Ухвала суду № 32436221, 02.07.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2013 р.Справа № 2а-1670/7545/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Бутенко Ю.О.

представника позивача Анкуци В.В.

представника позивача Кішко Д.О.

представника відповідача Мельник Д.М.

представника відповідача Сухомлин Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.04.2013р. по справі № 2а-1670/7545/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кононівський елеватор"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

16 квітня 2013 року постановою Полтавського окружного адміністративного суду адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кононівський елеватор" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби №0005062301, № 0005072301, № 0005082301 від 15 серпня 2012 року.

Відповідач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Обґрунтовуючи заявлені вимоги, відповідач вказує на факт відсутності реального вчинення господарських операцій з контрагентами СПД-ФО ОСОБА_5 та TOB "Агромарин-М" у зв'язку з відсутністю у останніх основних фондів, приміщень, необхідних для здійснення підприємницької діяльності, трудових ресурсів. Наведене, на думку заявника, свідчить про неправомірне завищення валових витрат та заниження податку на додану вартість за період, що перевірявся.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та представників відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що факт реального придбання товарів у контрагентів позивача СПД-ФО ОСОБА_5 та TOB "Агромарин-М" та безпосередній зв'язок оплати цих товарів з господарською діяльністю позивача доведено наявними у матеріалах справи первинними документами, складеними у відповідності до вимог щодо їх форми та змісту. Угоди, укладені між позивачем та СПД-ФО ОСОБА_5, TOB "Агромарин-М" мали реальний характер.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи, що за результатом проведеної позапланової виїзної перевірки TOB "Кононівський елеватор", які оформлені актом № 2189/22-2/32284263 від 02.08.2012 року, встановлено порушення позивачем:

- вимог п.3.1 ст. З, пп.4.1.6 п.4.1 ст. 4, п.5.2 ст.5, пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 2995459 грн.;

- пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 320985 грн.;

- пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, встановлено завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню: у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів (рядок 25.2 податкової декларації з ПДВ за жовтень 2010 року на суму 333052 грн.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР, встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до п.п 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України №168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8і цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, між TOB "Кононівський елеватор" та ФОП ОСОБА_5 були укладені договори поставки № 276 від 22.07.2010 року, № 277 від 22.07.2010 року, № 275 від 22.07.2010 року, № 281 від 22.07.2010 року, № 283 від 26.07.2010 року, № 282 від 26.07.2010 року, № 286 від 28.07.2010 року, № 287 від 28.07.2010 року, № 293 від 03.08.2010 року, № 299 від 06.08.2010 року, № 304 від 12.08.2010 року, № 305 від 31.08.2010 року, № 307 від 02.09.2010 року, № 314 від 08.09.2010 року, № 316 від 09.09.2010 року, № 317 від 09.09.2010 року, № 319 від 13.09.2010 року, № 318 від 13.09.2010 року, № 320 від 14.09.2010 року, №328 від 16.09.2010 року, № 329 від 16.09.2010 року, № 333 від 16.09.2010 року, № 335 від 20.09.2010 року, № 337 від 21.09.2010 року, № 338 від 23.09.2010 року, № 340 від 27.09.2010 року, № 341 від 27.09.2010 року, № 343 від 28.09.2010 року, № 342 від 28.09.2010 року, № 353 від 29.09.2010 року, № 352 від 29.09.2010 року, № 366 від 07.10.2010 року, № 365 від 06.10.2010 року, № 372 від 12.10.2010 року, № 374 від 13.10.2010 року, № 375 від 15.10.2010 року, № 377 від 18.10.2010 року, № 380 від 18.10.2010 року, № 381/2 від 20.10.2010 року, № 382 від 20.10.2010 року, № 387 від 21.10.2010 року, № 391 від 22.10.2010 року, № 395 від 03.11.2010 року, № 400 від 11.11.2010 року, № 407 від 15.11.2010 року, № 406 від 15.11.2010 року, № 409 від 17.11.2010 року, № 413 від 18.11.2010 року, № 414 від 19.11.2010 року, № 415 від 24.11.2010 року, № 416 від 25.11.2010 року, № 420 від 26.11.2010 року, № 418 від 26.11.2010 року.

Як слідує з умов вказаних договорів, ПП ФОП ОСОБА_5 (постачальник) зобов'язується поставити, а TOB "Кононівський елеватор" (покупець) прийняти та оплатити товар українського походження, врожаю 2010 року на умовах, визначених у вказаних договорах.

Умовами поставки за вказаними вище договорами згідно пункту 2.3 є EXW франко-елеватор TOB "Кононівський елеватор". У відповідності з вказаними умовами поставки ФОП ОСОБА_5 надало у розпорядження товар безпосередньо у зерносховищах TOB "Кононівський елеватор".

На підтвердження реальності здійснення вказаних господарських операцій у матеріалах справи наявні наступні документи: видаткові накладні, складські квитанції на підтвердження прийняття зерна на зберігання TOB "Кононівський елеватор" у відповідності до Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні", платіжні доручення.

Також позивач мав взаємовідносини з TOB "Агромарин-М", які здійснені на підставі укладених між ними договорів поставки № 391 від 25.10.2010 року, № 371 від 08.10.2010 року. В рамках виконання вказаних договорів позивачем було придбано у TOB "Агромарин-М" сільськогосподарську продукцію.

Операції з придбання вказаних вище зернопродуктів знайшли своє відображення в первинних бухгалтерських документах, а саме, рахунках, видаткових накладних, платіжних дорученнях, копії яких наявні у матеріалах справи.

Сільськогосподарська продукція отримана від ФОП ОСОБА_5 та TOB "Агромарин-М" в подальшому була оприбуткована та використана в господарській діяльності TOB "Кононівський елеватор", шляхом реалізації іншим особам з метою отримання прибутку.

Придбаний товар був реалізований позивачем TOB "Кернел-трейд" відповідно до договорів купівлі-продажу : П-0119/16/11, П-0253/19/11, П-0252/19/11, П-0120/16/11 від 22.07.10р., П-0255/19/11, П-0254/19/11 від 26.07.10р., П-0359/14/11, П-0256/19/11 від 28.07.10р., П-0260/19/11 від 03.08.10р., П-0261/18/11 від 06.08.10р., П-0263/19/11, П-0264/19/11 від 31.08.10р., П-0264/19/11 від 01.09.10р., П-0266/19/11 від 09.09.10р., П-0828/14/11, П-0810/14/11 від 13.09.10р., П-0814/14/11 від 14.09.10р., П-0815/14/11 від 15.09.10р., П-0818/14/11, П-0819/14/11 від 20.09.10р., П-1180/14/11, П-0268/19/11 від 23.09.10р., П-0271/19/11 від 24.09.10р., П-0271/19/11 від 27.09.10р, П-0272/19/11 від 28.09.10р., П-0276/19/11 від 29.09.10р., П-1016/14/11 від 30.09.10р., П-1522/14/11 від 06.10.10р., П-0280/19/11, П-1515/14/11 від 07.10.10р., П-1877/14/11 від 12.10.10р., П-1936/19/11 від 13.10.10р., П-1884/14/11 від 15.10.10р., П-1886/14/11, П-1938/19/11 від 19.10.10р., П-2191/14/11 від 28.10.10р., П-1940/19/11 від 03.11.10р., П-1940/19/11 від 04.11.10р., П-2195/14/11, П-1941/19/11 від 15.11.10р., П-2197/14/11 від 16.11.10р., П-2380/19/11 від 17.11.11р., П-1943/19/11 від 24.11.10р., П-1946/19/11, П-1945/19/11 від 26.11.10р., ПП "Серна" згідно договору купівлі-продажу РР-114-10 від 10.11.10р.; TOB Термес-Трейдінг" згідно договорів купівлі-продажу: ЧКС-00327 від 07.09.10р., ЧКС-00328 від 08.09.10р., ЧКС-00329 від 09.09.10р, ЧКС-00335 від 16.09.10р., ЧКС-00336 від 21.09.10р., ЧКС-00342 від 28.09.10р.

Пп. 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 Закону №168/97-ВР передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Податкова накладна відповідно до пп. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

За змістом підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно із пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6.).

Вимоги щодо оформлення податкової накладної передбачено п.п.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону №168/97-ВР

Колегія суддів зазначає, що TOB "Агромарин-М" на момент здійснення господарських операцій з позивачем було зареєстровано платником податку на додану вартість, свідоцтво платника анульовано лише 09.03.2011 року, також і Фізична особа - підприємець ОСОБА_5 на момент здійснення господарських операцій з позивачем був зареєстрований платником податку на додану вартість, свідоцтво платника ПДВ фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 анульовано лише 24.01.2012 року. Таким чином, станом на момент укладення договорів з TOB "Кононівський елеватор", видання - податкових накладних та поставки сільськогосподарської продукції СПД ОСОБА_5 та TOB "Агромарин-М" мали статус платника податку на додану вартість. Зазначеними контрагентами позивача при оформленні податкових накладних на виконання договорів з позивачем дотримано всіх встановлених Законом умов, податкові накладні складені належним чином, містять всі необхідні реквізити, підписані уповноваженими особами та скріплені печаткою. Отримана за договорами сільськогосподарська продукція була використана позивачем у власній господарській діяльності, що підтверджено доказами по справі.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позивач мав всі передбачені чинним податковим законодавством підстави для включення до складу податкового кредиту за звітні періоди, що перевірялись, сум ПДВ, сплачених в ціні товарів за договорами з СПД ОСОБА_5 та TOB "Агромарин-М".

Щодо тверджень відповідача про неправомірне завищення позивачем суми валових витрат за наслідком фінансово-господарських операцій з TOB "Агромарин-М" та СПД ФО ОСОБА_5, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат відносяться, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

П.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 цього Закону встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання укладених між позивачем та СПД ФО ОСОБА_5, TOB "Агромарин-М" договорів були оформлені всі необхідні первинні документи, а саме: рахунки, видаткові накладні, платіжні доручення, складські квитанції, податкові накладні.

Частиною 2 статті 9 Закону № 996-XIV передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п.2.4, 2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. N 88, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Враховуючи зазначені норми Закону №996-XIV та Положення №88, колегія суддів вважає, що первинні документи оформлені належним чином, та є необхідною підставою для включення витрат з придбання сільськогосподарської продукції за договорами з TOB "Агромарин-М", СПД ФО ОСОБА_5 позивачем до складу валових витрат.

Відповідно до вищевикладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Посилання відповідача у апеляційній скарзі на той факт, що за наявною податковою інформацією стосовно TOB "Агромарин-М" та СПД ФО ОСОБА_5 встановлено відсутність реальних потужностей та необхідних умов для провадження господарської діяльності, що свідчить про укладення угод без мети реального настання юридичних наслідків, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки факт отримання позивачем від зазначених контрагентів товару, а також його подальша реалізація підтверджується первинною бухгалтерською документацією. Як вбачається з матеріалів справи, на момент укладення договорів з позивачем TOB "Агромарин-М" та СПД ФО ОСОБА_5 були зареєстровані платниками податку на додану вартість, тобто у позивача не було підстав вважати недійсними укладені з контрагентами угоди.

Крім того, враховуючи закріплений Конституцією України принцип особистого характеру юридичної відповідальності, колегія суддів вважає, що відповідальність за порушення норм чинного податкового законодавства повинна нести особа, яка допустила таке порушення. Той факт, що контрагентами позивача порушено порядок ведення бухгалтерського обліку, вимог податкового обліку та інші умови провадження господарської діяльності, не дає підстави застосовувати до підприємства позивача, як добросовісного платника податків, фінансові санкції за збільшення суми податкового кредиту та збільшення валових витрат, по операціям з такими контрагентами.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.04.2013р. по справі № 2а-1670/7545/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Сіренко О.І.Судді(підпис) (підпис) Любчич Л.В. Спаскін О.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: СУДДЯ Сіренко О.І.

Повний текст ухвали виготовлений 08.07.2013 р.