Рішення № 32461714, 16.07.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2013 р.

Справа № 914/2498/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Золотий екватор", м. Луцьк

до відповідача: Приватного підприємства „СМІО", м. Стрий

про: стягнення 21792,60грн.

Суддя Деркач Ю.Б.

Представники:

Від позивача: Сесюк Ю.П. - представник (Довіреність б/н від 03.01.2013р.)

Від відповідача: не з"явився

Права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України роз'яснено. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не надходило. У судовому засіданні 16.07.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Золотий екватор", м. Луцьк до відповідача: Приватного підприємства „СМІО", м. Стрий про стягнення 14058,91грн. основного боргу, 2320,11грн. пені, 5413,58грн. 35 процентів річних від простроченої суми.

Ухвалою суду від 21.06.2013р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 16.07.2013р.

У судовому засіданні 16.07.2013р. представник позивача підтримав позовні вимоги.

Відповідач у судове засідання 16.07.2013р. явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог ухвали про порушення провадження від 21.06.2013р. не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, що підтверджується копією реєстру №815 на відправлення рекомендованої кореспонденції з повідомленням за 25.06.2013р. господарського суду Львівської області.

Докази вручення ухвали суду від 21.06.2013р. про порушення провадження, станом на 16.07.2013р. в матеріалах справи відсутні.

За змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку „Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду (абз. 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р.).

Представником позивача долучено до матеріалів справи Витяг з ЄДРЮО та ФОП від 11.07.2013р. за №16798301 про Приватне підприємство „СМІО". Відповідно до вказаного Витягу місцезнаходженням відповідача є: 82400, Львівська область, м. Стрий, вул. 22 січня, 10, яка відповідає адресі зазначеній позивачем у позовній заяві та на яку судом направлено ухвалу про порушення провадження у справі від 21.06.2013р. Відтак, відповідач є належно повідомлений судом.

У зв'язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України - за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення справи.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено наступне.

01.04.2012р. між позивачем та відповідачем укладено Договір № С10687 купівлі - продажу паливно - мастильних матеріалів з використанням пластикових смарт - карт на АЗС, відповідно до п. 2.1 якого позивач зобов'язався передавати у власність відповідача через АЗС, що розміщені на території України з використанням смарт - карт паливно - мастильні матеріали, а відповідач зобов"язувався приймати у власність паливно - мастильні матеріали та оплачувати їх вартість.

Умовами пункту 3.5. Договору передбачено, що підтвердженням фактичного отримання відповідачем ПММ на АЗС в асортименті, кількості та ціні є чек з РОS - терміналу, що видається відповідачу, або спеціальна відомість, або фіскальний чек, або акт приймання передачі.

Сторони узгодили в п. 4.4 Договору, що оплата відповідачем вартості відпущених (поставлених) ПММ здійснюється періодично протягом 7 (семи) календарних днів з моменту фактичного отримання відповідачем ПММ на АЗС.

На виконання умов Договору позивачем було поставлено ПММ на загальну суму 949098,91грн., що підтверджується: Актом приймання передачі паливно - мастильних матеріалів з 01.04.2011р. по 30.04.2011р. на суму 1604,00 грн., Актом приймання передачі паливно - мастильних матеріалів з 01.05.2011р. по 31.05.2011р. на суму 23071,40грн., Актом приймання передачі паливно - мастильних матеріалів з 01.06.2011р. по 30.06.2011р. на суму 42880,99 грн., Актом приймання передачі паливно - мастильних матеріалів з 01.07.2011р. по 31.07.2011р. на суму 41085,46 грн., Актом приймання передачі паливно - мастильних матеріалів з 01.08.2011р. по 31.08.2011р. на суму 47250,50 грн., Актом приймання передачі паливно - мастильних матеріалів з 01.09.2011р. по 30.09.2011р. на суму 32335,95грн., Актом приймання передачі паливно - мастильних матеріалів з 01.10.2011р. по 31.10.2011р. на суму 44167,17грн., Актом приймання передачі паливно - мастильних матеріалів з 01.11.2011р. по 30.11.2011р. на суму 45606,78 грн., Актом приймання передачі паливно - мастильних матеріалів з 01.12.2011р. по 31.12.2011р. на суму 37455,46грн., Актом приймання передачі паливно - мастильних матеріалів з 01.01.2012р. по 31.01.2012р. на суму 24972,82 грн., Актом приймання передачі паливно - мастильних матеріалів з 01.02.2012р. по 29.02.2012р. на суму 39498,62 грн., Актом приймання передачі паливно - мастильних матеріалів з 01.03.2012р. по 31.03.2012р. на суму 36002,35 грн., Актом приймання передачі паливно - мастильних матеріалів з 01.04.2012р. по 30.04.2012р. на суму 25780,12грн., Актом приймання передачі паливно - мастильних матеріалів з 01.05.2012р. по 31.05.2012р. на суму 34134,36 грн., Актом приймання передачі паливно - мастильних матеріалів з 01.06.2012р. по 30.06.2012р. на суму 15050,90 грн., Актом приймання передачі паливно - мастильних матеріалів з 01.07.2012р. по 31.07.2012р. на суму 53855,04грн., Актом приймання передачі паливно - мастильних матеріалів з 01.08.2012р. по 31.08.2012р. на суму 74161,33грн., Актом приймання передачі паливно - мастильних матеріалів з 01.09.2012р. по 30.09.2012р. на суму 68620,19 грн., Актом приймання передачі паливно - мастильних матеріалів з 01.10.2012р. по 31.10.2012р. на суму 74145,06грн., Актом приймання передачі паливно - мастильних матеріалівз 01.11.2012р. по 30.11.2012р. на суму 73690,47грн., Актом приймання передачі паливно - мастильних матеріалів з 01.12.2012р. по 31.12.2012р. на суму 63033,35 грн.

Оплата за поставлені паливно - мастильні матеріали відповідачем здійснена частково на суму 935040,00грн.

Станом на 21 червня 2013 року заборгованість відповідача становить 14058,91грн. Відповідач свої зобов'язання по сплаті заборгованості за Договором № С10687 від 01.04.2012р. в повному обсязі не виконав, доказів зворотнього суду не надав.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Позивач свої зобов'язання щодо передачі товару за Договором № С10687 від 01.04.2012р. виконав повністю, відповідачем оплата за товар здійснена в розмірі 935040,00грн. в результаті чого виникла заборгованість в сумі 4969,85грн. Відповідач дану обставину не заперечив, доказів зворотнього суду не надав.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 2320,11грн. пені, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. (ч. 6 ст 232 ГК України).

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 9.2. Договору та ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", позивач просив стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу в розмірі 2320,11грн.

Розглянувши поданий позивачем розрахунок пені, суд перевірив нарахування самостійно та прийшов до висновку, з урахуванням обмежень передбачених ч. 6 ст. 232 ГК України, що до стягнення з відповідача підлягає 775,36грн. пені.

Щодо позовної вимоги про стягнення 5413,58грн. 35 процентів річних від простроченої суми суд зазначає наступне.

Відповідно до умов п. 9.3 Договору передбачено, що покупець який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу продавця повинен сплатити заборгованість та проценти в розмірі 35% річних від суми заборгованості за кожен день прострочки згідно зі ст . 625 ЦК України.

Частиною третьою статті 692 ЦК України встановлено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Отже, зазначена норма встановлює право продавця (постачальника) у разі несвоєчасної оплати товару покупцем вимагати від останнього оплати товару та процентів за користування чужими грошовими коштами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (частина друга статті 536 ЦК України).

Частиною другою статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобовязання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобовязання.

Тобто стаття 625 ЦК України, надає можливість кредитору боржника, який прострочив виконання грошового зобовязання, встановити інший ніж 3% річних розмір процентів за користування чужими грошовими коштами, який і було визначено сторонами у пункті 7.2. договору в розмірі 35% річних від суми заборгованості. (Аналогічна позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 12.12.2011р. у справі №3-132гс11).

Відтак, позивач правомірно просить стягнути з відповідача 5413,58грн. 35 процентів річних.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, документально підтвердженими і такими, що підлягають задоволенню частково.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог, згідно із вимогами ст. 49 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись вимогами ст.ст. 11, 625, 655, 692 ЦК України, ст. ст. 174, 193, 230, 231 ГК України, ст.ст. 28, 33, 34, 44, 48, 49, 75, 82, 84 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства „СМІО" (82400, Львівська область, м. Стрий, вул. 22 січня, 10 ідентифікаційний код 22423095) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Золотий екватор" (43010, м. Луцьк, вул. Кременецька, 38, ідентифікаційний код 374425075) 14058,91грн. основного боргу, 775,36грн. пені, 5413,58грн. 35 процентів річних від простроченої суми та 1598,54грн. судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 18.07.2013р.

Суддя Деркач Ю.Б.