Рішення № 32455412, 17.07.2013, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/6841/13-ц

н/п 2/640/2144/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2013 року

Київський районний суд м. Харкова в складі: головуючого

судді Чередник В.Є

при секретарі Кривенко Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до філії 21 Приватного підприємства «НИВА В.Ш.», ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсними результатів прилюдних торгів, оформлених протоколом № 2112279 від 05.04.2013 року,

Встановив:

23.04.2013 р. позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Філії 21 Приватного підприємства "НИВА - В.Ш." про визнання недійсними результатів прилюдних торгів, оформлених протоколом № 2112279 від 05.04.2013 року.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовувала тим, що як їй стало відомо, 05.04.2013 року відповідачем - Філією 21 Приватного підприємства "НИВА - В.Ш." проведено прилюдні торги по реалізації арештованого нерухомого майна - предмету іпотеки належного позивачу, а саме: 2-кімнатної квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1. Вказані прилюдні торги були оформлені протоколом № 2112279 від 05.04.2013 року. За результатами проведення прилюдних торгів, предмет іпотеки був реалізований за ціною - 225 368 грн, що майже на 50% менша від реальної ринкової вартості - 433 400 грн., чим грубо порушено права та охоронювані законом інтереси позивача.

Позивач вважає, що прилюдні торги проведені відповідачем з порушенням приписів Закону України "Про іпотеку", Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 68/5 від 27.10.1999 року; відповідачем також порушено приписи ст. 41 Конституції України, ст. 317, 319, 321 Цивільного кодексу України.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що не пізніше дня публікації повідомлення про проведення прилюдних торгів у засобах масової інформації організатор прилюдних торгів письмово сповіщає державного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну реалізації майна. Іпотекодавець такої інформації від організатора жодного разу не отримував, належним чином повідомлений не був, чим грубо порушено приписи ст. 43 Закону України "Про іпотеку". Копію протоколу проведення прилюдних торгів позивач не отримував.

Крім того, позивач посилався на те, що відповідач не мав права на проведення прилюдних торгів відповідно до звіту про оцінку майна, що на той час вже був недійсним та підлягав актуалізації, з урахуванням ринкової вартості арештованого майна на момент продажу, про що відповідач повідомлявся листом державної виконавчої служби, а в подальшому вимогою про повернення пакету документів з реалізації арештованого майна, в зв'язку зі спливом 6-місячного строку про оцінку майна та відповідно неможливістю подальшої реалізації предмету іпотеки.

Проте, за результатами проведення прилюдних торгів, предмет іпотеки був реалізований за ціною - 225 368 грн, що майже на 50% менша від реальної ринкової вартості - 433 400 грн., чим грубо порушено права та охоронювані законом інтереси, на думку позивача.

В судовому засіданні 26.06.2013 р. представник позивача ОСОБА_4 подав уточнену позовну заяву від ОСОБА_1, в якій в якості відповідачів залучено ОСОБА_3. та ОСОБА_2 та викладені остаточні позовні вимоги, в яких просить результати прилюдних торгів, проведених Філією 21 ПП "Нива-В.Ш.", оформлених протоколом № 2112279 від 05.04.2013 року, визнати недійсними; застосувати наслідки недійсності правочину, визначені ст. 216 ЦК України; в порядку віндикаційної вимоги, витребувати від кінцевого набувача ОСОБА_3 квартиру, шляхом відновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, права власності за ОСОБА_1

Свої доповнення до позовної заяви позивачка обґрунтовувала тим, що під час розгляду справи ОСОБА_1 стало відомо, що ОСОБА_2, яка придбала квартиру на публічних торгах, 24.04.2013 року перепродала її за договором купівлі-продажу третій особі - ОСОБА_3, яка в свою чергу є кінцевим набувачем спірної квартири.

Позивач вважає, що відчуження ОСОБА_2 квартири третій особі ОСОБА_3, не створює для такого набувача будь-яких юридичних наслідків відносно квартири, оскільки майно вибуло з володіння власника не з його волі, іншим шляхом, посилаючись при цьому на ст. 203, 216 та 388 Цивільного кодексу України.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_4 подав письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримав, просив провести судовий розгляд без його участі.

Представник відповідача - філії 21 Приватного підприємства «НИВА-В.Ш.» Черкашина Т.А. надала до суду письмові заперечення, в яких проти позову заперечувала, просила в задоволенні вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі, просила розглянути вимоги позивача без її участі та зазначила, що Філія 21 ПП "Нива-В.Ш." не є самостійною юридичною особою, позивачем надано неправильні оцінки діям замовника реалізації предмету іпотеки та організатора прилюдних торгів, суду повідомлено факти, не відповідаючі дійсності, не надано достатнього обґрунтування своїм вимогам та деякі твердження не підтверджені належними доказами.

Відповідач також в своїх запереченнях зазначив, що реалізація арештованого майна належить до повноважень державного виконавця. Спеціалізована організація (Філія 21, яка діє від імені ПП "НИВА-В.Ш.") лише організовує та проводить прилюдні торги з реалізації такого майна за договором з ДВС. На підставі постанови державного виконавця від 13.03.2013 року про поновлення виконавчого провадження, внаслідок заяви позивача, дії було відновлено та проведено прилюдні торги.

Крім того в своїх запереченнях, відповідач послався на те, що позивач звернувся до суду з позовом до неналежного відповідача. По суті, відповідачем по даній справі, на думку Фіії 21 ПП "Нива-В.Ш.", має бути орган державної виконавчої служби, тому розгляд даної категорії справ не відноситься до компетенції місцевих судів, а відноситься до компетенції адміністративних судів України.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в судове засідання, призначене на 08.07.2013 р. не з»явились, про час та місце розгляду справи сповіщені у встановленому законом порядку, про що є розписи в розписках про отримання судових повісток, копію доповненої позовної заяви з додатками також отримані/ а.с. 144, 145/, причин неявки не повідомили, заяв про розгляд справи за їх відсутності до суду не надходило.

В дане судове засідання відповідач ОСОБА_3 повторно не з»явилась, подала письмову заяву про відкладенні розгляду справи через зайнятість в іншому судовому засіданні.

В дане судове засідання відповідач ОСОБА_2 повторно не з»явилась, про час та місце розгляду справи сповіщалась у встановленому законом порядку, причин неявки не повідомила, заяв про розгляд справи за її відсутності до суду не надходило.

Суд, перевіривши матеріали справи, вивчивши письмові докази по справі, вважає позовні вимоги ОСОБА_1 такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовіносини.

05.04.2013 року Філією 21 ПП "НИВА - В.Ш." проведено прилюдні торги по реалізації арештованого нерухомого майна - предмету іпотеки належного позивачу - ОСОБА_1, а саме: 2-кімнатної квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Вказані прилюдні торги були оформлені протоколом № 2112279 від 05.04.2013 року.

За результатами проведення прилюдних торгів, предмет іпотеки був реалізований ОСОБА_2, яка в свою чергу, отримавши 12.04.2013 року нотаріальне свідоцтво, зареєструвала цього ж дня в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, право власності на квартиру АДРЕСА_1, що належала позивачу - ОСОБА_1

24.04.2013 року квартира була відчужена ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу квартири № 2181 - ОСОБА_3.

Крім того, встановлено, що перші прилюдні торги були проведені Філією 21 ПП "Нива-В.Ш." 14.12.2012 року, другі - 22.01.2013 року, треті - 05.04.2013 року.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Звіт суб'єкта оціночної діяльності датований 26.07.2012 року. Відповідно вказаний звіт вважається чинним в строк до 26.01.2013 року.

Прилюдні торги, на яких була відчужена спірна квартира, проведені 05.04.2013 року, що відповідно перевищує строк чинності звіту про оцінку майна.

Крім того, матеріали справи містять копію листа головного державного виконавця Саніна І.С. Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції за вих. № 18809115/10-30/дв-2 від 29.01.2013 року до Філії 21 ПП "Нива-В.Ш." про повернення пакету документів з реалізації арештованого нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1, на доопрацювання, в зв'язку з тим, що закінчився термін дії оцінки.

В матеріалах справи також міститься копія вимоги державного виконавця Саніна І.С. Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції за вих. № 18809115/10-30/дв-2 від 08.02.2013 року, з вимогою про повернення пакету документів з реалізації арештованого нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1, на доопрацювання, в зв'язку з тим, що закінчився термін дії оцінки.

Як підтверджено письмовими доказами, 22.02.2013 року Московський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, в особі начальника відділу Бойченко В.В., звернувся до директора Філії 21 ПП "Нива-В.Ш." з повідомленням про розірвання договору № 2112032 від 07.03.2012 року, посилаючись на наступне: "У зв'язку з викладеним, беручи до уваги можливість появлення негативних наслідків у разі подальшого проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна за ціною, визначено за оцінкою, строк дії якої сплинув, Московський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, повідомляє про розірвання в односторонньому порядку з Філією 21 Приватного підприємства "Нива-В.Ш." договору № 2112032 про надання послуг по реалізації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 07.03.2012 року".

Проте, Філією 21 Приватного підприємства "Нива-В.Ш." не було взято до уваги лист, вимогу державного виконавця та повідомлення начальника відділу про розірвання договору, і проведено 05.04.2013 року прилюдні торги, з яких вказана квартира була придбана ОСОБА_2 В подальшому квартира за цивільним договором перейшла у власність ОСОБА_3, що на час розгляду справи судом є кінцевим набувачем нерухомого майна.

Відповідно до положень ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Частиною 1 ст. 321 ЦК України регламентовано, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу.

Згідно із ч. 2 ст. 16, ст. 215 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог, установлених ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 Цивільного Кодексу України.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак є правочином.

Таким чином, ураховуючи, те що відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину (ст. 203, 215 ЦК України).

Як встановлено матеріалами справи, Філією 21 Приватного підприємства "Нива-В.Ш." не було взято до уваги вимоги ч. 5 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження", що відповідно потягло за собою порушення прав та охоронюваних законом інтересів ОСОБА_1

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 215 ЦК України підставами для визнання недійсним правочину є недотримання стороною (сторонами) під час укладення угоди вимог, встановлених ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України.

В свою чергу, стаття 203 ЦК України регламентує, що зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, що вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до приписів ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

За загальним правилом, встановленим ст. 216 ЦК, наслідком укладення правочину, що не відповідає вимогам закону і визнається недійсним, є двостороння реституція.

Двостороння реституція полягає в тому, що кожна сторона недійсного правочину має повернути іншій стороні все, що вона одержала на виконання такого правочину.

Відповідно до вимог ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідних правових підстав, володіє ним.

В свою чергу, згідно положень ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Якщо майно було загублено власником, викрадено в нього чи вибуло іншим шляхом поза його волею, то воно підлягає поверненню власнику, хоча б добросовісний набувач і придбав річ оплатно. Це ж правило діє і тоді, коли річ вибула з володіння особи, якій власник передав її за договором. Дана стаття передбачає не тільки втрату чи розкрадання як підставу для захисту інтересів власника шляхом віндикації, але й інші випадки, хоча закон їх не перелічує. Головне щоб майно вибуло з володіння власника не з його волі.

Відповідно до вимог ст. 182, 334 ЦК України часом виникнення у особи права власності на нерухоме майно є державна реєстрація у Реєстрі прав власників нерухомого майна.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" п. 7 правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом; п. 10 - не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою ст. 388 ЦК. Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦК добросовісність набувача презюмується.

В ході судового розгляду не встановлено яких-небудь перешкод для укладання договору купівлі-продажу спірної квартири від 24.04.2013 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3; не встановлено, що продавець не мав права відчужувати майно, а тим більше не встановлено, що набувач знала або могла знати про наявність перешкод.

Відповідно до вимог ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений в його здійсненні.

Відповідно до ст.. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обов'язок надання доказів покладено на сторони.

Таким чином, суд вважає, що позивач виконав вимоги ст.ст 10, 60 ЦПК України та довів ті обставини, на які посилався, у зв"язку з чим позовні вимоги півдлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11,60,209,212, 214-218 ЦПК України, ст.ст. 12, 16, 182, 203, 215, 216,319, 321, 334, 387, 388 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати недійсними результати прилюдних торгів, проведених Філією 21 Приватного підприємства "НИВА - В.Ш." 05.04.2013 року по реалізації арештованого нерухомого майна - предмету іпотеки 2-кімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1, що належала ОСОБА_1, оформлених протоколом № 2112279 від 05.04.2013 року.

Застосувати наслідки недійсності правочину у вигляді двосторонньої реституції, повернувши сторони за правочином у первісний стан, який існував до моменту проведення прилюдних торгів, шляхом відновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції - права власності за ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1.

Заходи забезпечення позову, у вигляді накладення арешту на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, та заборони будь-яким особам здійснювати будь-які правочини щодо квартири, вжиті ухвалою суду від 26.04.2013 року у справі № 640/6841/13-ц - скасувати.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі протягом 10 днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова апеляційної скарги.

СУДДЯ-