Рішення № 32454554, 15.07.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2013 р.Справа № 922/2223/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бураковой А.М.

при секретарі судового засідання Бобрової Д.О.

розглянувши справу

за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго" м. Харків до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова МОУ, м. Харків 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Військову частину А-1352, м.Балаклея, про стягнення 103 607,48 грн. за участю представників сторін:

позивача - Квіцінська А.І., за довіреністю № 01-62юр/4078 від 16.05.2013 року,

відповідача - не з'явився,

третьої особи - Скібін О.О., за довіреністю № 115/1 від 10.07.2013 року,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна компанія "Харківобленерго" м. Харків (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова МОУ, м. Харків про стягнення 103 607,48 грн. В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання покладених на відповідача обов'язків за Договором про постачання електричної енергії №62-051 від 01.09.2006 року, з урахуванням чого просить суд стягнути з відповідача заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 100 825,37 грн., пеня в розмірі 2205,92 грн., 3% річних в розмірі 441,30 грн. та інфляційні втрати в розмірі 126,91 грн., плата з компенсації перетікання реактивної енергії (КРЕ) в розмірі 7,98 грн. Позивач також просить суд покласти на відповідача понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2072,15 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.06.2013 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 15.07.2013 року о 10:45 годині. Крім того, зазначеною ухвалою суду було залучено до участі у справі в якості 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Військову частину А-1352 (64200, м.Балаклея, Балаклея -2, код ЄДРПОУ 07953401).

До господарського суду Харківської області 10.07.2013 року від представника 3-ої особи надійшов відзив на позовну заяву (вх. 24945), відповідно до якого зазначає, що зобов'язання за Договором про постачання електричної енергії №62-051 від 01.09.2006 року Військова частина А-1352 виконує у повному обсязі та належним чином. Крім того, разом із відзивом надані витребувані судом документи.

До господарського суду Харківської області 12.07.2013 року від представника позивача надійшла заява (вх. 25289), відповідно до якого зазначає, що заборгованість за електричну енергію та КРЕ була погашена платіжними дорученнями від 17.05.2013р., 20.05.2013р., з урахуванням чого борг відповідача складає 2 774,13 грн., з яких : 2 205,92 грн. - пеня за період з вересня по грудень 2012 р., та за період з березня по квітень 2013 року; 441,30 грн. - три відсотка річних за період виникнення боргу з вересня по грудень 2012 р., березень - квітень 2013 року; 126,91 грн. - індекс інфляції за жовтень 2012 р. та січень 2013 р., на підставі чого та керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, просить суд в частині заборгованості в сумі 100 833,35 грн. провадження припинити, стягнути з відповідача на користь АК «Харківобленерго» суму боргу у розмірі 2 774,13 грн. та витрати зі сплати судового збору згідно ст. 49 ГПК України.

До господарського суду Харківської області 15.07.2013 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. 25389), відповідно до якого просить суд провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу припинити та визнати незадовільний майновий стан відповідача та зменшити розмір штрафних санкцій на 90 %. Крім того, до вказаного відзиву представником відповідача додано копію довідки з ЄДРПОУ; довідку про банківські реквізити КЕВ м. Харкова , копію реєстру №1416 проведення оплати з електроенергії у квітні 2013 року; копію платіжного доручення № 136 від 09 квітня 2013 року, копію реєстру №1540 проведення оплати з електроенергії у квітні 2013 року, копію платіжного доручення № 168 від 16 квітня 2013 року, копію реєстру №1539 проведення оплати з електроенергії у квітні 2013 року, копію платіжного доручення № 170 від 16 квітня 2013 року, копію реєстру проведення оплати з електроенергії у травні 2013року, копію платіжного доручення № 212 від 16 травня 2013 року, копію реєстру проведення оплати з КРЕ у травні 2013 року, копію платіжного доручення № 219 від 17 травня 2013 року, довіреність №248 від 22.01.2013 р. на представника відповідача. Крім того, 15.07.2013 року представником відповідача було надане клопотання (вх. 25399), відповідно до якого просить суд розглядати справу за відсутності представника відповідача.

Всі надані представниками сторін документи були досліджені судом, прийняті до розгляду та долучені до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні надану до суду заяву (вх. 25289) підтримує у повному обсязі та просить суд в частині заборгованості в сумі 100 833,35 грн. провадження припинити, стягнути з відповідача на користь позивача - 2 205,92 грн. - пеню за період з вересня по грудень 2012 р., та за період з березня по квітень 2013 року; 441,30 грн. - три відсотки річних за період виникнення боргу з вересня по грудень 2012 р., березень - квітень 2013 року; 126,91 грн. - індекс інфляції за жовтень 2012 р. та січень 2013 р. та покласти на відповідача судові витрати. Крім того, проти клопотання представника відповідача про розгляд справи за відсутності представника Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова МОУ, м. Харків - не заперечує. Надав пояснення по суті справи.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення №6102211301448.

Представник 3-ої особи в призначене судове засідання з'явився, проти позову заперечує у повному обсязі з підстав викладених у наданому до суду відзиві на позовну заяву та зазначає, що зобов'язання за Договором про постачання електричної енергії №62-051 від 01.09.2006 року Військова частина А-1352 виконує у повному обсязі та належним чином. Крім того, проти клопотання представника відповідача про розгляд справи за відсутності представника Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова МОУ, м. Харків - не заперечує.

Суд, розглянувши клопотання (вх. 25399) представника відповідача про розгляд справи за відсутності представника Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова МОУ, м. Харків, вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті, тому вказане клопотання підлягає задоволенню.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх нез'явлення в засідання суду, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення присутніх представників сторін, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд , виходить з наступного.

01.09.2006 р. між АК "Харківобленерго" (постачальник, позивач) та Військовою частиною А-1352 (споживач, 3-тя особа) було укладено договір №62-051 про постачання електричної енергії (Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався постачати Споживачеві електричну енергію, а Споживач оплачувати її вартість та здійснювати інші платежі, передбачені даним Договором та додатками до нього.

На підставі п.9.11. договір пролонгований на 2013 рік.

Пунктом 2.1.2. Договору передбачено, що постачальник електричної енергії зобов'язується постачати електричну енергію в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 договору, з урахуванням умов розділів 6, 7 договору, відповідно до Додатку № 1 "Договірні величини споживання" та Додатку № 2 "Порядок розрахунків".

В п. 2.2.5. договору сторони домовилися про те, що відповідач зобов'язаний своєчасно оплачувати позивачеві вартість спожитої електричної енергії та інші нарахування з урахуванням Додатку №2 "Порядок розрахунків".

Згідно із п. 5 Додатку № 2 остаточний розрахунок відповідача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі рахунка, який виставляється позивачем електричної енергії на основі даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом).

Відповідно до п. 5 Додатку №2 до договору відповідач повинен отримати рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений протягом п'яти операційних днів з дня його отримання.

Розрахунковим вважається період з 01 числа місяця до також числа наступного місяця (п.1 Додатку №2 до договору).

30.12.2011 р. між АК "Харківобленерго" (постачальник), Військовою частиною А-11361 (споживач) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харкова (платник) укладено Додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії №62-051 від 01.09.2006 р., відповідно до якої сторони домовились про те, що платником за спірним договором є Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова (відповідач).

Визначення вартості спожитої електричної енергії проводиться відповідно до чинних тарифів та згідно зі звітами про спожиту електричну енергію. В суму заборгованості за вартість спожитої електричної енергії включений податок на додану вартість.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав повністю та належним чином, здійснив відпуск електричної енергії споживачеві (3-й особі), проте відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, внаслідок чого у нього виникла заборгованість з електричної енергії, яка станом на 01.05.2013 р. становить 100 825,37 грн. (де: 84 021,15 грн. тарифна складова та 16804,22 грн. ПДВ 20%).

Надаючи правову оцінку викладеним у позовній заяві обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позову, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 16 Цивільного кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу та згідно ч.2 ст.20 Господарського кодексу України, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Права та законні інтереси зазначених суб`єктів можуть захищатися способами визначеними ст.16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України.

Так, відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 20 Господарського кодексу України встановлено, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було сплачено - 93867,02 грн. (платіжне доручення № 212 від 16 травня 2013 року на суму 1046713,21 грн.) та 7,98 грн. (платіжне доручення № 219 від 17 травня 2013 року на суму 36503,10 грн.)

Таким чином, звертаючись з позовом до суду, а саме 31.05.2013 року позивачем у повному обсязі не були встановлені обставини даної справи, не враховано те, що 17.05.2013 року та 20.05.2013 року відповідач сплатив заборгованість в сумі 100 825,37 грн. та плату з компенсації перетікання реактивної енергії (КРЕ) в розмірі 7,98 грн., тобто до порушення провадження у справі, а отже, позивач безпідставно звернувся з позовом про стягнення вказаної суми боргу.

Відповідно до п. 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18, Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Таким чином, враховуючи те, що предмет спору був відсутній до порушення провадження у справі, а саме 20.05.2013 року, тому суд, відмовляє в позові в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 100 825,37 грн. та в частині стягнення плати з компенсації перетікання реактивної енергії (КРЕ) в розмірі 7,98 грн., з урахуванням чого заява (вх. 25289) представника позивача про припинення провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу на підставі п.1-1 ч.1. ст. 80 ГПК України не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 441,30 грн. та інфляційні втрати в розмірі 126,91 грн., пеню в розмірі 2205,92 грн.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши надані позивачем нарахування 3% річних в розмірі 441,30 грн. нараховані за період з вересня 2012 року по квітень 2013 року та інфляційні втрати в розмірі 126,91 грн. нараховані за період з вересня 2012 року по квітень 2013 року, суд приходить до висновку, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований вірно, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4.2.1. Договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктом 2.3.3.-2.3.4. Договору, з порушенням термінів, визначених додатком №2 "Порядок розрахунків", відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Перевіривши правильність нарахування пені в розмірі 2205,92 грн. за період з вересня 2012 року по квітень 2013 року, суд дійшов до висновку про те, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, відповідає наданому розрахунку.

Відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до частини 1 статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Стаття 83 ГПК України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Розглянувши дані позовні вимоги, суд вважає, що клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 90 % підлягає частковому задоволенню, оскільки установа відповідача є неприбутковою та фінансується з Державного бюджету України, а також враховуючи те, що відповідачем було сплачено у повному обсязі суму основного боргу, суд вважає за можливе у відповідності до ст. 233 ГК України, п. 3 ст. 83 ГПК України зменшити розмір пред'явленої позивачем до стягнення пені на 50%. Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 1102,96 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, судові витрати у даній справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18, статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 16 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити частково.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова (61024, м. Харків, вул.Пушкінська, 61, код ЄДРПОУ 07923280, р/р 352212006000219 УДК у Харківській області, МФО 851011) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, м.Харків, вул.Плеханівська,149, код ЄДРПОУ 00131954, на п/р 26003010050912 АТ «Банк Золоті Ворота», МФО 351931, код 00131954) суму пені в розмірі 1102,96 грн., 3% річних в розмірі 441,30 грн., інфляційні 126,91 грн., судовий збір в розмірі 55,48 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення суми основного боргу в розмірі 100 825,37 грн. та в частині стягнення плати з компенсації перетікання реактивної енергії (КРЕ) в розмірі 7,98 грн. - відмовити.

В частині стягнення пені в розмірі 1102,96 грн. - відмовити.

Повне рішення складено 17.07.2013 р.

Суддя Буракова А.М.

922/2223/13