Ухвала суду № 32448785, 08.07.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 144/397/13-ц Провадження № 22-ц/772/1953/2013Головуючий в суді першої інстанції:Панченко Д.І.Категорія: 23Доповідач: Медяний В. М.

У Х В А Л А

Апеляційного суду Вінницької області

від 08 липня 2013 року

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: судді Медяного В.М.,

Суддів : Медвецького С.К., Оніщука В.В.,

при секретарі : Куленко О.В.,

за участю сторін у справі: представника позивача ОСОБА_2 -

ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до сільськогосподарського виробничого кооперативу "Сокирянський", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача відділу Держземагенства у Теплицькому районі Вінницької області про визнання недійсним договору оренди землі,

за апеляційною скаргою сільськогосподарського виробничого кооперативу "Сокирянський" на заочне рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 24 квітня 2013 року,-

в с т а н о в и л а:

У березні 2013 року позивач ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до СВК "Сокирянський" про визнання недійсним договору оренди землі, посилаючись на те, що 12.01.2011 року між ним та СВК «Сокирянський» було укладено договір оренди землі, згідно якого відповідачеві було передано належну йому на праві власності земельну ділянку загальною площею 3,5428 га, розташовану на території Сокирянської сільської ради терміном на 5 років та зі сплатою орендної плати в розмірі встановленому договором. Однак, примірник зазначеного договору оренди після його неодноразових звернень до відповідача було надано лише в вересні 2012 року. Отримавши примірник договору оренди, ним було виявлено відсутність документів, які є невід'ємною частиною договору, а саме: план або схема земельної ділянки, кадастровий план, акт визначення меж земельної ділянки в натурі на місцевості, відсутній акт-прийому передачі земельних ділянок. Також в договорі відсутні істотні умови, а саме: не зазначені існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки в п.26, не передбачено в договорі умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, договір не містить необхідної інформації про об'єкти оренди (кадастровий номер, місце розташування земельної ділянки).

Ухвалою Теплицького районного суду вінницької області від 08 квітня 2013 року задоволено клопотання представника відповідача Богданова О.В. та залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача відділ Держземагенства у Теплицькому районі Вінницької області.

Заочним рішенням Теплицького районного суду Вінницької області від 24 квітня 2013 року позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано договір оренди земельної ділянки, укладений 12 січня 2011 року між ОСОБА_2 та СВК «Сокирянський», зареєстрований 04 травня 2011 року у відділі Держкомзему у Теплицькому районі Вінницької області за №0523370004000763 недійсним.

Стягнуто з СВК «Сокирянський» на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 114 грн. 70 коп.

Ухвалою Теплицького районного суду Вінницької області від 05 червня 2013 року заяву СВК «Сокирянський» про перегляд заочного рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 24.04.2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до СВК "Сокирянський", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача відділу Держземагенства у Теплицькому районі Вінницької області про визнання недійсним договору оренди землі залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі відповідач у справі СВК «Сокирянський» просить заочне рішення суду першої інстанції від 24 квітня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити в повному обсязі. Посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В судове засідання до суду апеляційної інстанції представник скаржника-відповідача у справі СВК «Сокирянський» не з'явився, однак був повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, тому, відповідно до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України справа розглянута у його відсутність, оскільки його неявка не перешкоджає розглядові справи.

Представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 апеляційну скаргу не визнав та заперечив проти її задоволення, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність, а рішення суду просила залишити без змін.

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача відділу Держземагенства у Теплицькому районі Вінницької області на адресу апеляційного суду Вінницької області надійшла заява про розгляд справи без представника відділу, щодо вирішення справи покладаються на розсуд суду.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача у справі, що з'явився до суду, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст.ст.10, 57, 60 ЦПК України суд вирішує цивільно-правовий спір на засадах змагальності, кожна сторона зобов'язана доказами довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, що мають значення для справи.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позов ОСОБА_2, суд першої інстанції встановив та виходив з того, що позивач є власником земельної ділянки, що підтверджується Державним актом на право власності на землю. Між ним та СВК «Сокирянський» 12.01.2011 року укладено договір оренди строком на 5 років. Вказаний договір зареєстровано у відділі Держкомзему у Теплицькому районі 4 травня 2011 року. В договорі не вказані істотні умови: не зазначені існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки в п.26, умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, відсутня необхідна інформація про об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування земельної ділянки), та відсутні в додатках до договору план-схема земельної ділянки.

Таким чином, місцевий суд враховуючи вимоги ст.60, ч.1 ст.215, ч.1 ст.638 ЦК України, ч.2 ст.214 ЦПК України, ст.15 ЗУ «Про оренду землі», висновки Верховного Суду України, вимоги рішень Верховного Суду України вважає, що сторонами при укладені договору не досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, тому прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають до задоволення.

Колегія суддів повністю погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки судом першої інстанції повно з'ясовані фактичні обставини справи, які мають істотне значення для справи в межах наданих сторонами доказів, правильно визначені правовідносини, що склалися між сторонами, їх об'єктивний склад, права та обов'язки сторін, вірно застосовані норми матеріального права та не порушені норми процесуального права, а основні доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають достатніх підстав для скасування рішення суду.

Частиною 1 статті 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 р. №2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" роз'яснено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ст.1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбаченому Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі» та договором оренди.

Відповідно до ч.1 ст.210 ЦК України та ч.1 ст.20 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі підлягає державній реєстрації й на підставі ч.1 ст.210, ч.3 ст.640 ЦК України та ст.18 Закону України «Про оренду землі» є укладеним із моменту його державної реєстрації.

Порядок державної реєстрації договорів оренди землі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року №2073, а відповідно до Указу Президента України від 17 лютого 2003 року «Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру» на Державний комітет України по земельних ресурсах покладено обов'язок щодо здійснення у складі державного земельного кадастру державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, а також договорів оренди земельних ділянок.

Згідно з ч.4 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем, який укладається в письмовій формі.

Відповідно до 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.2 ст.15 Закону України «Про оренду землі» відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог ст.ст.4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно із ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3, 4 ст.203 ЦК України зміст правочинну не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочинну має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Порушення вимог ст.ст.4-6, 11, 17, 19 цього Закону України «Про оренду землі» є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди.

Пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснено, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосування наслідків недійсності, передбачених законом.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що посилання скаржника на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом застосування норм матеріального та процесуального права є безпідставним, не обґрунтованим та таким, що суперечить вимогам Закону та матеріалам справи. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не є обґрунтованими підставами для скасування ухваленого судом рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу сільськогосподарського виробничого кооперативу "Сокирянський" відхилити.

Заочне рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 24 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :підпис. В.М. Медяний

Судді :підписи. С.К. Медвецький

В.В. Оніщук

З оригіналом вірно.

Суддя :