Постанова № 32457178, 15.07.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2013 р. Справа № 18/2211/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В. О., суддя Кравець Т.В. , суддя Хачатрян В.С.,

при секретарі Деркач Ю.О.,

за участю представників сторін:

позивача - Романишина М.М. (дов.№28 від 03.12.2012р.),

відповідача - Прібік О.М. (дов.№ 848-17-Д/13 від 12.03.2013р.),

третя особа - Дібрівної Т.Ю. (дов.№4773/03-46 від 14.06.2013р.),

третя особа - Присяжнюка О.В. (особисто) - паспорт серія МО №651441, виданий Миргородським МРВ УМВСУ в Полтавській області 18.05.2006р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "Укрспецторг групп" (вх.1395П/2) на рішення господарського суду Полтавської від "21" лютого 2013 р. по справі № 18/2211/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Карлівський цегельний завод", м.Карлівка,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецторг групп", м.Київ, в особі Полтавської філії ТОВ "Укрспецторг групп", м.Полтава,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Відділ державної виконавчої служби Карлівського районного управління юстиції Полтавської області, м.Полтава,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача фізична особа Присяжнюк Олександр Васильович, м.Миргород,

про визнання недійсними результатів аукціону з реалізації майна позивача,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 21.02.2013р. (суддя Бунякіна Г.І.) позов задоволено. Визнано недійсними результати аукціону з реалізації майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Карлівський цегельний завод" (код ЄДРПОУ 35754309), проведеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрспецторг групп" 29.05.2012р. на підставі договору від 17.04.2012р. №16-0038/12 про реалізацію арештованого майна на аукціоні, у вигляді протоколів: №№16-0038/12/1, 16-0038/12/2, 16-0038/12/3, 16-0038/12/4, 16-0038/12/5, 16-0038/12/6, 16-0038/12/7, 16-0038/12/8, 16-0038/12/9, 16-0038/12/10, 16-0038/12/11, 16-0038/12/12, 16-0038/12/13, 16-0038/12/14, 16-0038/12/15, 16-0038/12/16, 16-0038/12/17, 16-0038/12/18 проведення аукціону Полтавською філією Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецторг групп" від 29.05.2012р.

ТОВ "Укрспецторг групп" з рішенням місцевого господарського суду не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на те, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення було порушено норми процесуального права, просить рішення господарського суду Полтавської області від 21.02.2013р. по справі №18/2211/12 скасувати в повному обсязі. Постановити ухвалу, якою провадження у справі №18/2211/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Карлівський цегельний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецторг групп" в особі Полтавської філії ТОВ "Укрспецторг групп", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Відділ державної виконавчої служби Карлівського районного управління юстиції про визнання недійсними результатів аукціону з реалізації майна, припинити.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 30.05.2013р. розгляд апеляційної скарги ТОВ "Укрспецторгг групп" на рішення господарського суду Полтавської області від 21 лютого 2013 року по справі №18/2211/12 було відкладено на 18.06.2013р. у складі колегії суддів: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Кравець Т.В., суддя Крестьянінов О.О.

Розпорядженням голови суду від 17.06.2013р. у зв'язку з відпусткою судді Крестьянінова О.О. для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Кравець Т.В., суддя Хачатрян В.С.

У судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі. В обґрунтування своїх доводів апелянт наголосив на тому, що даний спір не підвідомчий господарським судам у відповідності до ст.12 Господарського процесуального кодексу України.

09.07.2013р. на виконання ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 18.06.2013р. відповідач надав докази, які просить долучити до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим та просить суд апеляційну скаргу задовольнити частково скасувати рішення господарського суду Полтавської від "21" лютого 2013 р. по справі №18/2211/12 повністю, прийняти нове рішення, яким позовну заяву ТОВ "Карлівський цегельний завод" задовольнити, визнати недійсними результати аукціону з реалізації майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Карлівський цегельний завод" (код ЄДРПОУ 35754309), проведеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрспецторг групп" 29.05.2012р. на підставі договору від 17.04.2012р. №16-0038/12 про реалізацію арештованого майна на аукціоні, у вигляді протоколів: №№16-0038/12/1, 16-0038/12/2, 16-0038/12/3, 16-0038/12/4, 16-0038/12/5, 16-0038/12/6, 16-0038/12/7, 16-0038/12/8, 16-0038/12/9, 16-0038/12/10, 16-0038/12/11, 16-0038/12/12, 16-0038/12/13, 16-0038/12/14, 16-0038/12/15, 16-0038/12/16, 16-0038/12/17, 16-0038/12/18 проведення аукціону Полтавською філією Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецторг групп" від 29.05.2012р.

На виконання вимог ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 18.06.2013р. представник позивача надав письмові пояснення (вх.№5664 від 09.07.2013р.) щодо підстав звернення з позовом до господарського суду Полтавської області, докази на підтвердження віднесення окремих позицій предметів продажу на аукціоні, які позивач вважає нерухомим, до рухомого майна тощо.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Відділ державної виконавчої служби Карлівського районного управління юстиції Полтавської області просила суд скасувати рішення господарського суду Полтавської області по справі №18/2211/12 від 21.02.2013р. з підстав, зазначених у відзиві (вх.№4413) на апеляційну скаргу.

09.07.2013р. від відділу ДВС Карлівського районного управління юстиції надійшли до суду пояснення (вх.№5696), в яких, зокрема, зазначає, що жодна із сторін, в тому числі, керівник і посадові особи ТОВ «Карлівський цегельний завод», не оскаржували вартості списаного майна.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача фізична особа Присяжнюк Олександр Васильович з рішенням суду першої інстанції не погоджується, вважає його необґрунтованим та незаконним, зазначивши, що про розгляд даної справи в господарському суді дізнався з ухвали Харківського апеляційного господарського суду, якою його було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права в межах вимог, передбачених ст.101 ГПК України, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів встановила наступне.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на те, що

даний спір про визнання недійсними результатів аукціону з реалізації майна на прилюдних торгах у відповідності до статті 12 Господарського процесуального кодексу України не підвідомчий господарським судам, оскільки згідно з протоколами проведення аукціону від 29.05.2012р. та актів про проведені прилюдні торги переможцем став Присяжнюк Олександр Васильович - фізична особа.

Колегія суддів не погоджується з такими доводами апелянта, зважаючи на наступне.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання підвідомчості та підсудності справ господарським судам» №10 від 24.10.11р., зокрема, в абз.9.п. 3.2. встановлено, що, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані з: - визнанням недійсними договорів, укладених суб'єктами господарювання, або між суб'єктами господарювання та органами державної влади і місцевого самоврядування шляхом проведення прилюдних торгів (аукціону), у тому числі договорів купівлі-продажу і оренди землі, а так само визнання недійсними актів про проведення відповідних торгів (аукціону). При цьому в останньому випадку набувач майна, реалізованого на торгах (аукціоні), незалежно від наявності у нього статусу підприємства чи організації в розумінні частини першої статті 1 ГПК (тобто підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, громадянина, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і набув статусу суб'єкта такої діяльності), залучається до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, і, отже, відповідна справа за будь-яких обставин підлягає розгляду господарським судом.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Відповідно до ч.2 ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Враховуючи зазначені правові норми, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що даний спір підлягає розгляду господарським судом, а суд апеляційної інстанції не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість оскаржуваного відповідачем рішення в повному обсязі.

Предметом позову у даній справі є вимога позивача визнати недійсними результати аукціону з реалізації майна позивача.

З матеріалів справи вбачається, що за зведеним виконавчим провадженням за реєстраційним №20894203 від 13.11.2009 року, до складу якого входить 29 виконавчих проваджень про стягнення з ТОВ "Карлівський цегельний завод" (м. Карлівка, вул.Комарова, 23) заборгованості на користь стягувачів згідно з довідкою про зведене виконавче провадження від 11.11.2011р. № 17416/03-46, (а.с.79, том 2) державним виконавцем відділу ДВС Карлівського РУЮ вчинені виконавчі дії - накладено арешт на майно та кошти ТОВ "Карлівський цегельний завод" та складено акт опису та арешту майна від 10.08.2011 року з додатком (а.с. 94-96, том 2), за яким описано та накладено арешт на наступне майно: - плити дорожні залізобетонні, 1,2 х 1,2 м, у кількості 300 шт.; - плити заборні залізобетонні, 3 х 1,80 м. 31 шт.; - стовпчики заборні, залізобетонні, 31 шт.; - екскаватор багатоковшовий жовтого кольору в розібраному стані ЕМ-251; - рельси (рейки) під вагонетками перед будівлею печі, 71 м довжиною; - вишка металева непофарбована зі слідом корозії висотою близько 7 м; - фундаментні блоки залізобетонні, 6 шт.; - плити пустотілі для перекриття, 6 м х 1,20 м; - металева конструкція невідомого призначення зі слідами корозії, можливо захват для перевозки, 16 шт.; - водонапірна башта; - побутовий вагончик площею 12м х 3м; -колисковий конвеєр; транспортери з електродвигунами та редукторами у кількості 4 шт.; - глиноміс розукомплектований; - прес СМК-21, розукомплектований; -свердлильний станок; - заточний станок; - живильник електричний; - вальці тонкого помелу; - автомат різки в розібраному стані; - трансформаторна підстанція; - вентиляторна установка в розібраному стані; - стовпчики залізобетонні для огорожі, 48 шт.; - огорожа з бетонних плит у кількості 47 шт., 3м х 1,80м; -газове господарство; - пресовий цех (приміщення); - гідроштовхач; - вагонетки для перевезення кирпичу - сирцю, 19 шт.; - вантажна лебідка; - сушильні сараї, 5 шт.; - укриття від радіації; - приводна станція вагонеток, 1 шт.

Описане майно прийняв на відповідальне зберігання представник ПФ ТОВ ТД "Укрспецреалізація" Прібік Олег Миколайович.

За актом державного виконавця від 23.02.2012 року описане та арештоване майно ТОВ "Карлівський цегельний завод" за актом опису та арешту майна від 10.08.2011 року передано з відповідального зберігання ПФ ТД "Укрспецреалізація" до ТОВ "Укрспецторг Групп" у зв'язку з неможливістю подальшого зберігання (а.с. 144, том 2).

Постановою про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні від 28.02.2012р. (а.с.97, том 2) проведення оцінки майна доручено експерту Хатьонці Дмитру Петровичу та останнім визначена вартість описаного майна, про що відображено в звіті про оцінку майна (а.с.98-а.с.137, том 2).

17.04.2012 року між ВДВС Карлівського РУЮ та ТОВ "Укрспецторг Групп" укладений договір № 16-0038/12 від 17.04.2012 року про надання послуг по організації і проведенню аукціону з реалізації арештованого рухомого майна

Станом на 25.04.2012 року в Системі реалізації конфіскованого та арештованого майна за №427035 розміщено повідомлення про проведення аукціону, що мав відбутися 29.05.2012 року о 15.00 год. в м. Полтава, вул. Зигіна, 29, оф.5, з продажу арештованого майна, включеного в 18 лотів ( а.с. 70, том 2).

Відповідно до протоколів проведення аукціону від 29.05.2012 року та актів про проведені прилюдні торги (а.с.50-68, том 2) переможцем аукціону став Присяжнюк Олександр Васильович (м. Миргород, вул. Гоголя, 14, кв. 16, ІПН - 2759024979).

Господарський суд Полтавської області, приймаючи оскаржуване рішення, а саме, задовольняючи позов, виходив з того, що аукціон з реалізації майна позивача проведений з системними порушеннями вимог чинного законодавства України, що регулюють процедуру підготовки, проведення та оформлення результатів аукціону з реалізації арештованого майна з боку як ТОВ "Укрспецторг групп" - відповідача, так і третьої особи - ВДВС Карлівського РУЮ, а саме: 1) реалізація арештованого та описаного нерухомого майна позивача з аукціону є порушенням п.1.1 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №42/5 від 15.07.1999 року; 2) складання акту опису й арешту майна боржника від 10.08.2011 року не на бланку суворої звітності, тягне за собою недійсність останнього в силу п.1.7.4 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.99 №74/5. Через недійсність акту опису й арешту майна боржника від 10.08.2011 року останній не міг бути підставою для проведення оцінки майна та укладення договору про реалізацію арештованого майна на аукціоні №16-0038/12 від 17.04.2012 року; 3) відсутність обов'язкового рецензування звіту про оцінку майна від 28.02.2012 року відділом ДВС Карлівського РУЮ; 4) акт державного виконавця від 23.02.2012 року про передачу на зберігання майна позивача за формою та змістом не відповідає п. 3.3 Порядку реалізації арештованого майна №42/5 від 15.07.1999 року; 5) ТОВ "Укрспецторг групп" не виставляв продане майно з інформаційними картками у спеціально відведеному приміщенні для демонстрації покупцям, що є порушенням п.3.7 Порядку №42/5; 6) в інформаційному повідомленні ТОВ "Укрспецторг групп" № 427035, розміщеному на сайті: https://trade.informjust.ua відсутня інформація про найменування, опис та характеристику, місцезнаходження майна, дату, час та місце ознайомлення з майном, що є порушенням п.п. а), б), д) абз. 3 п. 3.6 Порядку № 42/5; 7) недопущення позивача на місце проведення аукціону є порушенням п. 4.14 Порядку № 42/5, ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.09.1999 року (зі змінами та доповненнями).

Судова колегія не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Щодо доводів суду першої інстанції про те, що в порушення п.1.1 Порядку реалізації арештованого майна на аукціон передано водонапірну башту як рухоме майно, то колегія суддів зазначає, що ухвалою суду від 18.06.2013р. у позивача було витребувано докази на підтвердження віднесення окремих позицій предметів продажу на аукціоні, які позивач вважає нерухомим, до рухомого майна, зокрема, свідоцтво про реєстрацію об'єктів нерухомого майна. Однак, позивач витребуваних судом доказів того, що водонапірна башта є нерухомим майном не надав.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з ч.1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

В матеріалах справи міститься належним чином засвідчена копія технічного паспорту на виробничий будинок виготовлений станом на 14.07.2004р. (а.с.99-а.с.130, том 3) та Звіт по оцінку майна окремо індивідуально визначеного рухомого майна ТОВ «Карлівський цегельний завод» станом на 28.02.2012р., виконаний Центральною універсальною біржею (а.с.98 -а.с.118, том 2).

На підтвердження доводів того, що водонапірна башта відноситься до нерухомого майна, позивач посилається на експлікацію на нежитлові та житлові будівлі, що мають вбудовані приміщення, за №23, доданої до Технічного паспорту виготовленого станом на 14.07.2004р. (а.с.111-а.с.112, том 3). Проте зі Звіту про оцінку окремо індивідуально визначеного рухомого майна ТОВ «Карлівський цегельний завод» вбачається, що об'єктом оцінки у матеріальній формі є окремо індивідуально визначене рухоме майно ТОВ «Карлівський цегельний завод». Також у даному звіті зазначено, що водонапірна башта, 1985р., висота -12 м., об'єм -25 м. куб. перебуває в незадовільному технічному та фізичному стані. Не робоча (а.с.110, том 2).

Окрім цього, позивач не довів, що станом на час продажу майна боржника водонапірна башта була об'єктом нерухомого майна, оскільки відсутній технічний паспорт виготовлений на час продажу та оцінки майна ТОВ «Карлівський цегельний завод», що спростовувало б висновки звіту про оцінку окремо індивідуально визначеного рухомого майна ТОВ «Карлівський цегельний завод», проведеної оцінювачем Д.П.Хатьонка на виконання постанови Державної виконавчої служби Карлівського районного управління юстиції (а.с.97, том 2).

До того ж, колегія суддів зазначає, що даний факт не може бути підставою для визнання недійсними результатів аукціону з реалізації майна позивача, а є підставою для оскарження оцінки вартості майна.

В оскаржуваному судовому рішенні суд першої інстанції погодився з доводами позивача щодо віднесення водонапірної башти до нерухомого майна. Проте в рішенні господарського суду Полтавської області відсутній обґрунтований висновок з посиланням на докази, що є в матеріалах справи, на підставі яких суд дійшов такого висновку.

Судова колегія, дослідивши даний факт, дійшла висновку, що позивач не довів належними та допустимими доказами, що водонапірна башта є нерухомістю.

Крім того, колегія суддів зазначає, що всі дії державного виконавця щодо оцінки майна та рецензування звіту про оцінку майна, є діями, які передують проведенню торгів та не можуть вплинути на їх результати.

Частиною 4 статті 58 вищенаведеного Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Відповідно до положень вищенаведеного Закону оцінка майна є процесуальною дією державного виконавця (суб'єкту оціночної діяльності).

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що приписи вищенаведеної норми надають учаснику виконавчого провадження право на оскарження оцінки майна як процесуальної дії державного виконавця (суб'єкту оціночної діяльності), оскільки відповідно до ч.1 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Згідно зі статтею12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору, органом державної влади або органом місцевого самоврядування.

Визнання вартості, оцінка майна боржника (стаття 58 Закону України "Про виконавче провадження") є процесуальною дією державного виконавця, незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності) здійснювала відповідні дії, так само як і від того, ким здійснювалося рецензування звіту про оцінку майна. Тому учасник виконавчого провадження має право оскаржувати таку оцінку до господарського суду в процесуальному порядку, передбаченому статтею 121-2 ГПК.

Крім того, Верховним Судом України у спорі про визнання недійсними результатів аукціону з реалізації арештованого майна у справі №6-140 цс 12 від 26.12.2012р. зроблено правовий висновок про те, що оцінка арештованого державним виконавцем майна відбувається до призначення аукціону і може бути оскаржена до суду в порядку, встановленому законом для оскарження дій державного виконавця.

Судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначено, що доказів оскарження сторонами зведеного виконавчого провадження оцінки вартості описаного майна не надано.

Стосовно висновку господарського суду Полтавської області про те, що акт опису й арешту майна боржника від 10.08.2011 року складено не на бланку суворої звітності, що тягне за собою недійсність останнього в силу п.1.7.4 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.99 №74/5, то колегія суддів зазначає, що в ході судового розгляду справи представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Відділу державної виконавчої служби Карлівського районного управління юстиції Полтавської області було зазначено, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) змінено нумерацію статей, підстави для прийняття процесуальних рішень, а також змінено процедуру примусового виконання рішення. У зв'язку з цим державні виконавці не могли використовувати бланки суворої звітності, зразки яких затверджено наказом Міністерства юстиції України від 04.12.2000р. №62/5 «Про затвердження зразків і технічних описів бланків документів виконавчого провадження та внесення доповнень до Інструкції про проведення виконавчих дій». Як пояснила представник державної служби, виготовлення всіх документів виконавчого провадження здійснюється державними виконавцями в загальному порядку. 06.04.2011 року ВДВС Карлівського РУЮ було проведено передачу невикористаних бланків документів суворої звітності до Головного управління юстиції у Полтавській області, що підтверджується належним чином засвідченою копією Акту приймання-передачі від 06.04.2011р., який міститься в матеріалах справи.

Крім того, за висновками, викладеними у рішенні господарського суду Полтавської області в порушення п.3.6 Порядку реалізації арештованого майна в інформаційному повідомленні про проведення аукціону №427035, розміщеному в Системі реалізації конфіскованого та арештованого майна, що мав відбутися 29.05.2012 року о 15:00 год. в м.Полтава, вул.Зигіна, 29, оф.5, з продажу арештованого майна, відсутня інформація про: опис та характеристику майна ( не зазначено кількість одиниць), його місцезнаходження, дату, час та місце ознайомлення з майном.

Однак зазначена інформація про опис, характеристику майна, його місцезнаходження, дату, час та місце проведення аукціону наявна в повідомленні, що вбачається з належним чином засвідчених копій повідомлень про проведення аукціону №427035, розміщеному на Інтернет-сайті Система реалізації конфіскованого та арештованого майна, які містяться в матеріалах справи. Це повністю спростовує твердження позивача та висновки суду першої інстанції.

До того ж позивачем не надано суду доказів, що боржник не мав змоги ознайомитися з майном, виставленим на аукціон за вказаною у повідомленні адресою.

З пояснень позивача, наданих в ході судового розгляду, та з оскаржуваного рішення вбачається, що в супереч п.4.14 Порядку реалізації арештованого майна представники боржника - ТОВ «Карлівський цегельний завод» не були допущені бути присутніми при проведенні аукціону з продажу належного йому арештованого майна, прибувши у визначений час та місце проведення аукціону представники позивача виявили зачинені двері в офісі №5 по віл.Зигіна,29 в м.Полтаві.

У відповідності до п.4.14 Порядку реалізації арештованого майна боржник, на майно якого звернено стягнення (або його представник, якщо боржником є юридична особа), стягувач, державний виконавець можуть бути присутні на аукціоні без сплати вхідної плати.

Таким чином, позивач може бути присутнім на аукціоні, однак доказів того, що представників боржника не пускали на проведення аукціону, позивач на вимогу суду апеляційної інстанції не надав. Стосовно пояснень наданих адвокату Романишину Маріану Миколайовичу Поліщуком Ігорем Васильовичем щодо недопущення позивача на місце проведення аукціону, то колегія суддів зазначає, що дане пояснення не засвідчено належним чином (нотаріально) та не є належним та допустимим доказом в господарському суді у відповідності до ст. ст. 34, 36 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до п.4 ст.129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів встановила, що матеріали справи повністю спростовуються висновки суду першої інстанції.

До того ж, господарський суд Полтавської області припустився порушення норм процесуального права, зокрема, не залучивши в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача переможця прилюдних торгів - фізичну особу Присяжнюка Олександра Васильовича, чиї права та інтереси можуть бути порушені винесеним рішенням.

За таких підстав, рішення господарського суду Полтавської області у даній справи винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також при неповному з'ясуванні обставин справи, а тому підлягає скасуванню, а апеляційна скарга частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 85, 99, 101, п. 2 ст.103, п.1, п.4 ч.1 ст.104, ст.105 Господарського процесуального Кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Полтавської області від 21.02.2013р. по справі №18/2211/12 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Повний текст постанови складено 15.07.2013 року.

Головуючий суддя Фоміна В. О.

Суддя Кравець Т.В.

Суддя Хачатрян В.С.