Постанова № 32452611, 11.07.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2013 року 14 год. 00 хв. м. Львів № 813/3519/13-а

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Кедик М.В., секретар судового засідання Харів М.Ю., розглянувши в судовому засіданні справу №813/3519/13-а за адміністративним

позовом Приватного підприємства «Гал-Юрбуд», представник - Кузь Ю.Р.до Управління Укртрансінспекції у Львівські області, представник - Війтович Я.О.про скасування постанови про застосування фінансової санкції,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «Гал-Юрбуд» (далі - ПП «Гал-Юрбуд») до Територіального управління Головавтотрансінспекції у Львівській області про скасування постанови від 19.10.2012 року за № 144250 про застосування фінансових санкцій в сумі 1700 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що постанова є протиправною та прийнята з порушенням чинного законодавства. Вказує на те, що у водія автомобіля Mersedes-Benz, державний номерний знак якого НОМЕР_1, при виконанні вантажних перевезень та проведенні відповідачем перевірки були наявні усі документи, які передбачені 48 Закону України «Про автомобільний транспорт». Зазначив, що оскільки вказаний вище автомобіль був обладнаний тахографом, то наявність індивідуальної книжки водія не є обов'язковою. Окрім того, обладнання вантажного транспортного засобу з повною масою понад 12 тонн тахографом є обов'язковим лише з 01.06.2013 р. Тому застосування до позивача штрафу є незаконним.

У судовому засіданні ухвалою Львівського окружного адміністративного суду відповідно до ст. 55 КАС України замінено відповідача Територіальне управління Головавтотрансінспекції у Львівській області на правонаступника Управління Укртрансінспекції у Львівські області.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві. Додатково зазначив, що вимога стосовно підтвердження справності та обов'язкової повірки тахографа набирає чинності з 01.06.2013 року. Просить адміністративний позов задоволити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні просить суд у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. Пояснив, що належний позивачу транспортний засіб на момент перевірки дійсно був обладнаний тахографом, однак такий не виконував своїх функцій та не було підтверджено що цей тахограф діючий та повірений. З урахуванням викладеного, вважає позовні вимоги необґрунтованими та просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення сторін, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

20 серпня 2012 року о 18 годині старшими державними інспекторами Головавтотрансінспекції у Харківській області Яцеленком О.М. та Юрченком А.П. на підставі завдання на перевірку № 073246 від 20.08.2012 року проведено перевірку транспортного засобу Mersedes-Benz, державний номерний знак НОМЕР_1, що належить Приватному підприємству «Гал-Юрбуд», водій ОСОБА_4, який надавав послуги по перевезенню вантажу. За наслідками перевірки складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 20.08.2012 року № 052418 (далі - Акт).

Як вбачається з Акта, перевіркою встановлено, що позивач надавав послуги з перевезення вантажу на автомобілі з непрацюючим та неповіреним тахографом, без оформлення індивідуальної контрольної книжки водія, чим порушив вимоги Закону України «Про автомобільний транспорт» та наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 року № 340. Водій від підпису та пояснень відмовився.

Управління Укртрансінспекції у Львівській області листом від 10.02.2012 року №167/10 запрошувало позивача - Приватне підприємство «Гал-Юрбуд» на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке направлялося за юридичною адресою позивача. Однак з поштового відділення конверт повернувся, у зв'язку з тим, що адресат за даною адресою не знаходиться.

19 жовтня 2012 року заступник голови комісії з питань ліквідації Головавтотрансінспекції - начальник управління Укртрансінспекції у Львівській області Талоха Є.І. прийняв постанову № 144250 про застосування до Приватного підприємства «Гал-Юрбуд» фінансових санкцій у сумі 1700 грн за порушення, передбачене абз. 3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів без оформлення документів, передбачених ст. 39, ст. 48 цього Закону.

Не погодившись із вказаною постановою позивач оскаржив її до суду.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи встановлені фактичні обставини справи та пояснення сторін, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог виходячи із наступного.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту в Україні визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» № 2344-III від 05.04.2001р. зі змінами та доповненями (далі - Закон № 2344).

Відповідно до вимог ст. 48 Закону № 2344, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Згідно ст. 18 Закону № 2344 з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані: 1) організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; 2) здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; 3) забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; 4) здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням. Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов'язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 р. № 340, зареєстрованим у Міністарстві юстиції України 14.09.2010 року за № 811/18106, затверджено «Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів» (далі - Положення).

За приписом п.п.1.5 п.11 цього Положення тахограф - контрольний пристрій, який встановлюється на транспортному засобі для показу та реєстрації інформації про рух транспортного засобу.

Відповідно до п.п. 6.1., 6.3. даного Положення, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія. Вказане Положення набрало чинності 14.10.2010 року, крім пункту 6.1, який набирає чинності для перевезення вантажів колісними транспортними засобами з повною масою понад 12 тонн - з 01.06.2013р.

Як вбачається з вимог п. 6.3. вищезазначеного Положення водій вантажного автомобіля повною масою понад 3,5 тонн зобов'язаний вести індивідуальну контрольну книжку. Положення передбачає єдиний виняток з цього правила, а саме обладнання автомобіля тахографом.

Таким чином, даний документ виконує функції тахографа, пристрою, що фіксує роботу транспортного засобу, а отже повинен знаходитись у транспорті при здійсненні перевезень. Аналізуючи вимоги ст.ст. 18 та 34 Закону України «Про автомобільний транспорт», саме на автомобільному перевізнику лежить обов'язок забезпечити свого водія всіма необхідними документами.

Отже, твердження позивача, що вимоги стосовно наявності та ведення індивідуальної контрольної книжки водія не є обов'язковим для автомобільного перевізника законодавчо необґрунтовано.

Пунктом 2.5. зазначеної Інструкції передбачено що повірку тахографів здійснюють повірочні лабораторії, які атестовані відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність». Повірка цифрових контрольних пристроїв (тахографів) здійснюється один раз на шість років, аналогових контрольних пристроїв (тахографів) - один раз на чотири роки.

Відповідно до 2.7. даної Інструкції, за результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку до Інструкції. ПСТ. Один примірник зазначеного протоколу надає перевізнику, а другий залишає собі і зберігає разом з тахокарткою або у разі цифрового тахографа - з роздруківкою та електронними файлами, що підтверджують достовірність наведених у протоколів даних. Зазначений протокол зберігають протягом трьох років з дати проведення робіт.

Згідно п.2.8. цієї ж Інструкції, за умови позитивних результатів перевірки та адаптації тахографа ПСТ відповідно до вимог ЄУТР маркує транспортний засіб та опломбовує тахограф і його складові чітким відбитком тавра згідно з вимогами додатка до Інструкції.

Відповідно до п. 3.3. Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті затвердженої наказом Міністерства транспорту і зв'язку України від 24.06.2010 року № 385, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.10.2010 року № 946/18241, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, забезпечує правильну експлуатацію тахографа, своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти, забезпечує їх належне зберігання та має при собі протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу.

Отже, пояснення представника позивача, що автомобіль обладнано тахографом, тому ведення індивідуальної контрольної книжки не є обов'язковим, а вимога щодо обов'язкової повірки тахографа та наявності у водія протоколу про перевірку та адаптацію тахографа набирає чинності лише з 01.06.2013 року, тобто після проведення перевірки транспортного засобу, спростовуються вищезазначеними нормами.

Подані представником позивача в судовому засіданні техогляд автомобіля та протокол перевірки технічного стану транспортного засобу не відповідають вимогам перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, визначеним в Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, та не підтверджують справність тахографа.

Інші належні, допустимі, достовірні докази, які б підтверджували, що на момент перевірки автомобіль був обладнаний діючим та повіреним тахографом у позивача відсутні.

Згідно вимог п. 7.1. зазначеного Положення, державний контроль за дотриманням режимів праці та відпочинку водіїв здійснюється посадовими особами урядового органу державного управляння з питань контролю на автомобільному транспорті (тобто відповідача).

Відповідно до вимог ст. 60 Закон України «Про автомобільний транспорт», за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн). Вищезазначений Закон не передбачає іншої (мякшої чи суворішої) відповідальності за вчинене правопорушення.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У силу вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а суд згідно ст. 86 зазначеного Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За результатами судового розгляду справи позивачем не доведено підставності позовних вимог, натомість відповідач належними та допустимими доказами підтвердив, що у спірних правовідносинах він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений законом, обґрунтовано та розсудливо, з урахуванням усіх необхідних обставин.

Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ст. 86 цього Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Оскільки судом не встановлено порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача зі сторони суб'єкта владних повноважень, позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 94 КАС України відсутні.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні адміністративного позову приватного підприємства «Гал-Юрбуд» до управління Укртрансінспекції у Львівські області про скасування постанови про застосування фінансової санкції відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена в повному обсязі 16.07.2013 року.

Суддя Кедик М.В.