Ухвала суду № 32453104, 17.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" липня 2013 р. м. Київ К/9991/69732/12

Вищий адміністративний суд України у складі: головуючого судді Бухтіярової І.О., суддів Костенка М.І., Приходько І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2012 року

у справі № 2а-9389/11/1370 (76972/12/9104)

за позовом науково-виробничої корпорації «Клімат-сервіс» (далі - позивач, НВК «Клімат-сервіс»)

до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Личаківському районі м. Львова Львівської області ДПС)

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

НВК «Клімат-сервіс» звернулась у серпні 2011 року до суду з позовом до ДПІ у Личаківському районі м. Львова Львівської області ДПС про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 02.03.2011 року № 0000522320/0/4808 та № 0000532320/0/4809.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28.03.2012 року в задоволені позову відмовлено повністю.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2012 року постанова Львівського окружного адміністративного суду від 28.03.2012 року скасована та прийнята нова постанова про задоволення позову.

Не погоджуючись із судовим рішенням у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить оскаржену постанову скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції. Вважає, що рішення суду апеляційної інстанції було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Позивач в своїх запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 222 Кодексу адміністративного судочинства.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справ, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини справи.

ДПІ у Личаківському районі м. Львова проведено планову документальну перевірку з питання дотримання вимог податкового законодавства позивача за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року, за результатами якої складено акт від 18.02.2011 року № 93/23-2/30203622, яким встановлено порушення, зокрема: пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» підприємством занижено податок на додану вартість сумі 91 950,00 гривень; пп. 5.2.1 п. 5.2 , пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року № 283/97-ВР (із внесеними змінами та доповненнями) занижено податок на прибуток всього в сумі 120 928,00 гривень.

На підставі згаданого акту перевірки НВК «Клімат-сервіс» відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000522320/0/4808 від 02.03.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств на суму 151 160,00 гривень, у тому числі 120 928,00 гривень основного платежу та 30 232,00 гривні штрафних (фінансових) санкцій) і податкове повідомлення-рішення № 0000532320/0/4809 від 02.03.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 114 938,00 гривень, у тому числі 91 950,00 гривень основного платежу та 22 988,00 гривень штрафних (фінансових) санкцій).

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що докази подані позивачем не переконують в обґрунтованості позовних вимог, мету та реальність здійснення позивачем господарських операцій, на які платник податку (позивач) посилається як на підставу виникнення у нього права на віднесення сум до валових витрат та включення нарахованого ПДВ до податкового кредиту, належними та допустимими доказами не обґрунтовані, а наявність лише отриманої податкової накладної без фактичного здійснення господарської діяльності не може бути підставою для включення, визначених у такій накладній сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, виходи з наступного, з чим погоджується колегія суддів касаційної інстанції.

Судом апеляційної інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що перевірка позивача проведена на підставі постанови про проведення позапланової виїзної документальної перевірки від 15.01.2011 року слідчого в ОВС СВ УБОЗ у Львівській області. Перевірку призначено за період часу з 01.01.2008 року по день винесення постанови та щодо співпраці НВК «Клімат-сервіс» з ПП «Львів-Металбуд» та ПП «Львівпроектбудреставрація». Вказаною перевіркою підлягало встановлення реальності поступлення в складські приміщення товарів, їх обсяги, вартість, порядок оформлення, зберігання та переміщення продукції по бухгалтерському та складських обліках, дослідження відповідності фактичного поступлення коштів, наявності вантажно-супровідних документів на придбану та в подальшому реалізовану продукцію, наявність у підприємства складських, орендованих приміщень, договорів на збереження продукції, використання коштів, які надходили на рахунки підприємств з призначенням «оплата за товар», «оплата за виконані роботи ( послуги)», «попередня оплата», походження коштів, які були придбані для придбання товарів, робіт, послуг тощо.

Відповідно до п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України (далі - ПК України), у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Підпункт 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України передбачає як підставу проведення документальної позапланової перевірки - отримання постанови суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Судом апеляційної інстанції зазначено, що відповідачем по справі не було надано жодної відомості щодо наявності рішення суду, яке набрало законної сили, за результатом розгляду кримінальної справи, в рамках якої було призначено перевірку під час винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Частиною 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що орган державної податкової служби не вправі був приймати оскаржувані податкові повідомлення-рішення, оскільки перевірка проводилась на підставі постанови слідчого у кримінальній справі, і матеріали перевірки повинні були бути долученими до матеріалів кримінальної справи.

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які б могли б призвести до скасування оскаржуваного рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2012 року у справі № 2а-9389/11/1370 (76972/12/9104) - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова

Судді: М.І. Костенко

І.В. Приходько