Рішення № 32461715, 11.07.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 8/57/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.2013 Справа № 908/1941/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-технічна фірма "Алекс і К" (71154, Запорізька область, Бердянський район, с. Луначарське, вул. Космічна, 80)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибальське підприємство "Бриз" (71107, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Халтуріна, 3)

про стягнення 154430 грн. 68 коп. основного боргу за договором № 0000167 від 17.06.2010р.

Суддя І. А. Попова

Представники:

Позивача - Корнієнко М.О., договір від 01.11.2012 р.

Відповідача - не з'явився

Заявлено позовні вимоги про стягнення 156809 грн. 12 коп. основного боргу за договором № 0000167 від 17.06.2010 р.

Позивачем заявлено клопотання про зменшення розміру позовних вимог. У відповідності до ст. 22 ГПК України клопотання задоволено судом.

Розглядаються позовні вимоги про стягнення 154430 грн. 68 коп. основного боргу за договором № 0000167 від 17.06.2010 р.

Розгляд справи, призначений на 26.06.2013 р. відкладався до 11.07.2013 р. за клопотанням відповідача.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 11.07.2013 р.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові. В обґрунтування вимог вказує, що 17.06.2010 р. сторонами по справі укладено договір № ДГ - 0000167, за яким позивач протягом строку дії договору зобов'язався поставляти через АЗС у власність відповідача паливні матеріали шляхом заправки транспортних засобів відповідача, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити отриманий товар. З 30.06.2012 р. по 31.12.2012 р. позивач здійснив поставку пального на загальну суму 237168 грн. 23 коп. Відповідач здійснив лише часткову оплату отриманого пального, внаслідок чого за ним склалась заборгованість у розмірі 154430 грн. 68 коп., яку позивач просить стягнути з ТОВ "Рибальське підприємство "Бриз" відповідно до ст.ст. 526, 629, 655, 712 ЦК України, ст. 193 ГК України.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, позовні вимоги визнав, про що зазначив у відзиві на позовну заяву, що надійшла на адресу суду.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що сторонами по справі 17.06.2010 р. укладено договір поставки № ДГ-0000167 за умовами якого позивач, протягом строку дії договору, зобов'язався постачати та передавати через АЗС у власність відповідача пальне, шляхом заправки транспортних засобів відповідача. Згідно п. 1.2. договору відповідач зобов'язався прийняти та оплатити отриманий товар в порядку та на умовах визначених договором. Порядок розрахунків узгоджено сторонами п.п. 3.1-3.6. вказаного договору, якими передбачено, що оплату за поставлене пальне покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Пунктом 3.2. договору, в редакції додаткової угоди № 1 від 30.06.2012 р., встановлено, що оплата за договором здійснюється на умовах 100 % передоплати. Допускається відпуск за договором з наступною оплатою по факту поставки протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту відпуску пального через АЗС.

Як свідчать вивчені матеріали, за видатковими накладними № РН-0001042 від 30.06.2012 р., № РН-0001086 від 31.07.2012 р., № РН-0001228 від 31.08.2012 р., № РН-0001299 від 30.09.2012 р., № РН-0001380 від 31.10.2012 р., № РН-0001442 від 30.11.2012 р., № РН-0001512 від 31.12.2012 р. позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 237168 грн. 23 коп., який отримано уповноваженою особою відповідача, про що свідчить підпис на зазначених накладних, завірений печаткою установи.

Як свідчить позивач, в порушення умов договору відповідач в узгоджені строки зобов'язання щодо оплати отриманого товару не виконав у повному обсязі, внаслідок чого за ним склалася заборгованість в сумі 154430 грн. 68 коп.

Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в статті 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно з вимогами пункту 7 статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до частини другої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою для виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Статтею 78 ГПК України встановлено, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Оскільки відповідач не надав суду доказів сплати боргу позивачу, суму заборгованості визнав, про що зазначив у відзиві на позовну заяву та підписав акт звірки взаємних розрахунків, суд вважає, що вимоги про стягнення основного боргу в сумі 154430грн. 68 коп. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Позовні вимоги задовольняються.

Судові витрати відносяться на відповідача.

Підлягає поверненню із Державного бюджету України позивачу судовий збір в розмірі 47 грн. 57 коп. внаслідок зменшення розміру позовних вимог, про що судом винесено відповідну ухвалу.

На підставі викладеного, ст. 525, 526, 629, 692, 712 ЦК України, ст. 193 ГК України, керуючись ст.ст. 49, 75, 78, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибальське підприємство "Бриз" (71107, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Халтуріна, 3, ЄДРПОУ 13606589) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-технічна фірма "Алекс і К" (71154, Запорізька область, Бердянський район, с. Луначарське, вул. Космічна, 80, ЄДРПОУ 32578611) 154430 (сто п'ятдесят чотири тисячі чотириста тридцять) грн. 68 коп. основного боргу, 3088 (три тисячі вісімдесят вісім) грн. 62 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення складено 15 липня 2013 року.

Суддя І.А. Попова