Рішення № 32448175, 04.07.2013, Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-157/12

Провадження № 2/362/48/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.07.2013 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді К.В. Медведєва,

при секретарі - Т.І.Савчук

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Василькові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк Надра до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, суд

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк Надра (далі - ПАТ "КБ "Надра") звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути солідарно на користь позивача з відповідачів заборгованість в сумі 74713,40 грн., з яких 25.000 грн. заборгованість по кредиту, 21.791,61 грн. заборгованість по відсоткам, 16.223,89 грн. пеня, 11697,90 грн. штрафу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПАТ "КБ "Надра" на підставі кредитного договору від 26.12.2007 року №328/ЕМК66/2007-980 (далі Кредитний договір) надав ОСОБА_1 кредит в сумі 25.000,00 грн.

Також в забезпечення виконання зобовязань за Кредитним договором між ПАТ "КБ "Надра" та ОСОБА_2 було укладено договір поруки від 26.12.2007 року.

ПАТ "КБ "Надра" зазначає, що ОСОБА_1 суму боргу не повернув, як цього не зробив і поручитель, а тому ПАТ "КБ "Надра" просить суд стягнути з боржника та його поручителя солідарно суму заборгованості.

В письмових запереченнях відповідач ОСОБА_1 та його предстанвик зазначив, що кредитного договору він не підписував та не укладав, а про існування цього договору дізнався лише під час розгляду справи в суді.

Відповідач ОСОБА_2 повідомлений належним чином, в судові засідання не зявився про причини неявки суд не повідомив.

Суд, заслухавши учасників судового процесу, дослідивши письмові матеріали та відповідно до ч. 3, 4 ст. 10 ЦПК України сприяючи всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: розяснивши особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попередивши їх про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяючи здійсненню їхніх прав, приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Згідно ч. 3 ст. 10 та ч. 1 ст. 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З огляду положень ст.ст. 57 і 58 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Судом достовірно встановлено, що 26.12.2007 року складено Кредитний договір, сторонами якого визначено ПАТ "КБ "Надра" (далі - Банк) та ОСОБА_1

26.12.2007 року між Банком та ОСОБА_2 підписано договір поруки. За умовами п. 1.1. цього договору ОСОБА_2 (поручитель) поручився перед банком за належне виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобовязань, що витікають з Кредитного договору.

26.12.2007 року складено заяву на видачу готівки № 481, згідно якої ОСОБА_1 мав отримати суму кредиту в розмірі 25.000 грн. Натомість згідно копії вказаної заяви, яка надана Банком до суду, в графі, яка призначена для підпису ОСОБА_1 в тому, що останній суму кредиту одержав, підпису особи, яка б одержала суму кредиту немає, тобто графа не заповнена та підпису будь-якої особи не містить.

Висновком судової експертизи від 05.03.2013 № 406/407/13-32 надано висновки, що підписи від імені ОСОБА_1, які містяться в Кредитному договорі та додатку № 1 до нього виконані кульковою ручкою без попередньої технічної підготовки чи застосування технічних засобів та виконані не ОСОБА_1, а іншою особою з наслідуванням його підпису.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень пунктів 22, 23 статті 1, статті 11, частини восьмої статті 18, частини третьої статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів" у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України (справа про захист прав споживачів кредитних послуг) від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 у справі № 1-26/2011 вказано, що держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб'єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору. Тим самим держава одночасно убезпечує добросовісного продавця товарів (робіт, послуг) від можливих зловживань з боку споживачів.

Відповідно до п. 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 у справі № 1-26/2011 положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12 травня 1991 року № 1023-XII з наступними змінами у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Згідно п. 1 ст. 11 Закону України Про захист прав споживачів (в редакції, що діяла на час підписання Кредитного договору) договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

Як вбачається з матеріалів справи Кредитний договір ОСОБА_1 не укладався та кошти за цим договором ним не отримувалися, а отже він не є зобовязаною особою за цим Кредитним договором.

Суд звертає увагу на те, що факт неукладеності договору може встановлюватися судами лише при існуванні та розгляді між сторонами договору спору про право цивільне. Його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог (така позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду України, висловленій в постанові від 14.01.2002).

Отже, розглядаючи між сторонами спір про право цивільне, оцінюючи фактичні обставини справи та обґрунтованість вимог, у цивільній справі, суд встановлює факт, що кредитний договір від 26.12.2007 року №328/ЕМК66/2007-980 є неукладеним.

Згідно ч. 2 ст. 631 ЦК України договір набирає чинності з моменту його укладення.

Отже, неукладений договір не набрав чинності, а тому і не створив для його сторін прав і обов'язків.

Враховуючи те, що вказаний договір є неукладеним, то останній згідно ч. 2 ст. 631 ЦК України не набрав чинності.

Щодо договору поруки, то згідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Договір поруки є субсидіарним зобовязанням відносно основного зобовязання за кредитним договором, і не може існувати самостійно без існування зобовязання, виконання якого забезпечує порука. Відтак, оскільки зобовязання за Кредитним договором у ОСОБА_1 немає, то і у ОСОБА_2 відсутні обовязки за договором поруки перед Банком.

Відповідно, вимоги ПАТ "КБ "Надра" про стягнення з заборгованості за неукладеним Кредитним договором, який не набрав чинності, не можуть бути задоволені судом.

Отже, позов з мотивів невиконання відповідачами умов Кредитного договору є необґрунтованим, матеріалами справи не підтверджується та задоволенню не підлягає.

Враховуючи те, що вартість судової експертизи відповідно до акту здачі приймання висновку експертів склала 2280,36 грн., то відповідно до ст. 88 ЦПК України вказані судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 79, 88, 208, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк Надра (код 20025456) на користь ОСОБА_1 2280,36 грн. - судових витрат.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Васильківський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя К.В.Медведєв