Постанова № 32464491, 17.07.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

17.07.2013 р. справа №905/2373/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Бойченка К.І.

Суддів: Діброви Г.І., Стойки О.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Наутілус»

на рішення господарського суду Донецької області

від 03.06.2013 року

по справі №905/2373/13 /суддя Забарющий М.І./

за позовом: Державного підприємства «Одеська залізниця» м.Одеса

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Наутілус», м.Єнакієве

про стягнення 79830 грн. 00 коп.

За участю представників сторін:

від позивача - не з'явились

від відповідача - Горкавчук Г.І. - довіреність від 03.01.2013 року б/н

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Одеська залізниця» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Наутілус» 79830 грн. 00 коп. штрафу за неправильно зазначену у накладній №48041859 масу вантажу.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 03.06.2013 року позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Наутілус» на користь Державного підприємства «Одеська залізниця» 31932 грн. 00 коп. штрафу та 1720 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору. В решті позову - відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог та приписами ч. 3 ст. 233 Господарського Кодексу України.

Не погодившись з рішенням господарського суду Донецької області від 03.06.2013 року у справі №905/2373/13, відповідач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати згадане рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує на наступне:

- рішення господарського суду вважає незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права;

- неповне з»ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, пов»язані з порушенням процесу доказування, які допущені місцевим господарським судом.

Представник відповідача в судовому засіданні 17.07.2013 року підтримав доводи апеляційної скарги, надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції - скасувати.

Представник позивача в судове засідання 17.07.2013 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

До початку судового розгляду справи надав клопотання про відкладення розгляду справи, у в'язку із його зайнятістю в іншому судовому засіданні Вищого господарського суду України.

Колегія суддів, не приймає до уваги доводи клопотання позивача про відкладення розгляду справи, з огляду на наступне.

Згідно п.п. 3.9.2. розділу 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального Кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 Господарського процесуального Кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах, (статті 32-34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Неявка без поважних причин у судове засідання представника позивача та ненадання відзиву на апеляційну скаргу не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.

Частиною 2 ст.101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

26.10.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Наутілус» (далі-вантажовідправник) на адресу Ізмаїлівського морського торгівельного порту (далі-вантажоодержувач) у вагонах № 67910067, № 60492345 за залізничною накладною на групу вагонів №48041859 зі станції Єнакієве на станцію Ізмаїл відвантажило вугілля кам»яне, марки т-тощий, навалом, маркований вапном. За накладною у вагоні №67910067 вага нетто складає 71000 кг., тара - 22200 кг.; у вагоні №60492345 вага нетто складає 70000 кг., тара - 2240000.

28.10.2012 року вказані вагони з вантажем прибули на попутну станцію Знамґянка Одеської залізниці, на якій залізниця здійснила контрольне зважування вантажу.

За результатами зважування залізницею складений Комерційний акт серії АА №022947/862 від 28.10.2012 року, згідно з розділом Д якого, в вагоні №67910067 вага брутто складає 87800 кг., тара з документу - 22200 кг., нетто - 65600 кг., що менше проти даних залізничної накладної на 5400 кг., у вагоні № 60492345 вага брутто складає 85800 кг., тара з документа - 22400 кг., нетто - 63400 кг., що менше проти даних залізничної накладної на 6600 кг., в вагонах навантаження навалом, у вагоні № 67596437 нижче рівня бортів 250 мм, у вагоні № 67147827 - нижче рівня бортів 300 мм., у вагоні № 65381139 - нижче рівня бортів 800 мм.. На поверхні вантажу мається захисне маркування вапном, - не пошкоджене; у вагонах глухі торцеві стінки, люка щільно закриті, сліди втрати та крадіжки вантажу відсутні, каток не застосовувався, різниця маси в сторону зменшення підтвердилась (а.с. 10).

Загальна різниця маси в сторону зменшення складає 12000 кг. Зважування здійснювалось двічі, різниця маси в сторону зменшення підтвердилась.

По штатному розкладу зав. вантажним двором відсутній.

При надходженні вантажу у спірних вагонах на станцію призначення Ізмаїл Одеської залізниці здійснено контрольне зважування вантажу у спірних вагонах, за результатами якого у розділі Є Комерційного акта АА №022947/862/177 від 28.10.2012 року залізницею зроблена відмітка про те, що під час перевірки вантажу різниці між цим актом не виявлено.

На підставі ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у вищевказаних залізничних накладних масу вантажу позивачем на відповідача нарахований штраф в сумі 79830 грн. 00 коп. із розрахунку: 7983 х 5 х 2 = 79830 грн. 00 грн.

Відповідно до ст. 908 Цивільного Кодексу України, перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення.

Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно ч.3 ст.909 Цивільного Кодексу України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Як зазначено в ст.6 глави 1 Статуту залізниць України (далі-Статут залізниць) накладна-це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи-одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Згідно зі ст.24 Статуту залізниць вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Після прибуття вантажу на станцію вантажоотримувача перевізник та вантажоодержувач повинні керуватися приписами Правил видачі вантажу, затвердженими наказом Мінтрансу України № 644 від 21.11.2000р., зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 862/5083 (далі -Правила видачі вантажу).

Згідно абзацу 2 п.2.6. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, маса вантажу вважається правильною, якщо різниця між фактично виявленою масою і зазначеною в перевізних документах не перевищує 0,2%.

Згідно з п.5.5. розділу 5 "Правил оформлення перевізних документів", затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. за № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст.122 Статуту залізниць. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Відповідно до п.10 Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002р., зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08.07.2002р. за № 567/6855, комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчику, сортувальної платформи, старший прийомоздавальник) і прийомоздавальник станції, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Згідно п.12 Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002р., зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08.07.2002р. за № 567/6855, якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі "Є"комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: "Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено".

При невідповідності відомостей, указаних в акті попутної станції, фактичним даним, що виявлялись під час перевірки вантажу, багажу або вантажобагажу, складається новий комерційний акт.

За змістом ст. 129 Статуту залізниць обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Порядок оформлення відчеплення вагону від групової накладної та його досилання на станцію призначення до основної накладної врегульовано пунктом 6.9 Правил оформлення перевізних документів (в редакції наказу Міністерства інфраструктури від 08.06.2011 № 138), яким встановлено, що у перевізному документі на маршрут або групу вагонів робиться відмітка про відчеплення вагона із зазначенням номерів акта загальної форми та досильного перевізного документа.

Відповідно до п.6.9 Правил оформлення перевізних документів, у разі відчеплення вагона через його несправність станція, на якій відчеплено вагон, зобов'язана скласти про це акт загальної форми і досильний перевізний документ, за яким вагон направляється за призначенням.

У досильному перевізному документі у графі 20 "Найменування вантажу" робиться відмітка: "Досилається до основної відправки __ (вказуються станція відправлення і станція призначення) N ___", а також вказуються найменування (прізвище, ім'я та по батькові) одержувача та його поштова адреса.

У перевізному документі на маршрут або групу вагонів робиться відмітка про відчеплення вагона із зазначенням номерів акта загальної форми та досильного перевізного документа.

Відомості про відчеплений вагон викреслюються з відомості вагонів. Відмітка про відчеплення вагона засвідчується станцією відчеплення вагонів.

Пунктом 6.10 цих Правил встановлено, що станція призначення, видаючи вантаж, складає комерційний акт про відсутність відчепленого вагона із зазначенням номера досильного перевізного документа, за яким його буде дослано. Комерційний акт видається одержувачу, який повертає його на станцію після одержання досланого вантажу.

Матеріали справи свідчать про те, що залізницею не дотримано вимог наведених пунктів 6.9, 6.10 Правил оформлення перевізних документів.

Так, у накладній № 48041859 від 26.10.2012 на станції Знам»янка відомості про відчепленя спірних вагонів не викреслені.

У досильній накладній №40111106 від 28.10.2012 року відсутня відповідна відмітка, обсяг заповнення якої передбачено у графі 20 досильного перевізного документа.

У накладній №48041859 від 26.10.2012 року та у згаданому Комерційному акті відсутня відмітка про видачу вантажу, що прибув за досильною накладною №40111106 від 28.10.2012 року.

У графі 49 досильної накладної «Відмітки залізниці» вказано про складання 28.10.2012 року на станції Знам'янка комерційного акту № 022947/862, тоді як фактично складено комерційний акт АА № 022947/862.

З матеріалів справи слідує, що залізницею щодо спірних вагонів №67910067, №60492345 на станції Знам»янка 28.10.2012 року (час не зазначено) було складено акт загальної форми №32726, №32711, №1400 відповідно, в яких вказані обставини, що викликали їх складання, а саме, вагон відчеплений на веси перевірку. Згідно акту загальної форми від 28.10.2012 року №32726 вагони №67910067, №60492345 відчеплені для контрольної перевірки на статистичних вагах (а.с. 11).

Позивачем до матеріалів справи наданий витяг з Книги переваження станції Знам»янка зі змісту якого слідує, що переваження спірних вагонів мало місце 28.10.2012 р. з 15 год. 20 хв. до 17 год. 00 хв.

В матеріалах справи відсутні відомості про умови зберігання вантажу у спірних вагонах на станції Знам»янка після їх відчеплення (9:30 год.) до моменту зважування (15:20 год.) на станцію призначення за накладною №40111106 від 28.10.2012 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального Кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 43 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія дійшла висновку, що документи, які залізницею додані до матеріалів справи в обґрунтування позовних вимог, містять суперечливі дані.

Відтак, позивачем не доведено обґрунтованості та безспірності позовних вимог щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Наутілус» штрафу, нарахованого на підставі ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць.

За таких обставин оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Судові витрати за позовом та апеляційною скаргою покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

1) Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Наутілус» на рішення господарського суду Донецької області від 03.06.2013 року по справі №905/2373/13 - задовольнити.

2) Рішення господарського суду Донецької області від 03.06.2013 року по справі №905/2373/13- скасувати.

3) В задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Одеська залізниця» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Наутілус» штрафу в розмірі 79830 грн. 00коп. - відмовити повністю.

4) Стягнути з Державного підприємства «Одеська залізниця» м. Одеса (65023, м. Одеса, вул.Пантелеймонівська, 17, р/р 26002000262 в Одеській філії АК «Експрес-Банк» м.Одеса, МФО 328801, ЄДРПОУ 25426332) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Наутілус» (86420, Донецька область, м. Єнакієве, пр. Берегового, 40а, п/р 26006017270001 в ГФ АТ «Брокбізнесбанк, МФО 394578, код ЄДРПОУ 25104321) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 860 грн.25 коп.

5) Доручити господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя К.І. Бойченко

Судді Г.І. Діброва

О.В.Стойка