Постанова № 32453892, 08.07.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/3274/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2013 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Стеценко О.О.

за участю секретаря - Запорощукової Г.Г.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом СПД ОСОБА_1 до Саратської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання неправомірними податкові повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернувся суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 (далі - Позивач або СПД ОСОБА_1.) з позовом (а.с.2) до Саратської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби (далі - Відповідач або Саратська МДПІ), в якому із врахуванням заяви про уточнення позовних вимог (а.с. 27) остаточно просить визнати неправомірними податкові повідомлення-рішення Саратської МДПІ № 0000901700 від 08.11.2012 року, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) в розмірі 159247,75 гривень, з яких 134051,00 гривень - за основним платежем та 25196,75 гривень - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та податкове повідомлення - рішення № 0000031700 від 27.02.2013 року, яким Позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з ПДВ за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 4080,00 гривень. Свої вимоги Позивач обґрунтував наступними доводами.

Позивач зазначає, що на протязі 2009 - 2012 років вона надавала до Саратської МДПІ податкову звітність. Під час надання Позивачем податкових декларацій до Саратської МДПІ, вказані декларації перевірялись інспекторами Саратської МДПІ, які не робили жодних зауважень відносно повноти та своєчасності сплати Позивачем податкових зобов'язань. Крім того, відповідно до ст. 250 Господарського Кодексу України адміністративно - господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання на протязі 6 місяців з дня виявлення вказаних порушень, але не пізніше ніж через 1 рік з дня їх вчинення.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Ухвалою суду, занесеною до журналу судового засідання, Відповідача - Саратську міжрайонну державну податкову інспекцію Одеської області Державної податкової служби замінено на правонаступника - Саратську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів в Одеській області.

Представник Відповідача в судовому засіданні просив в задоволенні позову відмовити з підстав, вказаних ним у письмових запереченнях на адміністративний позов (а.с.78-79). Представник Відповідача, зокрема, зазначив, що під час проведення планової виїзної перевірки фінансово - господарської діяльності Позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року було встановлено заниження СПД ОСОБА_1 податкових зобов'язань з ПДВ на загальну суму 134051 гривень. Незважаючи на перевищення СПД ОСОБА_1 загальної суми виручки від здійснення операцій з продажу товарів протягом останніх 12 календарних місяців, згідно звітів про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій, нею не була здійснена реєстрація платником ПДВ. На протязі 2010 - 2012 років, здійснюючи продаж товарів, СПД ОСОБА_1 не здійснювала нарахування та утримання сум ПДВ.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши та проаналізувавши надані докази у їх сукупності, судом встановлено, що ОСОБА_1 01.10.2007 року зареєстрована Саратською районною державною адміністрацією Одеської області в якості суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (а.с. 30). У період, охоплений перевіркою Позивач здійснювала наступні види господарської діяльності: 52.25.0 - роздрібна торгівля алкогольними напоями, 52.26.0 - роздрібна торгівля тютюновими виробами. СПД ОСОБА_1 знаходилась на загальній системі оподаткування і використовувала реєстратори розрахункових операцій (а.с. 117-118). Позивач на момент проведення перевірки не була зареєстрована платником ПДВ ( а.с.116).

В період з 28.09.2012 року по 11.10.2012 року, на підставі наказу начальника Саратської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області ДПС №433 від 14.09.2012 року «Про проведення планової виїзної перевірки» та наказу №472 від 11.10.2012 року «Про продовження планової виїзної перевірки» (а.с. 113-114) Саратською МДПІ проведено документальну планову перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 - НОМЕР_3 за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року. За результатами цієї перевірки складено акт № 610/17-НОМЕР_3 від 25.10.2012 року (далі - Акт перевірки) ( а.с. 115-130).

Згідно висновків Акту перевірки встановлено порушення СПД ОСОБА_1 пункту 181.1 ст.181, п.183.1,183.10 ст.183, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 ПК, п.10 підрозділу 2 розділу 20 Перехідних положень ПК України в результаті чого встановлено заниження ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 134051,00 гривень.

На підставі Акту перевірки Саратська МДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000901700 від 08.11.2012 року, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 159247,75 гривень, з яких 134051,00 гривень - за основним платежем та 25196,75 гривень - за штрафними (фінансовими) санкціями ( а.с. 107).

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням СПД ОСОБА_1 оскаржила його до Державної податкової служби в Одеській області. Рішенням ДПС в Одеській області про результати розгляду первинної скарги від 21.02.2013 року № 117/г/10-2008 податкове повідомлення-рішення № 0000901700 від 08.11.2012 року залишено без змін, збільшено суму застосованих штрафних (фінансових) санкцій з ПДВ у розмірі 4080 гривень на підставі п.120.1 ст.120 ПК України у зв'язку з не поданням податкових декларацій з ПДВ (а.с.5-7). На підставі вказаного рішення ДПС в Одеській області Саратська МДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000031700 від 27.02.2013 року, яким Позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з ПДВ за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 4080,00 гривень (а.с. 104). Не погоджуючись з рішенням про результати розгляду первинної скарги, Позивач оскаржив його до Державної податкової служби України. Рішенням ДПС України №1675/Г/10-2315 від 21.03.2013 року скарга Позивача була залишена без задоволення ( а.с. 8-9).

Згідно Акту перевірки на підставі звітів про використання реєстраторів розрахункових операцій, книг обліку розрахункових операцій, декларацій про доходи перевіряючими встановлено, що виручка СПД ОСОБА_1 від продажу товарів за останні 12 календарних місяців під час здійснення господарської діяльності з 01.06.2009 року по 30.06.2012 року послідовно перевищувала 300 000 гривень. Згідно Акту перевірки вперше вказане перевищення було допущено Позивачем у календарному періоді червень 2009 року - травень 2010 року, виручка від продажу товарів за цей період склала 319270,00 гривень. Згідно Акту перевірки незважаючи на те, що виручка від продажу товарів за червень 2009 року - травень 2010 року перевищила 300 000 гривень, СПД ОСОБА_1 в порушення вимог п.п. 2.3.1, п. 2.3 ст. 2, п. 3.1 ст. 3, п.п. 7.3.1. п. 7.3 ст. 7, п. 9.4.1 9.5, п. 9.6 ст. 9, п. 10.1 ст. 10 Закону України від 03 квітня 1997 року N 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97-ВР), який діяв до 01.01.2011 року), п.п.181.1 ст.181, п.п.183.1 ст.183, п.п.183.2 ст.183, п.п.202.1 ст.202 п.п.203.1 ст. 203 ПК України не подала реєстраційну заяву про реєстрацію, як платника податку на додану вартість до органу державної податкової служби за місцем реєстрації не пізніше 10 числа наступного календарного місяця (червня 2010 року). На протязі червня 2010 року - травня 2012 року СПД ОСОБА_1 не подавала декларації з ПДВ та відповідно не декларувала податкові зобов'язання з ПДВ. В зв'язку з цим Відповідачем було визначено СПД ОСОБА_1 податкові зобов'язання з ПДВ за період з 01.06.2010 року по 30.05.2012 року в загальній сумі 134051,00 гривень.

Судом встановлено, що виручка СПД ОСОБА_1 від продажу товарів за період червень 2009 року - травень 2010 року склала 319270,00 гривень. Також судом встановлено, що виручка СПД ОСОБА_1 від продажу товарів послідовно перевищувала 300 000 гривень і в наступних періодах - 2011,2012 роках. Факт перевищення загальної суми виручки від здійснення операцій з продажу товарів протягом останніх 12 календарних місяців СПД ОСОБА_1 в період з червня 2009 року по травень 2012 року підтверджується звітами про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), які подавались СПД ОСОБА_1 до Саратської МДПІ і досліджувались інспекторами Саратської МДПІ під час проведення планової перевірки (а.с. 80 - 104).

Суд зазначає, що Позивач в судовому засіданні не тільки не спростовувала сам факт перевищення нею під час здійснення господарської діяльності ліміту загальної суми виручки за останні 12 календарних місяців у розмірі 300000,00 гривень та не подання реєстраційної заяви про реєстрацію, як платника податку ПДВ до Саратської МДПІ, а, навпаки, підтвердила зазначене порушення, посилаючись на її необізнаність у змінах в законодавстві.

Згідно з п. 4.1 ст. 4 Закону № 168/97-ВР база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни.

Відповідно до пп. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону № 168/97-ВР особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку в разі, коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережа що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх 12 календарних місяців сукупні перевищує 300 тис. грн. (без урахування ПДВ).

Підпунктом 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 168/97-ВР установлено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання який знаходиться на митній території України.

Згідно з пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно з п. 9.3 ст. 9 зазначеного Закону особи, які підпадають під визначення п. 2.3 ст. 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватись як платник податку у податковому органі за їх місцезнаходженням (місцем проживання). Відповідно до п. 9.4 ст. 9 Закону № 168/97-ВР, якщо обсяг оподатковуваних операцій особи протягом звітного податкового періоду перевищує суму, визначену пп. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 цього Закону, не більше ніж удвічі, така особа зобов'язана надіслати податковому органу заяву про реєстрацію протягом 20 календарних днів, наступних за таким звітним податковим періодом. Особа, що не надсилає таку заяву у таких випадках та у такі строки, несе відповідальність за не нарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту й отримання бюджетного відшкодування.

Відповідно до п. 9.5, 9.6 ст. 9 Закону № 168/97-ВР податковий орган зобов'язаний видати заявнику (відправити поштою) свідоцтво про податкову реєстрацію такої особи протягом 10 днів від дня отримання реєстраційної заяви. З урахуванням положень цього пункту заява про реєстрацію має бути подана (надіслана) до податкового органу особами, що підлягають реєстрації згідно з пп. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 цього Закону, не пізніше 20-го календарного дня з моменту досягнення суми оподатковуваних операцій, визначеної цим підпунктом.

Пунктом 10.1 ст. 10 Закону № 168/97-ВР визначено, що платники податку несуть відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення податку до бюджету відповідно до законодавства України.

Відповідно до пункту 181.1 статті 181 ПК України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 83 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Згідно п.183.2 ст. 183 ПК України у разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.

Відповідно до п. 183.7 ст.183 ПК України заява про реєстрацію особи як платника податку подається особисто такою фізичною особою або безпосередньо керівником або представником юридичної особи - платника (в обох випадках з документальним твердженням особи та повноважень) до органу державної податкової служби за місцезнаходженням (місцем проживання) особи. У заяві зазначаються підстави для реєстрації особи як платника податку.

Згідно п. 183.10 ст.183 ПК України будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до органу державної податкової служби реєстраційну заяву, несе відповідальність за не нарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Підпунктом а) п.202.1 ст.202 ПК України визначено, що звітним податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей: якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним податковим періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується раннім днем першого повного календарного місяця.

Відповідно до п.203.1 ст.203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

В зв'язку з викладеним суд вважає обґрунтованими доводи Акту перевірки щодо невиконання СПД ОСОБА_1 обов'язку щодо реєстрації себе в якості платника ПДВ в червні 2010 року і ухилення від сплати ПДВ протягом періоду червень 2010 року - червень 2012 року. Саме на Позивача, як платника податків чинним законодавством покладено обов'язок вести облік власних доходів та витрат і у випадках, передбачених законодавством здійснювати реєстрацію платника ПДВ з послідуючим нарахуванням податкових зобов'язань.

Суд не приймає до уваги доводи Позивача про несплату ПДВ у зв'язку з необізнаністю у змінах до податкового законодавства і зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Згідно з ч.2 цієї ж статті незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Також суд не приймає до уваги посилання Позивача на ст. 250 ГК України згідно якої адміністративно - господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання на протязі 6 місяців з дня виявлення вказаних порушень, але не пізніше ніж через 1 рік з дня їх вчинення, зазначаючи при цьому наступне. Відповідно до п.1.1. ст.1 ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Враховуючи викладене суд зазначає, що на спірні правовідносини, поширюється дія норм ПК України, а не ГК України, як вказує Позивач, тому ст.250 ГК України застосуванню не підлягає.

Згідно з п.102.1 ст.102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Як вже зазначалось оскаржувані податкові повідомлення - рішення № 0000901700 та № 0000031700 були винесені 08.11.2012 року та 27.02.2013 року. Грошові зобов'язання зі сплати ПДВ, визначені даними податковими - повідомленнями - рішеннями були донараховані Позивачу у зв'язку з порушеннями податкового законодавства, які мали місце в червні 2010 року - червні 2012 року. Таким чином, грошові зобов'язання з ПДВ були донараховані Саратською ДПІ з дотриманням 1095 денного строку, передбаченого ст.102 ПК України.

З урахуванням зазначеного, суд вважає обґрунтованими доводи Акту перевірки щодо заниження СПД ОСОБА_1 податкових зобов'язань з ПДВ на загальну суму 134 051 грн., у т.ч.: у червні 2010 на суму 5 799 грн., у липні 2010 року - 6 150 грн., у серпні 2010 року - 6 220 грн., вересні 2010 року - 5 829 грн., у жовтні 2010 року - 5 765 грн., у листопаді 2010 року - 5 669 грн.. у грудні 2010 року - 5 910 грн., у січні 2011 року - 5 633 грн., лютому 2011 року- 5 509 грн.. березні 2011 року - 5 556 грн., квітні 2011 року- 5 472 грн.. травні 2011 року - 5 485 грн., червні 2011 року - 5 613 грн, липні 2011 року - 5 667 грн., серпні 2011 року - 5 783 грн., вересні 2011 року - 5 621 грн., жовтні 2011 року - 5 411 грн., листопаді 2011 року - 5 188 грн., грудні 2011 року - 5 222 грн., у січні 2012 року - 5 224 грн., у лютому 2012 року - 5 187 грн., у березні 2012 року - 5 245 грн., у квітні 2012 року - 5 437 грн., у травні 2012 року 5 451 грн.

Пунктом 123.1 ст. 123 ПК України встановлено, що разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суш бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п. 7 підрозділу 10 Перехідних положень ПК Україні штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

На підставі п. 7 підрозділу 10 Перехідних положень ПК України, п. 123.1 ст. 123 ПК України суд вважає правомірним застосування до СПД ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкції з ПДВ на загальну суму 25 196,75 грн. (100783 х 25 % (червень - грудень 2010, липень 2011 - травень 2012 + 1 грн. (січень-червень 2011).

Згідно п. 120.1 ст. 120 ПК України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Враховуючи неподання СПД ОСОБА_1 податкових декларацій з ПДВ за період з липня 2010 по червень 2012 суд вважає правомірним застосування Відповідачем до ФОП ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкції в розмірі 4 080 грн. (170 х 24).

Суд вважає, що Відповідачем доведено обґрунтованість висновків Акту перевірки № 610/17-НОМЕР_3 від 25.10.2012 року, як наслідок податкові повідомлення - рішення № 0000901700 від 08.11.2012 року та № 0000031700 від 27.02.2013 року є правомірними і не підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд прийшов до висновку, що Позивач не довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування позовних вимог і вони задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову СПД ОСОБА_1 до Саратської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання неправомірними податкового повідомлення-рішення Саратської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби № 0000901700 від 08.11.2012 року, яким СПД ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 159247,75 грн., з яких 134051,00 грн. - за основним платежем та 25196,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; та податкового повідомлення-рішення Саратської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби № 0000031700 від 27.02.2013 року, яким СПД ОСОБА_1 збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 4080,00 грн. - відмовити.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Стеценко О.О.

08 липня 2013 року.