Постанова № 32454449, 16.07.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2013 року Справа № 5023/6244/11(19/87-10) Вищий господарський суд України в складі колегії

суддів:Овечкін В.Е. Чернов Є.В. Цвігун В.Л.за участю представників: Генеральної прокуратури України ПуАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" Акціонерного товариства відкритого типу "Харківський канатний завод" розглянувши касаційну скаргу Гудименко Ю.В. Пономаренко Ю.Г. Левадний О.О. ПуАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 13.09.2012р.у справі№ 5023/6244/11 (19/87-10) господарського суду Харківської областіза позовомАкціонерного товариства відкритого типу "Харківський канатний завод"доПуАТ "Державний експортно-імпортний банк України", Концерну "Харківський канатний завод"провизнання недійсним договоруВ С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.07.2012 (судді Рильова В.В., Жиляєв Є.М., Бринцев О.В.) позов задовольно повністю.

Визнано недійсним іпотечний договір №68108Z137 від 18.08.2008, укладений між Акціонерним товариством відкритого типу "Харківський канатний завод" (61020, місто Харків, вулиця Китаєнко,1, код ЄДРПОУ 00306443) і Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, місто Київ, вулиця Горького, 127, код ЄДРПОУ 00032112).

Суд дійшов висновків, що за статутом позивача рішення про передачу в іпотеку нерухомого майна приймається спостережною радою та правлінням, тому саме ці органи уповноважені визначати умови укладання цього договору, які є обов'язковими для голови правління; протоколом № 74 від 21 квітня 2008 року голова правління Щупак М.Ю. не уповноважувався укладати договір іпотеки на умовах, які б визначалися ним самостійно, даним рішенням не було визначено ні дату надання такого кредиту, ні його відсоткову ставку, що виключає, з огляду на положення пункту 5.2. статуту та ст. 6 Закону України "Про іпотеку", наявність повноважень у голови правління Щупака М.Ю. на підписання спірного договору в цілому, тому спірний договір зі сторони позивача укладений неповноважною особою, в подальшому АТВТ "Харківський канатний завод" не схвалювало його укладання, договір не відповідає вимогам закону.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.09.2012 (судді Бородіна Л.І., Білоусова Я.О. Камишева Л.М.) рішення господарського суду Харківської області від 17.07.2012 залишено без зміни.

ПуАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду та рішення господарського суду першої інстанції скасувати з підстав порушенням норм матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені в рішеннях судів попередніх інстанцій, не відповідають обставинам справи, справу передати на новий розгляд.

Скаржник доводить, що судом порушені ст. ст. 4-2, 4-3, 4-7, 22, 33, 43 ГПК України, оскільки при новому розгляді справи прийнято письмові пояснення, якими змінено підставу позову щодо визнання недійсним спірного правочину, а саме відсутність повноважень у Голови Правління позивача на укладання іпотечного договору №681082137від 18.08.2008р. в зв'язку з тим, що протокол сумісного засідання Правління та спостережної ради від 21.04.20008 № 74, яким було уповноважено Голову Правління АТВТ «Харківський канатний завод» Щупака М.Ю. на укладання спірного правочину, підписано не уповноваженими особами наглядової ради, а саме: Яковлевим Р.А. та Закосаренко Д.Н.; суд дійшов невірного висновку, що на момент укладання спірного договору до складу спостережної ради не входили акціонери Яковлев Р.А. та Закосаренко Д.Н., оскільки судом не досліджено належним чином та не надано належної оцінки доказам, а саме: протоколу засідання наглядової ради АТВТ «Харківський канатний завод» № 2 від 17.11.2008 та протоколу загальних зборів акціонерів АТВТ «Харківський канатний завод» від 03.01.2009р., тому з урахуванням того, що протокол сумісного засідання Правління та Спостережної ради від 21.04.2008 № 74, яким було уповноважено Голову Правління Щупака М.Ю. на підписання спірного правочину, підписано належними представниками члена наглядової ради - Споживчого товариства «Текстильпром» Яковлевим Р.А. та Закосаренко Д.Н., а також членом наглядової ради Шишкіною Н.Я., то рішення вважається прийнятим у відповідності п.9.2.4 Статуту.

Вищий господарський суд України, розглянувши матеріали справи, доводи касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18.08.2008р. між Акціонерним товариством відкритого типу "Харківський канатний завод" (Публічне акціонерне товариство "Харківський канатний завод", іпотекодавець) та Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (іпотекодержатель) було укладено іпотечний договір №68108Z137, у якому зазначено, що ним забезпечуються всі вимоги, які випливають з генеральної угоди №68108N13 від 18.08.2008р. (том 1-ий, арк. спр. 20-28) на здійснення активних операцій в сумі, що не перевищує 1800000 доларів США, яку укладено між ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" та Концерном "Харківський канатний завод".

20.08.2008 року між ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" та Концерном "Харківський канатний завод" було укладено кредитний договір № 68108К 52, за яким 2-му відповідачу було відкрито кредитну лінію у розмірі 450000,00 доларів США, процентна ставка за кредитом на рівні LIBOR USD + 5%, але не менше ніж 10,5%.

Після цього, додатковою угодою від 17.12.2008 р. процентну ставку встановлено на рівні LIBOR USD + 5%, але не менше ніж 11,5% річних, а додатковою угодою від 19.06.2009 р. -на рівні: для заборгованості у гривні - 18,5% річних.

17.12.2008 року 1-м відповідачем та 2-м відповідачем було складено додаток 1 до додаткової угоди до генеральної угоди, в якому визначено такий перелік кредитних договорів, укладених між 1 відповідачем та 2 відповідачем, які є такими, що діятимуть у рамках генеральної угоди:

- кредитний договір від 20.08.2008 р. про відкриття кредитної лінії у розмірі 450000,00 доларів США, процентна ставка за кредитом на рівні LIBOR USD + 5%, але не менше ніж 11,5%, та 18,5 % у гривні (у редакції додаткової угоди від 17.12.2008);

- кредитний договір № 68108К43 від 24.06.2008 р. на відкриття кредитної лінії у розмірі 600000,00 доларів США з відсотковою ставкою (у редакції додаткової угоди від 17.12.2008 р.) у розмірі 13,0% річних за рахунок власних коштів 1-го відповідача та не менше 11,58% річних за рахунок коштів Landesbank Berlin AG Germany;

- договір про надання кредиту у формі овердрафту №68108V15 від 03.10.2008р. про надання 500000,00 гривень з відсотковою ставкою 20,5% річних;

- договір про надання кредиту у формі овердрафту №68108V16 від 03.10.2008 р., у розмірі 90000,00 доларів США, з відсотковою ставкою 13,5% річних.

Додатковою угодою від 20.08.2008 року до переліку кредитних договорів, які є такими, що діятимуть у рамках генеральної угоди, віднесено кредитний договір від 20.08.2008 р.

Отже, спірним іпотечним договором забезпечувалося виконання зобов'язань 2-го відповідача про повернення кредиту, який було видано в серпні 2008 року з відсотковою ставкою у розмірі від 10,5% до 18,5% річних.

Як свідчать матеріали оспорюваний договір, від імені позивача він підписаний головою правління Щупаком М.Ю..

Відповідно до частини першої та третьої ст. ст. 92, 154 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону; порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом; орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень; установчим документам акціонерного товариства є його статут; статут акціонерного товариства крім відомостей, передбачених статтею 88 цього Кодексу, має містити, зокрема, відомості про склад і компетенцію органів управління товариством та про порядок ухвалення ними рішень.

Нормами ст. ст. 97, 99, 161 Цивільного кодексу України встановлено, що управління товариством здійснюють його органи (загальні збори і виконавчий орган); виконавчий орган створюють загальні збори в складі однієї або кількох осіб і він діє від імені акціонерного товариства у межах, встановлених статутом товариства і законом; виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.

Відповідно до пункту 5.2. статуту АТВТ "Харківський канатний завод" (чинного на момент укладання спірного договору) рішення про відчуження майна у будь-якій формі, як то: продаж, дарування, передача у платне чи безоплатне користування основних засобів товариства, приймається на сумісному засіданні правління та спостережної ради та оформлюється протоколом із підписами усіх присутніх на засіданні членів правління та спостережної ради.

Таким чином, касаційна інстанція визнає правильним правовий висновок, що статутом позивача встановлені обмеження повноважень голови правління на передачу в іпотеку майна АТВТ "Харківський канатний завод", згідно з якими рішення про передачу в іпотеку майна приймається на спільному засіданні правління та спостережної ради.

Як встановлено судом та свідчать матеріали справи, у спірному договорі зазначено, що голова правління Щупак М.Ю. діє на підставі протоколу № 74 від 21 квітня 2008 року сумісного засідання правління та спостережної ради АТВТ "Харківський канатний завод".

Згідно з п. 9.2.1. статуту позивача спостережна рада є органом управління Товариства, що складається з числа акціонерів та представляє їх інтереси у перерві між проведенням загальних зборів та, в межах своєї компетенції, контролює і регулює діяльність виконавчого органу Товариства - правління.

Пунктом 9.2.3. статуту Товариства визначено, що спостережна рада обирається загальними зборами акціонерів з числа акціонерів або їх представників (якщо акціонер - юридична особа) у кількості 3 (трьох) осіб, терміном на 5 (п'ять) років.

Як свідчить протокол № 10 загальних зборів акціонерів АТ "Харківський канатний завод" від 02 вересня 2003 року (п. 7), до спостережної ради обрано Чумака Володимира Анатолійовича, Споживче товариство "Текстильпром", Шишкіну Ніну Яківну.

На загальних зборах акціонерів АТ "Харківський канатний завод" від 15 вересня 2005 року (протокол № 12, питання порядку денного 6) підтверджено повноваження чинної спостережної ради, тобто Чумака В.А., СТ "Текстильпром" та Шишкіної Н.Я.

Вказаний склад наглядової ради було змінено лише рішенням загальних зборів акціонерів, які відбулися 03 січня 2009 року, так у п. 11 протоколу вказано про виведення зі складу наглядової ради Чумака В.А., Шишкіної Н.Я., СТ "Текстиль-Пром".

До складу наглядової ради обрано Чумака В.А., Сухорукову М.В. та СТ "Спецприбор".

Таким чином, у період часу з 02 вересня 2003 року до 03 січня 2009 (в період укладення оспорюваного договору від 18.08.2008) членами наглядової ради були: Чумак Володимир Анатолійович, Споживче товариство "Текстильпром", Шишкіна Ніна Яківна.

В цьому контексті суд касаційної інстанції зазначає, що згідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішення або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково їх перевіряти.

Водночас, з протоколу № 74 від 21 квітня 2008 року спільного засідання правління та наглядової ради вбачається, що останній підписаний членами наглядової (спостережної) ради Яковлевим Р.А., Шишкіною Н.Я. та Закосаренко Д.Н..

У відповідності до п. "в" ч. 5 ст. 41 Закону України "Про господарські товариства" до компетенції загальних зборів належить обрання і відкликання членів наглядової ради.

Отже, вказаний протокол № 74 від 21 квітня 2008 року спільного засідання правління та спостережної ради підписаний лише одним членом спостережної ради, а саме Шишкіною Н.Я..

У той же час, на підставі п. 9.2.14. статуту позивача спостережна рада правомочна приймати рішення, якщо на її засіданні присутні не менш як 2/3 її членів, рішення з усіх питань приймаються простою більшістю голосів присутніх членів спостережної ради (п. 9.2.17. статуту).

З п. 9.2.3. статуту позивача вбачається, що членом спостережної ради може бути обрано акціонера або представника акціонера - юридичної особи.

Протокол № 74 від 21 квітня 2008 року не містить вказівок на те, що Яковлев Р.А. діяв в якості представника іншої особи, довіреностей на його ім'я матеріали справи не містять.

Колегія суддів погоджується з висновком, що підписання документу сторонніми особами не надає цьому документу юридичного значення рішення наглядової ради.

Щодо протоколу засідання спостережної ради АТВТ "Харківський канатний завод" від 17 березня 2008 року, в якому зазначено про виведення зі складу спостережної ради Пашнєва Є.Ю. та введення до складу спостережної ради представників від СТ "Текстиль-Пром" Яковлева Р.А. та Закосаренко Д.Н.

З цього приводу судова колегія зазначає про те, що вказаний документ не свідчить про зміни у складі наглядової ради, виходячи з наступного.

У відповідності до п. "в" ч. 5 ст. 41 Закону України "Про господарські товариства" до компетенції загальних зборів належить обрання і відкликання членів наглядової ради.

Згідно з пунктом 9.2.3. статуту Товариства спостережна рада обирається загальними зборами акціонерів з числа акціонерів або їх представників (якщо акціонер - юридична особа) у кількості 3 (трьох) осіб, терміном на 5 (п'ять) років.

Таким чином, виключні повноваження щодо зміни (введення та відкликання) членів наглядової ради належать загальним зборам акціонерів.

Отже, протокол №1 засідання наглядової ради від 17 березня 2008 року не може створювати жодних правових наслідків в частині зміни складу спостережної ради.

У розумінні вимог ст. ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України протокол засідання наглядової ради від 17 березня 2008 року, яка за жодних умов та обставин не має права та можливості самостійно змінювати свій же склад, не є доказом надання повноважень членів наглядової ради Яковлеву Р.О. та Закосаренко Д.Н..

Як роз'яснено в п. 3.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29.05.2013 № 11 якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень.

Ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України встановлено, що у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Згідно з ч. 5 ст. 49 Закону України "Про банки та банківську діяльність" банк зобов'язаний при наданні кредитів додержуватись основних принципів кредитування, у тому числі перевіряти кредитоспроможність позичальників та наявність забезпечення кредитів, додержуватись встановлених Національним банком України вимог щодо концентрації ризиків.

З огляду на обов'язкову перевірку банком повноважень осіб, які підписують кредитні договори, договори застави, ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" за всіма обставинами не могло не знати про обмеження повноважень голови правління на підписання договору іпотеки, оскільки таке обмеження міститься безпосередньо у статуті позивача, який надавався співробітникам банку, останній не був позбавлений права співставити рішення загальних зборів акціонерів від 02.09.2003 та протокол спостережної ради від 21.04.2008.

Тобто, банк, за умови виконання ст. 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність", мав беззаперечні можливості визначити відсутність у Щупака М.Ю., який на той час був головою правління, відсутність повноважень на підписання спірного договору.

Отже, банк не міг не знати щодо обмеження повноважень представника юридичної особи, що відповідає вимогам п. 42 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24.10.2008 № 13.

На підставі ч. 1 ст. 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Зі змісту положень чинного законодавства України вбачається, що від імені юридичної особи договір має бути підписаний особою, яка діє відповідно до установчих документів та закону; орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Касаційна інстанція вважає, що для висновку про недійсність угоди, укладеної виконавчим органом товариства з перевищенням повноважень слід виходити з того, що товариством було схвалено оспорювану угоду, тобто, що товариство знало про дії його виконавчого органу та підтримало такі дії, а саме виступило про відповідне схвалення в особі органу, уповноваженого на такі дії. При цьому, навіть якщо товариство могло знати про угоди та дії від його імені виконавчих органів, слід враховувати подальше схвалення таких дії та угод.

Так, загальні збори акціонерів 03 січня 2009 року (п. 13 протоколу б/н) прийняли рішення усі кредитні угоди та угоди застави, які самовільно укладало правління, з травня 2008 року (укладення оспорюваної угоди відбулося 18.08.2008 року) не затверджувати, ініціювати перепідписання або визнання недійсними угод, які укладені головою правління, підписаних колишнім головою правління Щупаком М.Ю.

Таким чином, укладання спірного договору товариством (його уповноваженими органами) не визнавалося, що підтверджується подальшими діями та рішеннями акціонерів та наглядової ради.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до частини 1 статті 215 зазначеного Кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що спірний договір підписано неповноважною особою, особа, яка підписала спірний договір не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, а тому він суперечить вимогам Цивільного кодексу України (ст.ст. 92, 97, 161), та іншим актам цивільного законодавства (ст. 47 Закону України "Про господарські товариства"), що згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 203 ЦК України є підставою для визнання його недійсним.

Враховуючи викладене, колегія суддів визнає правомірним задоволення позовних вимог ПАТ "Харківський канатний завод" про визнання недійсним іпотечного договору № 68108Z137 від 18.08.2008 року, укладеного між АТВТ "Харківський канатний завод"та ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України", правонаступником якого є ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України".

З огляду на наведене, судова колегія не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду, у зв'язку з чим скаргу залишає без задоволення, а постанову та рішення- без змін.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 107, 108, 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.09.2012 та рішення господарського суду Харківської області від 17.07.2012 у справі № 5023/6244/11 (19/87-10) господарського суду Харківської області залишити без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.

Головуючий, суддя В. Овечкін

судді Є. Чернов

В. Цвігун