Рішення № 32457581, 16.07.2013, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2013 року Справа № 925/1053/13

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Буднік А.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» в особі Звенигородського району електричних мереж, Черкаська область, м. Звенигородка, вул. Піонерська, 87

до відкритого акціонерного товариства «Санаторій «Радон», Черкаська область, м. Звенигородка, вул. Червона, 76

про стягнення 1070,54 грн. заборгованості за спожиту електроенергію за договором,

за участю представників сторін:

від позивача: Марченко О.В. - за довіреністю;

від відповідача: участі не брав.

ПАТ «Черкасиобленерго» звернулось в господарський суд Черкаської області з позовом до ВАТ «Санаторій «Зоря» про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію згідно договору постачання електроенергії №20 від 25.10.2006р. в розмірі 1070,54 грн. та відшкодування судових витрат. Представник позивача позовні вимоги підтримала.

Відповідач вимоги не заперечив. Ухвала суду від 02.07.2013р. про порушення провадження повернулась до суду з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання». Адреса відповідача, указана в позовній заяві та ухвалі суду - відповідає адресі, вказаній в реєстраційних документах відповідача.

Суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору. Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній доказами та матеріалами відповідно до приписів ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

25.10.2006р. між структурним підрозділом Звенигородський РЕМ ПАТ «Черкасиобленерго» (Постачальником), в особі директора Книжка С.М., що діє на підставі довіреності №284/05-юр від 19.02.2006р., та ВАТ «Санаторій «Радон» (Споживачем), в особі головного лікаря Северин П.І., що діє на підставі Статуту, було укладено договір про постачання електричної енергії №20, за умовами якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з дозволеною потужністю 100 кВт, а Споживач зобов'язаний оплатити вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього Договору. Точка продажу електричної енергії - на межі розподілу балансової належності електромереж.

Відповідно до п. 9.4 Договору цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня 2010р. за відсутності заперечень договір є продовженим на цей же строк. Дія договору не заперечена сторонами.

В Додатку №3 до даного Договору встановлено порядок розрахунків, згідно якого оплата електричної енергії, яка відпускається Споживачу, здійснюється Споживачем протягом 5 днів після закінчення розрахункового періоду (п. 5, а.с. 12).

Розрахунковим періодом вважається календарний місяць (з 07 по 07 число) за який визначається обсяг спожитої та/або переданої електричної енергії, величина потужності та здійснюються відповідні розрахунки.

Постачальник належним чином і у повному обсязі виконав умови Договору по постачанню електричної енергії. Претензій відповідача стосовно якості, кількості переданої чи спожитої енергії не подано.

Позивач вважає, що споживач порушив взяті на себе договірні зобов'язання щодо встановлених строків та порядку оплати за спожиту електричну енергію, що суперечить умовам Договору.

Представник позивача наполягає на стягненні заборгованості:

- 1070 грн. 54 коп. - борг за активну електроенергію за липень 2012р.;

Позивачем надано суду в оригіналі договір на постачання електроенергії споживачу, всі додатки до договору (в тому числі розмежування відповідальності постачальника, реактивні перетоки енергії, порядок розрахунків), акти на встановлення, заміну, пломбування лічильників тощо.

На неодноразові претензії з вимогою оплати споживач не реагував, заборгованість не погасив, що стало причиною звернення позивача до суду за захистом порушеного права.

Відповідач не спростував доводи позивача належними доказами та в установлений спосіб в розумінні вимог ст. 33 ГПК України.

Інших доказів не подано.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до повного задоволення, з огляду на наступне.

Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.

Позивач у своїй діяльності користується Господарським та Цивільним кодексами України, ЗУ «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією, іншими підзаконними документами НКРЕЕ.

Позивач е суб'єктом господарювання та постачальником електроенергії на ринку енергоносіїв для споживачів енергії.

Відповідач є суб'єктом господарювання, самостійною юридичною особою відповідно до записів в реєстраційних документах ЄДРПОУ.

За своєю правовою природою договір про постачання електричної енергії №20 від 25.10.2006р. є договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу, та відповідає вимогам статті 714 Цивільного кодексу України, відповідно до якої через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін

Використання електроенергії без договору заборонено.

Відносини купівлі-продажу урегульовані Главою 54 ЦК України, відповідно до положень якої, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст. 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору. Договір про постачання електричної енергії №20 від 25.10.2006р. не заперечений сторонами, не визнаний недійсним та не розірваний в установленому порядку. Суд враховує презумпцію правомірності правочину (ст. 204 ЦК України).

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

На момент звернення до суду із позовною заявою Споживач заборгованості у повному обсязі не погасив. Заборгованість Споживача за спожиту електричну енергію за період з березня по червень (включно) 2013 року становить 1070 грн. 54 коп.

Наявність заборгованості підтверджується Договором, додатком до Договору, актами про використану електроенергію, рахунком на оплату спожитої енергії, розрахунком суми заборгованості, копією претензії.

Кількість спожитої енергії та її вартість не заперечена відповідачем.

З врахуванням викладеного, суд вважає обґрунтованим та доведеним право Позивача на стягнення з Відповідача суми заборгованості за отриману енергію за період з березня по червень (включно) 2013 року становить 1070 грн. 54 коп. Вказану заборгованість належить стягнути на користь позивача.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача та стягнути на користь позивача 1720 грн. 50 коп. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Санаторій «Радон», Черкаська область, м. Звенигородка, вул. Червона, 76, ідентифікаційний код 05390559, номер рахунку в банку невідомий

на користь публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» від імені якого діє Звенигородський район електричних мереж, м. Звенигородка, вул. Піонерська, 87, код ЄДРПОУ 25204637, рахунок №26034330235114 у Т ВБВ №10023/0233 філії АТ «Ощадний банк України», МФО 354507

1070 грн. 54 коп. - борг за активну електроенергію за березень - червень 2013р., 1720 грн. 50 коп. судового збору;

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 16.07.2013р.

Суддя Г.М. Скиба