Вирок № 32447607, 18.04.2013, Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 106/12029/2012

Провадження № 1-кп/106/21/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2013 року Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Захарової І.О.,

при секретарі Некрасовій Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12012130080000034 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Євпаторія, громадянин України, освіта середня, не працює, є інвалідом ІІ групи, полягає у сімейних відносинах без реєстрації шлюбу, має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований та проживає за адресою: в АДРЕСА_1, за ст. 89 КК України - не судимий

у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 119 Кримінального кодексу України,

за участю прокурора - Борзікової К.В.

потерпілої - ОСОБА_3

представника потерпілої - адвоката ОСОБА_4

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника - адвоката ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

05.11.2012 року, приблизно о 00:30 годині, ОСОБА_1, знаходячись біля магазина «Юлія», розташованого на площі Металістів, м. Євпаторія, будучи в стані алкогольного сп'яніння, вступив в словесний конфлікт з малознайомим йому ОСОБА_6 В ході конфлікту ОСОБА_6 штовхнув ОСОБА_1 своїм плечем в область лівого плеча останнього. В ході раптового виниклого конфлікту ОСОБА_1 наніс ОСОБА_6 один удар кулаком правої руки в область обличчя, внаслідок чого потерпілий впав на асфальт навзніч, і ударився потиличною частиною голови об покриття тротуару. В результаті дій ОСОБА_1, який не передбачав настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачати, і які виразилися в злочинній недбалості, заподіяв ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді відкритої тупої черепно-мозкової травми: лінійного перелому лівої скроневої, потиличної і правої тім'яної кісток; епідуральної гематоми в проекції лівої скроневої долі зліва близько 20 гр.; забиття головного мозку по базальній поверхні обох лобових доль, субарахноїдальних крововиливів в обох півкулях, мілкоочагових крововиливів в стовбур головного мозку. По ступеню тяжкості вказані тілесні ушкодження, створюючи відкриту черепно-мозкову травму, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, по критерію небезпеки для життя у момент спричинення і полягають в прямому причинному зв'язку з настанням смерті.

В результаті отриманих тілесних ушкоджень ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 помер в КУЗ ЄМЛ№ 1.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 328 причиною смерті ОСОБА_6 стала відкрита тупа черепно-мозкова травма: лінійний перелом лівої скроневої, потиличної і правої тім'яної кісток; епідуральна гематома в скроневій частці зліва близько 20 гр; забиття головного мозку по базальній поверхні обох лобових доль, субарахноїдальних крововиливів в обох півкулях, мілкоочагових крововиливів в стовбур головного мозку.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 119 КК України, як вбивство, вчинене через необережність.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 визнав вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення частково. Не заперечував обставини завдання удару потерпілому ОСОБА_6 від якого останній впав та зазнав удару головою об асфальтове покриття. Тобто визнає спричинення потерпілому тілесних пошкоджень від удару в обличчя та на потилиці від удару об асфальт. Пояснив, що одразу була викликана бригада швидкої медичної допомоги та потерпілого доставлено до лікарні, він поїхав слідом. Не оспорює, що його діями були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, однак має сумнів щодо настання смерті саме внаслідок отриманої від його дій травми. Пояснює, по потерпілий був в стані алкогольного сп'яніння, був відсутнім близько 1,5 години, і припускає що в той час він також міг отримати тілесні ушкодження. Наполягає, що не бажав настання тяжких наслідків тим більш смерті потерпілого. Вибачився перед потерпілою ОСОБА_3 і просив не карати його суворо.

Не дивлячись на визнання вини обвинуваченим лише частково, суд вважає вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України підтверджується: показаннями потерпілої та свідків, які були допитані в судовому засіданні, та письмовими доказами зібраними в ході досудового розслідування, представленими суду і перевіреними в ході судового розгляду, а саме:

- за показаннями потерпілої ОСОБА_3 виходить, що вона 04.11.2012 року була у гостях та вранці 05.11.2012 р. від свекрухи дізналася, що ОСОБА_6 знаходиться у лікарні. Вона одразу поїхала до лікарні. Чоловік не впізнав її, був у тяжкому стані з вуха текла кров. Лікарі вживали всіх заходів, самі вони також викликали лікарів м. Сімферополя та Києва, однак стан чоловіка погіршився, його перевели до реанімації, а ІНФОРМАЦІЯ_3 він помер. ОСОБА_1 бачила в лікарні лише один раз, сама підійшла до нього, однак будь-якої допомоги він не надав. Також бачила його у дворі та останній не заперечував що наніс удару її чоловіку, однак пояснити причини своєї поведінки їй не зміг. Вважає, що його треба покарати суворо. Заявлений цивільний позов підтримує та просить задовольнити його, врахував, що в перебіг судового розгляду обвинуваченим проведено часткове відшкодування.

- згідно з показаннями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 дійсно 04.11.2012 р. ввечері всі зустрілися на площі Металістів поряд з магазином «Юлія», всі були на підпитку. Деякий час розмовляли. Потерпілий разом із ОСОБА_7 пішли прогулятися та були відсутні 1-1,5 години. При повернені близько 00:00 - 00:30 год між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 почалася розмова на підвищених тонах . ОСОБА_1 відповідав ОСОБА_6, що не буде з ним битися та через 10-15 секунд несподівано для ОСОБА_6 наніс удар кулаком правої руки в ліву щелепу потерпілого. Останній впав потилицею та втратив свідомість. Одразу була викликана швидка медична допомога та ОСОБА_6 госпіталізували, ОСОБА_1 також поїхав до лікарні.

- за протоколом відтворення обстановки та обставин події від 06.11.2012 року (а.с.53-54) ОСОБА_1 продемонстрував як він наніс удар ОСОБА_6 та показав як останній впав, зазначив що від падіння останній впав на спину та зазнав удару головою об асфальтове покриття і втратив свідомість

Зазначені показання свідків та потерпілої, зміст проведеної слідчої дій за протоколом відтворення обстановки та обставин події узгоджуються між собою та дозволяють встановити, що дійсно 05.11.2012 року близько 00:30 год. ОСОБА_1 завдав ОСОБА_9 удар в обличчя від якого останній впав спиною на асфальтове покриття та зазнав удару головою, потиличною частиною.

За висновком судової експертизи трупа №328 від ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.56-59) у ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження у вигляді відкритої тупої черепно-мозкової травми: лінійного перелому лівої скроневої, потиличної і правої тім'яної кісток; епідуральної гематоми в проекції лівої скроневої долі зліва близько 20 гр; забиття головного мозку по базальній поверхні обох лобових доль, субарахноїдальних крововиливів в обох півкулях, мілкоочагових крововиливів в стовбур головного мозку. По ступеню тяжкості вказані тілесні ушкодження, створюючи відкриту черепно-мозкову травму, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, по критерію небезпеки для життя у момент спричинення і полягають в прямому причинному зв'язку з настанням смерті.

За висновком експерта №37 (додаткова експертиза трупа) , утворення черепно-мозкової травми, виявленої у ОСОБА_6, можливо при обставинах, які зазначені в ході проведення відтворення обстановки та обставин події.

Свій висновок судовий медичний експерт ОСОБА_10 підтвердила в судовому засіданні, пояснив, що у ОСОБА_6 не спостерігалося кілька переламів , а виявлений лінійний перелом лівої скроневої, потиличної і правої тім'яної кісток, який має розгалуження. Інші виявлені пошкодження, що утворюють черепно-мозкову травму пов'язані із отриманим переломом, що характеризується однією безперервною лінією.

Отже, надані докази доповнюють одне-одне, узгоджуються між собою та дозволяють встановити повну картину вчинення кримінального правопорушення. Проаналізував наведені докази, оцінив їх у сукупності, у суду не виникає сумніву, що ОСОБА_1 винен у вбивстві ОСОБА_6 через свою необережність.

Суд критично ставиться до показань обвинуваченого в частині невизнання вини в заподіяні смерті з необережності та до його припущень про отримання ОСОБА_6 травм голови під час його відсутності протягом 1-1,5 год., що у сукупності із переломом якій отримав від падіння (в області потилиці) і стали причиною смерті. Суд зауважує, що такі показання є лише припущеннями, будь-які докази на підтвердження викладених обставин - відсутні. Навпаки, в судовому засіданні з достовірністю встановлено, підтверджено допустимими доказами, що у ОСОБА_6 виявлений лише один лінійний перелом, що має розгалуження та утворився внаслідок удару ОСОБА_6 темено-потиличною частиною о переважно плоску поверхню, якою могло бути асфальтове покриття та при обставинах, на які зазначав сам ОСОБА_1 Так саме завдання ударів по голові ОСОБА_6 під час прогулянки категорично заперечує свідок ОСОБА_7

Отже, показання ОСОБА_1, які він змінював, то визначаючи себе винним, то лише частково визнаючи вину, суд вважає заснованими на помилкових припущеннях можливого розвитку подій, які фактично відсутні. Отже, такі показання є його способом захисту.

Вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення за правилами ст. 12 КК України, відноситься до розряду середньої тяжкості .

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому, суд вважає часткове визнання ним вини, що він є інвалідом ІІ групи, має на утриманні малолітню дитину, часткове відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Обставиною, що обтяжують покарання обвинуваченому, суд вважає вчинення кримінального порушення у стані алкогольного сп'яніння.

Враховані судом при призначенні покарання і дані, що характеризують особу обвинуваченого. За місцем проживання він характеризується задовільно, на спеціальних обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, має сім'ю, виховує малолітню дитину, яка страждає на захворювання та полягає на диспансерному обліку в протитуберкульозному відділенні КУ «ЄМЛ №1» , сам страждає рядом захворювань та є інвалідом ІІ групи.

З урахуванням зазначеного та тяжкості наслідків вчиненого з необережності кримінального правопорушення, суд приходить до висновку, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі , оскільки дане покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Суд також вважає, що досягнути мети , передбаченій ст. 50 КК України можливо при призначенні покарання з випробуванням відповідно до положень ст. 75 КК України та покладенням обов'язків, передбачених п.п. 2,3,4 ст. 76 КК України.

Підстав для призначення обвинуваченому покарання нижче нижчої межі або більш м'якого, суд не вбачає.

Цивільний позов, заявлений потерпілою ОСОБА_3 є повністю доведеним та таким, що підлягає задоволенню з урахуванням часткового відшкодування як матеріальної так і моральної шкоди. Дійсно, злочинними діями ОСОБА_1, хоча і з необережності, завдана матеріальна шкода в розмірі 16536,5 грн. (часткове відшкодування на 4000 грн., а.с.37,38), пов'язана із лікуванням та похованням ОСОБА_6. Також безсумнівно потерпілій завдана моральна шкода пов'язана із невчасною втратою близької людини в молодому віці, що болісно як для неї так і для малолітньої дитини, що посилює її страждання. Компенсація за моральну шкоду складає 50000 грн. (частково відшкодовано 3000 грн., а.с.39,40).

Таким чином, з обвинуваченого на користь ОСОБА_3 слід стягнути на відшкодування матеріальної шкоди -12536,5 грн., компенсацію моральної шкоди - 47000 грн.

Судові витрати, речові докази - відсутні.

Керуючись ст.ст. 369, 370, 373-374 Кримінального процесуального кодексу України суд,

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 Кримінального кодексу України.

Призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Застосувати ст. ст. 75, 76 КК України, звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання у разі, якщо він протягом іспитового строку, який встановлюється судом в 3 (три) роки, не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти про зміну місця проживання зазначеним органам, а також періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Початок іспитового строку обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 18 квітня 2013 р.

Запобіжний захід залишити тим самим - підписку про невиїзд.

Цивільний позов потерпілої, з урахуванням часткового відшкодування шкоди, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на відшкодування матеріальної шкоди - 12536,5 грн., компенсацію за моральну шкоду - 47000 грн.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Євпаторійський міський суд впродовж 30-ти діб з моменту проголошення вироку, а засудженим в той же термін з моменту вручення йому копії вироку.

Копію вироку вручити негайно, після його проголошення обвинуваченому та прокурору, учасникам судового провадження в передбаченому ч. 6, 7 ст. 376 порядку.

Суддя І.О. Захарова