Постанова № 32462112, 11.07.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" липня 2013 р. Справа№ 910/5545/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Остапенка О.М.

Мальченко А.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явились

від відповідача: не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» на рішення господарського суду міста Києва від 15.05.2013р. (повний текст підписано 20.05.2013р.)

у справі № 910/5545/13 (суддя Підченко Ю.О.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія

«Альфа Страхування»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія

«Нова»

про відшкодування шкоди в сумі 25 500, 00 грн. в порядку регресу

В судовому засіданні 11.07.2013р. відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

В березні 2013р. Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Альфа Страхування» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» про відшкодування шкоди в сумі 25 500, 00 грн. в порядку регресу.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначав, що виплативши своєму страхувальнику згідно договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № 046.0219209.009 від 19.01.2010р. страхове відшкодування, набув права зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, якою, на думку позивача, є відповідач, згідно полісу № ВС/8877708.

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.05.2013р. у справі № 910/5545/13 позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» в порядку регресу суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 25 500, 00 грн. та 1 720, 50 грн. судового збору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального та процесуального права, рішення прийнято з неправильним з'ясуванням фактичних обставин справи, оскільки, на думку відповідача, звіт про визначення вартості матеріального збитку складено з порушенням та особою, кваліфікація та право якої на проведення автотоварознавчої експертизи не підтверджені, а тому наведені в ньому розрахунки не можуть підтверджувати вартість матеріального збитку.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2013р. для розгляду справи № 910/5545/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий-суддя Скрипка І.М., судді - Остапенко О.М., Мальченко А.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2013р., колегією суддів в зазначеному складі, прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 11.07.2013р.

03.07.2013р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача супровідним листом № 1540/0/17-13 від 01.07.2013р. (вх. № 09-11/10659) надійшли документи, на виконання вимог ухвали суду від 20.06.2013р.

Представники сторін в судове засідання апеляційної інстанції 11.07.2013р. не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, у зв'язку з чим, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутність представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, але рішення підлягає скасуванню виходячи з наступного.

Задовольняючи позов у повному обсязі, місцевий господарський суд виходив з того, що до позивача, який виплатив своєму страхувальнику згідно договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № 046.0219209.009 від 19.01.2010р. страхове відшкодування, перейшло право зворотної вимоги до відповідача як до особи, відповідальної за заподіяний збиток, згідно Полісу № ВС/8877708.

Однак, колегія суддів не може погодитись з такими висновками місцевого господарського суду, вважає їх помилковими, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 19.01.2010р. між Приватним акціонерним товариством «Альфа Страхування» (позивач, страховик за договором) та Жмака Сергієм Володимировичем (страхувальник за договором) укладено договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № 046.0219209.009, відповідно до умов якого застраховано автомобіль «Hyundai Tucson», д. н. АА 2115 ЕХ.

Згідно розширеної довідки ДАІ про ДТП, 24.07.2010р. о 17 год. 55 хв. по вул. Автозаводській, 54/19 в місті Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Hyundai Tucson», д. н. АА 2115 ЕХ, під керуванням Жмака С.В., та автомобіля «ВАЗ 2113», д. н. АА 3435 АХ, під керуванням Помінчука І.Ф.

Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 04.11.2010р. у справі № 3-11269/10 встановлена вина Помінчука І.Ф. у вчиненні даної ДТП, однак провадження по справі закрито на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до звіту № 3580 від 18.10.2010р. про оцінку КТЗ, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Експертно-асистуюча компанія «Довіра», вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Hyundai Tucson», д. н. АА 2115 ЕХ, в результаті його пошкодження при ДТП, складає 51 705, 37 грн.

Згідно рахунку-фактури № АТ-0007133 від 21.10.2010р., виставленого Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТОКОМ», вартість відновлювального ремонту автомобіля «Hyundai Tucson», д. н. АА 2115 ЕХ, складає 61 041, 79 грн. з урахуванням ПДВ та з урахуванням знижки в розмірі 2 677, 29 грн.

Страховим актом № 2390.206.10.01.01 від 06.11.2011р. зазначену подію позивачем визнано страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування у розмірі 59 851, 79 грн.

Позивач, виконуючи свої зобов'язання за договором добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № 046.0219209.009 від 19.01.2010р., на підставі страхового акту № 3580 від 18.10.2010р. (а.с. 56), заяви страхувальника на виплату страхового відшкодування від 09.11.2010р (а.с. 53) здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 59 851, 79 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 464 від 19.01.2011р. на суму 59 851, 79 грн. (а.с. 76).

Крім того, після здійснення зазначеної виплати, Товариством з обмеженою відповідальністю «Експертно-асистуюча компанія «Довіра» було складено звіт № 3580/1 від 31.03.2011р. про оцінку КТЗ (з урахуванням додаткового огляду), відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Hyundai Tucson», д. н. АА 2115 ЕХ, в результаті його пошкодження при ДТП, складає 54 391, 78 грн.

Страховим актом № 2390.206.10.01.02 від 26.04.2011р. зазначену подію позивачем визнано страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування у розмірі 2 205, 24 грн.

Однак, в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження здійснення позивачем виплати у розмірі 2 205, 24 грн.

21.10.2012р. позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою вих. № 26/ПТС, яка отримана відповідачем 24.10.2012р., але залишена без задоволення.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «ВАЗ 2113», д. н. АА 3435 АХ, Пущіна Д.О. на момент ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Нова», що підтверджується полісом № ВС/8877708 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с. 124) та витягом М(Т)СБУ по полісу № ВС/8877708 (а. с. 89). Термін дії полісу з 04.12.2009р. до 03.12.2010р., тип полісу -3.

Відповідно до п. 15.3. ст. 15 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, чинній на дату ДТП) договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі (договір III типу).

Згідно даного полісу єдиною особою, цивільно-правова відповідальність, якої була застрахована відповідачем є Пущін Дмитро Олександрович, інформація щодо інших осіб, цивільно-правова відповідальність яких застрахована згідно даного полісу відсутня.

Отже, оскільки цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП, яка мала місце 24.07.2010р., Помінчука І.Ф. не була застрахована відповідачем згідно полісу № ВС/8877708 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Нова» не є особою, відповідальною за заподіяну винуватцем ДТП шкоду.

Місцевий господарський суд не звернув уваги на дані обставини, а тому дійшов помилкового висновку про стягнення у відповідності до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» з відповідача на користь позивача 25 500, 00 грн. в межах ліміту відповідальності страховика (відповідача) за Полісом № ВС/8877708.

Посилання апелянта на складення звіту про визначення вартості матеріального збитку з порушенням п. 5.2. Методики та особою, кваліфікація та право якої на проведення автотоварознавчої експертизи не підтверджені, як на підставу скасування рішення, не заслуговують на увагу, оскільки відповідачем не надано належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 33-34 ГПК України на підтвердження своїх доводів.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова», з підстав, викладених у ній, задоволенню не підлягає, але рішення господарського суду міста Києва від 15.05.2013р. підлягає скасуванню, з підстав викладених вище, та у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України, з прийняттям нового рішення про відмову у позові.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 85, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» на рішення господарського суду міста Києва від 15.05.2013р. у справі № 910/5545/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва 15.05.2013р. у справі № 910/5545/13 скасувати.

3.Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» - відмовити.

4. Матеріали справи № 910/5545/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано 16.07.2013р.

Головуючий суддя Скрипка І.М.

Судді Остапенко О.М.

Мальченко А.О.