Постанова № 32440566, 10.07.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2013 р. Справа № 921/151/13-г

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Бойко С.М.,

суддів Марко Р.І.,

Якімець Г.Г.,

при секретарі Томкевич Н.,

за участю представників: не з'явилися,

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна», м.Тернопіль

на рішення господарського суду Тернопільської області від 10.04.2013 року, суддя Сидорук А.М.

у справі за №921/151/13-г

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", вул. Листопадова,7, м. Тернопіль,46001.

до відповідача: приватного підприємства "Консалтингова компанія "Капітал", вул. Микулинецька,3а, офіс 1005, м. Тернопіль, 46008.

треті особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління Пенсійного фонду України в Збаразькому районі Тернопільської області, вул. Грушевського, 3, м. Збараж, Тернопільської області, 47302;

товариство з обмеженою відповідальністю "Група підприємств ВВП "Збаразький механічний завод", м.Збараж Тернопільської області, вул..Грушевського, 95 в особі ліквідатора Гирили В.І., АДРЕСА_1

про визнання недійсним висновку про вартість об'єкта оцінки,

В С Т А Н О В И В :

рішенням господарського суду Тернопільської області від 10.04.2013 року відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Рішення суду мотивоване тим, що висновок про вартість об'єкта оцінки та звіт про оцінку майна за своєю природою не відносяться до актів, які створюють або припиняють будь-які правовідносини сторін, а також тим, що спосіб захисту цивільних прав як визнання вищезазначених актів недійсними - не відповідає можливим способам захисту прав та інтересів, встановлених господарським та цивільним законодавством.

В апеляційній скарзі скаржник (позивач) просить рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги, з огляду на те, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, апелюючи тим, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги те, що висновки експерта не відповідають ринковій вартості майна, оскільки досліджуючи інформаційні джерела стає очевидним, що ціни на майно значно вищі, ніж ціна, визначена оцінювачем

Скаржник також зазначає, що із звіту про вартість майна не вбачається чи відповідач при проведенні оцінки був включений до реєстру атестованих судових експертів.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач та треті особи просять в її задоволенні відмовити, з огляду на те, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив усі докази у справі та прийняв правомірне рішення.

В судове засідання представники сторін не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, а тому суд вважає за можливе завершити розгляд справи.

Суд, розглянувши апеляційну скаргу та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Однак, зважаючи на те, що апеляційна інстанція не зв'язана із доводами апеляційної скарги та перевіряє законність прийнятого рішення вцілому, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід скасувати, а провадження у справі припинити з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 9.01.2008р. між ТОВ Група підприємств ВВП "Збаразький механічний завод" та ЗАТ "ОТП Банк", правонаступником усіх прав і обов'язків є Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк", був укладений кредитний договір № СrL-SMEEOO/004/2008, за умовами якого позичальнику надано кредит в розмірі 147 700,00 грн.

В забезпечення своєчасного виконання зобов'язань за кредитним договором № 2, між банком та ТОВ Група підприємств ВВП "Збаразький механічний завод" був укладений договір застави обладнання від 09.01.2008р. № РЕ- SMEEOO/004/2008, який посвідчено приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстровано в реєстрі за № 32.

Згідно умов договору застави майновий поручитель передав в заставу банку рухоме майно - електропіч CHO 6.12.4/10 02 /1шт./, котел Termomax /2шт./, що знаходиться за адресою: Тернопільська обл.., м.Збараж, вул..Грушевського, 95 та належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Група підприємств ВВП "Збаразький механічний завод", м.Збараж Тернопільської області, вул..Грушевського, 95.

24.12.2010р. між ПАТ "ОТП Банк" та ТОВ "ОТП Факторинг Україна" було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю.

24.12.2010р. між ПАТ "ОТП Банк" та ТОВ "ОТП Факторинг Україна" було укладено договір відступлення права вимоги за договором застави обладнання.

Станом на 30.08.2012р. заборгованість за кредитним договором складає 162 025,00 грн. кредиту та 17 751,76 грн. пені.

Постановою господарського суду Тернопільської області від 05.06.2012р. товариство з обмеженою відповідальністю "Група підприємств ВВП "Збаразький механічний завод" визнано банкрутом.

В ході ліквідаційної процедури до ТОВ "ОТП Факторинг Україна" надійшов висновок від 30.09.2012р. приватного підприємства "Консалтингова компанія "Капітал" про вартість двох котлів Termomax в 12 000,00 грн., електропечі CHO 6.12.4/10 02 в 16 130,00 грн., з яким і не погоджується позивач.

Місцевий господарський суд, відмовляючи у позові покликався на те, що висновок про вартість об'єкта оцінки та звіт про оцінку майна за своєю природою не відносяться до актів, які створюють або припиняють будь-які правовідносини сторін, такий спосіб захисту цивільних прав як визнання вищезазначених актів недійсними - не відповідає можливим способам захисту прав та інтересів, встановлених господарським та цивільним законодавством.

У відповідності до ст.80 ч.1 п.1 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Разом з тим, господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає статті 1 ГПК України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер. Дійшовши висновку, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, суд повинен відмовити у позові, а не припиняти провадження у справі за її непідвідомчістю суду.

Проте, суд апеляційної інстанції не може погодитися з таким висновком місцевого господарського суду з огляду на таке.

Положеннями статті 1 Господарського процесуального кодексу України встановлено право юридичних осіб на звернення до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції.

Так, місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та з урахуванням вимог статей 1, 41, 12 ГПК господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер. У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України. Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: а) участь у спорі суб'єкта господарювання; б) наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; в) відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Крім цього, правовий аналіз положень статей 3, 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" свідчить про те, що висновок експерта по своїй суті є лише результатом практичної діяльності фахівця - оцінювача з визначених питань та не є актом державного чи іншого органу, який може бути предметом оскарження в господарському суді.

Так, висновок експерта не є актом, який тягне за собою виникнення, зміну, припинення прав та обов'язків у будь-яких сторін, породження певних правових наслідків. Висновок експерта, дійсність якого оспорюється скаржником, не спрямований на регулювання суспільних відносин і не має обов'язкового характеру для суб'єктів таких відносин.

Висновок місцевого господарського суду про те, що обраний позивачем спосіб захисту не відповідає можливим способам захисту прав та інтересів, встановлених господарським та цивільним законодавством є необґрунтованим, оскільки окрім загального конституційного права на судовий захист чинним законодавством передбачаються процесуальні норми правил підвідомчості, ст.12 ГПК України.

З урахуванням викладеного вище, оскаржуваний висновок експерта не може бути предметом оскарження в окремому позовному провадженні господарського суду, а отже такий спір не підлягає вирішенню в господарських судах.

Відповідно до пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Таким чином, враховуючи непідвідомчість даного спору господарським судам, рішення господарського суду Тернопільської області від 10.04.2013 року у справі №921/151/13-г підлягає скасуванню, а порушене провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту першого частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, рішення місцевого господарського суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому воно підлягає скасуванню.

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від07.05.2013 року та 29.05.2013 року, суд зобов'язував скаржника подати докази сплати судового збору в установленому порядку та розмірі. Однак, станом на момент прийняття постанови апеляційним судом, скаржник вимог ухвал суду не виконав, відтак з ТОВ «ОТП Факторинг Україна» належить стягнути 573,50 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна» №571 від 05.02.2013 року залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Тернопільської області від 10.04.2013 року в справі №921/151//13-г скасувати.

Прийняти нове рішення: провадження у справі №921/151/13-г - припинити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна» (03680, м.Київ, Голосіївський район, вул. Фізкультури, будинок 28Д, код ЄДРПОУ 36789421) в дохід Державного бюджету України 573,50 грн. (п'ятсот сімдесят три гривні п'ятдесят копійок) судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Наказ видати суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя: Бойко С.М.

Судді: Якімець Г.Г.

Марко Р. І.

Повний текст постанови

виготовлено 15.07.2013р.