Рішення № 32441795, 10.07.2013, Алчевський міський суд Луганської області

406/3019/13

2/406/1286/13 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.07.13 року Алчевський міський суд Луганської області

В складі: головуючого- судді Ткач О.В.

При секретарі: Шалуновій І.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства»Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач посилається на те, що 17.04.2008 року між Банком та відповідачкою був укладений договір № Ск-451-000582/4-2008, згідно до якого позивач відкрив картковий рахунок відповідачці з оформленням платіжної картки та надав їй споживчий кредит у розмірі 5 454,50 грн. Оскільки свої зобов*язання відповідачка не виконує, то станом на 29.03.2013 року заборгованість відповідачки за кредитним договором становить 51 402,20 грн і складається з :

- простроченого кредиту - 4 319,04 грн;

-прострочених процентів за користування кредитом-463,19 грн;

-простроченої платні за обслуговування кредиту- 2 446 ,26 грн;

Пені за прострочення кредиту-25 223,19 грн;

Пеня за прострочення процентів:- 2 705,03 грн;

Пеня за прострочення плати за обслуговування кредиту -14 286,15 грн;

3%річних за прострочення кредиту- 471,40 грн;

3%річних за прострочення процентів - 50,09 грн;

3% річних за прострочення плати за обслуговування кредиту- 257,34 грн;

Інфляційні витрати за прострочення кредиту - 727,32 грн;

Інфляційні витрати за прострочення процентів - 75,72 грн;

Інфляційні витрати за прострочення плати за обслуговування кредиту -377,47 грн.

Посилаючись на вимоги ст.ст.525,526,629,610,1050 ч 2,549-552 ЦК України, позивач просить стягнути з відповідачки суму заборгованості за кредитним договором 51 402,20 грн, судові витрати 514,02 грн.

В судове засідання представник позивача не з*явився, надав листа( а.с. 45) , в котрому підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить їх задовольнити, розглянувши справу у відсутність позивача.

Відповідачка позовні вимоги визнала частково, просила врахувати строк позовної давності щодо основного зобов*язання, не визнає суму пені.

Суд, вислухавши пояснення відповідачки, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню за слідуючих підстав:

Факт укладання кредитного договору між сторонами підтверджується Договором № Ск-451-000582/4-2008р. від 17.04.2008 року( а.с.15-19), підписання якого не оспорює відповідачка ОСОБА_1

За п.п. 1.1.5;2.5;2.14;4.1.9;4.1.23;4.1.24;4.1.25;5.2.16 Кредитного договору відповідачка зобов*язалась повернути споживчий кредит до 17.04.2010 року. Щомісяця, не пізніше останнього дня місяця, наступного за звітним, частково погашати суму заборгованості за споживчим кредитом,сплачувати нараховані проценти за користування кредитом в розмірі 7 процентів річних та плату за обслуговування споживчого кредиту в розмірі 2.65 процентів від суми наданого споживчого кредиту згідно з встановленим графіком( Додаток № 1 до кредитного Договору).

У разі порушення строків(термінів) погашення споживчого кредиту та сплати процентів за користування кредитом або плати за обслуговування споживчого кредиту- виплачувати Банку пеню за кожний день прострочки в розмірі 1,6 % від суми простроченого платежу.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов*язковим для виконання сторонами.

Таким чином, вимога про стягнення суми простроченого кредиту в 4 319,04 грн ,прострочених процентів за користування кредитом 463,19 грн та прострочена заборгованість за обслуговування кредиту є законною і обґрунтованою, такою що відповідає умовам договору та вимогам ст.. 629 ЦК України. Вимога позивача про стягнення 3% річних за прострочення кредиту в 471,40 грн; 3%річних за прострочення процентів в 50,09 грн; 3% річних за прострочення плати за обслуговування кредиту 257,24 та інфляційні витрат и в 727,32 грн;75,72 грн та 377,47 грн є обґрунтованими , та такими, що відповідають вимогам ст. 625 ЦК України.

Щодо стягнення суми пені за прострочення кредиту у 25 223,19 грн, пені за прострочення плати за обслуговування кредиту 14 286,15 грн, суд вважає такі вимоги позивача необґрунтованими та такими ,що не підлягають задоволенню за слідуючих обставин:

За ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законодавством може встановлюватись спеціальна позовна давність:скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність 1 рік встановлюється, зокрема, до вимог про стягнення неустойки( штрафу, пені).

За ст. 551 ЦК України: « Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду,якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.»

Згідно до роз*ясень Вищого Господарського суду України: » Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського Кодексу України» від 07.04.08 року № 01-8/211 : »При застосуванні частини 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, слід мати на увазі, що поняття»Значно» та «Надмірно» є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку. При цьому слід враховувати, що правила ч 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України направлені на запобігання збагачення кредитора за рахунок боржника…».

З обставин справи вбачається, що строк погашення основного зобов*язання за кредитним договором сплив 17.04.2010 року. З цього часу позивач не приймав заходів щодо вимоги про стягнення з відповідачки суми заборгованості за кредитним договором шляхом направлення боржниці претензій або звернення до суду .З обставин справи не вбачається, що відповідачка протягом всього строку дії договору сплачувала пеню та штрафи. Таким чином, неможна вважати, що відповідачка визнавала суму боргу в цій частині. Строк позовної давності на стягнення пені за договором сплив 17.04.2011 року( 1 рік з дати виконання зобов*язання за кредитним договором). Таким чином, позивач втратив правове підґрунтя до стягнення пені за прострочення кредиту в 25 223,19 грн,пені за прострочення плати за обслуговування кредиту в 14 286,15 грн. При цьому суд вважає дії позивача щодо вимог про стягнення цих сум наміром збагатитися за рахунок відповідачки, приймаючі до уваги, що тіло кредиту дорівнює за договором -5 454,50 грн, а нарахована пеня - 39 454,50 грн, що в 7 разів перевищує суму наданого споживчого кредиту.

Таким чином у стягненні з відповідачки суми пені за прострочення кредиту у 25 223,19 грн та пені за прострочення плати за обслуговування кредиту у 14 286,15 грн необхідно відмовити за необґрунтованістю.

Таким чином,з відповідачки підлягає стягненню :

сума простроченого кредиту в 4 319,04 грн;

Прострочені проценти за користування кредитом 463,19 грн;

Пеня за прострочення процентів 2 705,03 грн;

3% річних за прострочення кредиту 471,40 грн;

3%річних за прострочення процентів 50,09 грн;

3% річних за прострочення плати за обслуговування кредиту 257,34 грн,

Інфляційні витрати за прострочення кредиту 727,32 грн;

Інфляційні витрати за прострочення процентів 75,72 грн;

Інфляційні витрати за прострочення плати за обслуговування кредиту 377,47 грн, всього 9 185 грн.

На підставі ст. 88 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно розміру позовних вимог з урахуванням їх задоволення на 17%, що складає 87,38 грн.

Керуючись ст.ст. 15,30,60,62,213-215 ЦПК України, ст.. 625,626,258,551 ЦК України, суд-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1( ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» код ЄДРПОУ 14349442, п/р 2909762 в АТ «Родовід Банк», МФО 3211712, ІПН 143494426659 свідоцство платника ПДВ 200104533( 91031 м.Луганськ, вул.Оборонна,10/59) заборгованість за кредитом в сумі 9 185 грн та судові витрати в 87,38 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

На рішення може бути внесена апеляція до Апеляційного суду Луганської області через Алчевський міський суд протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: Ткач О.В.