Рішення № 32448692, 15.07.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 232/4781/12 Провадження № 22-ц/772/1876/2013Головуючий в суді першої інстанції:Антонюк В.В.Категорія: 48 Доповідач: Марчук В. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2013 р. м. Вінниця

15 липня 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Марчук В.С.

суддів: Матківської М.В., Медяного В.М.

при секретарі: Куленко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу представника за довіреністю відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 8 лютого 2013 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та пені по виплаті аліментів, -

В С Т А Н О В И Л А :

11 грудня 2012 року позивачка звернулася в суд з даним позовом. Свої позовні вимоги вона мотивувала тим, що рішенням Замостянського районного суду м. Вінниця від 22.03.2005 року з відповідача на користь позивачки на утримання сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 стягнуто аліменти у розмірі ? частини всіх видів заробітку, починаючи з 14 березня 2005 року і до повноліття дитини. На підставі даного рішення суду 23.03.2005 року Замостянським районним судом м. Вінниця було видано виконавчий лист №2-844.

Відповідно до довідки-розрахунку державного виконавця Замостянського відділу ДВС Вінницького МРЮ від 29.02.2012 року, заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів на утримання сина станом на 01.01.2012 року складає 29901,76 грн., яку позивачка просила суд стягнути з відповідача на її користь.

Далі позивачка керується ст. 196 СК України та просить суд стягнути з відповідача на її користь 9082,83 грн. неустойки (пені) за весь час несплати аліментів, надавши свій розрахунок пені.

Вінницький міський суд Вінницької області своїм заочним рішенням від 08.02.2013 року позов задовольнив. Вирішив: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 заборгованість по пені та виплаті аліментів у загальній сумі 38984,59 грн., з яких: 29901,76 грн. - заборгованість за весь період несплати аліментів, а 9082,83 грн. заборгованість за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини. Ще з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 стягнуто 120 грн. витрат на оголошення в засобах масової інформації та на користь держави 214,60 грн. судового збору.

Представник за довіреністю відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, оскаржила дане рішення суду в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області, як незаконне та необґрунтоване, ухвалене з порушенням норм процесуального і матеріального права. Просить скасувати його і ухвалити нове рішення.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставинах, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

У даному випадку, рішення суду не відповідає зазначеним вимогам.

Так, при задоволенні позовної вимоги про стягнення заборгованості по аліментах, суд неправильно застосував норми матеріального права. Він керувався ст.194 СК України, яка відсилає до ст.187 СК України. У ст.187 СК України говориться про відрахування аліментів за заявою платника за місцем його роботи, місцем виплати пенсії чи стипендії.

У даному ж випадку аліменти на утримання ОСОБА_5 присуджені рішенням суду відповідно до ч.3 ст.181 СК України і стягнення та нарахування заборгованості регулюються Законом України «Про виконавче провадження» у порядку виконання рішення суду, тому в цій частині позову слід відмовити.

Стосовно нарахування та стягнення неустойки, то вона передбачена нормою ст.196 СК України. Так, у ч.1 ст.196 СК України зазначено, що при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Отже, для визначення розміру неустойки потрібно довести наявність та розмір заборгованості по аліментах; період часу даної заборгованості та вину відповідача у виникненні заборгованості.

Відповідно до норми ст. 60 ЦПК України, ці обставини зобов`язана довести позивачка, яка опирається на них, як на підставу своїх вимог.

Натомість, на а/с 44 міститься заява ОСОБА_4 адресована начальнику Замостянського відділу ДВС Вінницького МУЮ Сускову А.О., у якій вона просила відізвати виконавчий лист №2-844 від 23.03.2005 року без виконання (а/с44). У судовому засіданні позивачка підтвердила, що зверталася з даною заявою до виконавчої служби, а коли вона повторно пред`явила виконавчий лист до виконання, вона не пам`ятає. На а/с 8 у довідці-розрахунку заборгованості по виплаті аліментів ОСОБА_2, зазначено, що виконавчий лист за №2-844 від 23.03.2005 року надійшов на виконання до Замостянського відділу ДВС Вінницького МУЮ 23 квітня 2012 року. Зазначені докази спростовують правильність розрахунків заборгованості по сплаті аліментів відповідачем, зроблених державним виконавцем відповідно до ч.4 ст. 195 СК України, які містяться на а/с 6-8, тому у позовній вимозі про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів слід відмовити за її недоведеністю.

Отже, рішення суду ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими та за невідповідності висновків суду обставинам справи, тому його необхідно скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314,316,317,319 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу представника за довіреністю відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 08.02.2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та пені по виплаті аліментів.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та з цього ж моменту може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді/підписи/

З оригіналом вірно: