Постанова № 32454343, 16.07.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2013 року Справа № 904/1131/13-г Вищий господарський суд України в складі колегії

суддів:Грейц К.В. - головуючого (доповідача), Бакуліної С.В., Мачульського Г.М.,розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4на постановувід 20.06.2013Дніпропетровського апеляційного господарського судуу справі господарського суду Дніпропетровської області № 904/1131/13-гза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Улісс-Тур"доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4простягнення 121156,93 грн.,за участю представників позивача - Маловічко Г.А.відповідача -не з'явилисьВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2013 у справі № 904/1131/13-г (суддя Рудовська І.А.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.06.2013 (колегія суддів у складі головуючого судді Дмитренко А.К., суддів Прокопенко А.Є., Крутовських В.І.), задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Улісс-Тур" ( далі - позивач) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі - відповідач) про стягнення 116190,97 грн. боргу по орендній платі та 4965,96 грн. 3% річних.

Відповідач з рішенням та постановою у справі не згоден, в поданій касаційній скарзі просить їх скасувати та прийняти нове рішення у справі, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушенням судами норм матеріального права, а саме ст. ст. 525, 526, 530, 598, 599, 610, 629, ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України.

Зокрема, скаржник зазначає, що з 01.09.2010 він не користувався об'єктом оренди, оскільки з цієї дати ним передані ключі від нежитлового приміщення орендодавцю, який не вчинив жодних дій, направлених на складання та підписання акту приймання-передачі приміщення. Крім того, скаржник вважає, що після встановлення рішенням Господарського суду Запорізької області від 21.12.2011 у справі №31/5009/7549/11 факту розірвання договору з 31.10.2011, нарахування орендної плати після вказаної дати є безпідставним, оскільки зобов'язання сторін за спірним договором припинені.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Представник скаржника не скористався своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції, про дату і час якого був належним чином повідомлений ухвалою Вищого господарського суду України від 05.07.2013.

Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 15.07.2013 № 03-05/826, у зв'язку з відпусткою судді Глос О.І., для розгляду касаційної скарги у даній справі сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Грейц К.В., судді Бакуліна С.В., Мачульський Г.М.

Заслухавши пояснення присутнього у відкритому судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи касаційної скарги, повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного та рішенні місцевого господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що 26.01.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Улісс-Тур" (наймодевець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (наймач) укладено договір найму (оренди) нежитлового приміщення, за умовами якого наймодавець (позивач) передає, а наймач (відповідач) приймає в тимчасове платне користування для здійснення підприємницької діяльності (а саме - для розміщення магазину) нежиле приміщення гуртожитку літ. А-5 першого поверху: кабінет №39 пл. 10,4 м2, кабінет №40 пл. 9,4 м2, коридор №41 пл. 1,3 м2, туалет №42 пл. 1,3 м2, кабінет №43 пл.17,0 м2, торгівельний зал №44 пл. 56,6 м2, склад №45 пл. 4,5 м2, загальною площею 100,5 м2, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (п.1.1 договору); договір найму (оренди) укладається сторонами на строк з 27.01.2010 до 26.01.2015 (п.2.1 договору); наймач зобов'язаний письмово повідомити наймодавця не пізніше ніж за 2 місяці про майбутнє звільнення приміщення як у зв'язку з закінченням терміну договору, так і при достроковому звільненні і здати при звільненні орендоване приміщення по акту прийому-передачі в справному стані з урахуванням нормального зносу (п.2.4 договору); цей договір підлягає достроковому розірванню за вимогою наймодавця, а наймач має звільнити приміщення якщо, зокрема, наймач не вніс орендну плату протягом двох місяців після встановленого договором терміну (п.2.6 договору); орендна плата за користування наймачем об'єктом найму встановлена сторонами щомісячно в розмірі 4020 грн., які наймач сплачує готівкою в касу наймодавця або перераховує на розрахунковий рахунок наймодавця щомісячно, не пізніше 9 числа за поточний місяць (п.3.1 договору); у разі закінчення терміну дії цього договору або його дострокового розірвання сума за користування приміщенням та витрати з утримання та експлуатації об'єкта найму перераховуються наймодавцем на день фактичного повернення об'єкту найму, згідно акту приймання-передачі (п.3.5 договору); повернення майна після закінчення строку дії договору найму (оренди) наймачем здійснюється на підставі акту приймання-передачі. Наймодавець протягом 3 днів повинен прийняти приміщення. У момент підписання акта приймання-передачі наймач передає наймодавцеві ключі від приміщення (п.4.2 договору).

На виконання умов договору позивач за актом приймання-передачі від 27.01.2010 передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежиле приміщення гуртожитку літ. А-5 першого поверху: кабінет №39 пл. 10,4 м2, кабінет №40 пл. 9,4 м2, коридор №41 пл. 1,3 м2, туалет №42 пл. 1,3 м2, кабінет №43 пл.17,0 м2, торгівельний зал №44 пл. 56,6 м2, склад №45 пл. 4,5 м2, загальною площею 100,5 м2, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 21.12.2011 у справі №31/5009/7549/11 задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Улісс-Тур" про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 з орендованого нежилого приміщення гуртожитку літ. А-5 першого поверху, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Зазначеним судовим рішенням встановлено факт неналежного виконання наймачем умов договору оренди від 26.01.2010 відносно сплати орендних платежів, а також факт дострокового розірвання вказаного договору з 31.10.2011.

23.08.2012 державним виконавцем Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції винесено постанову про закінчення виконавчого провадження по наказу № 31/5009/7549/11, виданого 03.01.2012 Господарським судом Запорізької області, про усунення перешкод на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Улісс-Тур" у користуванні майном шляхом виселення Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 з орендованого нежилого приміщення гуртожитку літ. А -5 першого поверху, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, у зв'язку з фактичним виконанням рішення.

Позивач, зазначаючи про неналежне виконання відповідачем умов договору оренди від 26.01.2010 щодо сплати орендних платежів, а також неналежне виконання наймачем зобов'язань відносно повернення орендованого майна після дострокового розірвання договору, звернувся до Господарського суду Запорізької області з даним позовом про стягнення з відповідача 116190,97 грн. заборгованості по орендній платі за період з 27.03.2010 по 23.08.2012 та нарахованих на цю суму 3% річних - 4965,96 грн. за період з 27.03.2010 по 27.12.2012.

Вирішуючи спір у справі, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про підставність і ґрунтовність позовних вимог, з чим колегія суддів погоджується та вважає, що доводи касаційної скарги цього висновку не спростовують, а зводяться до намагання надати їм перевагу над встановленими судами обставинами, що перебуває поза процесуальними межами повноважень суду касаційної інстанції, враховуючи таке.

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з положеннями статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами частини 2 статті 762 Цивільного кодексу України та частини 3 статті 285 Господарського кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 5 статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Зазначеній нормі повністю відповідає пункт 3.1 договору оренди від 26.01.2010, у відповідності до якого відповідач повинен сплачувати орендну плату щомісячно не пізніше 9 числа поточного місяця.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Отже, встановивши факт невиконання відповідачем зобов'язання по внесенню орендної плати, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли ґрунтовного висновку про стягнення заборгованості по орендній платі, а також нарахованих на цю суму 3% річних.

Доводи скаржника про безпідставність стягнення з нього заборгованості з орендної плати, яка була нарахована позивачем після дострокового розірвання договору, за період фактичного користування майном, відхиляються колегією суддів, з огляду на таке.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною третьою статті 653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Частиною другою статті 795 Цивільного кодексу України встановлено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Отже, враховуючи вищенаведені норми законодавства, а також визначений сторонами договору, зокрема його пунктом 3.5, обов'язок наймача сплачувати наймодавцю суму за користування приміщенням та витрати з утримання та експлуатації об'єкта найму по день фактичного повернення об'єкта найму за актом приймання-передачі, який сторонами договору так і не було підписано, а орендоване майно було фактично повернено орендодавцю в результаті виконання наказу № 31/5009/7549/11, виданого 03.01.2012 Господарським судом Запорізької області, колегія суддів також погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати, яка була нарахована позивачем після дострокового розірвання договору за період фактичного користування майном (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20.11.2012 № 3-54гс-12).

Посилання скаржника на те, що з 01.09.2010 він не користувався об'єктом оренди, оскільки цієї дати ним було передано ключі від нежитлового приміщення орендодавцю, яким, в свою чергу, не було вчинено жодних дій, направлених на складання та підписання акту приймання-передачі приміщення, обґрунтовано відхилені господарськими судами попередніх інстанцій, адже, відповідачем у справі не надано жодних доказів на підтвердження зазначених обставин, крім того, обов'язок по складанню акту приймання-передачі, відповідно до умов п.4.2 договору, при поверненні майна покладено саме на наймача приміщення.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини встановлені господарськими судами попередніх інстанцій на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та задоволення вимог касаційної скарги не вбачається.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.06.2013 у справі господарського суду Дніпропетровської області № 904/1131/13-г залишити без змін.

Головуючий суддя К.В. Грейц

Судді С.В. Бакуліна

Г.М.Мачульський