Постанова № 32457034, 10.07.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2013 року 17 годин 00 хвилин, м. Черкаси справа № 823/1837/13-а

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді - Трофімової Л.В.,

за участю секретаря - Левчука А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу №823/1837/13-а

за позовом приватного підприємства «Укргосптовари» [представник позивача - Горбачевська Ю.В. за довіреністю]

до державної податкової інспекції у м. Черкасах головного управління Міндоходів у Черкаській області [представник відповідача - Білоус В.Ю. за довіреністю]

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.01.2013р. №0000362301, прийняв постанову.

ПП «Укргосптовари», звернувшись до суду з адміністративним позовом до ДПІ у м. Черкасах, просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах від 21 січня 2013 року №0000362301.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо взаємовідносин з ТОВ «Проммаст-Стандарт» за період з 01.11.2011р. по 30.11.2011р. складено акт від 29.12.2012р. № 410/22-12/32881614, на підставі якого відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення про зменшення розміру від'ємного значення ПДВ у сумі 15 600 грн. 00 коп. Надалі позивач зазначав, що за результатами адміністративного оскарження відповідачем залишено скарги ПП «Укргосптовари» без задоволення, а спірне рішення без змін. За твердженням позивача спірне податкове повідомлення-рішення необхідно скасувати, оскільки податкове зобов'язання визначено без урахування вимог Податкового кодексу України за наслідками невизнання господарських операцій з окремим контрагентом. Представником позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримано у повному обсязі з проханням позов задовольнити, посилаючись на реальність здійснених операцій, достовірність інформації у первинних та звітних документах, наявність підписів посадових осіб сторін щодо визначених правовідносин, відсутність доказів про набрання законної сили вироком суду. На підтвердження обставин позивачем надано копії: акту перевірки (а.с.9-15), податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкасах (а.с.8), договору (а.с.72), специфікації до договору (а.с.73), податкової накладної (а.с.74), видаткової накладної (а.с.75), податкової декларації з податку на додану вартість (а.с.65), оборотно-сальдові відомості (а.с.142-170), карткового рахунку (а.с.63), договору оренди (а.с.138-139), акту приймання (а.с.140), паспорту блочної установки (а.с.173)

Відповідач позов не визнав і подав 10.07.2013р. заперечення проти позову (а.с.93-94).

Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначив, що оскільки формуючи податкову звітність позивач використовував документи первинного податкового обліку, що містять недостовірну інформацію, підписи невідомих осіб, неможливість здійснення операцій у часі, просторі і за відсутності належних доказів останні не можуть підтверджувати реальність здійснених операцій, а тому зменшення від'ємного значення ПДВ і збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ є законним та правомірним. На підтвердження обставин відповідач посилався на вимоги ст.39, п.193.1 ст.193, п.198.3 ст.198, п.198.6 ст.198, ст.201 Податкового кодексу України (надалі - Кодекс №2755-VI), ст.3, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», п.2, п.3 «Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей», «Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні». У якості письмових доказів надано копії: листа Бориспільської ОДПІ від 26.09.2012р. № 1568/7/22-1 (а.с.95), акту Бориспільської ОДПІ (а.с.96-115), листа від 21.10.2011р. (а.с. 116-118), висновку стосовно ТОВ «Проммаст-Стандарт» (а.с.119-120), відповідей на запит (а.с.121-124), акту перевірки місцезнаходження ТОВ «Проммаст-Стандарт» (а.с.125), довідки про встановлення місцезнаходження ТОВ «Проммаст-Стандарт» (а.с.126), витягу з ЄДР стосовно ТОВ «Проммаст-Стандарт» (а.с.127-129), висновку спеціаліста (а.с.130-133).

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного.

ПП «Укргосптовари» зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності (а.с.32) виконавчим комітетом Черкаської міської ради 23.03.2004р. (ідентифікаційний код 32881614).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України 2 грудня 2010р. №2755-VI. Згідно ст. 75 Кодексу №2755-VI органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Згідно п. 54.3 ст. 54 Кодексу №2755-VI контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань у випадках, передбачених цим Кодексом.

Посадовими особами відповідача проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Укргосптовари» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо взаємовідносин з ТОВ «Проммаст-Стандарт» за період з 01.11.2011р. по 30.11.2011р., результати перевірки оформлено актом від 29.12.2012р. №410/22-12/32881614 (а.с.9-15). В акті перевірки податковим органом встановлено порушення п. 198.3, 198.6 ст. 198 Кодексу №2755-VI у результаті чого ПП «Укргосптовари» завищено від'ємне значення податку на додану вартість за листопад 2011р. у сумі 15 600 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 15 Кодексу №2755-VI платниками податків визнаються юридичні особи (резиденти і нерезиденти України), які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування. За змістом пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Кодексу №2755-VI податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Кодексу №2755-VI передбачено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання. Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Кодексу №2755-VI податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням основних фондів, у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Згідно з п. 198.6 ст. 198 Кодексу №2755-VI не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджено податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-ХІ із змінами та доповненнями (надалі за текстом - Закон №996-ХІ) встановлено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством. Пункт 2 ст. 3 Закону №996-ХІІ визначає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку». Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції відповідно до пункту 2.1. статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 за № 168/704. Статтею 9 Закону №996-ХІІ встановлено вимоги до первинних документів, що є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Податковим повідомленням-рішенням ДПІ у м. Черкасах від 21.01.2013р. №0000362301 (а.с.8) зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 15 600 грн. 00 коп.

Судом встановлено, що між сторонами ПП «Укргосптовари» та ТОВ «Проммаст-Стандарт» було укладено договір купівлі продажу №10/11 від 10.11.2011р. (а.с.23, а.с.72) згідно якого продавець зобов'язується продати покупцю товар за специфікацією, а покупець зобов'язується прийняти та своєчасно здійснити оплату на умовах даного договору. У пункті 2.3 зазначеного договору вказано, що покупець проводить 100% передоплату за товар. Відповідно до додатку від 10.07.2013р. № 1 до вказаного договору товаром є ВПУ-2,5 у кількості 2 шт. та труба димова у кількості 1 шт. на загальну суму 93 600 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ 15 600 грн. 00 коп.

Суд наголошує, що згідно п. 3.4 договору комплектність та якість товару підтверджується сторонами шляхом підписання акту прийому-передачі і відповідної видаткової накладної, але ні додаткових угод ні актів на підтвердження виконання договору до суду не надано.

У судовому засідання встановлено, що ПП «Укргосптовари» і ТОВ «Проммаст-Стандарт» на момент здійснення господарських операцій зареєстровані суб'єктами господарювання (ідентифікаційний код 32881614 та ідентифікаційний код 37563531 відповідно). Згідно довідки АА № 753898 з ЄДРПОУ (а.с.31) керівником ПП «Укргосптовари» є ОСОБА_3 та згідно витягу з ЄДР (а.с.127-129) керівником ТОВ «Проммаст-Стандарт» є громадянка Російської Федерації ОСОБА_5 У судовому засіданні судом досліджено, що на виконання умов договору від 10.11.2011р. №10/11 продавцем ТОВ «Проммаст-Стандарт» нібито передано ПП «Укргосптовари» товар - ВПУ-2,5 у кількості 2 шт. та трубу димову у кількості 1 шт. на загальну суму 93 600 грн. 00 коп. відповідно до видаткової накладної від 10.11.2011р. №77 (а.с.25) та податкової накладної від 10.11.2011р. №77 (а.с.26). Зазначені накладні підписано нібито директором ОСОБА_5, проте суд наголошує, що згідно акту Бориспільської ОДПІ від 26.09.2012р. № 252/22-1/37563531 (а.с.96-115) директором «Проммаст-Стандарт» зазначено ОСОБА_6, засновником - ОСОБА_5 Натомість, у звязку із наданням звітності в електронній формі експерту на почеркознавче дослідження було надано договір, підписаний ОСОБА_6, ксерокопію довіреності від імені «Проммаст-Стандарт» і отримано категоричний негативний висновок: «підпис виконаний іншою особою» (а.с.130-134).

Суд звертає увагу, що у матеріалах справи міститься інформація отримана від ГУПМ ДПА України з інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи контролю перетину державного кордону «Аркан» за періоди 2009р.-2011р. стосовно гр. ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1р.н. на запити від 10.10.2011р. №4193/7/26-34 та від 06.10.2011р. №4147/7/26-34 згідно якої у 2011 році громадянка Російської Федерації «ОСОБА_5» у 2011р. перетинала державний кордон 27.05.2011р. - в'їзд та 27.05.2011р. - виїзд (а.с.116-117). Враховуючи вищевказане, суд зауважує, що договір від 10.11.2011р. №10/11, додаткова угода №1 до договору від 10.11.2011р. №10/11, видаткова накладна від 10.11.2011р. №77 та податкова накладна від 10.11.2011р. №77 містять підписи іншої невстановленої особи, а не особисто ОСОБА_5 від імені ТОВ «Проммаст-Стандарт», що є порушенням вимог Закону №996-ХІІ. Судом також взято до уваги обставини справи №32а-10689/12/2670 (реєстр. №31483566) з матеріалів справи вбачається, що податкові накладні від імені ТОВ «Проммаст-Стандарт» підписано Російської. За даними інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи контролю перетину Державного кордону «Аркан» засновник та керівник ТОВ «Проммаст-стандарт» ОСОБА_4 перебувала на території України у період з 02.07.2008 р. по 13.07.2008 р. та 27.05.2011 р., прибуваючи з ОСОБА_4 Федерації.

У матеріалах даної справи міститься висновок спеціаліста від 02.11.2011р. № 194 науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при головному управлінні внутрішніх справ Київської області, що підписи ОСОБА_6 щодо реєстрації і діяльності ТОВ «Проммаст-стандарт» (37563531) у ксерокопії договору про визнання електронних документів від 18.05.2011р. № 226 та ксерокопії паспорта громадянина України на ім'я ОСОБА_6 виконано не ОСОБА_6 а іншою особою (а.с.119-120, а.с.130-133).

Пункт 187.1 ст.187 Кодексу №2755-VI визначає, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше. Пункт 201.10 ст.201 Кодексу №2755-VI визначає, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту з податку на додану вартість.

Під час судового засідання досліджено, що в акті перевірки (а.с.9-15) зафіксовано неналежне оформлення податкових накладних, на підставі яких виник податковий кредит, оскільки, останні складено з порушенням законодавства. Судом встановлено порушення п. 2 порядку заповнення податкових накладних, визначеного наказом від 21.12.2010р. № 969 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку її заповнення», що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, а саме складання податкової накладної не особою, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Пунктом 5 зазначеного Порядку визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж та, що зазначена у пункті 2 цього Порядку.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, що безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність первинних документів обліку. Неналежним чином оформлена (підписана невідомою особою) податкова накладна не може бути підставою для нарахування податкового кредиту при наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність наданої послуги. Судом при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінено відносини безпосередньо між учасниками операцій, на підставі яких сформовано дані податкового обліку.

Суд зазначає, що згідно відомостей викладених у акті від 26.09.2012р. №252/22-1/37563531 операції ТОВ «Проммаст-Стандарт» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, транспортних засобів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, що економічно необхідне для виконання такого постачання або здійснення діяльності. Вказаний факт підтверджується довідкою від 25.10.2011р. № 4511/2/26-90 (а.с.126), згідно якої місцезнаходження платника податків - ТОВ «Проммаст-Стандарт» не встановлено та/або встановлено, що суб'єкт господарювання зареєстрований на осіб, які до діяльності юридичної особи або фізичної особи підприємця жодного відношення не мають. У листі - відповіді комунального підприємства «Бориспільське бюро технічної інвентаризації» Бориспільської міської ради від 07.11.2011р. №1131 (а.с.118) на лист Бориспільської ОДПІ від 25.10.2011р. № 4512/7/26-32 було повідомлено, що нерухоме майно за ТОВ «Проммаст-Стандарт» по реєстровим книгам бюро техінвентаризації права власності в м. Борисполі не зареєстровано.

Суд звертає увагу на те, що надані позивачем документи не дають суду можливості встановити реальність здійснених операцій та факт в придбання товарів з метою використання його в господарській діяльності позивача, а лише фіксують господарські операції з ТОВ "Проммаст-стандарт", зокрема, відсутні докази транспортування товару (товаросупровідні документи); не доведено мета використання придбаного товаору у власній господарській діяльності. У поясненнях представника позивача наголошується, що придбані товари знаходяться на складі, котельня (для реконструкції якої купувалися ВПУ та труба) в експлуатацію не введена(а.с.136). У акті перевірки вказано, що в ході перевірки не встановлено факту передачі товарів у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) товарно-транспортних накладних, журналу обліку довіреностей, актів приймання-передачі відповідності до зовнішнього виду та комплектності згідно технічної документації товару, сертифікат якості товару, у якому чітко зазначено розміри труби та марка сталі - на димову трубу, паспорт обладнання, у якому вказується марка обладнання, виробник, дата виробництва, технічні характеристики - на водопідготувальні установки (а.с.11). Натомість, зазначено у позові (а.с.3): «доставка товару продавцем здійснювалась на законних підставах, товарно-транспортна накладна відсутня»; у поясненнях представника позивача (а.с.136): «так як ТОВ "Проммаст-стандарт" прострочено виготовлення ВПУ-2,5 і труби димової, за усною домовленістю продавець доставив покупцеві зазначений товар своїм транспортом» і у судовому засіданні представник позивача зазначив (а.с.189): «я не можу відповісти на питання, тому що я не знаю де отримувався товар». Суд зазначає, що ТОВ "Проммаст-стандарт" не могло виготовляли вказані товари, не маючи власного чи орендованого нерухомого майна, дозволів, спеціалістів.

Судом враховано, що за договором оренди (п.3.2.4) від 17.06.2009р. до 30.11.2009р. орендар за попереднім письмовим погодженням з орендодавцем (а.с.138) має право проводити роботи з поліпшення приміщень (поточного ремонту) фанерного цеху і цеху щитових деталей. Доказів про зміну предмета договору чи документів щодо оренди , встановлення труби до суду не надано, а встановити власника труби (а.с.172) і установок (а.с.171), паспорта (а.с.173-186) за фотографіями без дослідження допустимих і належних доказів (проектної документації для будівництва котельної, самої котельної (власної чи орендованої), місця і дозволів для будівництва чи реконструкції) у судовому засіданні неможливо.

Суд критично оцінює у якості належних доказів договір (а.с.23, а.с.72), специфікацію (а.с.24, а.с.73), що складено у м. Бориспіль, видаткову накладну (а.с.75) від 10.11.2011р., податкову накладну (а.с.26, а.с.74), що підписано від імені ТОВ «Проммаст-Стандарт» ОСОБА_5, яка не перетинала у цей час кордон. Наявність у покупця оформлених документів, необхідних для віднесення сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Суд наголошує, що згідно п. 44.1 ст. 44 Кодексу №2755-VI платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Під час судового розгляду справи встановлено, що у провадженні старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва Братко Т.О. знаходиться кримінальна справа порушена 19.01.2012р. №80-0263 (а.с.11, а.с.19, а.с.21, а.с.97) за фактом створення невстановленими особами ТОВ «Проммаст-Стандарт» з метою прикриття незаконної діяльності, чим заподіяно велику матеріальну шкоду державі, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 205 КК України. Досудовим слідством встановлено, що ТОВ «Проммаст-Стандарт» з ознаками фіктивності, упродовж 2009р.-2011р. використовувалось у злочинних схемах з створення штучної видимості законності здійснення фінансово-господарських операцій з метою незаконного завищення валових витрат та податкового кредиту з ПДВ та ухилення від сплати податків реально діючими підприємствами (а.с.11, у т.ч. на звороті). Кодексом № 2755-VI передбачено: якщо платник податків оскаржує рішення податкового органу в адміністративному порядку до контролюючих органів та/або до суду, повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення у вигляді ухилення від сплати податків не може ґрунтуватися на такому рішенні контролюючого органу до закінчення процедури адміністративного оскарження або до остаточного вирішення справи судом. Це правило не поширюється на випадки, коли таке повідомлення про підозру базується не тільки на рішенні контролюючого органу, а й підтверджується додатково зібраними доказами відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства України. Початок досудового розслідування стосовно платника податків або повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення його службовим (посадовим) особам не може бути підставою для зупинення провадження у справі або залишення без розгляду скарги (позову) такого платника податків, поданої до суду в межах процедури апеляційного узгодження(п.56.22 ст.56); у разі коли судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, забороняється до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні або винесення ухвали про закриття такого кримінального провадження за нереабілітуючими підставами. Абзац другий цього пункту не застосовується, коли податкове повідомлення-рішення надіслане (вручене) до повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення(п.58.4 ст.58). Підпунктом 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Кодексом № 2755-VI визначено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, й у разі отримання постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанов органу дізнання, слідчого, прокурора, винесених ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні. Орган ДПС не позбавлений права з інших підстав, визначених ст. 78 Кодексу № 2755-VI, провести позапланову документальну перевірку платника податків, за результатами якої здійснити відповідні донарахування податкових зобов'язань. Зокрема, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Кодексом № 2755-VI визначено, що документальна позапланова перевірка може бути здійснена за наслідками перевірок інших платників податків або за отриманням податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту. У вступній частині акта перевірки зазначено (а.с.9) як підставу проведення - пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, а не п.78.1.11, доказів та/ або повідомлення позивачу про підозру посадових осіб останнього у вчиненні кримінального правопорушення не надано.

Оскільки здійснення господарської операції може бути підтверджено не лише податковою накладною, а відображення у податковому обліку і звітності проводиться на підставі первинних та розрахункових документів (оплата послуг транспортування, актів виконаних робіт, актів прийому - передачі товару, довіреностей, товарно-транспортних накладних, документів, що складені уповноваженими особами), що у судове засідання позивачем не надано, то суд вважає прийняття податкового повідомлення - рішення від 21 січня 2013р. №0000362301 ДПІ у м. Черкасах правомірним і з огляду на викладені вище обставини відповідачем вірно визначено грошові зобов'язання позивача, тому суд не знаходить підстав для скасування податкового повідомлення-рішення у сумі 15 600 грн.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вирішуючи спір, суд також зважає, що у силу вимог ч. 2 ст. 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, що з огляду на запроваджений ст. 8 Конституції України принцип верховенства права та в кореспонденції з приписами ч. 1 ст. 71 КАС України означає обов'язок кожної особи, яка бере участь в адміністративній справі довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. У цьому контексті суд зазначає, що заперечуючи проти позову, відповідач за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України довів юридичну та фактичну обґрунтованість мотиву та підстави прийняття спірного рішення.

Відповідно до ст. 162 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

З огляду на викладене, дослідивши обставини і докази адміністративної справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, враховуючи доводи сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не належить задовольняти.

Оскільки судове рішення ухвалене не на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, сплачений судовий збір згідно ст. 94 КАС України поверненню з бюджету не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160, 162, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 15 липня 2013р.

Суддя Л.В.Трофімова