Постанова № 32461204, 02.07.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3246/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О.

Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 липня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого-судді: Федорова Г.Г.

суддів: Вівдиченко Т.Р.

Ключкович В.Ю.

За участю секретаря: Каленюк О.Ю.

та представника позивача Святецького М.П.

представник вiдповiдача Коваленко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернокомплекс «Сиваш» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 квітня 2013 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернокомплекс «Сиваш» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Зернокомплекс «Сиваш» звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва ДПСвід 28.02.2013 р. № 0001802220.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 квітня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що винесена із порушенням норм матеріального та процесуального права ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши в судовому засіданні судцю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції - скасувати частково, виходячи з наступного.

Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва ДПС проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернокомплекс «Сиваш» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 р. по 30.09.2012 р. валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 р. по 30.09.2012 р.

Перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Зернокомплекс «Сиваш» пп.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; п.п.2.4. «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р.№ 88 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 443 657,00 гривень, у тому числі за 2010 р. в сумі 265 000,00 гривень, за І квартал 2011 р. в сумі 178 657,00 гривень;

На підставі акту перевірки від 14.02.2013 р. № 604/22-221/33918697 Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва ДПС винесено податкове повідомлення-рішення від 28.02.2013 р. № 0001802220, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 554 571,25 гривень, в тому числі за основним платежом - 443 657,00 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями - 110 914,25 гривень.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що позивачем не доведено правомірність завищення податкових витрат, реальність господарських операцій по взаємовідносинам в розрізі контрагентів, а тому що податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва ДПС від 28.02.2013 р. № 0001802220 винесено правомірно та обґрунтовано, тобто позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Зернокомлекс «Сиваш» є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що реальність здійснення господарських операцій з контрагентами підтверджується первинними документами; що позивачем правомірно сформовано валові витрати та не порушено пп.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а тому податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва ДПС від 28.02.2013 р. № 0001802220 підлягає скасуванню.

Колегія суддів вважає доводи апелянта обґрунтованими та не погоджується з рішенням суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «Лега-555» укладено договір оренди від 01.03.2010 р. № 033-10, згідно якого орендодавець передає в строкове платне користування, а орендар приймає в оренду обладнання у справному стані, для подальшого його використання.

Відповідно до умов договору оренди, плата за користування обладнанням складає 1272000,00 грн. На підтвердження факту приймання-передачі обладнання, підписано акт приймання-передачі від 01.03.2010 р. та акт приймання передачі від 31.03.2010 р., акт № ОУ -0000025 в до договору від 01.03.2010 р. № 033-10.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Лега -555» декларувались отримані доходи по взаємовідносинам з позивачем, що підтверджуються податковою накладною від 31.03.201 р. № 25 на суму 1272 000,00 гривень.

В свою чергу, між ТОВ «Авіасервіс-Конті» (далі-виконавець) та ТОВ «Зернокомплекс «Сиваш» (замовник) укладено договір про надання послуг. Відповідно до умов договору, виконавець зобов'язується здійснити послуги (виконати роботи) щодо чищення підлоги, побілки стін на об'єкті замовника, а замовник, в свою чергу, зобов'язується прийняти та сплатити вартість наданих послуг (виконаних робіт) у порядку та розмірах, передбачених договором.

Виконання робіт за договором здійснювались відповідно до:

- таблиці договірних цін на будівництво «Побілка стін та чищення підлоги зерносховища № 6 АК Крим смт. Красногвардійське, вул. Тельмана, 2 за 2011 р.» складеній в поточних цінах станом на 01.02.2011 р. (100_ДЦ_ДЦ);

- акту приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2011 р. № б/н до договору від 28.01.2001 р. № 14 (94_2-6_ПД_КБ2);

таблиці договірних цін на будівництво «Побілка стін та чищення підлоги зерносховища № 6 АК Крим смт Красногвардійське, вул. Тельмана, 2 за 2011 р.» складеній в поточних цінах станом на 01.02.2011 р (99_ДЦ_ДЦ);

- акту приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2011 р. № б/н відповідно до договору від 28.01.201 р. № 14 (94_2-5_ПД_КБ2);

- таблиці договірних цін на будівництво «Побілка стін та чищення підлоги зерносховища № 6 АК Крим смт. Красногвардійське, вул. Тельмана, 2 за 2011 р.» складеній в поточних цінах станом на 01.02.2011 р. (98_ДЦ_ДЦ);

- акту приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2011 р. № б/н до договору від 28.01.2011 р. № 14 (94_2-4_ПД_КБ2);

- таблиці договірних цін на будівництво «Побілка стін та чищення підлоги зерносховища № 6 АК Крим смт. Красногвардійське, вул. Тельмана, 2 за 2011 р.» складеній в поточних цінах станом на 01.02.2011 р.(97_ДЦ_ДЦ);

- акту приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2011 р. № б/н до договору від 28.01.2011 р. № 14 (94_2-3_ПД_КБ2);

- таблиці договірних цін на будівництво «Побілка стін та чищення підлоги зерносховища № 6 АК Крим смт. Красногвардійське, вул. Тельмана, 2 за 2011 р.» складеній в поточних цінах станом на 01.02.2011 р.(96_ДЦ_ДЦ);

- акту приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2011 р. № б/н до договору від 28.01.2011 р. № 14 (94_2-2_ПД_КБ2);

- таблиці договірних цін на будівництво «Побілка стін та чищення підлоги зерносховища № 6 АК Крим смт. Красногвардійське, вул. Тельмана, 2 за 2011 р.» складеній в поточних цінах станом на 01.02.2011 р.(95_ДЦ_ДЦ);

- акту приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2011 р. № б/н до договору від 28.01.2011 р. № 14 (94_2-1_ПД_КБ2).

На підтвердження руху активів позивачем надано виписку банку по рахунку від 13.09.2011 р.

На підтвердження наявності складських приміщень, надано договір купівлі-продажу нерухомого майна від 02.09.2008 р., перелік майна до нього, акт приймання-передачі від 03.09.2008 р. до договору від 02.09.2008 р., а також Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 05.09.2008р., виданий Джанкойським міжміським бюро технічної інвентаризації.

Позивачем в порядку, визначеному чинним законодавством, декларувались отримані від господарської діяльності доходи відповідно до декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2010 р., та декларацією з податку на прибуток за поточний 2011 рік.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (надалі - Закон), в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону до складу валових витрат включаються, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону, не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно ж до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту.

Зокрема, не може визнаватися право платника ПДВ на формування валових витрат у тому разі, якщо відповідні товари ним реально не придбавалися, або якщо витрати на таке придбання реально не понесені тощо.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту та відповідати господарській меті підприємства.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02 червня 2011 року з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

З наведених законодавчих положень випливає, що право на зменшення об'єкта оподаткування податку на прибуток та податку на додану вартість на суму понесених витрат надається добросовісним платникам для компенсації витрат, понесених у процесі здійснення реальної економічної діяльності, за умови наявності належного документального підтвердження виконання господарської операції.

Виконання вищезазначених договорів підтверджується зазначеними вище первинними документами, зокрема, податковими накладними, актами виконаних робіт, а також податковою та бухгалтерською звітністю.

На момент здійснення операцій контрагенти позивача були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі та мали статус платників ПДВ та право виписувати податкові накладні.

Згідно з Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.10 №984 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 р. за №34/18772, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (п.4 р.І). За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (п.5 р.І). Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів (п.6 р.І).

Відповідно до пункту 56.4 статті 56 Податкового кодексу України під час процедури адміністративного оскарження обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган. Однак, відповідач правомірність оскаржуваного позивачем рішення не довів.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що понесені позивачем витрати на оренду обладнання та на приведення приміщень зерносховищ у належний стан пов'язані з підготовкою, організацією та веденням власної господарської діяльності, а також послуги отримані від контрагентів в подальшому використані позивачем в межах його господарської діяльності, що надає йому право формування валових витрат по зазначеним операціям, а тому податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва ДПС від 28.02.2013 р. № 0001802220 підлягає скасуванню.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції, а тому вбачаються підстави для скасування постанови та ухвалення в нового рішення, яким адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернокомплекс «Сиваш» необхідно задовольнити

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернокомплекс «Сиваш» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 квітня 2013 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернокомплекс «Сиваш» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва ДПС від 28.02.2013 р. № 0001802220.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Федорова Г.Г.

Судді: Вівдиченко Т.Р.

Ключкович В.Ю.

Повний текст виготовлено 08.07.2013 року.

Головуючий суддя Федорова Г. Г.

Судді: Вівдиченко Т.Р.

Ключкович В.Ю.