Ухвала суду № 32446956, 16.07.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2013 р.Справа № 818/2940/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Зерно Торг" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22.05.2013р. по справі № 818/2940/13-а

за позовом Приватного підприємства "Зерно Торг"

до Роменської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "Зерно Торг" (далі по справі - позивач) звернулось до суду з позовом до Роменської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби (далі по справі - відповідач), в якому просило суд:

- визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Роменської міжрайонної державної податкової інспекції від 11.11.2008 року № 0000471510/0, № 0000481510/1, від 13.02.2009 року № 0000571510/2.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 16.12.2009 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2010 р., позовні вимоги приватного підприємства "Зерно Торг" залишено без задоволення.

Ухвалою від 02.04.2013 р. Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу приватного підприємства "Зерно Торг" задоволено частково, скасовано рішення Сумського окружного адміністративного суду та Харківського апеляційного адміністративного суду, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 22.05.2013 року відмовлено у задоволенні позову .

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, позивач просить постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22.05.2013 року скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств ".

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 12.09.2008 року по 23.10.2008 року фахівцями Роменської МДПІ проведено планову виїзну перевірку приватного підприємства "Зерно Торг" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період роботи з 01.04.2006 р. по 30.06.2008 р.

За результатами планової виїзної документальної перевірки складено акт перевірки № 741-23/30134732 від 30.10.2008 року (т. 1, а.с. 39-74). Під час розгляду первинних скарг проводилася позапланова перевірка, за результатами якої складено акт перевірки № 00888-2301/30134732 від 29.12.2008 року.

Перевірками встановлено, що приватне підприємство "Зерно Торг" не включило до бази оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість операцію з продажу легкового автомобіля марки Lexus LX-470 на суму різниці між звичайною ціною та фактичною ціною продажу.

Як встановлено у ході перевірки і не оспорювалось сторонами у справі, ПП "Зерно Торг" придбало за кредитні кошти (кредитний договір від 16.03.2005 р. №750/1-046 в АКБ „Укрсоцбанк") легковий автомобіль марки Lexus LX-470, 2005 року випуску. Дата введення в експлуатацію транспортного засобу 31.03.2005 року, балансова вартість склала 563775,51 грн. Даний автомобіль був реалізований приватним підприємством "Зерно Торг" 20.02.2007 року пов'язаній особі ОСОБА_1 - чоловікові засновниці ПП "Зерно торг" ОСОБА_2 на підставі видаткової накладної від 21.02.2007 р. №00076 на загальну суму 135000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 22500,00 грн., податкової накладної від 21.02.2007 року №000076. Залишкова вартість реалізованого автомобіля на момент продажу склала 229790,61 грн.

Згідно з експертною оцінкою, проведеною 20.02.2007 р. приватним підприємцем ОСОБА_3, вартість легкового автомобіля марки Lexus LX-470 становила 134600,00 грн. (т. 1, а.с. 84-101).

В той же день (20.02.2007 р.) ОСОБА_1 перепродав автомобіль марки Lexus LX-470 вже за ціною, визначеною науково-дослідним експертно-криміналістичним центром при УМВС України в Сумській області, згідно якої ринкова вартість автомобіля Lexus LX-470 є вищою, ніж визначена попереднім експертним висновком ПП ОСОБА_3, та складає 293503,98 грн.

Під час перевірки приватним підприємцем ОСОБА_3 надано пояснення від 29.10.2008 р., про те, що у відповідності з договором від 20.02.2007 р. № 5, укладеним з ПП „Зерно торг", оцінка вказаного автомобіля здійснювалась не для визначення його вартості для продажу, а з метою відображення залишкової вартості по бухгалтерському обліку підприємства.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до п.1.26 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) пов'язана особа - це особа, що відповідає будь-якій з наведених нижче ознак: юридична особа, яка здійснює контроль над платниками податку, або контролюється таким платником податку, або перебуває під спільним контролем з таким платником податку: фізична особа або члени сім'ї фізичної особи, які здійснюють контроль над платником податку. Членами сім'ї фізичної особи вважаються її чоловік або дружина, прямі родичі (діти або батьки) як фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, а також чоловік або дружина будь-якого прямого родича фізичної особи або її чоловіка (дружини); посадова особа платника податку, уповноважена здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення правових відносин, а також члені її сім'ї. Під здійсненням контролю слід розуміти володіння безпосередньо або через більшу кількість пов'язаних фізичних чи юридичних осіб найбільшою часткою (паєм, пакетом акцій) статутного фонду платника податку або управління найбільшою кількістю голосів у керівному органі такого платника податку або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), не меншою 20 відсотків від статутного фонду платника податку. Для фізичної особи загальна сума володіння часткою статутного фонду платника податку (голосів у керівному органі) визначається як загальна сума корпоративних прав, що належить такій фізичній особі, членам сім'ї такої фізичної особи та юридичним особам, які контролюються такою фізичною особою або членів її сім'ї.

Тобто покупець автомобіля ОСОБА_1 як чоловік засновниці ПП "Зерно торг" ОСОБА_2 є пов'язаною особою.

У відповідності до п.7.4.1, 7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт,послуг) пов'язаним особам визначається, виходячи із договірних цін, але не менше за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.

Згідно з п.1.18 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" звичайні ціни застосовуються за правилами, визначеними п. 1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

У відповідності до підпункту 1.20.1 пункту 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається , що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг). Ринок товарів (робіт, послуг) - сфера обігу товарів (робіт, послуг), яка визначається виходячи з можливості покупця (продавця) реально і без значних додаткових витрат придбати (продати) товар (роботу, послугу) на найближчій стосовно будь-якої із сторін договору території. Ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, які не впливають на їх якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник. Незначні відмінності і їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватися.

Для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах.

Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низько ліквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів. Якщо товари (роботи, послуги), ідентичні (за їх відсутності - однорідні) товарам (роботам, послугам), стосовно яких визначається звичайна ціна, прилюдно пропонується до продажу, або мають ціни, встановлені на організованому ринку цінних паперів, або мають біржову ціну (біржове котирування), визначення звичайної ціни у встановленому в абзаці першому цього підпункту порядку здійснюється із врахуванням таких факторів (підпункт 1.20.2 пункту 1.20 статті 1 Закону).

Податковий орган має право застосовувати звичайні ціни для визначення бази оподаткування у випадках, передбачених законом, незалежно від виду господарської операції, що здійснюється платником цього податку, або податкового статусу іншої сторони такої операції (підпункт 1.20.10 пункту 1.20 статті 1 Закону).

Крім того, як зазначив Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 02.04.13 р., відповідно до пункту 13 Указу Президента України від 23.07.1998 р. "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності", індикативні або звичайні ціни на товари (роботи, послуги) для застосування їх у податкових або митних цілях установлюються на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації таких товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України, яка проводиться уповноваженим державним органом у визначеному ним порядку.

Питання статистичної оцінки рівня цін на автомобілі Lexus LX-470 станом на липень 2007 року досліджувалось судом першої інстанції.

Так, листами Головного управління статистики у Сумській області від 08.05.13 р. (т. 2, а.с. 52) та управлінь статистики у Роменському та Липоводолинському районах (т. 2, а.с. 28, 29) повідомлено про відсутність інформації щодо рівня звичайних цін на автомобіль марки Lexus LX-470 за липень 2007 року.

Отже, оскільки в один день - 20.02.2007 року, зроблено два різні висновки експертів щодо вартості одного й того ж автомобіля марки Lexus LX-470, а саме 134600,00 грн. та 293503,98 грн., і в органах статистики інформація щодо рівня цін на зазначений товар відсутня, ПП „Зерно торг" при визначенні сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість при реалізації легкового автомобіля пов'язаній особі повинно було за звичайну ціну прийняти 293503,98 грн.

Тому Роменською МДПІ відповідно до пункту 1.26 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" звичайна ціна легкового автомобіля обґрунтовано визначена у розмірі 293503,98 грн., в т.ч. ПДВ 48917,33 грн.

Колегія суддів зазначає, що статтею 8 "Амортизація" Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" регламентується поступове віднесення витрат на придбання основних фондів на зменшення скоригованого прибутку, встановлюються норми амортизаційних відрахувань та визначається розподіл основних фондів по групам.

Підпунктом 8.4.4 встановлено, що у разі виведення з експлуатації основних фондів груп 2, 3 і 4 у зв'язку з їх продажем, балансова вартість групи зменшується на суму вартості продажу таких основних фондів (вартості продукції, робіт, послуг, отриманих платником податку в межах бартерних (товарообміних) операцій. Якщо сума вартості основних фондів дорівнює або перевищує балансову вартість відповідної групи, її балансова вартість прирівнюється до нуля, а сума перевищення включається до валового доходу платника податку відповідного періоду.

Згідно зі статтею 4 вказаного Закону, валовий дохід включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг). Пунктами 1.31 та п.1.20 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" об'єднуються поняття "продаж товарів" та "звичайна ціна".

Так як звичайна ціна автомобіля марки Lexus LX-470 визначена податковим органом у розмірі 293503,98 грн., в тому числі ПДВ 48917,33 грн., то нарахування амортизаційних відрахувань другої групи основних фондів обраховується, виходячи з факту виведення з експлуатації легкового автомобіля шляхом його реалізації вартістю 244586,65 грн.

В акті перевірки зазначено, що станом на 01.04.2007 р. згідно з даними ПП „Зерно торг", балансова вартість 2 групи основних фондів становить 231281,2 грн. Сума перевищення балансової вартості становить 13305,43 грн. (244586,65 грн.-231281,2 грн.). ПП „Зерно торг" у 2 кварталі 2007 р. зменшило балансову вартість 2 групи основних фондів на вартість реалізованого автомобіля марки Lexus LX-470 (231281,2 грн. - 112500 грн. = 118781,2 грн.). Після зменшення балансової вартості 2 групи на суму 118781,2 грн. в подальшому підприємством нарахована амортизація, що призвело до завищення амортизаційних відрахувань на 48641,00 грн. та заниження валового доходу в сумі 13305,45 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП "Зерно Торг" в порушення підпункту 8.4.4 пункту 8.4 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" при проведенні операції з продажу автомобіля марки Lexus LX-470 завищило на 48641,00 грн. суму амортизаційних відрахувань та занизило на 13305,45 грн. валовий дохід, що призвело до заниження податку на прибуток на 15486,61 грн., в тому числі в 2-му кварталі 2007року на 6295,86 грн., в 3-му кварталі 2007 року на 2672,5 грн., в 4-му кварталі 2007 року на 2405,25 грн., в 1-му кварталі 2008 року на 2164,75 грн., у 2 кварталі 2008 року на 1948,25 грн., а також, в порушення п.4.1 ст.4 Закону України „Про податок на додану вартість" занизило за лютий 2007 року на 26417,33 грн. податок на додану вартість.

У відповідності до вимог п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10 відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, починаючи з податкового періоду,на який припадає така недоплата та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення-рішення, але не більше 50 відсотків такої суми та не менше 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

За наслідками перевірки Роменською МДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 11.11.2008 року №0000471510/0, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 12007,92грн. і за штрафними санкціями 5054,99грн., №0000481510/0, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість 26417,33 грн. і за штрафними санкціями 13208,67 грн.

За результатами проведеної позапланової перевірки, яким підтверджено висновки планової перевірки, Роменською МДПІ складено податкове повідомлення-рішення від 13.01.2009 р. №0000571510/1, яким визначено 3478,69 грн. податку на прибуток і 2688,32 грн. штрафної санкції.

ПП „Зерно торг" оскаржило податкове повідомлення-рішення на збільшену суму податкового зобов'язання з податку на прибуток до Роменської МДПІ. За результатами розгляду первинної скарги прийнято рішення від 13.02.2009 року №1408/2/25-005/2ск, яким зменшено суму штрафної санкції на 630,36 грн. та Роменською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.02.2009 року №0000571510/2, яким визначено 3478,69 грн. податку на прибуток і 2057,96 грн. штрафної санкції.

На думку колегії суддів, що продаж основних фондів не може підпадати під дію звичайних цін у зв'язку з тим, що їх продаж визначається ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", є безпідставними, оскільки вказана стаття Закону визначає поняття амортизації основних фондів, порядок амортизаційних відрахувань та інше. Але стаття 8 Закону не визначає порядок продажу (відчуження) основних фондів. В момент продажу основних фондів вони є товаром, а тому Роменською МДПІ обґрунтовано застосовані вимоги підпункту 1.20.1 пункту 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" про звичайну ціну під час продажу автомобіля позивачем.

Колегія суддів також не бере до уваги доводи позивача про те, що податковий орган не мав права самостійно приймати рішення про визначення податкового зобов'язання у зв'язку із застосуванням "звичайних цін", а повинен був звернутися з цього приводу до суду, виходячи з наступного.

Згідно з п.п. 1.20.10. п. 1.20. статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами, а для платників податку, визнаних природними монополістами згідно із законом, - також відповідно до принципів регулювання цін, встановлених таким законом.

Порядок визначення суми податкових зобов'язань за непрямими методами на час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень було врегульовано пунктом 4.3. статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", п.п. 4.3.5. якого передбачено, що рішення про застосування непрямих методів приймається податковим органом за місцезнаходженням платника податків за наявності підстав, визначених у підпункті 4.3.1 цього пункту. Нарахування податкових зобов'язань з використанням непрямого методу здійснюється виключно податковими органами. Рішення про сплату податкових зобов'язань приймається у судовому порядку за поданням керівника (його заступника) відповідного податкового органу.

З наведеної норми закону слідує, що нарахування (визначення) податкових зобов'язань за непрямими методами здійснюється податковим органом, а стягнення визначеного за непрямими методами податкового зобов'язання здійснюється виключно в судовому порядку.

Таким чином, прийняття податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень про визначення позивачеві суми податкових зобов'язань у зв'язку з порушенням порядку застосування "звичайних цін" відповідає вимогам чинного на час прийняття вказаних рішень законодавства.

Доводи позивача про те, що ДПА в Сумській області своєчасно не надало відповідь на скаргу підприємства № 6 від 20 лютого 2009 року на податкове повідомлення-рішення від 13 лютого 2009 року № 0000571510/2, у зв'язку з чим вказане повідомлення-рішення вважається скасованим, спростовуються матеріалами справи.

Як зазначено в резолютивній частині рішення ДПА у Сумській області від 13 березня 2009 року про результати розгляду повторних скарг, повторну скаргу ПП "Зерно Торг" № 6 від 20 лютого 2009 року залишено без задоволення (т. 1, а.с. 36). Отже, рішення за наслідками розгляду вказаної скарги ДПА у Сумській області прийнято своєчасно.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Зерно Торг" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22.05.2013р. по справі № 818/2940/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Зеленський В.В.Судді(підпис) (підпис) Пянова Я.В. Чалий І.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Зеленський В.В.