Рішення № 32440506, 15.07.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2013 р. Справа № 911/2234/13

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Заступника Хмельницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метсобстар-ХК"

про стягнення 21 862,58грн.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Пантюхов О.В. - посвідчення № 011863 від 28.10.2012р.

позивач - Гандик Г.О. - предст., дов. № 1079 від 10.04.2013р.;

відповідач - Зініна Н.М. - предст., дов. № 130-5 від 12.07.2013р.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Заступника Чернігівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері (прокурор) в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігова (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метсобстар-ХК" (відповідач) про стягнення 21 862,58 грн. заборгованості, яка складається з 21 699,55 грн. боргу за договором «Про відшкодування вартості води та водовідведення, спожитих в процесі надання послуг з харчування» № 469 від 15.03.2012р., 46,58 грн. 3% річних та 116, 45 грн. пені.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.06.2013р. справу №911/2234/13 було прийнято до провадження судді Щоткіна О.В. та призначено на 15.07.2013р.

15.07.2013р. позивачем було подано до суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої останній просить стягнути з відповідача 6405,97 грн. основного боргу, 117, 40 грн. 3% річних, 304,90 грн. пені.

В обґрунтування поданої заяви позивач зазначив, що відповідачем частково було погашено заборгованість за договором № 469 від 15.03.2012 р. в сумі 15 293, 58 грн.

Відповідно до ч. 4 статті 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 55 ГПК України, ціна позову визначається у позовах про стягнення грошей - стягуваною сумою або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Враховуючи те, що у відповідності до вищезазначених норм законодавства, ціну позову вказує позивач, суд зазначає, що в даному випадку має місце нова ціна позову - 6828,27 грн., виходячи з якої й вирішується спір.

15.07.2013р. відповідачем було подано письмовий відзив на позов, проти задоволення якого він в повному обсязі заперечує, оскільки, за його словами, сума основного боргу ним сплачена в повному обсязі. Що стосується штрафних санкцій, то позивач зазначив, що обов'язок щодо оплати товару виникає у відповідача лише після отримання рахунків від позивача, які на його адресу не направлялись, у зв'язку з чим застосування до нього 3% річних та пені є безпідставним.

Відповідно до ч. 1 статті 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

15.07.2013р. в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, суд,-

встановив:

15 березня 2012 року між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Чернігова (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Метсобстар-ХК" (споживач) було укладено договір № 469 про відшкодування вартості водопостачання та водовідведення, спожитого в процесі надання послуг із харчування (Договір), відповідно до умов якого відповідач згідно з показами лічильників або з встановленими нормами споживання води, водовідведення, що визначені даним Договором та чинним законодавством, виходячи з вартості встановлених водопостачаючим підприємством тарифів, відшкодовує КЕВ м. Хмельницький вартість спожитої води та наданих послуг з водовідведення, для кожної військової частини, до площ якої має доступ згідно наказу Міністра оборони України №846 від 28.12.2011 року, в процесі надання послуг з харчування, що надаються на підставі Договору про закупівлю послуг харчування №286/2/12/4 від 07.07.2012-го року, згідно рішення Міністра оборони України №2519 від 01.03.2012 року.

Перелік об'єктів на які постачається вода, розмір прийнятих відповідачем фактичних площ та тарифні показники вартості послуг з водопостачання та водовідведення вказано у Додатку 1 до Договору (що є невід'ємною частиною даного Договору).

Згідно п.2.1 Договору щомісячно КЕВ м. Хмельницький та ТзОВ "Метсобстар - ХК" (надалі відповідач) на підставі норм споживання води, які визнаються згідно із діючим законодавством і тарифами на момент дії даного Договору, що встановлені уповноваженим органом чи відповідними підприємствами, або згідно з показниками лічильників, складають та підписують Акт (в довільній формі) про кількість спожитих послуг з водопостачання і водовідведення в двох примірниках, який є підставою для виставляння рахунку на відшкодування вартості води та послуг з водовідведення.

Відповідно до п.2.4 Договору відповідач приймає до виконання подані КЕВ м. Хмельницький вищевказані документи, та здійснює оплату на умовах даного Договору.

Як вбачається з матеріалів справи (заява про уточнення позовних вимог) та не заперечується відповідачем, станом на день подачі позову - 07.06.2013р. за відповідачем рахувалась заборгованість в сумі 6405,97 грн.

Як було встановлено судом на підставі поданих відповідачем доказів, зазначена заборгованість відповідачем погашена в повному обсязі, про що свідчить платіжне доручення № 2416 від 12.07.2013р. на суму 6405,97 грн., у зв'язку з чим суд припиняє провадження у справі в цій частині на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Також позивачем заявлено до стягнення 117,40 грн. 3% річних за січень-березень 2013р. на підставі ст. 625 ЦК України та 304,90 грн. пені за січень-березень 2013р. на підставі п. 4.4. договору.

В поданому відповідачем відзиві на позов, останній проти нарахування санкцій заперечує та зазначає, що позивачем не надано доказів направлення на його адресу рахунків-фактур, які є підставою для нарахування штрафних санкцій.

Так, у відповідності до п. 2.3 договору щомісячно, до 27 числа, позивач

надає відповідачу рахунок-фактуру (додаток до договору), який складений на підставі акту

виконаних робіт (додаток до договору) та податкову накладну, які є підставою для

проведення оплати по даному договору.

Згідно п.п.3.2.1. договору, відповідач зобов'язаний протягом п'яти банківських днів

оплачувати отримані від позивача рахунки.

Аналізуючи викладене вище, вбачається, що зобов'язання по оплаті виникають у

відповідача тільки після отримання ним рахунків позивача, а прострочка виконання зобов'язання настає на шостий день після отримання рахунків.

Однак, позивачем не надано суду доказів направлення на адресу відповідача таких рахунків (фіскальні чеки, описи вкладення в цінний лист), що б давало підстави вважати про порушення ТОВ «Метсобстар-ХК» термінів здійснення розрахунків за отримані послуги та, як наслідок, правомірності нарахування відповідачу 3% річних та пені.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В даному випадку, обов'язок доказування щодо правомірності нарахування штрафних санкцій був покладений на позивача, що останнім суду надано не було, у зв'язку з чим вимога про стягнення з відповідача 304,90 грн. пені та 117,40 грн. задоволенню не підлягає.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд припиняє провадження у справі в частині основного боргу та відмовляє в задоволенні до стягнення пені та 3% річних.

Відповідно до ч. 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

На підставі вимог статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на обидві сторони. Так як заборгованість була погашена відповідачем частково після подання позивачем позовної заяви до господарського суду Київської області, судовий збір в частині суми основного боргу в розмірі 6 405, 97 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 80, 82-85 ГПК України, господарський суд,

вирішив:

1. Припинити провадження у справі в частині основного боргу в розмірі 6405,97 грн.

2. Відмовити з задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені та 3 % річних.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Метсобстар-ХК" (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Володимирська, 22а, кімн. 310, код 37250616) в дохід державного бюджету України - 1614 (одну тисячу шістсот чотирнадцять) грн. 09 коп. судового збору.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дата складання повного тексту рішення: 16.07.2013р.

Суддя О.В. Щоткін