Рішення № 32458342, 10.07.2013, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№1806/10670/12

Провадження №2/592/158/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2013 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м.Суми у складі: головуючого - судді Котенко О.А., при секретарі - Чайка Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, витребування майна, позовом третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення коштів, позовом третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про витребування майна,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом і свої вимоги обґрунтовує тим, що 08.07.2006 року вона вступила в шлюб із ОСОБА_2. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася донька - ОСОБА_5. Сімейне життя не склалося, сім`я розпалася, подружні відносини припинені з січня місяця 2012 року. Під час шлюбу з відповідачем ними були придбані наступні речі: телевізор «Старт» вартістю 750грн., тумбочка для телевізора вартістю 320грн., пилосос вартістю 400грн., праска з дошкою для прасування білизни вартістю 500грн., DVD з мікрофоном вартістю 400грн., міксер вартістю 100грн., тарілки вісімнадцять штук по 6грн. кожна вартістю 108грн., стакани з рюмками по двадцять чотири штуки вартістю 120грн., ковдра на синтепоні розміром 2х2,5 м. вартістю 120грн., для дитини придбаний диван вартістю 2097грн., два комплекти постільної білизни по 200грн., вартістю 400грн., дві табуретки по 100грн., вартістю 200грн., всього на суму 5515грн. На день народження її батьки подарували їй: соковижималку, вартістю 300грн., кавоварку, вартістю 140грн., фен, вартістю. 80грн., фільтр для води , вартістю 140грн. , які знаходяться в будинку відповідача. В будинку відповідача залишилися її особисті речі та речі її дитини, які не повернули, а саме: чобітки д/с синього кольору, вартістю 200грн., шовковий халат, вартістю 120грн., пеньюари три штуки по 100грн., загальною вартістю 300грн., комплект жіночої білизни, вартістю 100грн., весільний комплект (сукня, фата перчатки), фотоальбом, з дитячих речей: два комплекти постільної білизни, ковдра дитяча, подушка, качеля, іграшки, диски дитячі, ялинкові прикраси з підставкою. Позивач просить суд ухвалити рішення, яким поділити спільне майно подружжя, і виділити їй у власність пилосос, праску з дошкою для прасування білизни, міксер, тарілки, стакани з рюмками, ковдру на синтепоні, диван, відповідачу виділити у власність телевізор «Старт», тумбочку під телевізор, DVD з мікрофоном, витребувати у відповідача соковижималку, кавоварку, фен, фільтр для води, а також витребувати у відповідача її особисті речі та речі дитини - чобітки д/с синього кольору, шовковий халат, три пеньюара, комплект жіночої білизни, весільний комплект, фотоальбом, два комплекти дитячої постільної білизни, ковдру дитячу, подушку, качелі, іграшки, диски дитячі, ялинкові прикраси з підставкою (а.с.1-4, 75-76).

Третя особа з самостійними вимогами ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення коштів, які вона надавала відповідачам як подружжю у позику на придбання ними автомобіля та свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідачі знали, що вона має заощадження від підсобного господарства і в кінці лютого 2010 року звернулися до неї з проханням надати кошти в позику в сумі 14000 грн. на покупку автомобіля, оскільки вони не мали особистих коштів на придбання вказаного майна. Вона надала кошти 14000 грн. у позику відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Про отримання від неї в борг цих коштів в день покупки автомобіля їй була відповідачем ОСОБА_2 надана розписка в якій він зазначав, що вони повернуть кошти через рік. При передачі нею коштів та при написанні розписки був присутній свідок ОСОБА_6, який саме і запропонував їй взяти розписку. В березні 2010 року ОСОБА_2 разом з ОСОБА_1 придбали автомобіль Форд, яким користувалися близько одного року. Після сплину одного року в березні 2011 року відповідачі продали машину за 14000 грн. Негайного повернення коштів вона не вимагала, адже син з дружиною проживали в шлюбі, виховували дитину, підтримували нормальні відносини. На початку січня 2012 року їй стало відомо, що кошти, виручені за продаж автомобіля відповідачка ОСОБА_1 яка є її невісткою, за договором банківського вкладу (депозиту) поклала до ПАТ «Укрсиббанку» під проценти, без згоди ОСОБА_2 Оскільки на даний час відповідачка ОСОБА_1 звернулася до ОСОБА_2 з позовом про поділ майна подружжя та в добровільному порядку не бажає врегулювати дане питання, а саме про повернення коштів, які вона давала їм як подружжю у позику і які на даний час знаходяться на депозитному рахунку у банку, тому вона змушена звернутися до суду з даним позовом. Просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на її користь борг в сумі 14000 грн. по 7000 грн. з кожного (а.с.27).

Третя особа з самостійними вимогами ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про витребування майна та свої вимоги мотивує тим, що з 08.07.2006 року її донька ОСОБА_1 перебувала в шлюбі з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 в них народилася донька - ОСОБА_5. До шлюбу доньки нею був придбаний в кредит спальний гарнітур, який складався з ліжка вартістю 1720грн., шафи вартістю 930грн., матраца вартістю 997грн., двох тумбочок по 200грн. кожна. Крім вказаного майна в неї було інше майно це: пральна машинка «Малютка», вартістю 200грн., штора вартістю 200грн., постільна білизна, три комплекти - вартістю по 120грн. кожний на суму 360грн., стільці три штуки по 70грн. кожний, загальною вартістю 210грн., набір каструль вартістю 120грн., набір чашок вартістю 50грн., ковдра жакардова, вартістю 180грн., скатерть, вартістю 60грн., ковдра синтепонова вартістю 140грн., рушники сім штук по 40 грн. кожний, загальною вартістю 280грн., плед - два штуки (вовняний і махровий) вартістю по 80 грн. кожний, загальною вартістю 160 грн., подушки дві штуки по 80 грн. кожна, загальною вартістю 160 грн., покривало вартістю 140 грн. , що стверджується кредитними договорами, копіями чеків, вартість майна становить 6107грн. В зв'язку з тим, що в ОСОБА_1 і ОСОБА_2 коштів на придбання майна не було, на їхнє прохання вона надала їм у користування шафу, ліжко, матрац, дві тумбочки, пральну машинку «Малютка», штори, постільну білизну - три комплекти, стільці три штуки, набір каструль, набір чашок, ковдру жакардову,скатерть, ковдру синтепонову, рушники сім штук, плед - два штуки, подушки - дві штуки, одне покривало, всього на суму 6107грн. Сімейне життя не склалося, сім`я розпалася, подружні відносини між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 припинені з січня місяця 2012 року. На її прохання повернути речі в добровільному порядку ОСОБА_2 відмовився, вона зверталася до Ковпаківського районного відділу міліції м.Суми з заявою про допомогу врегулювати питання повернення майна, але ОСОБА_2 в добровільному порядку вирішити питання поділу і повернення майна відмовився. За місцем проживання ОСОБА_2 знаходиться також майно яке належить їй, тому вона і звертається до суду з позовною заявою як третя особа з самостійними вимогами по даній справі, в добровільному порядку вказане питання вирішити не можливо. Просить суд постановити рішення, яким зобов'язати відповідача ОСОБА_2 повернути їй її речі, які були надані відповідачам в тимчасове користування, а саме ліжко вартістю 1720грн., шафу вартістю 930грн., матрац вартістю 997грн., дві тумбочки по 200грн. кожна, пральну машинку «Малютка», вартістю 200грн., штору вартістю 200грн., постільну білизну, три комплекти - вартістю по 120грн. кожний на суму 360грн., стільці три штуки по 70грн. кожний, загальною вартістю 210грн., набір каструль вартістю 120грн., набір чашок вартістю 50грн., ковдру жакардову, вартістю 180грн., скатерть, вартістю 60грн., ковдру синтепонову вартістю 140грн., рушники сім штук по 40 грн. кожний, загальною вартістю 280грн., плед - два штуки (вовняний і махровий) вартістю по 80 грн. кожний, загальною вартістю 160 грн., подушки дві штуки по 80 грн. кожна, загальною вартістю 160 грн., покривало вартістю 140 грн. (а.с.121-122).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримала з зазначених підстав, додатково пояснивши, що під час розгляду справи в суді з представником ОСОБА_2 погоджена вартість спільного майна подружжя, а саме телевізор «Старт» - 350грн., тумбочка для телевізора - 150грн., пилосос - 200грн., DVD з мікрофоном - 200грн., 18 штук тарілок - 50грн., 24 шт. стаканів з рюмками - 60грн., диван - 800грн. Також ОСОБА_1 наполягала, що під час шлюбу була придбана праска з дошкою для прасування білизни, міксер, два комплекти постільної білизни, ковдра на синтепоні 2х2,5, дві табуретки. ОСОБА_1 погодилася з позовними вимогами ОСОБА_4, зазначивши, що речі, які належали її матері ОСОБА_4, були надані їй та ОСОБА_2 в користування, і в даний час ОСОБА_2 повинен ці речі повернути. Позовні вимоги ОСОБА_3 не визнала, пояснивши, що після народження дитини в листопаді 2007 року вона отримала кошти на дитину, які перераховувалися в «ПриватБанк», там був відкритий рахунок, що стверджується повідомленням райвиконкому. На ці кошти був придбаний б/у автомобіль білого кольору ВАЗ-21005, яким вони користувалися до 2009 року та продали у лютому 2009 року. На цей час на рахунок знову надійшли кошти, додали кошти від продажу автомобіля і 16 лютого 2009 року купили інший автомобіль Форд-Оріон, в якому ОСОБА_2, будучи в стані алкогольного сп'яніння скоїв ДТП, після чого автомобіль був проданий. Кошти від продажу автомобіля, так як вони призначалися дитині, вона знову поклала на рахунок. Дізнавшись, що при скоєнні ДТП ОСОБА_2 заборгував кошти потерпілій стороні, вона зняла кошти з рахунку і розрахувалася за цими борговими зобов'язаннями. Зазначає, що ніяких грошей вона ні в кого в борг не брала, бо в цей час вона перебувала в лікарні. Про борг їй стало відомо з позову. Просить суд в задоволенні позову ОСОБА_3 до неї та ОСОБА_2 відмовити. ОСОБА_1 згодна з вимогами її матері ОСОБА_4

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги ОСОБА_1 визнала частково, надала заперечення на позов, пояснивши, 22.10.12 року рішенням Зарічного районного суду міста Суми шлюб між сторонами розірвано. 09.01.2013 року представнику позивача ОСОБА_4, в присутності свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8. його матері ОСОБА_3, його представника за довіреністю ОСОБА_9 передано особисті речі позивачки, частину спільного майна, а також дитячий велосипед та санки. В самому ж переліку зазначено, що інші речі, які були в наявності представник позивача категорично забрати відмовилася Під час розгляду справи в суді представник ОСОБА_2 погодилася з вартістю спльного майна подружжя, а саме телевізор «Старт» - 350грн., тумбочка для телевізора - 150грн., пилосос - 200грн., DVD з мікрофоном - 200грн., 18 штук тарілок - 50грн., 24 шт. стаканів з рюмками - 60грн., диван - 800грн. Інші речі, зазначені ОСОБА_1, сторонами під час шлюбу не придбавалися. Пральну машинку «Малютка» готові повернути ОСОБА_4, оскільки ця пральна машинка надавалася нею. Міксер, який зазначений у позовній заяві, було придбано 05.07.2006 року особисто ОСОБА_3 і він є її власністю. По суті позову ОСОБА_4 представник ОСОБА_2 пояснив, що спальна стінка, яка складається із шафи та ліжка є весільним подарунком матері позивачки, тобто ОСОБА_4, а матрац належить їм Інші речі, які перелічені третьою особою ОСОБА_4 в позові, нею ніколи не передавалися за місцем проживання ОСОБА_2 Представник ОСОБА_2 визнав вимоги ОСОБА_4 лише в частині повернення пральної машинки «Малютка», в іншій частині позову просить відмовити. Позовні вимоги ОСОБА_3 відповідач ОСОБА_2 визнав повністю.

В судовому засіданні треті особи з самостійними вимогами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 свої позовні вимоги підтримали повністю.

Свідок ОСОБА_10 - подруга ОСОБА_4 суду пояснила, що ОСОБА_4 для себе вибирала меблі після ремонту. Шафу, ліжко передавала ОСОБА_4 доньці, а також рушники, постільну білизну, їй це відомо зі слів ОСОБА_4 На весіллі меблі не дарували, а ОСОБА_4 подарувала на весіллі 100 долл.США на телевізор.

Свідок ОСОБА_7 - співмешканець ОСОБА_4 пояснив, що ОСОБА_1 в 2008 році подарували на день народження кошти (200грн.) і ОСОБА_1 за ці кошти придбала соковижималку.

Свідок ОСОБА_11 - подруга ОСОБА_4, пояснила, що перед весіллям доньки ОСОБА_4 робила у себе ремонт і їй відомо, що за кредитні кошти ОСОБА_4 придбала спальню, і казала, що цю спальню дасть в користування доньці та зятю. Меблі (спальня) були привезені додому до ОСОБА_4 і стояли в коридорі в упаковці. На весілля доньки ОСОБА_4 подарувала 100 долл.США.

Свідок ОСОБА_12 - подруга ОСОБА_1, пояснила, що ОСОБА_4 передавала ОСОБА_1, коли вона вийшла заміж, в тимчасове користування двуспальне ліжко, дві тумбочки. Їй про це говорила ОСОБА_1 В кімнаті ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вона бачила кавоварку, яка належить ОСОБА_1, також в цій кімнаті був диванчик для дитини, шафа, прасувальна дошка. На весілля ОСОБА_4 подарувала доньці гроші, інших подарунків не дарила.

Свідок ОСОБА_13, яка є хрещеною ОСОБА_1, пояснила, що спальний гарнітур ОСОБА_4 купувала для себе, цей гарнітур стояв у ОСОБА_4 в квартирі, також до цього гарнітуру купляла і матрац. Потім вона передала цей спальний гарнітур - ліжко, шафу доньці. Від іншого гарнітуру ОСОБА_4 передала молодим дві тумбочки, а також передала 3 стільця. ОСОБА_4 також купляла постільну білизну, ковдри, сервіз чайний, скатерть, простиню махрову, сім рушників, два пледи. Двоюрідна сестра ОСОБА_1 подарувала їй праску перед весіллям. ОСОБА_4 подарувала на весіллі 100 долл.США. Після весілля ОСОБА_4 передала доньці пральну машинку «Малютка» чотири чи п'ять штук каструль, пледи, рушники, постільну білизну. Яка кількість цих речей передавалась вона не знає.

Свідок ОСОБА_8 , який є сусідом ОСОБА_2, пояснив, що одного разу, років сім тому, він побачив автомобіль, який перевозить меблі, ці меблі привезли до ОСОБА_2, у розібраному стані була привезена спальня, також був матрац.

Свідок ОСОБА_5 - батько ОСОБА_2 пояснив, що на весілля ОСОБА_4 подарувала спальню, а до будинку спальню привезли після весілля. Спальня була привезена з меблевого магазину, в розібраному стані.

Свідок ОСОБА_6 - друг ОСОБА_2 пояснив, що в березні 2010 року він прийшов в гості до ОСОБА_2 і став свідком того, що ОСОБА_2 просив у матері ОСОБА_3 кошти для придбання автомобіля. ОСОБА_3 дала йому в борг 14000грн. На ці кошти ОСОБА_2 придбав автомобіль «Ford Orion». Коли ОСОБА_3 передавала гроші, він ОСОБА_1 не бачив в будинку.

Суд, заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, її представника, представника відповідача ОСОБА_2, третіх осіб з самостійними вимогами, показання свідків, перевіривши матеріали справи, вважає позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_4 такими, що підлягають задоволенню частково, а позов ОСОБА_3 таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав:

Судом встановлено, що з 08 липня 2006 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають малолітню доньку - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Зарічного районного суду м.Суми від 22.10.2012 року шлюб між сторонами розірваний.

Викладені обставини підтверджуються копією свідоцтва про шлюб (а.с.7), копією свідоцтва про народження дитини (а.с.8), копією рішення Зарічного районного суду м.Суми від 22.10.2012 року (а.с.58).

Між сторонами виникли правовідносини, що випливають з здійснення права спільної сумісної власності і регулюються Сімейним кодексом України.

Судом встановлено, що за час шлюбу сторони придбали таке майно: телевізор «Старт», тумбочку для телевізора, пилосос, DVD з мікрофоном, 18 штук тарілок, 24 шт. стаканів з рюмками, д/кровать.

Придбання вказаного майна під час шлюбу підтверджується як копіями чеків, наданих позивачем ОСОБА_1 (а.с.15, 63,64 ), так і визнанням цих обставин сторонами під час розгляду справи.

В матеріалах справи відсутні докази, що під час шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були придбані праска з дошкою для прасування білизни, міксер, ковдра на синтепоні, розміром 2х2,5 м, два комплекти постільної білизни та дві табуретки. ОСОБА_1 не надала доказів придбання цього майна під час шлюбу, представник ОСОБА_2 в судовому засіданні категорично заперечила, що таке майно придбавалося сторонами під час шлюбу. Представником ОСОБА_2 наданий чек на придбання міксера, відповідно до якого міксер був придбаний 05.07.2006 року (а.с.72). Отже, міксер не є спільною сумісною власністю подружжя. Показання свідка ОСОБА_12, що вона бачила прасувальну дошку в кімнаті, де проживали ОСОБА_1 та ОСОБА_2, не є доказом, що прасувальна дошка була придбана сторонами за час шлюбу.

Зазначена вартість майна: телевізор «Старт» - 350грн., тумбочка для телевізора - 150грн., пилосос - 200грн., DVD з мікрофоном - 200грн., 18 штук тарілок - загальна вартість 50грн., 24 шт. стаканів з рюмками - загальна вартість 60грн., д/кровать - 800грн. погоджена сторонами під час розгляду справи в судовому засіданні. Загальна вартість майна, набутого подружжям за час шлюбу, становить 1810грн. ? частина майна становить 905грн.

Відповідно до ст.ст. 60, 70 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Згідно з ч.1 ст.71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

При виділенні майна кожній із сторін суд приймає до уваги такі обставини - наявність спільно нажитого майна в натурі, бажання сторін щодо виділення майна кожній з них, проживання з ОСОБА_1, яка є інвалідом 1 групи, малолітньої доньки.

З врахуванням викладеного, суд вважає необхідним виділити ОСОБА_1 пилосос, вартістю 200грн., тарілки в кількості 18 штук, вартістю 50грн., д/кровать (користувалася дитина), вартістю 800грн., всього на суму 1050грн., що на 145грн. більше ? частини спільного майна. Відповідачу ОСОБА_2 виділити наступне майно - телевізор «Старт», вартістю 350грн., тумбочку для телевізора, вартістю 150грн., DVD з мікрофоном, вартістю 200грн., стакани з рюмками в кількості 24 штуки, вартістю 60грн., всього на суму 760грн.

В позові ОСОБА_1 щодо поділу наступного майна - праски з дошкою, міксеру, ковдри на синтепоні, розміром 2х2,5м, двох комплектів постільної білизни, двох табуреток, відмовити за необгрунтованістю.

Згідно з ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

ОСОБА_1 не надала доказів щодо дарування їй таких речей, як соковижималка, кавоварка, фен, фільтр для води. Показання свідка ОСОБА_7, що на день народження ОСОБА_1 були подаровані кошти і остання на ці кошти придбала соковижималку, не є належним доказом в підтвердження цієї обставини, оскільки ОСОБА_1 не надані докази щодо придбання соковижималки. Представник ОСОБА_2 заперечувала наявність цього майна, яке як стверджує позивач, їй було подаровано. Позивач ОСОБА_1 в позові не зазначила обставин щодо дарування їй майна, яке, як вона вважає залишилося у ОСОБА_2, коли саме було подаровано це майно.

Щодо витребування особистих речей ОСОБА_1 та речей дитини позивачкою ОСОБА_1 жодних доказів в підтвердження обставин придбання цього майна і знаходження цього майна у відповідача ОСОБА_2 не надано.

З врахування викладеного, в задоволенні позову ОСОБА_1 про витребування у ОСОБА_2 майна - соковижималки, кавоварки, фену, фільтра для води, чобітків д/с синього кольору, шовкового халату, трьох пеньюарів, комплекту жіночої білизни, весільного комплекту, фотоальбому, двох комплектів дитячої постільної білизни, ковдри дитячої, подушки, качелей, іграшок, дисків дитячих, ялинкових прикрас з підставкою, необхідно відмовити за необґрунтованістю.

Позовні вимоги ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з кожного по 7000грн. суд вважає необгрунтованими з наступних підстав:

Згідно з ст.1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей. Відповідно до ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

ОСОБА_3 в позові стверджує, що в кінці лютого 2010 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до неї з проханням надати в позику кошти в сумі 14000грн. для придбання автомобіля, а в березні 2010 року на ці кошти придбали автомобіль «Форд». В підтвердження своїх доводів ОСОБА_3 надала копію розписки ОСОБА_2 від 18.03.2010 року (а.с.29).

Обставини, викладені ОСОБА_3 в позові, не підтверджені доказами. 16 лютого 2009 року приватним нотаріусом ОСОБА_15 посвідчена довіреність, якою ОСОБА_16 від імені ОСОБА_17 доручив ОСОБА_2, ОСОБА_1 розпоряджатися належним власнику транспортним засобом марки Ford, моделі Orion, експлуатувати зазначений транспортний засіб (а.с.69).

Отже, з лютого 2009 року в користуванні ОСОБА_2 і ОСОБА_1 перебував вказаний автомобіль, а не з березня 2010 року, як стверджує третя особа з самостійними вимогами ОСОБА_3 Доказів, що будь-яким особам в березні 2010 року чи після 18 березня 2010 року, передавалися кошти за автомобіль марки Ford, моделі Orion, ОСОБА_3 не надані. Згідно з довідкою Управління ДАІ транспортні засоби за ОСОБА_2 не реєструвалися (а.с.73). Зазначеними доказами спростовуються показання свідка ОСОБА_6, який пояснив, що ОСОБА_3 передала в позику ОСОБА_2 14000грн. в березні 2010 року, і за ці кошти ОСОБА_2 в березні 2010 року придбав автомобіль марки Ford, моделі Orion.

Заперечення ОСОБА_1 щодо повернення коштів в сумі 14000грн. підтверджуються доказами щодо укладення договору банківського вкладу з ПАТ «УкрСиббанк» в квітні 2011 року в сумі 14000грн. та зняття коштів з рахунку в сумі 13933грн. в травні 2011 року для витрат на потреби сім'ї (а.с.49-50).

Оскільки обставини, викладені ОСОБА_3 в позові щодо придбання автомобіля марки Ford, моделі Orion в березні 2010 року, спростовуються дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами - копією довіреністю від 16.02.2009 року, довідкою Управління ДАІ щодо відсутності на праві власності у ОСОБА_2 автомобілей і не відповідають обставинам щодо користування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вказаним автомобілем з 2009 року, в позові третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_2 необхідно відмовити за необгрунтованістю.

Стосовно позовних вимог ОСОБА_4 щодо витребування майна суд вважає необхідним зазначити наступне:

Визнано сторонами в судовому засіданні, що пральна машинка «Малютка» передавалася ОСОБА_4 для ОСОБА_2 і ОСОБА_1 після укладення шлюбу, ця пральна машинка, яка є власність ОСОБА_4, є в наявності за місцем проживання ОСОБА_2 і підлягає поверненню ОСОБА_2 ОСОБА_4 Заперечень щодо визначення вартості цієї пральної машинки - 200грн. у сторін не було.

ОСОБА_4 надала копії чеків щодо придбання 02 липня і 04 липня 2006 року набору чашок, скатерті, ковдри жакардової, ковдри синтепонової, трьох комплектів постільної білизни, рушників в кількості 7 штук, двох пледів, набору каструль та покривала (а.с.109). Представник ОСОБА_2 заперечила знаходження майна у ОСОБА_2 і факт передачі цього майна подружжю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 В судовому засіданні було встановлено, що чеки на придбання майна видавалися ОСОБА_18, яка є рідною сестрою ОСОБА_4 За клопотанням представника ОСОБА_2 ОСОБА_18 як свідок викликалася в судове засідання, але за поясненнями ОСОБА_4 ОСОБА_18 відмовилася з'явитися в судове засідання.

ОСОБА_4 не надала доказів щодо передачі і знаходження у ОСОБА_2 майна, яке їй належить - двох тумбочок, штори для вікна, трьох комплектів постільної білизни, трьох стільців, набору каструль, набору чашок, ковдри жакардової, скатерті, ковдри синтепонової, рушників в кількості сім штук, двох пледів, двох подушок, покривала. Свідку ОСОБА_10 відомо зі слів ОСОБА_4 щодо передачі рушників та постільної білизни до будинку, де проживали ОСОБА_1 і ОСОБА_2 Свідок ОСОБА_13 пояснювала, що після весілля ОСОБА_4 передавала ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пледи, рушники, постільну білизну, кілька каструль, яка саме кількість цих речей передавалася свідку не відомо.

Отже, відсутні докази, що вказане майно передавалося ОСОБА_4 для ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і що в даний час це майно є в наявності у ОСОБА_2 і чи саме те майно, яке зазначено в чеках від 02 липня та від 04 липня 2006 року передавалося ОСОБА_4 ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Також ОСОБА_4 не надані докази придбання і передачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 двох тумбочок.

Показання свідків ОСОБА_13, ОСОБА_12 щодо передачі ОСОБА_4 двох тумбочок ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не є належними доказами, оскільки відсутні докази щодо придбання цього майна ОСОБА_4, докази, коли саме і за яких обставин це речі передавалися.

04 липня 2006 року в магазині фірми «Все для дому» ОСОБА_4 придбала двоспальне ліжко, вартістю 1720грн., шафу три-дверну, вартістю 930грн., матрац для цього ліжка, вартістю 997грн., що підтверджується накладною (а.с.101). Це майно було придбане ОСОБА_4 до укладення шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 04 липня 2006 року ОСОБА_4 був укладений договір купівлі-продажу з фірмою «Все для дому» (а.с.103) на придбання ліжка, вартістю 1720грн., шафи, вартістю 930грн., а також кредитний договір з ВАТ «Державний ощадний банк України» на надання їй в позику грошових коштів в сумі 2380грн. на купівлю ліжка та шафи (а.с.104-105).

Оскільки для придбання ліжка та шафи ОСОБА_4 брала в позику кошти згідно з кредитним договором і за умовами договору купівлі-продажу за ліжко та шафу сплачувала не в день укладення договору 04.07.2006 року, а наступного робочого дня, а за матрац сума була сплачена відразу, в накладній від 04.07.2006 року і було зазначено, що матрац оплачений.

Отже, ОСОБА_4 підтверджено, що зазначене майно - двоспальне ліжко, шафа три-дверна, матрац для цього ліжка належать їй на праві власності. ОСОБА_4 під час спільного проживання її доньки ОСОБА_1 і ОСОБА_2 передавала це майно їм в користування. Це майно є в наявності і знаходиться за місцем проживання ОСОБА_2 Оскільки сторони відмовилися від призначення судової товарознавчої експертизи щодо визначення вартості цього майна - ліжка, шафи, матрацу, за зверненням ОСОБА_2 приватним підприємством «Роменекс-Л» проведена оцінка цього майна за адресою АДРЕСА_1:вартість трьох дверної шафи - 530грн., ліжка двоспального - 500грн., матрацу - 100грн.

Доводи представника відповідача ОСОБА_2, що вказане майно було подароване ОСОБА_4 подружжю ОСОБА_2 та ОСОБА_1, є весільним подарунком, не заслуговують на увагу з наступних підстав:

Згідно з ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Договір дарування цього майна подружжю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не укладався. Показаннями свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, також підтверджено, що спальну стінку ОСОБА_4 придбавала для себе, двоспальне ліжко з матрацом та шафа після придбання знаходилися в квартирі ОСОБА_4 Показаннями зазначених свідків, а також свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13 підтверджено, що вказані меблі (двоспальне ліжко, шафу, матрац) ОСОБА_4 на весілля не дарувала, а подарувала на весілля 100 доларів США.

Суд відхиляє показання свідка ОСОБА_5 - батька відповідача, який стверджує, що ОСОБА_4 подарувала на весілля двоспальне ліжко, шафу, які були доставлені з мебельного магазину, оскільки показаннями інших свідків, які були присутні на весіллі не підтверджений факт дарування двоспального ліжка, шафи, а також підтверджено, що після придбання ці меблі знаходилися за місцем проживання ОСОБА_4, а в подальшому були перевезені до будинку, де проживали ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Письмовими доказами факт дарування цих меблів також не підтверджений.

В запереченнях на позов (а.с.70) ОСОБА_2 не заявляв клопотання про виклик свідка ОСОБА_8, який наприкінці розгляду справи після допиту всіх свідків в судовому засіданні зазначав про те, що саме автомобіль з мебельного магазину привозив стінку в розібраному стані. Суд критично відноситься до показань цього свідка, який не пояснив, чому він запам'ятав перевезення меблів до ОСОБА_2, оскільки пройшло з того часу більше семи років.

Отже, матеріали справи не містять доказів, що двоспальне ліжко, шафа трьох дверна, матрац для цього ліжка є спільної сумісною власністю ОСОБА_1 і ОСОБА_2 Належними та допустимими доказами підтверджується належність майна - двоспального ліжка, шафи три-дверної, матрацу на праві власності ОСОБА_4 , які були придбані нею 04.07.2006 року.

Показаннями свідків підтверджено, що ОСОБА_4 придбавала вказане майно для себе і відповідно передала його в користування ОСОБА_1 та ОСОБА_2, коли вони проживали однією сім'єю. ОСОБА_4 свої вимоги обґрунтовує тим, що вона майно передавала в користування. Згідно з ст.834 ЦК України ОСОБА_4 як позичкодавець має право вимагати повернення речі, оскільки річ стала потрібна їй самій.

З пояснень сторін в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_2 не бажає повертати двоспальне ліжко, шафу три-дверну та матрац, вважаючи, що це майно належить йому та ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності. ОСОБА_2 незаконно, без відповідної правової підстави утримує це майно.

В даний час ОСОБА_4 як власник майна - ліжка, шафи три-дверної, матрацу не бажає, щоб майно, яке є її власністю, перебувало у ОСОБА_2 і має право витребувати це майно.

З врахуванням викладеного, позовна заява ОСОБА_4 підлягає задоволенню частково і суд вважає необхідним витребувати у ОСОБА_2 і зобов'язати ОСОБА_2 повернути ОСОБА_4 три-дверну шафу, ліжко двоспальне, матрац, які були придбані 04 липня 2006 року, пральну машинку «Малютка».

В задоволенні позову ОСОБА_4 про витребування у ОСОБА_2 майна - двох тумбочок, штори для вікна, трьох комплектів постільної білизни, трьох стільців, набору каструль, набору чашок, ковдри жакардової, скатерті, ковдри синтепонової, рушників в кількості сім штук, двох пледів, двох подушок, покривала необхідно відмовити за необґрунтованістю.

Підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 229грн.40коп. (за вимогами ОСОБА_1), оскільки ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору. Суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 13грн.30коп. в відшкодування судового збору за вимогу про повернення майна - три-дверної шафи, вартістю 530грн., ліжка двоспального, вартістю 500грн., матрацу, вартістю 100грн., пральної машинки «Малютка», вартістю 200грн., загальною вартістю 1330грн.

Керуючись ст.ст. 60, 61, 68-71 Сімейного кодексу України, ст.319, 321, 387 ЦК України, ст.ст.10, 11, 57-60, 88, 209, 213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Розділити майно, що належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1, ОСОБА_2.

Виділити ОСОБА_1 пилосос, вартістю 200грн., тарілки в кількості 18 штук, вартістю 50грн., д/кровать, вартістю 800грн., всього на суму 1050грн.

Виділити ОСОБА_2 телевізор «Старт», вартістю 350грн., тумбочку для телевізора, вартістю 150грн., DVD з мікрофоном, вартістю 200грн., стакани з рюмками і в кількості 24 штуки, вартістю 60грн., всього на суму 760грн.

В позові ОСОБА_1 щодо поділу наступного майна - праски з дошкою, міксеру, ковдри на синтепоні, розміром 2х2,5 м, двох комплектів постільної білизни, двох табуреток, відмовити за необґрунтованістю.

В задоволенні позову ОСОБА_1 про витребування у ОСОБА_2 майна - соковижималки, кавоварки, фену, фільтра для води, чобітків д/с синього кольору, шовкового халату, трьох пеньюарів, комплекту жіночої білизни, весільного комплекту, фотоальбому, двох комплектів дитячої постільної білизни, ковдри дитячої, подушки, качелей, іграшок, дисків дитячих, ялинкових прикрас з підставкою, відмовити за необґрунтованістю.

В задоволенні позову ОСОБА_3 про стягнення коштів відмовити за необґрунтованістю.

Позовну заяву ОСОБА_4 задовольнити частково.

Витребувати у ОСОБА_2 і зобов'язати ОСОБА_2 повернути ОСОБА_4 три-дверну шафу, ліжко двоспальне, матрац, які були придбані 04 липня 2006 року, пральну машинку «Малютка».

В задоволенні позову ОСОБА_4 про витребування у ОСОБА_2 майна - двох тумбочок, штори для вікна, трьох комплектів постільної білизни, трьох стільців, набору каструль, набору чашок, ковдри жакардової, скатерті, ковдри синтепонової, рушників в кількості сім штук, двох пледів, двох подушок, покривала відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 229грн.40коп. (за вимогами ОСОБА_1).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 13грн.30коп. в відшкодування судового збору.

На рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м.Суми. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.А. Котенко