Рішення № 32464358, 04.07.2013, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2013 р. Справа № 917/886/13

За позовом Приватного акціонерного товариства "Торговий Дім "ЦУМ", 36020, м. Полтава, вул. Жовтнева, 28/13

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 54991,83 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: Таранцев М.А.

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 04.07.2013 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 54991,83 грн. заборгованості за договором на оренду торгових площ у Приватному акціонерному товаристві "Торговий Дім "ЦУМ" за № 3-Н від 01.12.2011 року, в т.ч. 45100,00 грн. основного боргу, 7887,43 грн. пені, 437,89 грн. інфляційних витрат та 1566,51 грн. 3% річних.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з урахуванням клопотання б/н від 04.07.2013 року про зменшення розміру позовних вимог (а.с. 35), у відповідності до якого позивач внаслідок здіснення перерахунку просить суд стягнути з відповідача 3463,17 грн. пені.

У відповідності до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач має право до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Клопотання приймається до розгляду, внаслідок чого судом розглядаються позовні вимоги про стягнення 50567,57 грн. боргу за договором на оренду торгових площ у Приватному акціонерному товаристві "Торговий Дім "ЦУМ" № 3-Н від 01.12.2011 року, в т.ч. 45100,00 грн. основного боргу, 3463,17 грн. пені, 437,89 грн. інфляційних витрат та 1566,51 грн. 3% річних.

Відповідач в судове засідання не з'явився, докази отримання копії ухвали від 02.07.2013 року (а.с. 34) відповідачем станом на 04.07.2013 року до суду не повертались. Разом із тим, відповідно до наданого позивачем до суду витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 32) станом на 01.07.2013 року місцем проживання відповідача є: АДРЕСА_1, що співпадає із вказаною у позові адресою. За таких обставин відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду даної справи.

У зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних в матеріалах справи, достатньо і господарський суд повідомляв належним чином відповідача про час, дату та місце проведення судового засідання, а його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті, справа розглядається за наявними у ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

01.12.2011 року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (відповідач, орендар) та Приватним акціонерним товариством "Торговий Дім "ЦУМ" (позивач, орендодавець) був укладений договір на оренду торгових площ у Приватному акціонерному товаристві "Торговий Дім "ЦУМ" за № 3-Н (а.с. 10), у відповідності до якого орендодавець зобов'язався передати, а орендар - прийняти в тимчасове користування частину нежитлового приміщення площею 46 м2, розташованого за адресою: м. Полтава, вул. Жовтнева, 28/13 (далі - об'єкт) для самостійного використання згідно зі статутом орендаря, а саме - з метою торгівлі сувенірами (п. п. 1.1., 1.5. договору).

Згідно п. п. 2.5., 2.6. договору на оренду торгових площ у Приватному акціонерному товаристві "Торговий Дім "ЦУМ" № 3-Н від 01.12.2011 року (далі - договір) термін оренди встановлюється з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, договір пролонгації не підлягає.

На виконання умов укладеного договору між сторонами був підписаний акт прийому-передачі нежилого приміщення б/н від 31.12.2011 року (а.с. 11), за яким відповідачеві було передано в оренду обумовлений договором об'єкт оренди.

У відповідності до п. 3.2.10. договору орендар зобов'язаний оплачувати орендну плату і вартість послуг в розмірах та у строки, встановлені договором.

Згідно із п. 4.1. договору розмір орендної плати за оренду торгових площ складає 150,00 грн. в місяць за 1 м2 та сплачується до 15-го числа за наступний місяць оренди. При цьому відповідно до 4.2. договору розмір орендної плати щомісячно підлягає індексації шляхом множення розміру орендної плати на індекс, що розраховується шляхом ділення розміру офіційного курсу гривні до долара США, встановленого НБУ на день здійснення оплати, на розмір офіційного курсу гривні до долара США, встановленого НБУ на дату укладення цього договору.

Відповідно до приписів п. 4.3. договору витрати, пов'язані з оплатою використаних комунальних послуг (водопостачання, газ, каналізація, додаткове електрозабезпечення, охорона), в орендну плату не включаються і оплачуються окремо згідно виставлених рахунків.

Як вказується у позові, переданий за договором об'єкт оренди використовувався відповідачем у період з січня по травень 2012 року, за вказаний період позивачем були виставлені відповідні рахунки на загальну суму 45100,00 грн. (а.с. 13-17).

Разом із тим, відповідач в порушення умов договору зазначену суму заборгованості не сплатив, що і стало приводом для звернення до суду з цим позовом.

У позовній заяві (з урахуванням клопотання про зменшення розміру позовних вимог) позивач по справі крім суми основного боргу в розмірі 45100,00 грн. просить суд стягнути з відповідача пеню за період з 16.12.2011 року по 14.10.2012 року в розмірі 3463,17 грн., нараховану окремо по кожному місяцю оренди, а також інфляційні витрати в розмірі 437,89 грн. за період з січня 2012 року по січень 2013 року та 3% річних в розмірі 1566,51 грн. за період з 01.01.2012 року по 15.04.2013 року.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, ст. 174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші угоди (правочини), передбачені законом.

Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. ст. 509, 510 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім передбачених законом випадків.

Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Наданими до матеріалів даної справи доказами підтверджуються факт існування між сторонами договірних правовідносин з приводу оренди частини нежитлового приміщення, період користування об'єктом оренди, факт наявності заборгованості за договором в сумі 45100,00 грн., факт виставлення позивачем відповідних рахунків та факт прострочення виконання грошових зобов'язань відповідачем. Крім того, наявнвсть заборгованості за договором, в т.ч. в сумі 45100,00 грн., визнається відповідачем у підписаній між сторонами 17.01.2013 року додатковій угоді до договору (а.с. 12).

З урахуванням вищенаведеного позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 45100,00 грн. боргу є правомірними та обгрунтованими, внаслідок чого підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

За змістом положень ст. ст. 216, 218, 229, 230, 231 ГК України боржник несе господарсько-правову відповідальність за невиконання ним грошового зобов'язання шляхом застосування до нього господарських санкцій.

Згідно ст. ст. 546, 549, 550 ЦК України зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом або пенею) - грошовою сумою або іншим майном, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вичиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Можливість нарахування неустойки (пені) за порушення орендарем термінів оплати, зазначених у п. 4.1. договору, передбачено п. 5.1. даного договору.

Як вбачається з наданого до справи розрахунку (а.с. 36), нарахування пені здійснено позивачем з урахуванням положень Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (№ 543/96-ВР від 22.11.1996 року), тобто виходячи з подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За результатами дослідження наданого позивачем розрахунку пені судом встановлено наступне.

Нарахування пені здійснюється позивачем по кожному місяцю окремо, починаючи з 16 числа місяця, що передує місяцю оренди, що в повному обсязі узгоджується з приписами п. 4.1. договору. При цьому кожного разу пеня нараховується на 182 дня прострочення платежу, тобто:

- з 16.12.2011 року по 14.06.2012 року (182 дня) - 697,13 грн.;

- з 16.01.2012 року по 15.07.2012 року (182 дня) - 697,13 грн.;

- з 16.02.2012 року по 15.08.2012 року (182 дня) - 697,13 грн.;

- з 16.03.2012 року по 13.09.2012 року (182 дня) - 697,13 грн.;

- з 16.04.2012 року по 14.10.2012 року (182 дня) - 674,65 грн.

Наведене повністю відповідає вимогам, встановленим ч. 6 ст. 232 ГК України.

Водночас, за результатами перевірки розрахунку пені за допомогою ІАЦ "Ліга" судом виявлені деякі арифметичні помилки, допущені під час здійснення нарахування. Крім того, судом встановлено, що позивачем не враховані вихідні дні, на які протягом заявленого періоду припадали останні дні виплати винагороди, що в силу приписів ст. 254 ЦК України є підставою для перенесення термінів виконання відповідачем своїх зобов'язань на перші за ними робочі дні.

За таких обставин судом здійснено власний перерахунок пені, яка склала:

- у період з 16.12.2011 року по 14.06.2012 року - 685,90 грн.;

- у період з 17.01.2012 року по 15.07.2012 року - 677,24 грн.;

- у період з 16.02.2012 року по 15.08.2012 року - 677,24 грн.;

- у період з 16.03.2012 року по 13.09.2012 року - 673,67 грн.;

- у період з 17.04.2012 року по 14.10.2012 року - 669,11 грн.

Відтак, загальна сума пені, що підлягає стягненню, становить 3383,16 грн.

Так само судом з урахуванням наведеного вище було здійснено перерахунок 3% річних за період з 01.01.2012 року по 15.04.2013 року, які склали 1565,03 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення витрат від інфляції не підлягають задоволенню, оскільки у кожному із зазначених періодів нарахування сукупний індекс інфляції складав менше одиниці (лист Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року, інформаційний лист Вищого господарського суду України № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 року).

Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Приватного акціонерного товариства "Торговий Дім "ЦУМ" (36020, м. Полтава, вул. Жовтнева, 28/13, код ЄДРПОУ 24566858) - 45100,00 грн. основного боргу, 3383,16 грн. пені, 1565,03 грн. 3% річних та 1702,83 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 09.07.2013 року.

Суддя Гетя Н.Г.