Ухвала суду № 32454294, 16.07.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

16 липня 2013 року Справа № 3пн/5014/3089/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя: судді:Прокопанич Г.К., Алєєва І.В., (доповідач) Владимиренко С.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" на рішення господарського суду Луганської області від 18.02.13 року (складене 25.02.2013 року) та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.05.2013 року

у справі № 3пн/5014/3089/2012 господарського суду Луганської області

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Рембуд", м. Луганськ

до 1. Приватного підприємства "Нива-В.Ш." в особі Філії 13, м. Луганськ,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Добра фея", м. Луганськ,

3. Жовтневого відділу виконавчої служби Луганського міського управління юстиції,

м. Луганськ,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз", м. Луганськ,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю "НСТ Компані", м. Луганськ,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні 2-го відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Примакс", м. Луганськ

про визнання недійсними результатів прилюдних торгів

ВСТАНОВИВ:

Подана Публічним акціонерним товариством "Луганськтепловоз" касаційна скарга на рішення господарського суду Луганської області від 18.02.13 року (складене 25.02.2013 року) та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.05.2013 року у справі № 3пн/5014/3089/2012 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 ГПК України з наступних підстав.

Згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, якою встановлено загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів, у тому числі платіжних доручень.

Відповідно до п. 3.8. вказаної Інструкції, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором (п. 2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Скаржником у якості доказу сплати судового збору до касаційної скарги додано платіжне доручення від 04.06.2013 року № 13190, в якому у графі "Призначення платежу" зазначено: "101; 05763797, 22030004, "Суд. збір за скаргою ПАТ "Луганськтепл." (Вищий госп. суд України, 070) симв. зв. 254".

Таким чином, графа "Призначення платежу" вказаних платіжних доручень не містить відомостей про те, по якій саме справі сплачено судовий збір.

З огляду на викладене, додане до касаційної скарги платіжне доручення від 04.06.2013 року № 13190 не можна вважати належним доказом сплати судового збору у встановленому порядку.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України і підлягає поверненню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", Вищий господарський суд України

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" на рішення господарського суду Луганської області від 18.02.13 року (складене 25.02.2013 року) та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.05.2013 року у справі № 3пн/5014/3089/2012 повернути скаржнику.

Повернути з Державного бюджету України Публічному акціонерному товариству "Луганськтепловоз" судовий збір у сумі 802, 90 грн., сплачений платіжним дорученням від 04.06.2013 року № 13190.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Суддя (доповідач) І.В. Алєєва

Суддя С.В. Владимиренко