Постанова № 32436822, 11.07.2013, Сумський окружний адміністративний суд

КОПІЯ

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2013 р. Справа №818/3532/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Воловика С.В.

за участю секретаря судового засідання - Шевець Ю.П.,

представників позивача - Линова В.М., Деревяненко Л.О.,

представника відповідача - Васильченко М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Суми адміністративну справу № 818/3532/13-a

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Східно-будівельне об'єднання"

до Державної податкової інспекції в м. Сумах

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Східно-будівельне об'єднання" (далі - позивач, ТОВ "СБО") звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сумах (далі - відповідач, ДПІ в м. Сумах) в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11 січня 2013 р. № 0000032260/1999 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 240 974, 50 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11 січня 2013 р. № 0000042260/2005 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 489 754, 50 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11 січня 2013 р. № 0000052260/1996 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 904 184, 00 грн.

Позовні вимоги ТОВ "СБО" обґрунтовує наступним. За результатами планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2011 р. по 30.09.2012 р., згідно акту № 4398/2260/23639176/72 від 24.12.2012 р., відповідач дійшов висновку про порушення позивачем пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування на суму 904 184, 00 грн. та заниження податку на прибуток на суму 161 348, 00 грн., а також порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість в розмірі 326 503, 00 грн. На підставі висновків акту перевірки 11 січня 2013 р. ДПІ в м. Сумах були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000032260/1999 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 240 974, 50 грн., № 0000042260/2005 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 489 754, 50 грн. та № 0000052260/1996 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 904 184, 00 грн.

На переконання позивача, зазначені податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню, оскільки господарські операції з ТОВ "ДПТ-Дніпро", ТОВ "Уліт", ТОВ "АП "Агроекспо" і ПАТ "Південспецбуд" є реальними, направлені на настання правових наслідків, обумовлених ними та підтверджені належним чином складеними первинними документами бухгалтерського обліку, в зв'язку з чим ТОВ "СБО" має право відображати ці операції у податковому обліку при визначенні об'єкта оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток.

Крім того, ТОВ "СБО" зазначило на безпідставності застосування при визначенні грошових зобов'язань штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 50 відсотків суми нарахованого зобов'язання, оскільки попередні суми грошових зобов'язань, визначені згідно податкових повідомлень-рішень, були скасовані в судовому порядку.

З вищезазначених підстав в судовому засіданні представники ТОВ "СБО" адміністративний позов підтримали в повному обсязі та просили суд його задовольнити.

ДПІ в м. Сумах з позовними вимогами не погодилась, в запереченні на позов (т. 1 а.с. 125-128) зазначила, що господарські операції з ТОВ "ДПТ-Дніпро", ТОВ "Уліт", ТОВ "АП "Агроекспо" і ПАТ "Південспецбуд" є нереальними, вчинені з метою надання податкової вигоди позивачу, а первинні документами бухгалтерського обліку є формально складеними, в зв'язку з чим у ТОВ "СБО" відсутнє право відображати ці операції у податковому обліку при визначенні об'єкта оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток.

Також, відповідач зазначив, що на момент прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, він не отримував рішень суду про скасування попередніх податкових повідомлень-рішень про визначення сум грошових зобов'язань, в зв'язку з чим застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 50 відсотків суми нарахованого зобов'язання є правомірним.

Враховуючи наведені обставини, в судовому засіданні представник ДПІ в м. Суми проти адміністративного позову заперечував та просив суд в його задоволенні відмовити.

Заслухавши повноважних представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне адміністративний позов ТОВ "СБО" задовольнити частково, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі направлень від 20.11.2012 р. №№ 2208, 2209, 2210, 2211 головними державними податковими ревізорами-інспекторами Відібор С.В., Остапенко В.П. та Таран Л.В. проведено планову виїзну перевірку ТОВ "СБО" з питань дотримання податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2011 р. по 30.09.2012 р. За результатами перевірки 24 грудня 2012 р. складений акт № 4398/2260/23639176/72 (т. 1 а.с. 22-42), згідно якого відповідач дійшов висновку про порушення позивачем пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування на суму 904 184, 00 грн. та заниження податку на прибуток на суму 161 348, 00 грн., а також порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість в розмірі 326 503, 00 грн. Не погоджуючись з висновками акту перевірки, ТОВ "СБО" подало на них заперечення, але, згідно відповіді від 08 січня 2013 р. (т. 1 а.с. 44-54), вони залишились без змін.

На підставі висновків акту № 4398/2260/23639176/72 від 24.12.2012 р. ДПІ в м. Сумах 11 січня 2013 р. були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000032260/1999 (т. 1 а.с. 17) про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 240 974, 50 грн., з яких: 161 348, 00 грн. основний платіж, 79 626, 50 грн. штрафні (фінансові) санкції; № 0000042260/2005 (т. 1 а.с. 19) про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 489 754, 50 грн., з яких: 326 503, 00 грн. основний платіж, 163 251, 50 грн. штрафні (фінансові) санкції; та № 0000052260/1996 (т. 1 а.с. 21) про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 904 184, 00 грн.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ "СБО" оскаржило їх в адміністративному порядку, але згідно рішень від 27.02.2013 р. (т. 1 а.с. 60-63) та від 04.04.2013 р. (т. 1 а.с. 66-67) скарги позивача залишені без задоволення, а оскаржувані рішення без змін.

Отже, як вбачається зі змісту акту перевірки та заперечень відповідача, підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та залишення без задоволення скарг позивача податковий орган визначив відсутність у ТОВ "СБО" права відображати у податковому обліку при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість господарських операцій з ТОВ "ДПТ-Дніпро", ТОВ "Уліт", ТОВ "АП "Агроекспо" і ПАТ "Південспецбуд", оскільки ці операції є нереальними, вчиненими з метою надання податкової вигоди позивачу, про що свідчать акти зустрічних перевірок згаданих контрагентів (т. 1 а.с. 133-151).

Проте, надаючи правову оцінку обставинам справи, суд не може повністю погодитись з указаними доводами відповідача, з огляду на нижченаведене.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Порядок визначення об'єктів оподаткування податком на прибуток і податком на додану вартість, а також порядок формування витрат та податкового кредиту регулюється Податковим кодексом України.

Так, підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 зазначеного Кодексу встановлено, що витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті. Витрати операційної діяльності, у відповідності з пп. 138.1.1 п. 138 згаданої статті, окрім іншого, включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п.п. 138.6, 138.8 ст. 138 ПК України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу. Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Витрати, які не враховуються платником податку при визначенні оподатковуваного прибутку, встановлені статтею 139 Кодексу.

У відповідності з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Податковим кредитом, згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктами 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням чи виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями та іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість, мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Виникнення у платника податку права на податковий кредит та витрати не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства і сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання. Зокрема, платник податку не може нести відповідальність за неподання контрагентом обов'язкових звітів про свою господарську діяльність, а також за інші порушення законодавства.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток та до складу податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Тобто, для підтвердження даних податкового обліку платника податку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Господарською операцією, згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також, вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України. При цьому, сама собою відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

В даному випадку, як вбачається з матеріалів справи згідно договору купівлі-продажу № 10/02 від 10.02.2012 р. (т. 1 а.с. 68), укладеного з ТОВ "Уліт", позивачем були придбані металоконструкції на загальну суму 450 041, 00 грн., про що свідчать видаткові накладні (т. 1 а.с. 69-71). Перевезення металоконструкцій від продавця покупцю здійснювалось ТОВ "СБО" власним транспортом (т. 1 а.с. 221), що підтверджується товарно-транспортними накладними (т. 1 а.с. 73,75, 77) та документами про відрядження. На суму придбаного товару ТОВ "Уліт" були виписані податкові накладні (т. 1 а.с. 72, 74, 76).

Також, металовироби на загальну суму 504 003, 00 грн., були придбані ТОВ "СБО" у ТОВ "ДПТ-Дніпро" згідно договору купівлі-продажу № 27/07 від 27.07.2011 р. (т. 1 а.с. 83), про що свідчать видаткові накладні. Перевезення металоконструкцій від продавця покупцю здійснювалось ТОВ "СБО" власним транспортом, що підтверджується товарно-транспортними накладними та документами про відрядження. На суму придбаного товару ТОВ "ДПТ-Дніпро" були виписані податкові накладні (т. 1 а.с. 83-95).

Придбаний металопрокат був використаний позивачем у виготовленні ТОВ "Агроекспо" металоконструкцій згідно умов договору № 3Б/12 від 02.04.2012 р. (т. 1 а.с. 96-97), про що свідчать довідка про вартість виконаних робіт, акти приймання виконаних робіт за формою КБ-2в, податкові накладні, акти приймання-передачі матеріалів, товарно-транспортні накладні про перевезення матеріалів, документи про відрядження та акти цільового використання матеріалів (т. 1 а.с. 98-115). Крім того, придбаний металопрокат був використаний позивачем у виготовленні металоконструкцій на замовлення ПАТ "СНВО ім. М.В. Фрунзе", ТОВ "МСБУД" та ПАТ "Південспецбуд" (т. 2 а.с. 3-48, 69-151).

Отже, враховуючи наведені обставини, на переконання суду, господарські операції між ТОВ "СБО" та ТОВ "Уліт", ТОВ "ДПТ-Дніпро" і ТОВ "Агроекспо" мають реальний характер, фактично здійснені, направлені на настання правових наслідків, які обумовлені ними та підтверджені належним чином складеними первинними документами. Тобто, позивач має право на відображення цих господарських операцій у податковому обліку при визначенні об'єктів оподаткування податком на прибуток і податком на додану вартість, зокрема формування витрат та податкового кредиту. В зв'язку з цим, оскаржувані податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми в частині визначення податкових зобов'язань і зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування по указаним контрагентам є протиправними та підлягають скасуванню, а адміністративний позов в цій частині є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

В той же час, суд не може погодитись з доводами ТОВ "СБО" про правомірність відображення у податковому обліку господарських операцій з ПАТ "Південспецбуд" по наданню консультаційних послуг по оформленню і розробці кошторисно-договірної документації, а також наданню послуг маркетингового і цінового аналізу ринку будівельних матеріалів, з огляду на таке.

В якості підтвердження здійснення указаних господарських операцій позивачем були надані договори № 11-ОУ від 26.12.2011 р., № 12-ОУ від 04.01.2012 р., акти приймання-передачі наданих послуг та податкові накладні (т. 2 а.с. 51-56). Необхідність залучення сторонньої організації для надання консультаційних послуг по оформленню і розробці кошторисно-договірної документації, а також наданню послуг маркетингового і цінового аналізу ринку будівельних матеріалів, ТОВ "СБО" пояснило відсутністю необхідної кількості відповідних працівників (т. 2 а.с. 57-66).

Між тим, суд вважає, що згадані документи не можуть бути достатнім підтвердженням реальності господарських операцій з ПАТ "Південспецбуд" та підтвердженням фактичного надання останнім консультаційних послуг по оформленню і розробці кошторисно-договірної документації, а також послуг маркетингового і цінового аналізу ринку будівельних матеріалів, оскільки ТОВ "СБО" не надані договори, договірні ціни, графіки фінансування і виробництва робіт, акти виконаних робіт по формі КБ-2в, які були оформлені внаслідок отримання консультаційних послуг від ПАТ "Південспецбуд", а також не надані висновки (таблиці, графіки порівняння та ін.) щодо результатів маркетингового і цінового аналізу ринку будівельних матеріалів, та доказів наявності взаємозв'язку між отриманими послугами і господарською діяльністю позивача.

Враховуючи зазначене, на переконання суду, у ТОВ "СБО" відсутнє право відображати господарські операції з ПАТ "Південспецбуд" у податковому обліку при визначенні об'єктів оподаткування податком на прибуток і податком на додану вартість, в зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми в частині визначення грошових зобов'язань по податку на прибуток і податку на додану вартість, згідно розрахунку (т. 2 а.с. 168-169), в розмірі 70 810, 00 грн. і 67 495, 00 грн. відповідно, є правомірними, а адміністративний позов в цій частині не обгрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.

Крім того, суд приймає до уваги посилання позивача на безпідставне застосування згідно ст. 123 Податкового кодексу України штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 50 відсотків суми визначеного зобов'язання, оскільки всі податкові повідомлення-рішення, які приймались відповідачем протягом 1095 днів що передували проведенню перевірки, були скасовані в судовому порядку (т. 2 а.с. 160-163). При цьому, доводи ДПІ в м. Сумах про неотримання згаданих рішень суду, враховуючи положення ст.ст. 197, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, не заслуговують уваги.

Тобто, збільшуючи розмір грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 70 810, 00 грн., відповідач повинен був застосувати штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 25 відсотків, що складає 17 702, 50 грн. Так само, збільшуючи розмір грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 67 495, 00 грн., ДПІ в м. Сумах повинна була застосувати штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 16 873, 75 грн.

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Сумах від 11.01.2013 р. № 0000032260/1999 в частині збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 152 462, 00 грн., з яких: 90 538, 00 грн. основний платіж, 61 924, 00 грн. штрафні (фінансові) санкції; № 0000042260/2005 в частині збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 405 385, 75 грн., з яких: 259 008, 00 грн. основний платіж, 146 377, 75 грн. штрафні (фінансові) санкції; та № 0000052260/1996 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 904 184, 00 грн., не відповідають вимогам ч. 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягають скасуванню, в зв'язку з чим, в цій частині адміністративний позов ТОВ "СБО" підлягає задоволенню. Вимоги позивача про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000032260/1999 в частині збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 88 512, 50 грн., з яких: 70 810, 00 грн. основний платіж, 17 702, 50 грн. штрафні (фінансові) санкції; та № 0000042260/2005 в частині збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 84 368, 75 грн., з яких: 67 495, 00 грн. основний платіж, 16 873, 75 грн. штрафні (фінансові) санкції, є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. При цьому, згідно частини 3 вказаної статті, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог. Оскільки при поданні адміністративного позову ТОВ "СБО" був сплачений судовий збір в розмірі 2 294, 00 грн., то з Державного бюджету України підлягає стягненню на користь позивача сума судового збору пропорційна задоволеним вимогам, що складає 2 051, 52 грн.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Східно-будівельне об'єднання" до Державної податкової інспекції в м. Сумах про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сумах від 11 січня 2013 р. № 0000032260/1999 в частині збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 152 462, 00 грн., № 0000042260/2005 в частині збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 405 385, 75 грн. та № 0000052260/1996 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 904 184, 00 грн.

В задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції в м. Сумах від 11 січня 2013 р. № 0000032260/1999 в частині збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 88 512, 50 грн. та № 0000042260/2005 в частині збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 84 368, 75 грн. - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Східно-будівельне об'єднання" (40000, м. Суми, вул. Шишкарівська, 11, код 23639176) судові витрати в розмірі 2 051, 52 (дві тисячі п'ятдесят одна) грн. 52 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) С.В. Воловик

З оригіналом згідно

Суддя С.В. Воловик

повний текст постанови складений 16.07.2013 р.