Рішення № 32440503, 15.07.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2013 р. Справа № 911/2119/13

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Штрубе Україна ГмбХ"

до Публічного акціонерного товариства "Кагарлицький цукровий завод"

про стягнення 204 298,93 грн.

за участю представників:

позивач - не з'явився;

відповідач - не з'явився.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Штрубе Україна ГмбХ" (позивач) звернулось до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Кагарлицький цукровий завод" (відповідач) з позовом про стягнення 204298,93 грн.,яка складається з 184 915,20 грн. основного боргу, 15 845, 38 грн. пені, 369,27 грн. інфляційних втрат, 3 169,08 грн. 3% річних.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № С/2012/С3/149 від 05.04.2012р. в частині оплати товару.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.06.2013 р. у справі 911/2119/13 було порушено провадження та призначено до розгляду на 15.07.2013 р.

12.07.2013р. позивачем надано суду витребувані судом документи, зокрема, установчі документи та довідки про відкриті банківські рахунки позивача.

До того ж, позивачем було подано клопотання про заміну відповідача - Відкритого акціонерного товариства "Кагарлицький цукровий завод" на Публічне акціонерного товариства "Кагарлицький цукровий завод" на підставі ЗУ «Про акціонерні товариства».

За приписом статті 25 ГПК у разі, зокрема, реорганізації суб'єкта господарювання у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі його правонаступника. При цьому, зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи. Зміна типу акціонерного товариства з приватного на публічне не є його реорганізацією (стаття 5 Закону України "Про акціонерні товариства").

З урахуванням викладеного, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідача - Публічне акціонерне товариство "Кагарлицький цукровий завод".

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце наступного судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103229976790 від 05.06.2013р., письмового відзиву на позов та інших витребуваних документів суду не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 1 статі 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

В судовому засіданні 15.07.2013р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд, -

встановив:

05 квітня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Штрубе Україна ГмбХ" (постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Кагарлицький цукровий завод" (покупець) було укладено договір поставки №С/2012/С3/149, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлений строк покупцеві продукцію для сільгоспвиробництва (товар), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Загальна кількість та найменування товару, що підлягає поставці, його часткове співвідношення (асортимент), маркування, ціна, строк поставки й інші умови, визначаються специфікаціями, які є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.2 договору).

Згідно п. 2.1 договору, останній набирає чинності з моменту його підписання сторонами і є укладеним на строк до 25.12.2012р., а щодо невиконаних до цього зобов'язань та відповідальності - до повного їх виконання.

У відповідності до видаткової накладної № РН-0000152 від 11.04.2012р., яка підписана та скріплена печатками сторін, позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 262 915,20 грн.

Факт належного отримання товару відповідачем підтверджується також наявною в матеріалах справи довіреністю на отримання матеріальних цінностей від ТОВ «Штрубе Україна ГмбХ»: № 100 від 11.04.2012р. ім'я Литвина В.І.

Згідно п. 4.6 договору та п. 4 Специфікації № 1 від 05.04.2012р., оплата здійснюється у національній валюті в наступному порядку: попередня оплата в розмірі 30% від загальної вартості товару до 10.04.2012р., решта оплати в розмірі 70% - до 01.11.2012р.

Однак, в порушення умов договору, відповідачем здійснена лише часткова оплата поставленого товару в сумі 78000,00 грн., що підтверджується наданою позивачем копією банківської виписки від 11.04.2012р., у зв'язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 184 915,20 грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу було надіслано претензію від 08.04.2013р. № 08/04 з вимогою погасити існуючу заборгованість в розмірі 184915,20 грн.

Проте, вказана претензія залишена відповідачем без належного реагування.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Частиною другою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи те, що відповідач у встановлений договором строк, за отриманий товар за договором не розрахувався, доказів погашення заборгованості суду не надав, позовні вимоги про стягнення з 184915,20 грн. боргу є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком позивача, що знаходиться в матеріалах справи 3% річних складають - 3169,08 грн. (за період з 02.11.2012р. по 30.05.2013р.), інфляційні втрати 369,27 грн. (за період з 02.11.2012р. по 30.05.2013р.). Розрахунок відповідає вимогам законодавства та обставинам справи (п. 4 специфікації), а тому вимога про стягнення 3% річних в розмірі 3169,08 грн. та 369,27 грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 15 845,38 грн. (за період з 02.11.2012р. по 30.05.2013р.).

Відповідно до п. 8.3.1 договору, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті ціни товару та заборгованості по індексації, покупець сплачує на користь постачальника пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Судом перевірено правильність нарахування пені, з урахуванням Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ч. 6 ст. 232 ГК України та встановлено, що поданий позивачем розрахунок не відповідає нормам законодавства, оскільки нарахування пені здійснено за період, що перевищує шестимісячний строк нарахування, встановлений п. 6 ст. 232 ГК України, а тому за розрахунком суду до стягнення підлягає 13 792, 86 грн.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частково та з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 184 915,20 грн. боргу, 13 792, 86 грн. пені, 369, 27 грн. інфляційних втрат, 3169,08 грн. 3% річних. В іншій частині позову суд відмовляє.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Кагарлицький цукровий завод» (09200, Київська обл., м. Кагарлик, вул. Воровського, 16, код ЄДРПОУ 19409200) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Штрубе Україна ГмбХ» (02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 52-В, оф.5, код ЄДРПОУ 36300896) - 184 915 (сто вісімдесят чотири тисячі дев'ятсот п'ятнадцять) грн. 20 коп. боргу, 13 792 (тринадцять тисяч сімсот дев'яносто дві) грн. 86 коп. пені, 369 (триста шістдесят дев'ять) грн. 27 коп. інфляційних втрат, 3169 (три тисячі сто шістдесят дев'ять) грн. 08 коп. 3% річних, 4044 (чотири тисячі сорок чотири) грн. 93 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання повного тексту рішення: 17.07.2013р.

Суддя О.В. Щоткін