Постанова № 32456301, 04.07.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/3535/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2013 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Соколенко О.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Кодимському районі Одеської області до відкритого акціонерного товариства “Кодимська райсільгоспхімія” про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Кодимському районі Одеської області до відкритого акціонерного товариства “Кодимська райсільгоспхімія” про стягнення заборгованості по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у сумі 1888,17 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ВАТ “Кодимська райсільгоспхімія” знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Кодимському районі Одеської області як платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Позивач вказує, що відповідач за березень 2013 року нарахував, обчислив та подав до управління Пенсійного фонду розрахунки єдиного внеску, але не провів в повному обсязі та в установлені строки сплату єдиного внеску. Позивач посилається на те, що згідно наданого звіту та картки особового рахунку заборгованість відповідача по єдиному внеску складає 1888,17 грн. У зв’язку з тим, що вказана заборгованість відповідачем у добровільному порядку погашена не була, позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою.

Позивач у судове засідання не з’явився, був належним чином сповіщений про розгляд справи, разом з тим, просив суд справу розглянути за відсутністю його представника, про що зазначив в адміністративному позові.

Відповідач до судового засідання не з’явився, про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином та своєчасно, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи, його позиція щодо позову не відома, оскільки заперечень на позовну заяву він не подав та повноважного представника у судове засідання не направив.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, зважаючи на клопотання позивача про розгляд справи за відсутності представника позивача, з урахуванням належного сповіщення відповідача про розгляд справи, враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, а також відсутність перешкод для розгляду справи за відсутності учасників процесу, суд розглядав справу в порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовуються вимоги, перевіривши їх доказами, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ВАТ “Кодимська райсільгоспхімія” зареєстровано як юридична особа Кодимською районною державною адміністрацією Одеської області, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.4).

Судом встановлено, що ВАТ “Кодимська райсільгоспхімія” перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Кодимському районі Одеської області як платник єдиного внеску, що підтверджується повідомленням про взяття на облік платника єдиного внеску від 09.11.2012 року № 4800/08, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с 7).

Згідно ст. 1 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 8 липня 2010 року №2464-VI (далі –Закон №2464, Закон) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з п.п.1,4 ч.2 ст.6 зазначеного Закону платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону №2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Частинами 3,4,5 ст.7 Закону встановлено, що нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. Єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, не зменшені на суму відрахувань податків, інших обов'язкових платежів, що відповідно до закону сплачуються із зазначених сум, та на суми утримань, що здійснюються відповідно до закону або за договорами позики, придбання товарів та виплат на інші цілі за дорученням отримувача. Єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Розмір єдиного внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюється ст.8 Закону №2464.

Згідно ч. 5 ст. 8 Закону №2464 єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності.

Частиною 2 статті 9 Закону №2464 встановлено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Судом встановлено, що ВАТ “Кодимська райсільгоспхімія” 18.04.2013 року надало до управління Пенсійного фонду України в Кодимському районі Одеської області звіт про нарахування єдиного внеску за березень 2013 р., згідно якого товариство самостійно визначило загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті у звітному місяці в розмірі 1888,16 грн. (а.с.10-11).

При цьому, з пояснювальної записки голови правління ВАТ “Кодимська райсільгоспхімія” від 30.04.2013 року № 16 (а.с. 12) вбачається, що при роздрукуванні звіту в частині сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду за березень 2013 року, з технічних причин (збій програми ArmZvit) на паперовому носії в частині нарахування єдиного соціального внеску виникла розбіжність на 0,01 грн., яка відсутня на електронному носії. У зв’язку із чим, сума єдиного внеску, що підлягає сплаті, визначена відповідачем, становить 1888,17 грн.

Як вбачається з вказаного звіту, відповідач має 22 клас професійного ризику виробництва, а тому розмір єдиного внеску, відповідно до вимог ч. 5 ст. 8 Закону №2464, становить 37,19 % відсотка визначеної бази нарахування, що також підтверджується повідомленням про взяття на облік платника єдиного внеску.

Відповідно до ч.8 ст.9 Закону №2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).

Проте, як встановлено судом, відповідач сплату єдиного внеску у визначений законодавством строк не здійснив, в зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України в Кодимському районі Одеської області по сплаті єдиного внеску у розмірі 1888,17 грн.

Так, згідно картки особового рахунку платника єдиного внеску станом на 30.04.2013 року відповідач має заборгованість у загальному розмірі 1888 грн. 17 коп. зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (а.с.8-9).

Відповідно до ч. 5 ст. 9 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування. Згідно ч. 12 зазначеної статті, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями зі сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Судом встановлено, що на момент розгляду справи, відповідачем у добровільному порядку сума заборгованості по сплаті єдиного внеску у розмірі 1888 грн. 17 коп. не погашена. Разом з цим, з боку відповідача не було надано до суду жодних доказів щодо сплати ним вищевказаної заборгованості.

Згідно ч.1 ст. 12 Закону № 2464, завданнями Пенсійного фонду є забезпечення збору єдиного внеску, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 13 цього Закону Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні

Таким чином, враховуючи несплату відповідачем у добровільному порядку суми заборгованості, суд вважає, що позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Кодимському районі Одеської області є обґрунтованими, відповідають чинному законодавству, а отже підлягають задоволенню повністю.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутністю витрат позивача – суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 14, 70, 71, 72, 79, 86, 94, 128, 158 – 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,–

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Кодимському районі Одеської області до відкритого акціонерного товариства “Кодимська райсільгоспхімія” про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Кодимська райсільгоспхімія” (код ЄДРПОУ 05490308) на користь управління Пенсійного фонду України в Кодимському районі Одеської області заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 1888,17 грн. (одна тисяча вісімсот вісімдесят вісім гривень 17 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя О.М.Соколенко

Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Кодимська райсільгоспхімія” (код ЄДРПОУ 05490308) на користь управління Пенсійного фонду України в Кодимському районі Одеської області заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 1888,17 грн. (одна тисяча вісімсот вісімдесят вісім гривень 17 копійок).