Постанова № 32462116, 16.07.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2013 р. Справа № 926/614/13

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузя В.Л.

суддів Желіка М.Б.

Малех І.Б.

Представники сторін - не з'явилися;

розглянувши апеляційну скаргу б/н від 25.06.13 Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал - Імоб", м.Чернівці

на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 10.06.13

у справі № 926/614/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал - К", м.Чернівці

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал - Імоб", м.Чернівці

про визнання права власності

Відповідно до протоколу від 01.07.13 розподілу справ КП «Документообіг господарських судів», справу № 926/614/13 розподілено до розгляду судді - доповідачу Кузю В.Л.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 02.07.13 у склад колегії для розгляду справи № 926/614/13 господарського суду Чернівецької області введено суддів - Малех І.Б. та Желіка М.Б.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 02.07.13 апеляційну скаргу у справі № 926/614/13 прийнято до провадження, справу призначено до розгляду на 16.07.13.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 10.06.13 у справі № 926/614/13 (суддя Ніколаєв М.І.) заяву про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на нерухоме майно (корпуса та споруди, реконструйовані під фабрику по виробництву акрилової пряжі, що знаходиться в смт. Глибока Чернівецької області по вул.Радгоспна, 6/Б та зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобал - Імоб») до набрання чинності рішенням по справі.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду про забезпечення позову.

При цьому скаржник зазначає про те, що вчинення ним дій щодо державної реєстрації права власності на реконструйований об'єкт жодним чином не є діями, внаслідок яких майно може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення. Крім того, як зазначає скаржник, в матеріалах справи не міститься доказів того, що відповідачем проводиться реалізація вказаного майна чи підготовчі дії до його реалізації.

А відтак, на думку апелянта, судом було безпідставно та з порушенням вимог закону вжито заходи забезпечення позову.

12 липня 2013 року на адресу Львівського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити та залишити ухвалу Господарського суду Чернівецької області без змін з підстав її законності та обґрунтованості.

Крім того, 12.07.13 на адресу Львівського апеляційного господарського суду надійшло клопотання від представників позивача про відкладення розгляду справи.

Відповідач участі свого уповноваженого представника у судовому засіданні не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового розгляду що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки, явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи те, що ухвалою суду від 02.07.13 участь представників сторін обов'язковою не визнавалась та зважаючи на скорочений термін розгляду апеляційних скарг на ухвали місцевого суду, встановлений ст.102 ГПК України, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду відмовляє у задоволенні поданого клопотання та вважає за можливе розглянути матеріали апеляційної скарги без участі представників сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 99 ГПК України у судовому засіданні 16.07.13 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що підстави для скасування ухвали Господарського суду Чернівецької області від 10.06.13 у справі № 926/614/13 - відсутні, з огляду на наступне:

Рішенням Господарського суду Чернівецької області у справі № 5027/720/2012, яке залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 16.04.13 визнано недійсним договір купівлі-продажу від 28.07.06 нежитлових будівель, що знаходяться в смт. Глибока по вул. Радгоспна, 6Б, а саме: складська будівля, площею - 12103, 7 кв. м. (Літ. А); допоміжна будівля, площею - 248.2 кв. м. (Літ. Б); допоміжна будівля, площею - 45,8 кв. м. (Літ. В);допоміжна будівля, площею - 45,8 кв. м. (Літ. Г); допоміжна будівля, площею - 12,4 кв. м. (Літ. Д); допоміжна будівля, площею - 20,5 кв. м. (Літ. Е); огорожа, бетонні плити, відмічені в плані Літ -І; каналізація, бетонні труби, відмічені в плані № 1 - 7, який був укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал-К" та товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал-Імоб"; застосовано до недійсного правочину правові наслідки, передбачені ст. 216 Цивільного кодексу України, шляхом зобов'язання кожної із сторін повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал - К» звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал - Імоб» про визнання права власності на вищевказані нежитлові будівлі.

10 липня 2013 року позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке було задекларовано ТОВ «Глобал - Імоб» та є предметом поданого позову.

При цьому позивач посилається на те, що невжиття таких заходів може призвести до невиконання рішення по справі, оскільки відповідачем з метою ухилення від виконання іншого рішення (справа № 5027/720/2012) вчиняються дії, спрямовані на проведення реєстрації права власності на спірне майно, що дасть можливість відповідачу здійснити терміновий продаж вказаного майна.

Як встановлено місцевим господарським судом, 16.04.13 Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю у Чернівецькій області зареєстровано подану відповідачем декларацію про готовність об'єкта (корпуса та споруди, реконструйовані під фабрику по виробництву акрилової пряжі) по вул. Радгоспній 6/Б в смт. Глибока до експлуатації. З тексту поданої декларації вбачається, що відповідач декларує про готовність до експлуатації нерухомого майна, право власності на який просить визнати за собою позивач у даній справі - Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал-К».

Дана декларація є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об'єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього (п. 13 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою КМ України від 13.04.11 № 461).

Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно зі ст. 67 ГПК України, позов забезпечується:- накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; - забороною відповідачеві вчиняти певні дії; - забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; - зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; - зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Разом з цим, заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про те, що доказом вчинення відповідачем дій, які можуть унеможливити чи значно утруднити виконання рішення суду у даній справі, є його намагання та отримання декларації, про готовність об'єкта до експлуатації, звернення до Реєстраційної служби Глибоцького РУЮ із заявою про оформлення за ним права власності на нерухоме майно, та можливість вчинення відповідачем інших дій по укладенню саме ним угод на забезпечення цих спірних об'єктів необхідними ресурсами і таким чином, невиконання ним рішення суду першої та касаційної інстанцій у справі № 5027/720/2012, а тому, місцевий господарський суд правомірно, з врахуванням положень ст.ст. 66,67 ГПК України, задоволив заяву про забезпечення позову.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, покладних в основу оскаржуваної ухвали.

Твердження апелянта щодо незаконності оскаржуваного судового акту не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Таким чином, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що ухвала суду першої інстанції у даній справі є законною та обґрунтованою, а тому її слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Також суд апеляційної інстанції зазначає, що враховуючи положення ст.ст. 49, 105 ГПК України, витрати за подання апеляційної скарги слід покласти на скаржника.

Керуючись ст.ст. 103, 105, 106 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал - Імоб" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 10.06.13 у справі № 926/614/13 залишити без змін.

3. Судові витрати за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 17.07.13

Головуючий суддя Кузь В.Л.

Суддя Желік М.Б.

Суддя Малех І.Б.