ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 910/8434/13 01.07.13
За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авгур"
про стягнення 4 303,62 грн.
Суддя Літвінова М.Є.
Представники сторін:
від позивача: Півень Д.О. - предст. за довір.;
від відповідача: не з'явились.
У судовому засіданні 01.07.2013, на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини справи:
Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авгур" про стягнення 4303,62 грн., з яких: 3662,95 грн. - заборгованість за спожиту електричну енергію, 334,81 грн. - інфляційні втрати, 305,86 грн. - проценти річні, та стягнення судового збору.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.05.2013 порушено провадження у справі №910/8434/13, розгляд справи призначений на 10.06.2013.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.06.2013, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 01.07.2013.
Представник відповідача у судові засідання 10.06.2013 та 01.07.2013 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі №910/8434/13 від 07.05.2013 не виконав, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, заяв, клопотань не подавав.
За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
26.11.2002 між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авгур" (далі - відповідач) було укладено договір №11016 на постачання електричної енергії (далі - Договір).
Додатковою угодою від 22.07.2010 Договір викладено сторонами у новій редакції.
Відповідно до умов договору позивач продає відповідачу електричну енергію, як різновид товару, для забезпечення потреб електроустановок відповідача, а відповідач оплачує позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та Додатків до Договору "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії, що є його невід'ємною частиною (п.п. 1, 2.2.2., 2.3.3. договору).
Відповідно до п. 1 Додатку 2 до Договору розрахунковим періодом для визначення обсягу спожитої електричної енергії приймається місяць з 13-го числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця.
Згідно із п. 2 Додатку 2 до Договору відповідач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії за формою попередньої оплати. Попередня оплата здійснюється до 15 числа місяця, що передує розрахунковому місяцю у розмірі повної вартості договірної величини споживання електричної енергії згідно з Додатком до Договору "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачам". Остаточний розрахунок здійснюється на підставі виставлених позивачем рахунків протягом 5 операційних днів з дня їх отримання.
Як свідчать наявні в матеріалах справи звіти за використану електричну енергію, акти прийому-передачі товарної продукції, рахунки-розшифровки до них та довідка про надходження коштів за спожиту електричну енергію, у серпні, жовтні, листопаді 2010 та січні 2012 відповідачем було спожито електричної енергії на суму 8043,48 грн., з яких оплачено 4 378,08 грн.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач систематично порушує договірні зобов'язання в частині оплати спожитої електроенергії, внаслідок чого за період з 01.08.2010 по 01.04.2013 у відповідача виникла заборгованість за використану електричну енергію, розмір якої станом на 01.04.2013 становить 3662,95 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З матеріалів справи вбачається, що станом на дату розгляду спору у судовому засіданні відповідач не виконав свої зобов'язання, передбачені Договором №11016 на постачання електричної енергії від 26.11.2002, суму заборгованості у розмірі 3662,95 грн. не сплатив.
Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вищенаведених норм законодавства позивач просить стягнути з відповідача 334,81 грн. інфляційних нарахувань та 305,86 грн. процентів річних.
Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та процентів річних, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Станом на дату звернення з позовом до суду та розгляду справи у судовому засіданні відповідач не надав доказів сплати суми заборгованості, не навів підстав для звільнення від обов'язку її оплатити та не спростував обставини, зазначені позивачем у позові.
З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у загальній сумі 4303,62 грн.
Судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авгур" (01021, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, буд. 28/2, н/п №43, ідентифікаційний код 16400701) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) 3662,95 грн. (три тисячі шістсот шістдесят дві гривні 95 коп.) - основного боргу, 334,81 грн. (триста тридцять чотири гривні 81 коп.) - інфляційних втрат, 305,86 грн. (триста п'ять гривень 86 коп.) - процентів річних, 1 720,50 грн. (одну тисячу сімсот двадцять гривень 50 коп.) - судового збору.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Дата підписання
повного тексту рішення: 08.07.2013
Суддя М.Є. Літвінова
Судове рішення № 32448526, Господарський суд м. Києва було прийнято 01.07.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 910/8434/13. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: