Рішення № 32460996, 20.05.2013, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/6488/13-ц

н/п 2/640/2077/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

20 травня 2013 року Київський районний суд м.Харкова

в складі: головуючого - судді Зуб Г.А.

за участю секретаря Хлистун Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача за договором позики заборгованість з урахуванням інфляції у розмірі 7 536 529 гривень, три відсотки річних у розмірі 35 272.8 грн., проценти за користування позикою у період з 12.03.2012 року по 26.03.2013 року у розмірі 603 918.5 грн., судові витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн. та судовий збір у розмірі 3441 грн.

В обгрунтування своїх доводів посилається на те, що між позивачем та відповідачем 12.03.2012 року укладено договір позики, згідно якого позивач передав відповідачу у борг грошову суму у розмірі 717 000 євро, що за домовленістю сторін становить 7 529 000 гривень, які відповідач зобов»язався повернути відповідно до графіку. Але відповідач грошові кошти не повернув. 11.12.2012 року позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу про повернення грошових коштів, що отримана відповідачем 28.12.2012 року. Але до теперішнього часу борг відповідачем не повернуто.

Представник позивача до судового засідання не з»явився, надав суду заяву з проханням розглянути справу за його відсутністю, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив у справі ухвалити заочне рішення.

Відповідач до судового засідання не з'явився, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи.

Суд ухвалює рішення на підставі наявних у справі даних та доказів при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст. 169, 224 ЦПК України.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до розписки ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 717 000 євро, що за домовленістю сторін становить 7 529 000 гривень. Сторони домовились, що заборгованість буде сплачуватися відповідно до графіку, який надасть боржник. Відповідно до вказаного графіку відповідач повинен був повернути в серпні 2012 року 20 000 доларів США, в вересні 2012 року - 100 000 доларів США, в жовтні 2012 року - 100 000 доларів США, в листопаді 2012 року - 80 000 доларів США, в грудні 2012 року - 150 000 доларів США. (а.с. 12-13)

Відповідно до ст.. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Позивачем 11.12.2012 року було направлено відповідачу вимогу про повернення заборгованості за договором позики, яку відповідач отримав 28.12.2012 року. (а.с. 14-16).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Оскільки в договорі позики проценти за користування грошовими коштами не встановлено, то їх розмір відповідає розміру облікової ставки НБУ, яка у період з 13.03.2012 року по 23.03.2012 року становила 7.75 %, з 23.03.2012 року становить 7.5 %. Позивач в позові зазначає кінцевим днем розрахунків - 26.03.2013 року. Сума відсотків становить 603 918.5 гривень.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

У відповідності до вимог ст. 625 ч. 2 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки в договорі позики не зазначено кінцеву дату повернення позики, то позика повинна бути повернена у строк до 28.01.2013 року. Саме з цього дня починається про строчка боржника.

Сума інфляційного збільшення боргу становить 7 529 гривень. Три проценти річних за період прострочення з 28.01.2013 року по 26.03.2013 року становить 35 272.8 гривень.

Суд задовольняє позов, стягує на користь позивача з відповідача суму боргу у розмірі 7 529 000 гривень, суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів у розмірі 7529 гривень (сумарний індекс інфляції за січень-березень 2013 року становить 0.1. Сума інфляційного збільшення боргу становить: 0.1*7529000/100), 3% річних за час прострочення боргу - (7529000*3/100/365*57) - 35 272.8 гривен.

В матеріалах справи міститься квитанція від 25.03.2013 року на суму 5 000 гривень за оплату юридичних послуг. (а.с. 17). Суд стягує з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на правову допомогу.

Судові витрати позивача, понесені, в зв»язу з оплатою судового збору, відповідно до ст. 88 ЦПК україни, підлягають також стягненню з відповідача на користь позивача.

Таким чином позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 224 ЦПК України, ст. 526, 625, 1048-1050 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Київським РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області 29.01.1998 року, на користь ОСОБА_1, і.н. НОМЕР_1, суму боргу за договором позики в розмірі 7 529 000 грн., суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів у розмірі 7529 гривень, 3% річних за час прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 35 272.8 гривень, відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 603 918.5 гривень, витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн. та судовий збір у розмірі 3441 грн., а всього 8 184 161 (вісім мільйонів сто вісімдесят чотири тисячі сто шістдесят одна) гривня 30 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий -