Постанова № 32445900, 10.07.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2013 р. Справа № 809/1780/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Грицюка П.П.

при секретарі Кузишин Р.М.

за участю:

передставників позивача Орешка І.А., Прокопів Т.М.,

представника відповідача Тропця В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом комунального підприємства "Житлоінфоцентр"

до відповідача: Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано - Франківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення №0002591510 від 28.12.2012 року,-

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Житлоінфоцентр" (надалі - позивач) звернулося в суд з позовом до Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області ДПС (надалі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення №0002591510 від 28.12.2012 року.

Ухвалою суду від 09.07.2013 року Коломийську об'єднану державну податкову інспекцію в Івано-Франківській області ДПС замінено правонаступником Коломийською об'єднаною державною податкову інспекцією Головного управління Міндоходів в Івано - Франківській області.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Коломийською об'єднаною державну податкову інспекцію в Івано-Франківській області ДПС оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням протиправно нараховано штраф за прострочення сплати частини чистого прибутку. Позивач просив скасувати податкове повідомлення-рішення №0002591510 від 28.12.2012 року у зв'язку з тим, що на підставі уточнюючої декларації податковий борг був списаний Коломийською об'єднаною державною податковою інспекцією в Івано-Франківській області ДПС.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. Просив позов задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав у зв'язку з тим, що податковим органом правомірно нараховіні штрафні санкції за несплату самостійно визначеного податкового зобов'язання, а тому вимоги позивача на його думку є необґрунтованими та не підлягають до задоволення. Просив в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, судом встановлено наступне.

Так, при вирішенні даної справи суд керується нормами законодавства в редакції, чинній на час дії спірних правовідносин.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання зконів про оподаткування несуть платники податків і зборів.

Відповідно до ст. 19 Податкового Кодексу України завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених Кодексом.

На підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового Кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодесом.

Згідно п. 54.1. ст. 54 Податкового Кодексу України платник податків -самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Податковим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем віповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Бюджетним кодексом України від 08.07.2010 року №2456-17 регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу.

Відповідно до статті 29 зазначеного кодексу №2456-17 до доходів Державного бюджету України включаються доходи бюджету, за винятком тих, що згідно із статтями 64, 66, 69 та 71 цього Кодексу закріплені за місцевими бюджетами.

Пунктом 9 частини 1 статті 69 Бюджетного кодексу визначено, що до доходів загального фонду місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать: частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об'єднань, що вилучається до бюджету, у порядку, визначеному Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідними місцевими радами.

Відповідно до статті 17 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Зазначеним Законом № 280/97-ВР визначено повноваження сільських, селищних, міських рад. Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Пунктом 29 статті 26 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" зазначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: встановлення для підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, розміру частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету.

Суд зазначає, що комунальне підприємство "Житлоінфоцентр" утворене згідно рішення сесії міської ради №2025 від 25.10.2005 року, засновником підприємства є Коломийська міська рада, а тому воно відноситься до комунальних унітарних підприємств (а.с. 52-64).

Також встановлено, що 08.08.2011 року комунальне підприємство "Житлоінфоцентр" подало розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями в сумі 12433,00 грн. (а.с. 70) та листами №558 від 12.09.2011 року, №4369/1/01-22/14 від 28.11.2011 року повідомило Коломийську оДПІ про помилковість подання такого розрахунку (а.с. 107-108).

09.02.2012 року позивач подав уточнюючий розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями за 2011 рік, яким зменшено розмір зобов'язання з даного податкового платежу на суму 12433,00 грн. (а.с.12).

Поряд з цим, Коломийська оДПІ звернулася в Івано-Франківський окружний адміністративний суд із позовом до Комунального підприємства "Житлоінфоцентр" про стягненя податкового боргу в сумі 14824,16 грн., в тому числі частини чистого прибутку в сумі 12433,00 грн. Однак, відповідно до довідки відповідача виданої 21.02.2012 року податкова заборгованість у комунального підприємства відсутня (а.с. 9).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.03.2012 року на підставі клопотання про відмову від позовних вимог у зв'язку з відсутністю податкового боргу провадження у справі № 2а-4079/11/0970 - закрито (а.с.111-112). Зазначена ухвала набрала законної сили 22.03.2012 року, що підтверджується довідкою (а.с.110).

В судовому засіданні встановлено що відповідно до п.1 Рішення сесії Коломийсьої міської ради від 26.08.2011 року звільнено комунальне підприємства "Житлоінфоцентр" від сплати частини чистого прибутку (доходу) до міського бюджету за результатами фінансово-господарської діяльності звітніх періодів 2, 3, 4, квартали 2011 року та за результатами фінансово-господарської діяльності в цілому за 2011 рік (а.с. 71).

Однак, не зважаючи на вищевказані обставини відповідач стверджує, що за результатами господарської діяльності за 1 півріччя 2011 року КП "Житлоінфоцентр" самостійно задекларувало частину чистого (прибутку) комунальних унітарними підприємствами та їх об'єднань в сумі 12433,00 грн. Дана сума податкового зобов'язання підприємством не сплачена, борг по підприємству станом на 19.08.2011 року становив 12433,00 грн., 18.12.2012 року державним податковим інспектором управління оподаткування юридичних осіб Гаєвим Т.М. проведено перевірку своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання до бюджету частини чистого прибутку (доходу) комунальних унітарними підприємствами та їх об'єднань, (акт №2105/1500/33932580, а.с. 11).

Перевіркою виявлено факти несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, чим на думку відповідача порушено п. 57.1 ст. 57 розділу 11 Податкового кодексу України. Акт перевірки від 18.12.2012 року № 2105/1500/33932580 надіслано на підприємство для узгодження та підписання 18.12.2012 року. В акті перевірки вказана дата виникнення податкового боргу, сума податкового боргу, сума погашення податкового боргу, дата та номер документа, на підставі якого погашено податковий борг, (платником подано уточнюючий розрахунок №102957 від 08.02.2012 року за 2012 рік, де задекларовано до зменшення 12433,00 грн. частину чистого прибутку), кількість днів затримки сплати узгодженої суми податкового зобов'язання та вказано порушення нормативних актів, якими передбачена сплата відповідних платежів .

Згідно п. 126.1 ст.126 Податкового кодексу України у разі, якщо платник податі не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно Коломийською оДПІ 28.12.2012 року винесено податкове повідомлення- рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій (форми "Ш") за № 0002591510 на суму 2486,60 грн. (а.с. 8).

Однак, судом встановлено, що позивачем помилково подано 08.08.2011 року розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями. Дані обставини підтверджуються тим, що позивач є комунальним підприємством, а не державним, як наслідок не є платником даного податку. Також, як зазначалось вище, позивач рішенням органу місцевого самоврядування звільнений від сплати частини чистого прибутку (доходу) комунального підприємства. Крім того, відсутність податкового боргу, який на думку відповідача несвоєчасно сплачений, підтверджується довідкою податкового органу (а.с. 9) та вищезазначеною ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду (а.с. 110-112).

Також, суд звертає увагу на те, що за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання штрафні санкції не нараховуються у разі подання уточнюючого розрахунку.

Таким чином, на переконання суду податковим органом протиправно винесено податкове повідомлення - рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій (форми "Ш") за № 0002591510 на суму 2486,60 грн. за порушення строків сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 12433,00 грн.

Розглядаючи позовні вимоги про скасування податкового повідомлення - рішення, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вказує на те, що відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

У спірних правовідносинах відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено законності винесення податкового повідомлення-рішення №0002591510 від 28.12.2012 року.

Беручи до уваги наведені обставини, вказані норми процесуального та матеріального права, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції №0002591510 від 28.12.2012 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ Грицюк П.П.

Постанова складена в повному обсязі 17.07.2013 року у зв'язку з перебуванням судді у відрядженні з 15.07.2013 - 16.07.2013 року.