Рішення № 32447414, 20.02.2013, Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 106/10065/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2013 року Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючої судді Кротової Л.В.

при секретарі Абрамян Е.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Євпаторії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розділ майна, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл майна, за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про повернення суми боргу,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, неодноразово уточненим під час розгляду справи до ОСОБА_2 про розділ сумісно нажитого майна. Свої вимоги мотивує тим, що з 30.09.2006 року до цього часу перебуває в шлюбі з відповідачем. Від сумісного життя мають сина ОСОБА_10, 2011 року народження. В період шлюбу в серпні 2010 р. ними було придбано автомобіль «Subaru Forester», 1998 року випуску за 63730 грн. 90 коп., зимові шини вартістю 5245 гр. Крім того у 2007 році по генеральному дорученню вони придбали автомобіль «Опель Кадетт», 1986 року за 3000 доларів США. В період сумісного життя у 2008 році вона відкрила в ПАО КБ «ПриватБанку» карту «Універсальну» № НОМЕР_1, з якої було знято нею на дрібно-побутові потреби та кредитні зобов'язання чоловіка 11837грн.12коп. та карту «Універсальна» НОМЕР_2, з якої всі нараховані бонуси та подаровані мамою гроші - 9881грн. вона також витратила на кредитні борги чоловіка. Просить стягнути з ОСОБА_2 вартість Ѕ частки автомобіля « Subaru Forester» - 31865 грн. 45 коп., автомобіль залишити відповідачу, 700 грн. за проведення автотоварознавчої експертизи, вартість 1\2 частки демісезонних шин в розмірі 2622 грн. 22 коп., Ѕ вартість автомобіля «Опель Кадет» - 12000гривень, Ѕ частку кредитних зобов'язань по карті № НОМЕР_1 в сумі 5918 грн. 56 коп., та 9881 грн., якими вона погашала кредит чоловіка зі своєї карти «Універсальна» НОМЕР_2 ( а.с.163-165 том2), а також всі судові та банківські витрати.

Відповідач ОСОБА_2 подав зустрічний позов (л.д.41-42 т.1), відповідно до якого просив в іншому порядку розподілити автомобіль «Subaru Forester ». Вони дійсно у період шлюбу придбали цей автомобіль за 8300 доларів США , але всі гроші йому позичав його батько ОСОБА_5, частину боргу у сумі 3300 гривень він повернув за рахунок проданої автомашини «ВАЗ 2107» , яка належала йому до шлюбу, а решту боргу батько йому вибачив. Тому він згоден виплатити ОСОБА_1 половину від 5000 доларів США- 21980гр.75 коп. Згоден виплатити позивачки вартість 2-х шин, або передати їй дві шини, а дві залишити собі. Позовні вимоги про розподіл вартості автомобіля «Опель Кадетт» не визнає , оскільки вони ніколи такий автомобіль не покупали, він по довіреності користувався таким автомобілем , планував його відремонтувати та придбати , але не сталося, та він по закінченню терміна довіреності автомобіль повернув. Не визнає позовні вимоги про стягнення з нього грошей , які , нібито, за нього платила ОСОБА_1 , оскільки ніколи вона за нього нічого не платила , якщо знімала гроші з картки , то витрачала їх на себе чи родину.

ОСОБА_3 пред'явила зустрічний позов до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення боргу. Позов мотивує тим, що 16.08.2010 року її дочка ОСОБА_1, разом з чоловіком ОСОБА_2 взяли в борг гроші в сумі 46000 грн. на покупку автомобіля « Subaru Forester», крім того 30.01.2011 року та 26.08.2011 року вона також давала гроші в сумі 5250 грн. та 420 грн., з зобов'язанням повернути в 2012 році, про що маються розписки, але до теперішнього часу зобов'язання не виконані. Просить стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно 51656 грн. 26 коп. та судові витрати.

Позивачка ОСОБА_1 позов ОСОБА_3 визнала, згодна на стягнення з неї половини, оскільки мати дійсно передала їм указану нею суму.

Відповідач ОСОБА_2 позов ОСОБА_3 не визнав та пояснив , що гроші на придбання автомашини позичав його батько, а не ОСОБА_3 , суду надана фіктивна розписка, яка написана значно пізніше, оскільки мати та донька находяться у зговорі. Просив в позові відмовити.

Позивачка ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, про час розгляду справи сповіщена належним чином, правом участі у судовому засіданні не скористалася, представила заяву про розгляд справи у її відсутність. Суд вважає можливим розглянути справу у її відсутність.

Вислухав пояснення сторін, дослідивши надані сторонами докази, прийшов до наступного.

Судом встановлено, що 30.09.2006 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб в відділі РАЦС м. Євпаторії (т.1 а.с.3), від сумісного життя сторони мають сина ОСОБА_10 2011 року народження, заочним рішенням від 06 вересня 2012р. шлюб між сторонами було розірвано, оскільки зі слів відповідача у лютому 2012 року шлюбні відносини між сторонами були припинені (т.1 а.с.149). Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 06 лютого 2013р. провадження по цієї справі припинено , сторонам наданий строк для примирення протягом одного місяця , оскільки позивачка стверджує , що вони з чоловіком і досі підтримують сімейні стосунки, сумісно проживають (т.2 а.с.113).

За період шлюбу в серпні 2010 року сторонами на сумісні гроші - 8300 доларів США було придбано автомобіль «Subaru Forester» державний номер НОМЕР_3, згідно висновків автотоварознавчої експертизи № 07 від 20 листопада 2012р. вартість цього авто на цей час складає 63730 грн. 90 коп. (а.с.74-85 т.1).30 січні 2011 р. сторони придбали демісезонні шини вартістю 5420 гр. 20 коп. ( т.2 а.с.152), які відповідач не надав експерту для оцінювання. Автомобіль та шини знаходяться у користуванні відповідача.

Згідно ст. 60, 74 Сімейного кодексу України майно, придбане подружжям за час перебування у шлюбі чи проживання однією сім'єю, не перебуваючи у шлюбі між собою, є їх сумісною власністю.

В силу ст. 70 Сімейного кодексу України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини і чоловіка є рівними, якщо інше не визначене домовленістю між ними шлюбним договором.

Суд вважає необхідним зазначити, що кожна із сторін має право на поділ майна, яке належить їм на праві спільної сумісної власності, і тому позовні вимоги в частині стягнення вартості 1\2 частини спірного автомобіля та 2 шин підлягають задоволенню. Підстав для збільшення долі позивачки, оскільки вона сама виховує сина( .1 а.с.175-176), суд не вбачає, оскільки на дитину відповідач сплачує аліменти. Затримка в перерахуванні аліментів має місце тільки за два місяця -з 10.04.2012р. по 13.06.2012р.(т.1 а.с.178-181), що не свідчить про ухилення від їх сплати.

В порядку розподілу автомобіля та шин, суд із згодою сторін залишає їх відповідачу , а половину їх вартості стягує на користь позивачки.

Доводи ОСОБА_7 про те, що ним було вкладено в покупку автомобіля «Subaru Forester» 3300 доларів США, отриманих від продажу попереднього автомобіля «ВАЗ 2107», суд не приймає до уваги, оскільки вказаний факт нічим не доведений. На сьогодні автомобіль «ВАЗ 2107» держномер НОМЕР_4 рахується за ОСОБА_2 , ним видана генеральна довіреність гр. ОСОБА_8, дія якої ще не закінчена. Пояснення у судовому засіданні свідка ОСОБА_8 про передачу ОСОБА_2 3300 доларів США, не являються доказом вкладення цих грошей на покупку іншого автомобіля. Оскільки суд прийшов до висновку , що автомобіль «Subaru Forester» придбаний за гроші подружжя , то пояснення свідка ОСОБА_9 про те , що на його гроші син придбав автомобіль «Subaru Forester» не приймається судом до уваги, як голослівне.

З аналогічних причин суд не задовольняє вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення з них солідарно 51656 грн. 26 коп., наданих нею у борг на придбання автомобілю «Subaru Forester» , шин та нової фари по розписках від 16.08.2010 року, 30.01.2011 року та 26.08.2011 року ( т.2 а.с.147), оскільки в тексті розписки ОСОБА_1 вказує дату видачі свого паспорта - 2012 рік. Вказаний факт підтверджує, що розписки були написані у 2012 році. Крім того у розписках відсутня відмітка про згоду на отримання позики чоловіком. Допустимих доказів згідно із ст. 59 ЦПК України, для підтвердження дійсної передачі грошей подружжям, не дивлячись на те, що ОСОБА_3 знімала кошти зі свого рахунку ( т.2 а.с.148-151) , суду не надано. Питання про стягнення суми ОСОБА_3 поставила тільки після порушення цивільної справи доньки про розподіл майна, що може свідчити про її материнську солідарність. Зняття нею грошей зі свого рахунку не є доказом передачі їх іншої особі.

Суд зазначає, що наявність підстав звільнення від доказування, визначених ст. 61 ЦПК України, в судовому засіданні не встановлена, обставини, що не підлягають доказуванню і є обов'язковими для суду, відсутні. Тому, в контексті ст. 60 ЦПК України сторони по справі зобов'язані доводити ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і суперечень.

З цих самих причин суд не приймає до уваги доводи позивачки про те, що кошти на придбання автомобіля були надані її матір'ю та доводі відповідача , що кошти на автомобіль передав його батько. Більш того, у всіх позовних заявах (т.1 а.с.1-2,67, т.1 а.с.2-7) ОСОБА_1 вказувала , що автомобіль придбаний ними в період шлюбу, є сумісним майном , та ніде не вказувала , що він придбаний на гроші її матері.

Не підлягають задоволенню вимоги ОСОБА_1 про стягнення половини вартості автомобіля «Опель Кадетт» держномер НОМЕР_5, а саме 1500 доларів США, який нібито знаходиться у власності її чоловіка, оскільки документів, які підтверджують право власності ОСОБА_2 на цей автомобіль суду не надано. У судовому засіданні сторони поясняли , що автомобіль перебував у їх користуванні по дорученню. Сплату 3000 доларів США із сумісного бюджету за покупку цього авто, та наявність його у власності чоловіка позивачка суду не довела.

Суд перевірив вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відповідача її особистих коштів, яки знаходилися на двох її картах «Універсальна» у ПАО КБ «ПриватБанку» під номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2, з яких нею було знято, як вона указала, на дрібно-побутові потреби та кредитні зобов'язання чоловіка 11837грн.12коп. та 9881грн., та вважає , що позов в цієї частині задоволенню не підлягає , оскільки вказані накопичення та витрати були проведені в період шлюбу та витрачені на сімейні потреби. Думка позивачки, що бонуси , що нараховані на її особисту карту за сумлінний труд та якісні показники в роботі , є її власними коштами, є помилковою.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, перевіривши їх належними доказами, враховуючи інтереси обох сторін, суд вважає, що позовні вимоги сторін про розподіл сумісного майна підлягають задоволенню тільки щодо автомобіля « Subaru Forester» та демісезонних шин, решта позову та позов ОСОБА_3 задоволенню не підлягають.

У звязку з тим, що відпала необхідність у забезпеченні позовних вимог, суд вважає за необхідне, скасувати заходи по забезпеченню позову та зняти арешт з автомобіля «Subaru Forester» державний номер НОМЕР_3, 1998 року випуску, який належить ОСОБА_2, що накладено на підставі ухвали Євпаторійського міського суду від 09.10.2012 року.

Згідно із ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивачки судовий збір у розмірі 1% від задоволеної суми - 344 гр. 88 коп. та 700 гривень за проведення авто товарознавчої експертизи. ( т.1 а.с.134-а).

На підставі ст. ст.60,69,70 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 10, 11, 57-61, 88, 209, 212, 214 - 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розділ майна , зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл майна - задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 34488 грн. 05 коп. - вартість 1\2 частки автомобіля « Subaru Forester» державний номер НОМЕР_3 , залишив автомобіль у власності ОСОБА_2; 2622 грн.60 коп. - вартість 1\2 частки демісезонних шин; 1044 грн. 88 коп. судових витрат, а всього 35532 грн. 93 коп. В решті позову відмовити.

Скасувати заходи по забезпеченню позову. Зняти арешт з автомобіля «Subaru Forester» державний номер НОМЕР_3, 1998 року випуску, який належить ОСОБА_2, що накладено на підставі ухвали Євпаторійського міського суду від 09.10.2012 року.

В позові ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про повернення суми боргу 51656 грн.57 коп., та судових витрат - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд АР Крим через Євпаторійський міський суд в 10 - денний строк з дня його проголошення.

Під час судового засідання, яке відбулося 20.02.2013 року, була оголошена вступна та резолютивна частини рішення. Відповідно до ст.209 ЦПК України рішення складено 25.02.2013 р.

Суддя Л.В.Кротова