Рішення № 32461700, 17.07.2013, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 липня 2013 р. Справа № 902/960/13

Провадження № 7/902/25/13

Господарський суд Вінницької області у складі судді Банасько О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010", м.Київ

до: Тростянецької центральної районної лікарні, смт. Тростянець, Тростянецький район, Вінницька область

про стягнення 63501,27 грн. заборгованості

при секретарі судового засідання: Ольховій Т.О.

за участю представників:

позивача: Гопта В.Г. - довіреність № 95 від 12.07.2013 року, паспорт серія АА № 236057 виданий Ленінським РВ УМВС України в Вінницькій області 12.06.1996 року.

відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ :

02.07.2013 року на адресу суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010", м.Київ до Тростянецької центральної районної лікарні, смт.Тростянець Тростянецький район Вінницька область про стягнення 63 501,27 грн., з яких 57 102,00 грн. боргу, 2 093,22 грн. 3 % річних, 4 306,05 грн. пені в зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань по оплаті виконаних робіт згідно договору 524.

Ухвалою від 03.07.2013 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/960/13 та призначено до розгляду на 17.07.2013 року.

В судове засідання 17.07.2013 року представник відповідача не з'явився, документів витребуваних ухвалою суду не надав, хоча про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином - ухвалою від 03.07.2013 року, яка надсилалась рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою вказаною в позовній заяві - вул.Мічуріна,60, смт.Тростянець Тростянецький район Вінницька область, 24300.

Вказана адреса відображена також і на офіційній веб-сторінці Державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр" в мережі Інтернет.

В матеріалах справи наявне повідомлення про вручення поштового відправлення, яке підтверджує факт отримання відповідачем ухвали суду від 03.07.2013 року.

При цьому суд констатує, що відповідачем не подано клопотання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

При цьому суд враховує, що статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Враховуючи те, що норми ст.ст.38, 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги приписи ч.1 ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, відповідно до приписів ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

17.07.2013 року в судовому засіданні представником позивача подано заяву в якій останній зазначає, що відмовляється від позовних вимог в частині стягнення 4 306,05 грн. пені за період з 01.04.2012 року по 01.10.2012 року та 2 093,22 грн. 3 % річних за період з 01.04.2012 року по 20.06.2013 року.

Вказана заява прийнята судом до розгляду як така, що не суперечить приписам ч.4 ст.22 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010" (Підрядник) та Тростянецькою центральною районною лікарнею (Замовник) укладено договір № 524 відповідно до п.1.1 якого Замовнгик доручає, а Підрядник зобов'язується виконати наступні види робіт: гідрохімічне очищення системи опалення будівель Ободівської філії НРЛ Тростянецької ЦРЛ смт.Ободівка Тростянецького району (а.с.9-11, т.1).

Згідно п.1.2 Договору Замовник зобов'язується прийняти та оплатити роботи зазначені в п.1.1 цього Договору.

Відповідно п.2.1 Договору його загальна сума складає 90 000,00 грн. в тому числі ПДВ 20%.

Кінцева сума Договору може змінюватися, виходячи з фактичного обсягу виконаних робіт, що підтверджено актами виконаних робіт форми № КБ-2 та довідкою № КБ-3, про що повинно бути складено додаткову угоду до Договору (п.2.2 Договору).

В розділі 3 Договору сторони врегулювали порядок розрахунків.

Зокрема, за надання послуг з виконаних робіт згідно п.1.1 даного Договору "Замовником" сплачується "Підряднику" сума, яка буде обумовлена актами виконаних робіт. При цьому оплата здійснюється протягом 10 банківських днів з моменту підписання обома сторонами актів виконаних послуг в безготівковій формі шляхом перерахування "Замовником" грошових коштів на поточний рахунок "Підрядника". Кінцевий розрахунок по даному Договору проводиться Замовником не пізніше 31.03.2012 року (п.п.3.1-3.3 Договору).

Пунктом 4.2.6 Договору встановлено, що Замовник зобов'язаний своєчасно прийняти та оплатити виконану роботу.

Як вбачається із матеріалів справи відповідно до умов договору № 524 позивачем виконано роботи на об'єкті відповідача на загальну суму 89 618,40 грн., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми № КБ-3 від 04.03.2012 року та від 24.05.2013 року.

За виконані роботи відповідачем сплачено позивачу 32 516,40 грн., що підтверджується банківською випискою наявною в матеріалах справи.

Таким чином борг відповідача становить 57 102,00 грн. (89 618,40-32 516,40).

За твердженням позивача відповідачем не проведено повного розрахунку за виконані роботи.

Доказів зворотного матеріали справи на момент прийняття рішення не містять.

Непроведення відповідачем розрахунку за виконані роботи у відповідності до умов договору спонукало позивача звернутись із відповідним позовом до суду.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Беручи до уваги зміст договору укладеного між сторонами, характер взятих на себе сторонами зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини з договору про надання підряду регулювання яких здійснюється § 1 (Загальні положення про підряд) Глави 61 ЦК України (Підряд) (ст.ст.837-864 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Пунктом 3.3 Договору встановлено, що кінцевий розрахунок по даному Договору проводиться Замовником не пізніше 31.03.2012 року.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст. 629 цього Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу про стягнення 57 102,00 грн. основного боргу правомірною та обґрунтованою з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.

Розглянувши заяву позивача про відмову від позову в частині вимог про стягнення пені та 3 % річних суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення у справі, крім іншого, відмовитись від позову.

Частина 6 названої статті вказує, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Згідно п.4 ч.1 ст.80 ГПК України - господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Заява позивача про відмову від позову приймається судом, оскільки відмова позивача від позову не суперечить чинному законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, відповідає обставинам і матеріалам справи.

При цьому судом враховано, що заява про відмову від позовних вимог в частині стягнення 4 306,05 грн. пені за період з 01.04.2012 року по 01.10.2012 року та 2 093,22 грн. 3 % річних за період з 01.04.2012 року по 20.06.2013 року підписана представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010" Гоптою В.Г. в якого наявні повноваження на відмову в позові виходячи із змісту довіреності № 95 від 12.07.2013 року, яка наявна в матеріалах справи і яка не містить обмежень на подання представником відповідної заяви.

Як вбачається із змісту заяви про відмову від позовних вимог в частині стягнення пені та 3 % річних позивач, крім іншого послався на те, наслідки відмови від позову встановлені ст.78 ГПК України йому роз'яснені та зрозумілі.

В зв'язку з цим провадження у справі в частині стягнення 4 306,05 грн. пені за період з 01.04.2012 року по 01.10.2012 року та 2 093,22 грн. 3 % річних за період з 01.04.2012 року по 20.06.2013 року підлягає припиненню на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення грошових коштів, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з врахуванням вищевикладених мотивів щодо припинення провадження у справі в частині вимог про стягнення пені та 3 % річних в зв'язку з відмовою позивача від цих вимог.

Витрати на сплату судового збору підлягають віднесенню на відповідача в повному обсязі відповідно до ч.2 ст.49 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

17.07.2013 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст.4-3,4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, п.4 ч.1 ст.80, ст.ст.82, 84, 85, 87, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Тростянецької центральної районної лікарні, вул.Мічуріна, 60, смт.Тростянець Тростянецький район Вінницька область, 24300 (ідентифікаційний код-01982666) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010", вул.Цитадельна, 7, м.Київ, 01015 (ідентифікаційний код-37100186) - 57 102 грн. 00 коп. - основного боргу, 1 720 грн. 50 коп. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.

3. Прийняти відмову позивача від позовних вимог в частині стягнення 4 306 грн. 05 коп. пені та 2 093 грн. 22 коп. 3 % річних.

4. Провадження в частині стягнення 4 306 грн. 05 коп. пені та 2 093 грн. 22 коп. 3 % річних припинити згідно п.4ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

5. Видати наказ в день набрання рішення законної сили.

4. Копію рішення надіслати відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 18 липня 2013 р.

Суддя Банасько О.О.

віддрук. 2 прим.:

1 - до справи.

2 - відповідачу - вул. Мічуріна, буд.60, смт.Тростянець, Тростянецький район, Вінницька область, 24300.