Таке тлумачення відповідачем бюджетного відшкодування не ґрунтується на положеннях ПК України.

Виходячи з наведеного суд вважає, що відповідачем неправильно застосовані приписи п. 102.5 ст.102 ПК України, внаслідок чого його висновки про завищення суми від'ємного значення (рядок 24 декларації з ПДВ за жовтень 2012 року) на суму 25 249 грн. є протиправними.

Що стосується посилання відповідача на безоплатне отримання позивачем товарів/послуг, внаслідок чого підстави для виникнення права на податковий кредит у відповідності до п. 198.3 ст. 198 ПК України відсутні, суд зазначає наступне.

Згідно з п.198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Застосування цієї норми ПК України до відносин з формування спірного податкового кредиту позивачем, які мали місце у вересні 2009 року суперечить ст.58 Конституції України, оскільки ПК України набув чинності тільки 01.01.2011.

Крім того, твердження відповідача щодо закінчення визначеного ст. 257 ЦК України строку позовної давнини щодо неоплачених з вересня 2009 року сум його постачальникам, є необґрунтованим. Відповідачем під час перевірки не були досліджені конкретні господарські операції, за якими позивачем був сформований податковий кредит у вересні 2009 року. Зокрема ним не були встановлені дати виникнення відповідних зобов'язань, строки їх виконання, відсутність обставин, що можуть впливати на облік позовної давнини. Зважаючи на норми ст. 11, 71 КАС України суд у такому випадку не повинний підміняти контролюючий орган, та на власний розсуд визначати підстави для висновків про завищення від'ємного значення сум ПДВ.

Таким чином, виходячи з наведених вище обставин судом встановлена протиправність та необґрунтованість викладених у Акті перевірки позивача висновків, що обумовлює задоволення позовних вимог про скасування спірного податкового повідомлення-рішення у частині зменшення від'ємного значення ПДВ у частині зменшення розміру від'ємного значення ПДВ на суму 31 242,25 грн.

Судові витрати у відповідності до ст. 94 КАС України підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача пропорційно заявленим вимогам.

Керуючись, ст. ст. 2-15, 17-18, 69-71, 86, 87, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Кислотоупор ЛТД» до державної податкової інспекції у Київському р-ні м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.12.2012р. №0000991504 у частині зменшення розміру від'ємного значення ПДВ на суму 31 242,25 грн. задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Київському р-ні м. Донецька Донецької області Державної податкової служби від 19.12.2012р. №0000991504 у частині зменшення розміру від'ємного значення ПДВ на суму 31 242,25 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кислотоупор ЛТД» (83009 м.Донецьк, вул.Новоросійська, б.7, код 21956228) судові витрати з судового збору у сумі 312,42 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 08 липня 2013р. Постанова складена у повному обсязі 15 липня 2013р.

Суддя Бєломєстнов О. Ю.