Ухвала суду № 32438733, 15.07.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/3539/13-ц Провадження № 22-ц/795/1473/2013 Головуючий у I інстанції -Рахманкулова І. П. Доповідач - Шемець Н. В.Категорія -цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2013 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіШемець Н.В.,суддів:Позігуна М.І., Висоцької Н.В., при секретарі:Халимон Т.Ю.,за участю:представника Деснянського ВДВС Чернігівського міського управління юстиції Титарчука М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції на ухвалу Деснянського районного суду м.Чернігова від 17 травня 2013 року у справі за скаргою ОСОБА_6 на постанову головного державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Дмитрієва Сергія Анатолійовича,-

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі Деснянський ВДВС Чернігівського міського управління юстиції просить скасувати ухвалу Деснянського районного суду м.Чернігова від 17 травня 2013 року та ухвалити нове судове рішення, яким встановити спосіб і порядок подальшого виконання рішення.

Оскаржуваною ухвалою суду поновлено ОСОБА_6 пропущений з поважних причин строк для подання скарги; скасовано постанову головного державного виконавця Деснянського ВДВС Чернігівського міського управління юстиції Дмитрієва С.А. від 25 жовтня 2011 року №402/13 про залучення співробітників ДАІ у м.Чернігові до участі у виконавчому провадженні та затримання автомобіля Chevrolet Evanda LF69Z, 2005 року випуску, д.н.з.НОМЕР_1.

Незаконність судового рішення апелянт обгрунтовує порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначає, що судом не було враховано вимоги ст.50 Закону України „Про виконавче провадження", а також те, що стягувач має право протягом року з дати завершення виконавчого провадження згідно п.7 зазначеного Закону повторно пред'явити виконавчий документ до виконання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасника судового розгляду, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Скасовуючи постанову головного державного виконавця Деснянського ВДВС Чернігівського міського управління юстиції Дмитрієва С.А. від 25 жовтня 2011 року №402/13, суд першої інстанції прийшов до висновку про порушення прав заявника через існування оскаржуваної постанови, оскільки за відсутності відкритого виконавчого провадження належний заявнику автомобіль на підставі постанови державного виконавця затриманий та перебуває на штрафмайданчику, при цьому жодних дій щодо його реалізації державним виконавцем не може бути вчинено без повторного пред'явлення стягувачем виконавчого листа для виконання.

Такий висновок суду не грунтується на матеріалах справи та не відповідає вимогам закону.

З матеріалів справи вбачається, що 05 квітня 2011 року головним державним виконавцем Деснянського ВДВС Чернігівського міського управління юстиції Дмитрієвим С.А. було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-4921/10, виданого 11 лютого 2011 року Деснянським районним судом м.Чернігова, про стягнення з ОСОБА_6 на користь ПАТ „УкрСиббанк" 1166741,68 грн. (а.с.3 зворот).

05 квітня 2011 року постановою державного виконавця накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_6 в межах суми стягнення (а.с.26).

Згідно довідки Чернігівського ВРЕР за боржником ОСОБА_6 на праві власності зареєстровано автотранспорт: автомобіль Chevrolet Evanda LF69Z, 2005 року випуску, чорного кольору, д.н.з.НОМЕР_1, тому постановою №402/13 від 25 жовтня 2011 року державним виконавцем залучено співробітників ДАІ м.Чернігова до участі у виконавчому провадженні для затримання автомобіля, що належить ОСОБА_6, з подальшим поміщенням автотранспорту на штраф майданчик; копія постанови направлена ДАІ м.Чернігова для виконання (а.с.4).

20 листопада 2012 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.7 ч.1 ст.47, ст.50 Закону України „Про виконавче провадження", оскільки майно боржника, розшук якого здійснювався органами внутрішніх справ, не виявлене протягом року з дня оголошення його розшуку (а.с.2).

03 квітня 2013 року на виконання постанови державного виконавця №402/13 від 25 жовтня 2011 року автомобіль ОСОБА_6 було затримано працівниками ДАІ та доставлено для зберігання на спеціальний майданчик СПДПС №3 с.Кіпті Козелецького району, що підтверджується Актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу (а.с.5).

При вирішенні питання щодо законності оскаржуваної постанови державного виконавця апеляційний суд враховує наступне.

Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження рішень, дій або бездіяльності державних виконавців.

У справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб ДВС предметом судового розгляду є рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС і при розгляді скарги на постанову державного виконавця суд перевіряє чи відповідно до закону та чи в межах повноважень державного виконавця прийнята оскаржувана постанова і чи не було порушено права і свободи заявника.

При цьому законність оскаржуваної постанови перевіряється судом на час її ухвалення.

Доводи скарги ОСОБА_6 полягають у тому, що виконавчий документ повернутий стягувачу ПАТ „Укрсиббанк", а оскаржувана постанова не скасована, чим порушені її права як власника автомобіля.

Постанова державного виконавця від 20 листопада 2012 року про повернення виконавчого листа стягувачеві заявником не оскаржується і є чинною.

Наслідки завершення виконавчого провадження визначені ст. 50 Закону України „Про виконавче провадження", згідно якої вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення скасовуються у випадку закінчення виконавчого провадження. При цьому не передбачено скасування таких заходів у випадку повернення виконавчого документа стягувачу.

З врахуванням викладеного, доводи скарги ОСОБА_6 не свідчать про незаконність постанови державного виконавця від 25 жовтня 2011 року.

Апеляційний суд також враховує, що суд першої інстанції, задовольняючи вимоги скарги ОСОБА_6, послався на ст.41 Конституції України щодо захисту права власності, не зазначивши, які ж вимоги Закону України „Про виконавче провадження" порушені державним виконавцем при винесенні постанови від 25 жовтня 2011 року.

Скарга ж ОСОБА_6 не містить жодних доводів щодо невідповідності оскаржуваної ухвали вимогам закону та нормативним актам.

Щодо посилань заявника на порушення її прав як власника автомобіля оскаржуваною постановою, то апеляційний суд вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно вимог ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Апеляційний суд вважає, що обґрунтування скарги та вимоги заявника не узгоджуються між собою і фактично ОСОБА_6 невірно обрано спосіб захисту порушеного права.

Крім того, судом першої інстанції не враховано, що в силу положень ч.2 ст.387 ЦПК України суд не наділений повноваженнями щодо скасування постанов державного виконавця.

Посилання заявника на те, що ПАТ Укрсиббанк" передав право вимоги по заборгованості ТОВ „Кей-колект", а тому у стягувача не має права на повторне пред"явлення виконавчого листа до виконавчої служби, обгрунтовано не взяті до уваги судом першої інстанції, оскільки згідно ухвали апеляційного суду Чернігівської області від 23 січня 2013 року у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження по справі за позовом ПАТ „Укрсиббанк" до ОСОБА_8, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено. Інших доказів про заміну сторони у виконавчому провадженні матеріали справи не містять.

В зв'язку з викладеним, ухвалу суду першої інстанції належить скасувати та відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_6

Клопотання апелянта про встановлення способу та порядку подальшого виконання рішення суду не може бути задоволено з врахуванням положень ч.1 ст.303 ЦПК України, згідно яких апеляційний суд розглядає справу в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Оскільки питання про встановлення способу і порядку виконання рішення не було предметом розгляду суду першої інстанції, апеляційний суд позбавлений можливості вирішити дане питання в порядку апеляційного розгляду справи.

Керуючись ст.387 ЦПК України, ст.ст. 303, 307, 312 ч.1 п.2, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції задовольнити частково.

Ухвалу Деснянського районного суду м.Чернігова від 17 травня 2013 року скасувати.

Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_6 на постанову головного державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Дмитрієва Сергія Анатолійовича від 25 жовтня 2011 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: