Рішення № 32441128, 16.07.2013, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/2184/13-ц

пр.№ 2/464/839/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.07.2013року м.Львів

Сихівський районний суд м. Львова

в складі: головуючого Борейка С.В.

при секретарі Калітовській А.Б.

з участю: представника позивача Верцімага О.М.

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Львові цивільну справу за позовом кредитної спілки «Християнська злагода» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду з позовом у якому з уточненням просить стягнути із відповідача заборгованість за договором про надання кредиту №408 від 15.11.2006 року у розмірі 113237 грн. 66 коп.; стягнути з відповідача судовий збір на користь держави. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 15 листопада 2006 року між сторонами був укладений договір про надання кредиту №408, згідно якого позивач надав відповідачу споживчий кредит у розмірі 25 000 грн. 00 коп. строком на 36 місяців по 15 листопада 2009 року із сплатою 60% річних. Однак, відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконав, внаслідок чого станом на 19 лютого 2013 року утворилась заборгованість у розмірі 113237 грн. 66 коп. В зв'язку із чим, просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором та судовий збір на користь держави.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав уточнені позовні вимоги, просить такі задовольнити. Дав пояснення аналогічні змісту позовної заяви.

Відповідач та його представник у судовому засіданні заперечили проти позову; просять у такому відмовити, оскільки такий заявлений із пропуском строку позовної давності.

Заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 15 листопада 2006 року між кредитною спілкою «Християнська злагода» та ОСОБА_2 укладено договір №408 про надання кредиту, згідно якого позивач надав відповідачу споживчий кредит в розмірі 25 000 грн. 00 коп. строком на 36 місяців із сплатою 60% річних, а відповідач взяв на себе зобов'язання повернути отриманий кредит, сплатити проценти за користування ним, та інші платежі за договором у встановлених договором розмірах і термінах та виконати інші зобов'язання визначені договором в повному обсязі.

Так, п.6.1 даного договору - договір діє до 15 листопада 2009 року.

Крім цього, відповідач умов кредитного договору не виконав, допустивши порушення термінів повернення кредитних коштів внаслідок чого, згідно з розрахунку заборгованості станом на 19 лютого 2013 року сума заборгованості становить 113237 грн. 66 коп.

Розглянувши заяву відповідача про застосування наслідків спливу строків позовної давності до спірних правовідносин, суд враховує наступне.

Так, ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права або інтересу.

Згідно з ст.257 цього ж Кодексу загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Так, ст.261 згаданого Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Правова природа кредиту така, що строк позовної давності щодо його стягнення обчислюється по кожному дню (місяцю), за яким нараховується заборгованість по кредиту, окремо. Право на позов про стягнення заборгованості по кредиту за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

Судом встановлено, що позивач про порушення свого права мав дізнатися ще в листопаді 2009 року.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти застосування строку позовної давності, оскільки такий пропущений з поважних причин, оскільки у зв'язку із порушенням слідчим відділом ГУ МВС України у Львівській області 16.03.2009 року кримінальної справи №141-2596 за фактом заволодіння коштами кредитної спілки «Християнська злагода», внаслідок чого у березні 2009 року були вилучені документи, що стосується діяльності спілки, в тому числі щодо отримання ОСОБА_2 кредиту згідно договору №408 від 15.11.2006 року; копії кредитної справи відносно відповідача було отримано лише у лютому 2013 року, що стверджується листом СУ ГУ МВС України у Львівській області від 13.06.2013 року №2-6163. У зв'язку із викладеним просить поновити строк позовної давності і захистити порушене право позивача.

Відповідно до ч.5 ст.267 ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Разом із тим, дослідивши обставини та докази надані позивачем на підтвердження поважності пропуску строку позовної давності, з урахуванням усіх обставин на які посилається представник позивача у судовому засіданні, суд не знаходить підстав для визнання поважними причин пропущення строку позовної давності, оскільки копії кредитного договору та пакету документів до нього надано кредитній спілці у лютому 2013 року, однак правом на звернення для отримання копії відповідних документів спілка була наділена упродовж проведення досудового розслідування по порушеній кримінальній справі №141-2596, однак скористалась таким лише у лютому 2013 року, а тому зазначені підстави пропуску строку звернення за захистом свого порушеного права не можуть бути визнані судом поважними.

Судом встановлено, що позивач 05 березня 2013 року звернувся до суду із позовом, у якому просить стягнути заборгованість із відповідача за кредитним договором; строк діє кредитного договору до 15 листопада 2009 року (п.6.1. кредитного договору), а тому сплив строку позовної давності є очевидним.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що строк позовної давності щодо вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором №408 від 15 листопада 2006 року є пропущеним, про що заявив відповідач, підстав для визнання поважними причин пропуску позовної давності суд не знайшов, а тому у стягненні заборгованості за кредитним договором у розмірі 113237 грн. 66 коп. слід відмовити.

Вирішуючи розподіл судових витрат, суд приходить до наступного. Згідно з ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Так, згідно з ухвалою суду від 20.03.13 р. по справі №464/2184/13-ц задоволено клопотання позивача та відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення по справі, а відтак з позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 229 грн. 40 коп. в дохід держави.

На підставі ст. ст.256, 257, 260, 261, 267 ЦК України та керуючись ст.ст.10, 60, 88, 208, 210, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

у позові кредитної спілки «Християнська злагода» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити у зв'язку з пропуском позивачем строку позовної давності.

Стягнути із кредитної спілки «Християнська злагода» (ЄДРПОУ 26126750) судовий збір у розмірі 229 грн. 40 коп. в дохід держави.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд м. Львова шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий