Постанова № 32438844, 08.07.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

08 липня 2013 року (14 год. 35 хв.) Справа № 808/3872/13-а м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Киселя Р.В.,

при секретарі судового засідання - Столяренко О.М.,

за участю представників:

позивача - Шевченко О.В.,

відповідача - Аскаріна Р.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова фірма Центр законодавчих ініціатив» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення.

11.04.2013 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова фірма Центр законодавчих ініціатив» (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі - відповідач), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 07.12.2012 №0021501501.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що за наслідками камеральної перевірки позивача своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету від 08.11.2012 №2826 (далі - Акт перевірки), відповідно до якого відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог п. 287.3 ст. 287 ПК України, внаслідок чого позивачем не своєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання з орендної плати за землю. На підставі зазначеного Акту перевірки відповідачем було прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Позивач вважає висновки відповідача щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства обґрунтованими, оскільки ним дійсно було затримано сплату податкового зобов'язання щодо плати за землю на 1 календарний день. Проте позивач самостійно сплатив штрафні санкції в повному обсязі за це порушення на 30 календарних днів раніше ніж отримано податкове повідомлення-рішення. Отже, вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення безпідставним, а тому таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою судді від 12.04.2013 у зв'язку з невідповідністю позову вимогам ст. 106 КАС України його було залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позову до 08.05.2013.

Через відсутність станом на 13.05.2013 в матеріалах справи доказу отримання позивачем копії ухвали про залишення позову без руху від 12.04.2013, ухвалою від 13.05.2013 позивачу був продовжений строк для усунення недоліків позову до 30.05.2013.

Станом на 30.05.2013 позивач усунув недоліки позову, про які йшлося в ухвалі суду від 12.04.2013.

Ухвалою судді від 30.05.2013 провадження у справі було відкрите, судове засідання призначене на 10.06.2013.

У судове засідання 10.06.2013 представники сторін не прибули.

Ухвалою від 10.06.2013 за клопотанням відповідача провадження у справі було зупинене до 01.07.2013.

Ухвалою від 01.07.2013 провадження у справі було поновлене, судове засідання призначене на 01.07.2013.

У судовому засіданні оголошувалась перерва до 08.07.2013.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та письмових поясненнях, зокрема зазначивши, що позивач в повному обсязі сплатив штрафні санкції за встановлене відповідачем порушення, тому штраф було сплачено не тільки до установлених відповідачем строків, а й до прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

У судовому засіданні представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог, зокрема зазначивши, що позивач завчасно сплативши нараховані штрафні санкції фактично погодився з встановленим в Акті перевірки порушенням п. 287.3 ст. 287 ПК України. Вважає, прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення правомірним, через що просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У судовому засіданні 08.07.2013 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

На підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 та пп. 287.3 ст. 287 ПК України відповідачем 08.11.2012 була проведена камеральна перевірка позивача з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань з орендної плати за землю, за наслідками якої 08.11.2012 був складений Акт перевірки. Зазначений Акт перевірки був отриманий позивачем 29.11.2012, про що свідчить підпис, наявний на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

В Акті перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог п. 287.3 ст. 287 ПК України, внаслідок чого позивачем не своєчасно (із затримкою на 1 календарний день) сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання з орендної плати за землю по строку сплати 30.10.2012, фактично сплачено 31.10.2012.

На підставі зазначеного Акту перевірки 07.12.2012 відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0021501501, яким до позивача, за порушення вимог п. 287.3 ст. 287 ПК України, було застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 10% грошового зобов'язання з орендної плати за землю з юридичних осіб, погашеного з затримкою у сумі 1737,20 грн. Податкове повідомлення-рішення було отримане позивачем 17.12.2012, про що свідчить підпис, наявний на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Не погодившись із вказаним рішенням позивачем 26.12.2012 було подано первинну скаргу №73. Рішенням ДПС у Запорізькій області про результати розгляду первинної скарги від 14.02.2013 №656/10/10-420, первинну скаргу позивача було залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін. 27.02.2013 позивач подав скаргу на оскаржуване податкове повідомлення-рішення №02 до ДПС України. Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 21.03.2013 №4365/6/10-2215, скаргу позивача було залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

Судом встановлено, що платіжним дорученням від 16.11.2012 №1000537209 позивач сплатив на користь місцевого бюджету Ленінського району м. Запоріжжя 1740 грн. в якості штрафу по податку на землю у зв'язку із несвоєчасною сплатою цього податку за жовтень 2012 року.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позивач оскаржуючи спірне податкове повідомлення-рішення, зазначає про його неправомірність, посилаючись на ту обставину, що до моменту прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення позивачем було самостійно сплачено суму штрафу визначеного у цьому податковому повідомленні-рішенні за несвоєчасну сплату орендної плати за землю.

В даному випадку позивач визнає необхідність сплати нарахованого за спірним податковим повідомленням-рішенням суми штрафу, проте вважає неправомірним саме прийняття відповідачем такого податкового повідомлення-рішення.

Отже, для з'ясування питання про правомірність чи неправомірність прийняття податковим органом спірного податкового повідомлення-рішення є необхідність з'ясування порядку нарахування штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну сплату платником плати за землю грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що позивачем відповідачу була подана декларація з плати за землю від 20.02.2012 №1154, якою самостійно були визначені грошові зобов'язання з плати за землю.

Відповідно до пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно з п. 288.7 ст. 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

У ст. 285 Податкового кодексу України зазначено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Згідно з п. 286.2 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України передбачено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

За правилами п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

У зазначені строки самостійно визначені позивачем податкові зобов'язання з плати за землю за вересень 2012 року не було сплачено, сплата фактично відбулась 31.10.2012.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності;

Відповідно до п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення містить підставу для нарахування (зменшення) податкового зобов'язання.

Отже, Податковим кодексом України визначена процедура нарахування штрафних санкцій за порушення строку сплати узгодженого податкового зобов'язання, відповідно до якої податкове зобов'язання зі сплати таких санкцій може виникнути лише на підставі відповідного податкового повідомлення-рішення податкового органу.

На підставі Акту перевірки, яким було встановлено порушення позивачем п. 287.3 ст. 287 ПК України, відповідачем було прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким за затримку на 1 календарний день сплати податкового зобов'язання з орендної плати за землю у сумі 17372,01 грн. (строк сплати 30.10.2012, фактично сплачено 31.10.2012), до позивача було застосовано штрафні санкції у розмірі 1737,20 грн. (10% від суми погашеного податкового боргу).

В адміністративному позові позивач посилається на те, що ним не було отримано Акта перевірки. З цього приводу суд зазначає, що в матеріалах справи наявні рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідно до яких як Акт перевірки так і податкове повідомлення-рішення були отримані позивачем.

З матеріалів справи вбачається, що в результаті сплати позивачем 16.11.2012 самостійно визначеної штрафної санкції (платіжне доручення №1000537209), у позивача рахується переплата з земельного податку у розмірі 1740,00 грн.

Суд зазначає, що незважаючи на те, що позивач заздалегідь сплатив штрафні санкції, відповідач не міг не прийняти податкове повідомлення-рішення, оскільки діяв згідно п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, який передбачає притягнення до відповідальності у вигляді штрафу за несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов'язання.

Суд наголошує, що чинним законодавством не передбачено право платника податків самостійно визначати розмір штрафу та сплачувати його без прийняття рішення податкового органу.

На час сплати позивачем самостійно визначеної штрафної санкції, податкове повідомлення-рішення щодо нарахування штрафних санкцій прийняте не було, а тому у позивача були відсутні підстави для сплати зазначених зобов'язань.

Крім того, виходячи із визначення поняття податкового боргу, яке дає пп. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, на момент сплати позивачем самостійно визначених штрафних санкцій податковий борг не виник.

Як вбачається з позовної заяви та пояснень позивача, позивач не заперечує той факт, що порушення допущене ним мало місце, а тому це також свідчить про правомірність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення, яким до позивача було застосовано штрафні санкції.

Враховуючи викладене вище, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог позивача, а відтак, що у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова фірма Центр законодавчих ініціатив» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Кисіль

Постанова виготовлена у повному обсязі 12.07.2013.