Вирок № 32458107, 16.07.2013, Довжанський міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Свердловський міський суд Луганської області)

Справа № 427/1905/13-к

Провадження № 1-кп/427/125/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2013 року

Свердловський міській суд Луганської області у складі:

головуючого судді Бабенко С.Ш.,

при секретарі Пархоменко Є.В.,

за участю прокурора Наймана Є.О.,

адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відділу у справах дітей виконкому Свердловської міської ради

Васкевич С.Г.

обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_6,

потерпілої ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Свердловська Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013030340000202 від ІНФОРМАЦІЯ_4. за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Свердловська Луганської області, громадянина України, військовозобов'язаного, із середньою освітою, не одруженого, працюючого КЗ «Свердловська ЦМЛ №1» оператором комп'ютерного набору, не судимого, який проживає в АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.119 ч.1, 186 ч.2 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м.Свердловська Луганської області, громадянина України, не військовозобов'язаного, із професійно-технічною освітою, не одруженого, не працюючого, не судимого, який проживає в неповній сім'ї із матір'ю ОСОБА_8, вітчимом ОСОБА_9 в АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, -

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м.Свердловська Луганської області, громадянина України, військовозобов'язаного, із неповною середньо освітою, не одруженого, не працюючого, учня 2 курсу Свердловського професійного ліцею, не судимого, який проживає в АДРЕСА_3,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, -

в с т а н о в и в :

ІНФОРМАЦІЯ_4. в період часу з 01 г 00 хв до 01 г 30 хв, більш точний час органом досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля магазину «Вега», розташованому на автостанції в кв.50 років Жовтня м.Свердловська Луганській області, маючи намір на відкрите заволодіння чужим майном, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_4 і ОСОБА_5, які також перебували в стані алкогольного сп'яніння, після того, як ОСОБА_4 наніс 2 удари правим кулаком в обличчя ОСОБА_10, ОСОБА_3 діючи за єдиним наміром з ОСОБА_5 і ОСОБА_4, наніс один удар правим кулаком в обличчя ОСОБА_10, від якого останній впав на землю і подавив таким чином волю потерпілого до опору. Після чого ОСОБА_5 відкрито викрав майно ОСОБА_10, а саме: пляшку наливки за ціною 16 грн, і пачку сигарет «Оптима» за ціною 3 грн, заподіявши потерпілому ОСОБА_10 матеріальну шкоду на загальну суму 19 грн. З викраденим майном ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 зникли і розпорядились за своїм розсудом.

ІНФОРМАЦІЯ_4. в період часу з 01 г 00 хв до 01 г 30 хв, більш точний час органом досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_3, знаходячись біля будівлі автостанції, розташованої в кв.50 років Жовтня м.Свердловська Луганській області, під час сварки з ОСОБА_10, проявивши злочинну недбалість, що виразилася в тому, що він, достовірно знаючи, що ОСОБА_10 знаходиться в стані алкогольного сп'яніння та з цього приводу не стійко стоїть на ногах, завдав йому один удар правою ногою в спину, від чого, ОСОБА_10 упав на покритий льодом асфальт, при цьому вдарився тім'яно-скроневою областю голови. У результаті протиправних дій з боку ОСОБА_3. ОСОБА_10 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, з крововиливом в м'які тканини черепа в лівій тім'яно-скроневій області, з переломом кісток склепіння черепа, крововиливом під оболонки та в речовину головного мозку, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння. Смерть потерпілого ОСОБА_10 настала ІНФОРМАЦІЯ_4. від закритої черепно-мозкової травми, з крововиливом в м'які тканини черепа в лівій тім'яно-скроневої області, з переломом кісток склепіння черепа, крововиливом під оболонки та в речовину головного мозку. ОСОБА_3, діючи в описаній ситуації, виявив злочинну недбалість, що виразилася у вбивстві ОСОБА_10 з необережності.

Після цього ІНФОРМАЦІЯ_4. в період часу з 01 г 00 хв до 01 г 30 хв ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля будівлі автостанції, розташованої в кв.50 років Жовтня м.Свердловська Луганській області, маючи намір на відкрите викрадення чужого майна, повторно, відкрито для оточуючих викрав у ОСОБА_10 його гроші у сумі 70 грн. З місця події ОСОБА_3 з викраденими грошима зник і розпорядився ними за своїм розсудом.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, та при цьому пояснив, що 15.01.2013р. з вечора вживав разом із своїми друзями спиртні напої в кафе, розташованому в кв.50 років Жовтня м.Свердловська, після чого він проводив разом із друзями свою дівчину додому та близько 23 г він, ОСОБА_4, ОСОБА_5 придбали в магазині «Харчі» пакет портвейну, який спільно розпили в одному із під'їздів житлового будинку та пішли в сторону автовокзалу, де зустріли знайомого, в якого позичили гроші для придбання ще спиртного, яке намагалися купити в магазині «Вега», що розташований в районі автовокзалу в кв.50 років Жовтня. Біля входу в магазин стояв сильно п'яний чоловік, як він пізніше узнав, ОСОБА_10, якого продавець через торгівельне вікно запросила їх відвести від магазину. ОСОБА_5 почав з чоловіком розговорювати, в ході чого ОСОБА_5 забрав у ОСОБА_10 із руки пляшку наливки та сховав її собі за пазуху, після чого попросив у ОСОБА_10 закурити, останній передав ОСОБА_5 сигарету та пачку сигарет, які ОСОБА_5 також сховав собі під куртку. В процесі бесіди ОСОБА_10 почав їх ображати, з приводу чого ОСОБА_4 наніс йому удар в обличчя, та після того, як ОСОБА_10 не припиняв їх ображати, ОСОБА_4 повторно наніс ОСОБА_10 ще один удар правим кулаком в обличчя. Після цього він відразу також наніс ОСОБА_10 один удар кулаком правої руки в щелепу, від чого останній впав на землю. Вже лежачому на землі ОСОБА_10 він наніс ще удар лівою ногою в область шиї чи вуха справа, після чого вони втрьох відійшли від нього за торгівельний кіоск, де справили нужду та знову повернулися до лежачого на землі ОСОБА_10, оскільки ОСОБА_5 запропонував підняти ОСОБА_10 та провести його додому. ОСОБА_10 продовжував, лежачи на землі, їх ображати, та він з ОСОБА_5 підняли його та повели в сторону автовокзалу, у процесі ходи ОСОБА_10 вирвався він них та повідомив про те, що піде самостійно, без їх допомоги. ОСОБА_5 повернувся до ОСОБА_5, а він вирішив наздогнати ОСОБА_10, який йшов по проїжджій частині дороги, куди заїжджають автобуси в автовокзал. Наздогнавши ОСОБА_10, він в стрибку наніс удар правою ногою в спину, від якого ОСОБА_10 впав на землю та вдарився головою об лід на дорозі, після чого перевернувся з живота на спину та став хрипіти. Він схилився біля нього, та побачив рядом із ним гроші, які він забрав собі. Після цього він, за ним ОСОБА_5, та з ринка на автовокзалі ОСОБА_4 побігли разом в сторону школи №9, звідки пішли в сторону супермаркету «Абсолют», де придбали ще пакет портвейну, який розпили в одному із під'їздів будинку на вул.Пирогова, після чого повернулися на площу біля центрального ринку, де він дав 25 грн ОСОБА_4, який разом із Сидоріним поїхали на таксі додому, він також на таксі поїхав додому в АДРЕСА_3, де проживав разом із матір'ю.

Також в судовому засіданні ОСОБА_3 пояснив, що вбивати ОСОБА_10 він не бажав, а хотів тільки нанести удар за образи, які ОСОБА_10 висказував на їх адресу. В ході досудового слідства ним відшкодовано заподіяну його неправомірними діями потерпілій матеріальну шкоду у розмірі 10 тис.грн, також в судовому засіданні частково визнав заявлений цивільний позов про стягнення моральної шкоди у розмірі 15 тис.грн, але не заперечує проти збільшення суми стягнення за вироком суду. У вчиненому кримінальному правопорушенні розкаюється, просить суворо не карати та надати можливість виправитися без застосування до нього покарання без позбавлення волі.

Допитані в судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_4, ОСОБА_5 також повністю визнали свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, підтвердили обставини вчинення кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті та в поясненнях, які надані в судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_3, при цьому додатково пояснили, що ІНФОРМАЦІЯ_4. приблизно на першу годину, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, в групі з ОСОБА_3 відкрито викрали у ОСОБА_10, який також знаходився у стані сильного алкогольного оп'яніння, пляшку наливки та пачку сигарет, при цьому ОСОБА_4 в судовому засіданні також підтвердив факт нанесення ним двох ударів кулаком в обличчя ОСОБА_10 та удару кулаком в обличчя ОСОБА_3, від якого ОСОБА_10 впав на землю. Крім того, обвинувачені в судовому засіданні пояснили, що викрадену у ОСОБА_10 наливку 17.01.2013р. вони вдвох випили в під'їзді будинку, де проживає ОСОБА_4, коли йшли до училища. У вчиненому кримінальному правопорушенні розкаюються, просять суворо не карати та надати можливість виправитися без застосування до них покарання без позбавлення волі, мають намір відшкодувати потерпілій моральну шкоду.

Крім повного визнання обвинуваченими своєї вини, їх вина у вчиненні кримінальних правопорушень, які інкриміновані їм в вину, підтверджена показаннями в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_7, яка пояснила, що ОСОБА_10 її син, який проживав окремо від неї, працював на «копанці», останній час зловживав спиртними напоями у зв'язку з сімейними негараздами, за характером був спокійний, ніколи не дрався. Обставини гибелі сина їй відомі тільки з матеріалів кримінальної справи. Після його смерті у неї змінився уклад життя, оскільки втрата сина для неї дуже тяжка, вона тривалий час знаходилась на лікуванні, її чоловік після похорон сина переніс інсульт та тепер потребує постійного стороннього догляду за собою, який здійснює тільки вона. Крім того, вона здійснює догляд за своїм другим сином-інвалідом, та сама за станом свого здоров'я потребує лікування. Одночасно її шістнадцятирічний онук після смерті свого батька також постійно проживає разом із нею, оскільки не бажає проживати разом із своєю матір'ю, та їй важко одній займатися його вихованням і утриманням. Ці зміни в її житті потягли за собою необхідність застосування додаткових зусиль для організації її життя, докорінно змінився її уклад життя, виниклий у її чоловіка ішемічний інсульт з лівостороннім геміпарезом та погіршившийся її стан здоров'я потребують додаткових грошових коштів на його та на її лікування. В судовому засіданні заявила цивільний позов про стягнення на її користь моральної шкоди з обвинуваченого ОСОБА_3, розмір якої вона оцінює в 70 тис.грн.

Законний представник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що про те, що її син ОСОБА_4 вчинив злочин, вона дізналася від співробітників міліції, вважає, що він не вийшов з-під її контролю, характеризує його з позитивного боку і вважає, що вона може здійснювати за його поведінкою контроль, має намір вжити заходів до відшкодування заподіяної моральної шкоди потерпілій.

Представник відділу у справах дітей виконкому Свердловської міської ради Васкевич С.Г. пояснила, що неповнолітній ОСОБА_4 у відділі у справах неповнолітніх, кримінальній міліції на обліку не перебуває, характеризуються за місцем навчання позитивно, протиправних дій з його боку в училищі за ним не помічали, мати ОСОБА_6 займається його вихованням та утриманням і надалі може здійснювати контроль за його поведінкою, у зв'язку чим вважає можливим застосувати до нього міру покарання, не пов'язану з реальним відбування позбавлення волі.

Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження було проведено у відповідності до вимог ст.349 ч.3 КПК України. При цьому судом їм було роз'яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд, оцінюючи в сукупності здобуті у справі докази, визнає доведеним у судовому засіданні вчинення обвинуваченими тяжких кримінальних правопорушень і кваліфікує дії ОСОБА_3 за ст.186 ч.2 КК України, як грабіж, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб, та за ст.119 ч.1 КК України як вбивство потерпілого, вчинене через необережність, також дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковані органом досудового слідства за ст.186 ч.2 КК України, як грабіж, вчинений повторно; дії ОСОБА_4, ОСОБА_5 - за ст.186 ч.2 КК України, як грабіж, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Призначаючи обвинуваченим ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 вид і міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинувачених, які позитивно характеризується за місцем проживання та навчання, їх молодий вік, стан здоров'я, той факт, що ОСОБА_3 офіційно працює, обвинувачені раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягалися, на обліку в службі у справах дітей, кримінальній міліції, або внутрішкільному обліку не стояли, думку потерпілої про застосування до обвинувачених кримінального покарання, яке не пов'язане із позбавленням їх волі. До обставин, що пом'якшують покарання обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, а обставиною, що обтяжує покарання обвинувачених, суд визнає вчинення кримінальних правопорушень у стані алкогольного сп'яніння. Крім того, до обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3, суд відносить повне погашення матеріальної шкоди, а саме, добровільне відшкодування заподіяної матеріальної шкоди кримінальним правопорушенням та витратами, пов'язаними з похороном потерпілого ОСОБА_10, а також неповнолітній вік обвинуваченого ОСОБА_4

Відповідно до статей 3 і 27 Конституції України людина, її життя і здоров'я визнані найвищою соціальною цінністю, право на життя є невід'ємним правом людини, з цього приводу та з урахуванням думки потерпілої суд вважає, що виправлення обвинувачених можливе без ізоляції їх від суспільства.

Беручи до уваги те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, одночасно враховуючи зазначені обставини, з урахуванням особи винних, суд прийшов до висновку про доцільність призначення обвинуваченим ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 покарання в межах санкції статей, по яким кваліфіковані дії обвинувачених, у виді позбавлення волі, але не на максимальний строк, із застосуванням вимог ст.75 КК України, а відносно неповнолітнього ОСОБА_4 із застосуванням ст.104 КК України, звільнивши їх від відбування покарання з випробуванням і поклавши на них обов'язки, передбачені ст.76 КК України.

Запобіжний захід обвинуваченим ОСОБА_3 у вигляді застави у розмірі 91760 грн, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вигляді особистого зобов'язання до набрання вироком законної сили залишити без змін. Після набрання вироком суду законної сили суму застави в розмірі 91760 грн повернути заставодавцю ОСОБА_11

Заявлений по справі потерпілою ОСОБА_7 цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 моральної шкоди, яку вона оцінює у розмірі 70 тис.грн, підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Суд визнає, що перераховані ОСОБА_7 обставини заподіяли їй моральні страждання, створили їй неприємності та змінили її уклад життя, викликають душевні переживання і страждання, вимагають значного відволікання її часу і матеріальних засобів на відновлення її життєвих зв'язків. У відповідності зі ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення можливості їхньої реалізації, ступеня вини особи, яким заподіяно моральну шкоду, а також з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. Протиправними діями обвинуваченого ОСОБА_3 був порушений звичайний уклад життя потерпілої у зв'язку із вчиненням вбивства її сина через необережність, з приводу чого вона відчуває незворотну втрату рідної дитини, фізичний біль і душевні страждання. При визначенні розміру відшкодування суд враховує вимоги розумності і справедливості, оскільки в результаті неправомірних дій обвинуваченого позивач змушена звернутися до суду за захистом порушеного права. При таких обставинах суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь потерпілої моральну шкоду у розмірі 30 тис.грн.

Судові витрати у справі відсутні.

Питання про речові докази вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.368,370,371,374 КПК України, суд

з а с у д и в :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.119 ч.1, 186 ч.2 КК України та призначити йому покарання за

ст.119 ч.1 КК України у виді 4 років 2 місяців позбавлення,

ст.186 ч.2 КК України у виді 4 років позбавлення волі.

На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень визначити ОСОБА_3 остаточне покарання шляхом часткового складання призначених покарань у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнити від призначеного покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки, поклавши на нього обов'язки відповідно до ст.76 КК України не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

ОСОБА_4, ОСОБА_5 визнати винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.2 КК України та призначити кожному покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.ст.75,104 КК України ОСОБА_4, та на підставі ст.75 КК України ОСОБА_5 звільнити від призначеного покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік, поклавши на них обов'язки відповідно до ст.76 КК України не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід засудженим ОСОБА_3 у вигляді застави у розмірі 91760 грн, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вигляді особистого зобов'язання до набрання вироком законної сили залишити без змін. Після набрання вироком суду законної сили суму застави в розмірі 91760 грн, внесену на розрахунковий рахунок 37318003000730 Територіального управління державної судової адміністрації в Луганській області код ЄДРПОУ 26297948, отримувач ГУ ДКСУ в Луганській області, код банку МФО 804013, повернути заставодавцю ОСОБА_11.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 у відшкодування моральної шкоди 30 (тридцять) тисяч грн.

Речовий доказ у вигляді ДВД-диску з відеозаписом камери спостереження магазину «Вега» залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскарженим в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Головуючий С.Ш.Бабенко