Постанова № 32438776, 11.07.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 липня 2013 року Справа № 812/5624/13-а

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Ігнатович О.А.

та

представників сторін:

від позивача - Королько Л.О. (довіреність від 19.06.2013 № 263/10)

від відповідача - Селіхов В.В. (довіреність від 28.12.2012 № 03/5-680)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську

справу за адміністративним позовом

Державної податкової інспекції у Лутугинському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області

до державного підприємства «Луганськвугілля»

про стягнення коштів за податковим боргом у загальному розмірі 2730320,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

21 червня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Лутугинському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області до державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта імені ХІХ з'їзду КПРС» про стягнення коштів за податковим боргом у загальному розмірі 2441561,87 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.

Відокремлений підрозділ «Шахта імені ХІХ з'їзду КПРС» державного підприємства «Луганськвугілля» знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у Лутугинському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області як платник податків.

Станом на 10 червня 2013 року державне підприємство «Луганськвугілля» має податковий борг зі сплати авансових внесків податку на прибуток відокремленого підрозділу «Шахта імені ХІХ з'їзду КПРС» в сумі 2441561,87 грн., тому позивач просить стягнути кошти відповідача за податковим боргом в судовому порядку, оскільки відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду за стягненням коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу.

Заявою від 10 липня 2013 року № 407/10 позивач збільшив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача кошти в сумі 2730320,00 грн. за податковим боргом, який виник у державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта імені ХІХ з'їзду КПРС» зі сплати авансових внесків з податку на прибуток, з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих боржника (арк. справи 24-25).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 10 липня 2013 року № 407/10.

Державне підприємство «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта імені ХІХ з'їзду КПРС» адміністративний позов з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог визнало, про що подало заяву про визнання адміністративного позову та встановлення порядку розстрочення податкового боргу (арк. справи 29-31). У заяві відповідач зазначив, що підприємство є планово-збитковим підприємством, коштів від реалізації вугільної продукції не вистачає для оплати всіх необхідних видатків, у зв'язку з чим підприємство не має можливості здійснити погашення податкового боргу одним платежем.

Крім того, у підприємства на даний час скрутне фінансове становище в фінансовому плані із-за відсутності реалізації вугільної продукції в зв'язку з аварією на Вуглігорській ТЄС, що підтверджує накопичення вугільної продукції на складі шахти, доказом якого є акти маркшейдерського заміру вугілля, де має місце динаміка приросту вугільної продукції на складі шахти і складає 20464 тон.

Проектом соціально-економічного розвитку відокремленого підрозділу «Шахта імені ХІХ з'їзду КПРС» державного підприємства «Луганськвугілля» 2013-2019 роки передбачено приріст видобутку товарної вугільної продукції 293 тон: в 2014 році - 450 тон та 2015 року - 52- тон, що дає змогу на погашення податкового боргу по розстроченим платежам.

З огляду на вищевикладене, відповідач просить встановити спосіб і порядок погашення податкового боргу шляхом його розстрочення в сумі 2730320,00 грн. з оплатою рівними частинами щомісячно згідно графіку розстрочення.

У судовому засіданні представник позивача не заперечував проти встановлення порядку та способу виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду у справі № 812/5624/13-а про стягнення з державного підприємства «Луганськвугілля» коштів у сумі 2730320,00 грн. за податковим боргом зі сплати авансових внесків податку на прибуток підприємства з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих відповідача, шляхом розстрочення виконання судового рішення строком на 60 місяців починаючи з серпня 2013 року по липень 2018 року включно рівними частинами (арк. справи 74).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з таких підстав.

Відокремлений підрозділ «Шахта імені ХІХ з'їзду КПРС» державного підприємства «Луганськвугілля» як платник податків знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у Лутугинському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 12 листопада 2010 року № 608/155/29-031 (арк. справи 13).

Відповідно до вимог пункту 133.1 статті 133 Податкового кодексу України відокремлений підрозділ «Шахта імені ХІХ з'їзду КПРС» державного підприємства «Луганськвугілля» є платником податку на прибуток підприємства.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (підпункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Згідно з пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до абзацу 4 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Порядок обчислення податку визначений статтею 152 Податкового кодексу Украни, у тому числі:

- податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу. Податок, отриманий від діяльності, яка підлягає патентуванню відповідно до розділу XII цього Кодексу, підлягає сплаті до бюджету в сумі, яка визначена відповідно до цього розділу, і зменшена на вартість придбаних торгових патентів на право провадження такого виду діяльності (пункт 152.1);

- платник податку, який має у своєму складі відокремлені підрозділи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок за місцезнаходженням таких відокремлених підрозділів, а також за своїм місцезнаходженням, визначений згідно з нормами цього розділу та зменшений на суму податку, сплаченого за місцезнаходженням відокремлених підрозділів (абзац 2 пункту 152.4);

- для цілей цього розділу використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Базовим податковим (звітним) періодом для цілей цього розділу є календарний квартал (пункту 152.9).

Відповідно до пункту 2 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу платники податку на прибуток підприємств складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні податкові періоди: другий квартал, другий і третій квартали та другий - четвертий квартали 2011 року. Платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу, сплачують у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

На виконання вимог пункту 54.1 статті 54, пункту 57.1 статті 57, пунктів 152.1 і 152.9 статті 152 Податкового кодексу України державне підприємство «Луганськвугілля» подало до податкового органу:

- розрахунок податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства за три квартали 2012 року від 08 листопада 2012 року № 9069987856, в якому визначило податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємства за місцезнаходженням відокремленого підрозділу «Шахта імені ХІХ з'їзду КПРС» у розмірі 6993702,00 грн. Згідно пункту 2 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України авансовий внесок з податку на прибуток до сплати у січні-лютому 2013 року складає 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, та становить 777078,00 грн. щомісячно. З урахуванням часткової сплати існуючої заборгованості, авансовий внесок з податку на прибуток за січень-лютий 2013 року складає у загальному розмірі 1489156,00 грн., що підтверджується карткою особового рахунку відповідача (арк. справи 26-28);

- розрахунок податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства за 2012 рік від 08 лютого 2013 року № 9087056430, в якому визначило на підставі загальної суми нарахованого до сплати податку на прибуток відокремленого підрозділу платника консолідованого податку на прибуток за звітний (податковий) рік у розмірі 3723487,00 грн. розмір авансового внеску (1/12 нарахованої до сплати загальної суми податку на прибуток відокремленого підрозділу платника консолідованого податку на прибуток за звітний (податковий) рік), що підлягає сплаті, в сумі 310291,00 грн. щомісяця у березні-грудні року (арк. справи 15).

В порушення вимог пункту 57.1 статті 57, пунктів 152.1 і 152.9 статті 152 Податкового кодексу України державне підприємство «Луганськвугілля» протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, самостійно суми податкового зобов'язання зі сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємства, визначені у розрахунках податкових зобов'язань, не сплатило, внаслідок чого за платником податків утворився податковий борг з авансових внесків з податку на прибуток підприємства за січень-червень 2013 року в сумі 2730320,00 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника (арк. справи 26-28).

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

До набрання чинності Податковим кодексом України спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення, був Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним до 01 січня 2011 року) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

На виконання вищезазначених положень Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним до 01 січня 2011 року) податковим органом відокремленому підрозділу «Шахта імені ХІХ з'їзду КПРС» державного підприємства «Луганськвугілля» було вручено першу податкову вимогу від 05 серпня 2004 року № 1/71 та другу податкову вимогу від 27 вересня 2004 року № 2/86, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (арк. справи 16, 17).

Оскільки перша податкова вимога від 05 серпня 2004 року № 1/71 та друга податкова вимога від 27 вересня 2004 року № 2/86 є чинними (доказів про скасування або відкликання податкових вимог суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Внаслідок того, що державне підприємство «Луганськвугілля» станом на дату розгляду та вирішення адміністративної справи у добровільному порядку податковий борг у загальному розмірі 2730320,00 грн. не сплатило, вимоги податкового органу про стягнення коштів в розмірі 2730320,00 грн. за податковим боргом зі сплати авансових внесків з податку на прибуток з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо заявленого державним підприємством «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта імені ХІХ з'їзду КПРС» клопотання про встановлення способу і порядку погашення податкового боргу у розмірі 2730320,00 грн. шляхом його розстрочення з оплатою рівними частинами щомісячно згідно графіків розстрочення, суд зазначає таке.

Згідно із частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.

Відповідно до частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Відповідно до пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернення учасників виконавчого провадження» при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку чи розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України - їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо).

Підставою для розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк встановлений судом, тому всі ці обставини повинні бути доведені заявником.

Посилання державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта імені ХІХ з'їзду КПРС» на важке фінансове становище, як на підставу для розстрочення виконання судового рішення, не є винятковою обставиною у розумінні статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, до того, відповідачем не надано доказів такого становища, безпосередньо відсутність коштів на рахунках, що унеможливлює виконання судового рішення.

Крім того, при вирішенні даної заяви суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач не уклав угоду з податковим органом згідно з вимогами статті 100 Податкового кодексу України. Перекладання та використання свого права пов'язаного з обов'язком на укладання відповідного договору відстрочення в межах податкового законодавства сторонами (з одного боку позивача, як стягувача, з іншого - боржника) шляхом прийняття судового рішення про надання такої розстрочки є не коректним. Якщо стягувач в особі Державної податкової інспекції у Лутугинському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області вважає можливим встановлення розстрочення сплати податкового боргу зі сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємства, то він не позбавлений такої можливості шляхом вирішення цього питання в межах статті 100 Податкового кодексу України. Перекладання такої можливості на суд є безпідставним.

Крім того, ухилення від виконання постанови суду та невиконання норм діючого законодавства щодо сплати платежів до бюджету, спричиняє значну шкоду державним інтересам, оскільки несвоєчасне надходження коштів до бюджету призводить до неналежного забезпечення і функцій, які здійснюються органами державної влади.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про встановлення способу і порядку погашення податкового боргу у розмірі 2730320,00 грн. шляхом його розстрочення з оплатою рівними частинами щомісячно згідно графіків розстрочення.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що позивач відповідно до пункту 21 частини 1 статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 11 липня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 16 липня 2013 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 16, 20, 87, 95, 102 Податкового кодексу України, статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Лутугинському районі Головного управління Міндоходів у Луганській області до державного підприємства «Луганськвугілля» про стягнення коштів за податковим боргом у загальному розмірі 2730320,00 грн. задовольнити повністю.

Стягнути в доход Державного бюджету України кошти державного підприємства «Луганськвугілля» (ідентифікаційний код 32473323, місцезнаходження: 91055, м. Луганськ, вул. Лермонтова, буд. 1-В) з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в сумі 2730320,00 грн. (два мільйони сімсот тридцять тисяч триста двадцять гривень нуль копійок) за податковим боргом зі сплати авансових внесків податку на прибуток підприємства.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 16 липня 2013 року.

Суддя Т.І. Чернявська