Ухвала суду № 32461712, 12.07.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 8/73/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

12.07.2013 Справа № 908/2357/13

Суддя Попова І.А., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укрспецрезерв» (01103, м. Київ, вул.. Кіквідзе, 26)

до відповідача Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (69097, АДРЕСА_1)

про стягнення 331649 грн. 50 коп. попередньої оплати за договором № 23/11/1 від 23.11.2010 р., 27927 грн. річних процентів, 11023 грн. втрат від інфляції грошових коштів

Встановив: ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.07.2013 р. порушено провадження по справі № 908/2357/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укрспецрезерв» до відповідача Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення 331649 грн. 50 коп. попередньої оплати за договором № 23/11/1 від 23.11.2010 р., 27927 грн. річних процентів, 11023 грн. втрат від інфляції грошових коштів.

Разом з позовною заявою від позивача по даній справі надійшла заява про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно відповідача та заборони відповідачу вчиняти будь-які дії, пов'язані з відчуженням всього рухомого та нерухомого майна на користь третіх осіб.

Розглянувши заяву, суд зазначає:

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Вибір способу забезпечення залежить від суті позовної вимоги.

В даному випадку, предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача 331649 грн. 50 коп. попередньої оплати за договором № 23/11/1 від 23.11.2010 р., 27927 грн. річних процентів, 11023 грн. втрат від інфляції грошових коштів. Позивач просить вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, на рухоме та нерухоме майно, що належать відповідачу та заборонити вчиняти будь-які дії, пов'язані з відчуженням всього рухомого та нерухомого майна на користь третіх осіб.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заява позивача про забезпечення позову ґрунтується на тому, що відповідач тривалий час не виконує зобов'язання по договору № 23/11/1. Крім того, позивач вказує, що відповідач має намір перевести надані для виконання умов договору кошти СПД-ФО ОСОБА_3, та посилається на умови договору № 010611/1 про переведення виконання зобов'язань.

В клопотанні про забезпечення позову заявником не наведено будь-яких достатніх обґрунтувань для застосування заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно та грошові кошти. Зокрема, по-перше, будь-яке майно не є предметом спору; по-друге, заявником не зазначено фактів, що свідчать про наміри відповідача здійснити відчуження рухомого або нерухомого майна. По-третє, договір № 010611/1 від 01.06.2011 р. про переведення виконання зобов'язань не містить умов щодо зобов'язання СПД-ФО ОСОБА_2 перерахувати кошти на користь СПД-ФО ОСОБА_3

Суд не вважає заяву позивача про застосування заходів по забезпеченню позову достатньо обґрунтованою для застосування таких заходів, внаслідок чого заява про вжиття заходів по забезпеченню позову є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 66-67, 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви позивача про застосування заходів до забезпечення позову відмовити.

Суддя І.А. Попова