Рішення № 32464364, 04.07.2013, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2013 р. Справа № 917/906/13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", 36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, 5, в особі Кременчуцької філії, 39601, Полтавська область, м. Кременчук, вул. 60 років Жовтня, 8

до Комунального підприємства "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради, 39602, Полтавська область, м. Кременчук, пров. Героїв Бресту, 35а

про стягнення 25450705,07 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: Корцова Л.О.

від відповідача: Дрозд О.В.

В судовому засіданні 04.07.2013 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 25450705,07 грн. боргу за договором про постачання електричної енергії № 0334 від 02.09.2011 року, в т.ч. 23735441,44 грн. основного боргу, 1288853,94 грн. пені, 88117,33 грн. інфляційних витрат, 338292,36 грн. 3% річних.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з урахуванням клопотання б/н від 29.05.2013 року (а.с. 51), в якому позивач повідомив про допущення описок у позовній заяві.

Представник відповідача в судових засіданнях та наданому до суду відзиві на позов № 23/3751 від 27.05.2013 року (а.с. 28-31) проти задоволення позову, посилаючись на збитковість підприємства, внаслідок чого останнє не може повністю проводити оплату за спожиту електричну енергію, а також здійснювати обов'язкові платежі (податки, збори). Крім того, представник відповідача вказує на те, що виконаний позивачем розрахунок суми боргу є невірним, у зв'язку з чим підлягає коригуванню. Також у своєму відзиві на позовну заяву відповідач просить зменшити розмір штрафних санкцій на розсуд суду.

В судовому засіданні 04.07.2013 року представник відповідача визнав наявність заборгованості за спірним договором в розмірі 23735441,44 грн., надавши до суду відповідний акт звірки (а.с. 156-157).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

02.09.2011 року між Комунальним підприємством "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради (відповідач, споживач) та Публічним акціонерним товариством "Полтаваобленерго" в особі Кременчуцької філії (позивач, постачальник) був укладений договір про постачання електричної енергії за № 0334 (а.с. 7-10), у відповідності до якого постачальник взяв на себе зобов'язання продавати електроенергію (як різновид товару) споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 15343,1 кВт, а споживач - оплачувати постачальнику вартість використаної (купленої) електроенергії та здійснювати інші платежі згідно договору (розд. 1 договору).

Відповідно до п. 9.4. договору про постачання електричної енергії за № 0334 від 02.09.2011 року (далі - договір) цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та укладається на строк до 31.12.2011 року. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Згідно п. 2.2.2. договору електроенергія постачається споживачу в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 та з урахуванням умов розділу 6 цього договору із забезпеченням отримання споживачем електроенергії на рівні дозволеної потужності 13980,1 кВт.

Як вбачається зі змісту п. 7.5. договору, обсяги спожитої (переданої) споживачеві електроенергії фіксуються у відповідних актах, що складаються на підставі показів засобів обліку електроенергії та умов додатка "Графік зняття показів засобів обліку електроенергії" (а.с. 100).

У відповідності до положень п. 2.3.3. договору споживач зобов'язаний оплачувати постачальнику вартість електроенергії згідно умов додатків "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобів обліку електроенергії"

Згідно п. 2 Порядку розрахунків (а.с. 11) остаточний розрахунок за минули розрахунковий період (період з 0:00 годин 1-го числа попереднього місяця до 0:00 годин такого ж числа поточного місяця) здійснюється споживачем самостійно протягом 5 операційних днів з дня отримання рахунку.

Позивач взяті на себе за договором зобов'язання виконав належним чином і в повному обсязі, про що свідчать надані до матеріалів справи копії відомостей про фактичні покази розрахункових приладів обліку електричної енергії, актів про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти, рахунків на оплату відпущеної електроенергії за період з травня 2012 року по лютий 2013 року (а.с. 52-99).

Разом із тим, відповідач в порушення умов укладеного договору свої зобов'язання виконав лише частково, внаслідок чого сума його заборгованості за вищевказаний період склала 23735441,44 грн.

У позовній заяві позивач крім основного боргу в розмірі 23735441,44 грн. просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 1288853,94 грн., інфляційні витрати в розмірі 88117,33 грн. та 3% річних в розмірі 338292,36 грн.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші угоди (правочини), передбачені законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом приписів ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно ст. ст. 509, 510 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім передбачених законом випадків.

Положеннями ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Наданими до матеріалів даної справи доказами підтверджуються факт існування між сторонами договірних правовідносин з приводу постачання електроенергії, обсяги відпущеної електроенергії, факт виставлення рахунків на оплату електроенергії, факт наявності заборгованості в сумі 23735441,44 грн., а також факт прострочення виконання грошових зобов'язань відповідачем. Крім того, як вже було вказано вище, відповідачем надано до суду акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.04.2012 року по 01.03.2013 року, в якому він визнає наявність заборгованості за договором в розмірі 23735441,44 грн.

З урахуванням вищенаведеного позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 23735441,44 грн. боргу є правомірними та обгрунтованими, внаслідок чого підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

За змістом положень ст. ст. 216, 218, 229, 230, 231 ГК України боржник несе господарсько-правову відповідальність за невиконання ним грошового зобов'язання шляхом застосування до нього господарських санкцій.

У відповідності до ст. ст. 546, 549, 550 ЦК України зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом або пенею) - грошовою сумою або іншим майном, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вичиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно п. 9 Порядку розрахунків у разі несвоєчасної оплати обумовлених цим Порядком платежів постачальник проводить споживачу нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня. На суму боргу здійснюються компенсаційні нарахування на встановлений індекс інфляції та 3% річних за весь період прострочення.

Перевіривши за допомогою ІАЦ "Ліга" надані позивачем розрахунки пені, інфляційних витрат та 3% річних (а.с. 13-19), суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині в повному обсязі.

Доводи відповідача щодо невірно виконаних позивачем розрахунків ціни позову судом до уваги не приймаються як такі, що грунтуватись на запереченнях з приводу розміру основного боргу.

Згідно ст. 83 ГПК України господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Положення аналогічного змісту містяться у ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України.

Обгрунтовуючи клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, відповідач посилається на скрутне матеріальне становище та збитковість підприємства, наявність податкових боргів, несвоєчасну оплату послуг з водопостачання та водовідведення з боку населення, наявність заборгованості держави перед відповідачем по відшкодуванню різниці в тарифах на загальну суму 33300000,00 грн. тощо. Крім того відповідач звертає увагу на те, що в 2012 році звертався до позивача з пропозицією врегулювати питання стосовно погашення заборгованості в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 517 від 11.06.2012 року, але позивач цією можливістю не скористався. Погашення існуючої перед позивачем заборгованості в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 167 від 20.03.2013 року, як вказує відповідач, на даний час є неможливим. Наведені обставини підтверджені відповідачем необхідними доказами, наданими до матеріалів справи (а.с. 34-36, 147-148).

Дослідивши надані до матеріалів справи письмові докази та проаналізувавши доводи відповідача, суд вважає за можливе зменшити розмір штрафних санкцій на 50%, внаслідок чого стягненню підлягає 644426,97 грн. пені.

Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про задоволення позову.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради (39602, Полтавська область, м. Кременчук, пров. Героїв Бресту, 35а, код ЄДРПОУ 03361655) на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, 5) в особі Кременчуцької філії (39601, Полтавська область, м. Кременчук, вул. 60 років Жовтня, 8, р/р 26038301373 у філії ПО ВАТ "Ощадбанк", МФО 331467, код ЄДРПОУ 25717118) - 23735441,44 грн. основного боргу.

3. Стягнути з Комунального підприємства "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради (39602, Полтавська область, м. Кременчук, пров. Героїв Бресту, 35а, код ЄДРПОУ 03361655) на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, 5) в особі Кременчуцької філії (39601, Полтавська область, м. Кременчук, вул. 60 років Жовтня, 8, р/р 26005054501124 в ПФ ПРУ КБ "Приватбанк" м. Полтава, МФО 331401, код ЄДРПОУ 25717118) - 644426,97 грн. пені, 88117,33 грн. інфляційних витрат, 338292,36 грн. 3% річних та 68820,00 грн. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 09.07.2013 року.

Суддя Гетя Н.Г.