Постанова № 32461280, 17.07.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2013 року Справа № 7108/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Дяковича В.П.,

суддів: Носа С.П., Рибачука А.І.,

з участю секретаря судового засідання: Сідельник Г.М.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2011 року у справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Скілур» до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

18.04.2011 року представник Закритого акціонерного товариства «Скілур» звернувся в суд з позовом до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000043500/0 3454/23-1/31962854/7490 від 12.10.2010 року, № 0000033500/0 3453/23-1/31962854/7489 від 12.10.2010 року та повідомлення № 0000033500/1 4210/23-1/31962854/9862 від 15.12.2010 року, № 0000043500/1 4211/23-1/31962854/9863 від 15.12.2010 року, № 00000335001/2 62/23-1/31962854/762 від 01.02.2011 року, № 00000435001/2 61/23-1/31962854/763 від 01.02.2011 року, прийнятих Державною податковою інспекцією у м. Ужгороді, якими визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 356686,50 грн., в тому числі 237791,00 грн. за основним платежем податок на додану вартість; 118895,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та 446250,00 грн., в тому числі 297500,00 грн. за основним платежем податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів; 148750,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки Державної податкової адміністрації у Закарпатській області щодо необґрунтованості віднесення до складу валових витрат підприємства 1190000,00 грн. та до складу податкового кредиту 238001,00 грн. податку на додану вартість послуг у зв'язку з оформленням операцій з придбання послуг у ПП «Андор», є безпідставними, а вказані витрати підтверджені необхідними правовими засобами.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2011 року позов Закритого акціонерного товариства "Скілур" до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000043500/0 3454/23-1/31962854/7490 від 12.10.2010 року, № 0000033500/0 3453/23-1/31962854/7489 від 12.10.2010 року та повідомлення № 0000033500/1 4210/23-1/31962854/9862 від 15.12.2010 року, № 0000043500/1 4211/23-1/31962854/9863 від 15.12.2010 року, № 00000335001/2 62/23-1/31962854/762 від 01.02.2011 року, № 00000435001/2 61/23-1/31962854/763 від 01.02.2011 року, прийняті Державною податковою інспекцією у м. Ужгороді - задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 0000043500/0 3454/23-1/31962854/7490 від 12.10.2010 року, № 0000033500/0 3453/23-1/31962854/7489 від 12.10.2010 року та повідомлення № 0000033500/1 4210/23-1/31962854/9862 від 15.12.2010 року, № 0000043500/1 4211/23-1/31962854/9863 від 15.12.2010 року, № 00000335001/2 62/23-1/31962854/762 від 01.02.2011 року, № 00000435001/2 61/23-1/31962854/763 від 01.02.2011 року, прийняті Державною податковою інспекцією у м. Ужгороді..

Представник Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області постанову суду першої інстанції оскаржив, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, не відповідає фактичним обставинам справи, просить її скасувати та прийняти нову, якою в позові відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що за результатами розгляду Богунським районним судом міста Житомира кримінальної справи №1-н-900/2009 по обвинуваченню ОСОБА_1 у здійсненні злочину, передбаченого ч.2 ст.27 «Види співучасників», ч.1 ст.205 «Фіктивне підприємництво» Кримінального кодексу України винесено Постанову від 23.11.2009 року, згідно якої встановлено, що. в серпні 2008 року, в невстановлений час, ОСОБА_1 перебуваючи в АДРЕСА_1 за грошову винагороду вступив в злочинну змову з невстановленою особою на ім'я «ОСОБА_2». Суть розмови полягала в перереєстрації в органах державної влади на ім'я обвинуваченого ПП «Андор» з метою прикриття незаконної діяльності невстановлених осіб. При цьому сторони домовилися про підписання необхідних документів за винагороду в 500 дол. СІША. В подальшому ПП «Андор» приймало участь в злочинній схемі, яка полягала в незаконному формуванні податкового кредиту по податку на додану вартість у підприємств-платників ПДВ шляхом документальної о оформлення придбання товарно-матеріальних цінностей через ланцюг «транзитних» та «фіктивних» підприємств, які фактично фінансово-господарською діяльністю не займалися. Таким чином з постанови по кримінальній справі вбачається, що період незаконної (фіктивної) господарська діяльність ПП «Андор» в особі засудженого директора ОСОБА_1 охоплює період правовідносин з позивачем. Закарпатський окружний адміністративний суд залишив поза увагою те, що у кримінальній справі встановлено фіктивний характер діяльності ПП «Андор», її спрямованість на незаконне формування податкового кредиту з ПДВ у підприємств платників цього податку шляхом документального оформлення господарських операцій при відсутності їх фактичного здійснення.

В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення та підтримав доводи апеляційної скарги.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.

Суд перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає що апеляційну скаргу слід задоволити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З матеріалів справи вбачається, що з 05.08.2010 року по 24.09.2010 року (з перервою у роботі з 12.08.10 року по 10.09.2010 року) Державною податковою адміністрацією у Закарпатській області було проведено невиїзну документальну перевірку Закритого акціонерного товариства "Скілур" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні взаємовідносин з ПП "Андор" за період з 01.01.2009 р. по 30.06.2009 р., за результатами якої складено акт від 27.09.2010 року № 8/35-0/31962854.

Відповідно до висновків вищезазначеного акта, перевіркою встановлено порушення п. 3.1 ст. 3, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п. 10.1 ст. 10 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (з наступними змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 297500,00 грн., а саме: за І квартал 2009 року - 199583,25 грн. та за ІІ квартал 2009 року - 97916,75 грн.; пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 237791,00 грн., в тому числі: в січні 2009 року - на 60790,00 грн., в лютому 2009 року - на 52000,00 грн., в березні 2009 року - на 46667,00 грн., в квітні 2009 року - на 46667,00 грн. та в червні 2009 року - на 31667,00 грн.

На підставі акта перевірки № 8/35-0/31962854 від 27.09.2010 року Державною податковою інспекцією у м. Ужгороді були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000043500/0 від 12.10.2010 року, відповідно до якого ЗАТ "Скілур" визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 356686,50 грн. (в тому числі за основним платежем 237791,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 118895,50 грн.), № 0000033500/0 від 12.10.2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, у розмірі 446250,00 грн. (в тому числі за основним платежем 297500,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 148750,00 грн.).

Суд першої інстанції дійшов до хибного висновку, що відповідачем не було надано суду належних доказів того, що укладені між ЗАТ "Скілур" та ПП "Андор" правочини не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, на що він посилається в обґрунтування своїх заперечень щодо позову, або ж підтверджували, що позивачу було відомо про порушення ПП "Андор" вимог податкового законодавства чи участь останнього у злочинній схемі (враховуючи той факт, що постанова Богунського районного суду міста Житомира від 23.11.2009 року у справі № 1-п-900/2009 набрала законної сили тільки 08.12.2009 року). Отже, будь-які умисні дії ЗАТ "Скілур", а також посадових осіб юридичної особи, стосовно ухилення від сплати податків шляхом укладення нікчемного правочину - відсутні.

Судом першої інстанції не враховано те, що на запит ДПА у Закарпатській області №2934/7/35-015 від 08.07.2010 року ДПА у Житомирській області листом №13609/10/35-2005 від 21.07.2010 року надала завірену мокрою печаткою копію Постанови Богунського районного суду міста Житомира по справі №1 -н-900/2009 року, яка набрала законної сили 08.12.2009 року.

За результатами розгляду Богунським районним судом міста Житомира кримінальної справи №1-н-900/2009 по обвинуваченню ОСОБА_1 у здійсненні злочину, передбаченого ч.2 ст.27 «Види співучасників», ч. І ст.205 «Фіктивне підприємництво» Кримінального кодексу України винесено Постанову від 23.11.2009 року, згідно якої встановлено, що в серпні 2008 року, в невстановлений час, ОСОБА_1 перебуваючи в АДРЕСА_1 за грошову винагороду вступив в злочинну змову з невстановленою особою на ім'я «ОСОБА_2». Суть розмови полягала в перереєстрації в органах державної влади на ім'я обвинуваченого ПП «Андор» з метою прикриття незаконної діяльності невстановлених осіб. При цьому сторони домовилися про підписання необхідних документів за винагороду в 500 дол. США.

Через декілька днів, в невстановлений час, обвинувачений передав «Петровичу» копію свого паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, необхідні для складання реєстраційних документів підприємства.

В подальшому, 16.10.2008 року обвинувачений, реалізовуючи свій злочинний умисел, прибув до приміщення АКБ «Легбанк», де підписав Договір №20111 про відкриття ІIII «Андор» поточного рахунку НОМЕР_1.

Підписання ОСОБА_1 реєстраційних документів ПП «Андор» дало змогу іншим особам здійснити реєстрацію вказаного підприємства в державних установах.

В подальшому ПП «Андор» приймало участь в злочинній схемі, яка полягала в незаконному формуванні податкового кредиту по податку на додану вартість У підприємств-платників ПДВ шляхом документального оформлення придбання товарно-матеріальних цінностей через ланцюг «транзитних» та «фіктивних» підприємств, які фактично фінансово-господарською діяльністю не займалися.

Таким чином, ОСОБА_1 усвідомлюючи злочинний характер своїх дій та розуміючи, що ПП «Андор» зареєструвалося з метою прикриття незаконної діяльності інших осіб, вчинив пособництво невстановленим особам в фіктивному підприємництві.

Постанова Богунського районного суду міста Житомира по кримінальній справі №1-н-900/2009 по обвинуваченню ОСОБА_1 у здійсненні злочину, передбаченого ч.2 ст.27 «Види співучасників», ч. І ст.205 «Фіктивне підприємництво» Кримінального кодексу України, що винесена 23 листопада 2009 року, набрала чинності 08.12.2009 року.

Таким чином з постанови по кримінальній справі вбачається, що в період незаконної (фіктивної) господарської діяльності ПП «Андор» в особі засудженого директора ОСОБА_1 охоплює період правовідносин з позивачем.

При цьому відповідно до ч.4 ст.72 КАС Вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Відповідно до пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, зокрема, на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону.

Згідно підпункту 5.3.9. пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок па додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 пункту 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином обставини справи свідчать про те що ПП «Андор» з огляду на встановлені обставини його діяльності фактично не надавало послуг за договором позивачу, а мало місце виключно надання первинної документації про нібито вчинені господарські операції для надання можливості позивачу сформувати валові витрати та податковий кредит, що ним і було зроблено.

Безпідставне (незаконне) формування валових витрат та податкового кредиту дає змогу підприємству зменшити базу оподаткування по відповідному податку та як наслідок занизити суму податкового зобов'язання при цьому несплачений податок залишається у розпорядження підприємства - вигодонабувача.

Також судом під час розгляду справи не враховано рекомендації та правову позицію Вищого адміністративного суду України (лист від 02.06.2011 №742/11/13-11) згідно з якою будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Враховуючи наведене, в позові слід відмовити в повному обсязі.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, до яких належать органи державної податкової служби та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дір бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов до хибних висновків, приймаючи рішення по суті спірних правовідносин.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 254 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області задоволити.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2011 року у справі № 2а-0770/1271/11 - скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову Закритого акціонерного товариства «Скілур» до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя В.П. Дякович

Судді С.П. Нос

А.І. Рибачук