Постанова № 32435574, 27.06.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2013 року (о 13 год. 25 хв.)Справа № 808/5364/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Батрак І.В.

за участю секретаря Батечко М.Д.

за участю представника позивача Білюшова В.М.,

представника відповідача Варьонова А.О.,

розглянув в відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Карлсберг Україна»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

У червні 2013 року Публічне акціонерне товариство «Карлсберг Україна» (далі - ПАТ «Карлсберг Україна», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби (далі - СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі ДПС, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.02.2013 № 0000010027.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на підставі акту від 24.01.2013 № 42/27-0/00377511 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «Карлсберг Україна» СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.02.2013 № 0000010027, яке позивач вважає таким, що суперечить діючому законодавству, є протиправним та підлягає скасуванню. Вказує, що під час перевірки позивачем надані всі первинні документи, що підтверджують отримання від ТОВ «Дормашавто» послуг з організації перевезень вантажів, ніяких зауважень щодо змісту цих документів та їх оформлення в акті не зазначено. Податковий орган прийняв спірне податкове повідомлення-рішення на підставі отриманого від ДПІ у Голосіївському районі м. Києва акту перевірки контрагента позивача ТОВ «Дормашавто». Представник позивача вказує, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, у зв'язку з чим ПАТ «Карлсберг Україна» не повинно нести відповідальність за можливі порушення законодавства його контрагентом. На підставі викладеного, просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.02.2013 № 0000010027.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у наданих запереченнях (вх. № 25642 від 19.06.2013). Зокрема, зазначає, що оскільки ОСОБА_3 - громадянин Російської Федерації, який рахувався засновником, директором та головним бухгалтером ТОВ «Дормашавто» надав пояснення щодо своєї непричетності до діяльності підприємства, за відомостями Київського обласного центру зайнятості, Державної міграційної служби України, відомостей з Єдиного реєстру не знаходився на території України, не працював та не отримував доходи у ТОВ «Дормашавто», не підписував та не уповноважував інших осіб підписувати первинні документи на надання послуг, виписані від імені ТОВ «Дормашавто», враховані в податковому та бухгалтерському обліку ПАТ «Карлсберг Україна» первинні документи ТОВ «Дормашавто», задекларовані тільки на папері, без здійснення господарської операції, а тому не можуть бути підставою для формування податкового обліку. На підставі викладеного, просить суд у задоволенні адміністративного позову ПАТ «Карлсберг Україна» відмовити в повному обсязі.

На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

Публічне акціонерне товариство «Карлсберг Україна» (ідентифікаційний код 00377511) є юридичною особою, яка зареєстрована 05.08.1993 року Виконавчим комітетом Запорізької міської ради, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та Довідкою АА № 812362 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Із матеріалів справи вбачається, що посадовими особами СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі ДПС згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України), наказу від 04.01.2013 № 8 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Карлсберг Україна» з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Дормашавто» (код ЄДРПОУ 36791493) за період листопад, грудень 2010 року, за результатами якої складено акт від 24.01.2013 №42/27-0/00377511 (далі - Акт).

З Акту вбачається, що первинне найменування позивача - Публічне акціонерне товариство «Пиво-безалкогольний комбінат «Славутич». З 10.10.2012 назву підприємства змінено на ПАТ «Карлсберг Україна».

Відповідно до Акту перевіркою встановлено порушення:

1. пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, п. 18 «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 165 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.06.1997 за № 233/2037 занижено податок на додану вартість на загальну суму 4933,00 грн., у тому числі за листопад 2010 року на 3733,00 грн., за грудень 2010 року на суму 1200,00 грн.

На підставі Акту СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі ДПС прийнято податкове повідомлення - рішення від 11.02.2013 № 0000010027, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 6166,25 грн., в тому числі за основним платежем на 4933,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 1233,25 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що податкове повідомлення-рішення від 11.02.2013 №0000010027 було оскаржено позивачем в адміністративному порядку, проте скарга ПАТ «Карлсберг Україна» залишена без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення без змін.

Судом встановлено, що фактично податкові зобов'язання донараховані ПАТ «Карлсберг Україна» на підставі отриманого від ДПІ у Голосіївському районі м. Києва Акту від 13.03.2012 № 30/3-22-80 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Дормашавто» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків покупцями, постачальникам за період з 01.01.2011 по 31.03.2011, 01.05.2011 по 31.07.2011, 01.09.2011 по 30.09.2011, 01.11.2011 по 31.01.2012, який міститься в матеріалах справи та досліджений судом.

В даному акті перевірки зазначено, що ТОВ «Дормашавто» за юридичною адресою не знаходиться, тому зустрічну звірку провести неможливо, ТОВ «Дормашавто» має ознаки фіктивності - відсутні основні засоби, кількість працюючих - 1 особа, місцезнаходження не встановлено. Суд вважає, що зазначені обставини не є достатніми і безпосередніми доказами фактичного нездійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, як і відомості про ненадання гр. ОСОБА_3, який рахувався засновником, директором та головним бухгалтером ТОВ «Дормашавто» дозволу на використання праці та відомості, що гр. ОСОБА_3 за обліками служби громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб не значиться, які отримані після проведення перевірки та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Також у акті перевірки є посилання на факт перебування в провадженні слідчого відділення податкової міліції ДПІ у Голосіївському районі м. Києва кримінальної справи №71-00217, порушеної щодо директора ПП «Гранд Сервіс» ОСОБА_5 за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 205 КК України. В матеріалах даної кримінальної справи наявна інформація, що причетні до ОСОБА_5 невстановлені слідством особи в 2008 - 211 роках без наміру здійснення господарської діяльності, з метою прикриття незаконної діяльності повторно вчинили дії по створенню та придбанню суб'єктів підприємницької діяльності, в тому числі, ТОВ «Дормашавто». Суд вважає, що зазначена обставина також не може бути належним та допустимим доказом нездійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Дормашавто», оскільки по зазначеній кримінальній справі відсутнє рішення суду, яке набрало законної сили та яке встановлювало б відповідні обставини.

Із матеріалів справи вбачається, що 11.08.2010 між позивачем (замовник) та ТОВ «Дормашавто» (перевізник) укладено договір № 504/10-ТР, відповідно до п. 1.1 якого замовник доручає перевізникові, а перевізник надає замовникові послуги з організації перевезення вантажів по території України відповідно до заявок замовника на перевезення в порядку та на умовах, передбачених даним Договором та додатками до нього, а замовник забезпечує приймання і відпуск вантажів згідно зі своїм графіком роботи та сплачує ці послуги після надання перевізником послуг в повному обсязі.

Факт отримання позивачем послуг з організації перевезень вантажів від ТОВ «Дормашавто» на загальну суму 29 600,00 грн., в т.ч. ПДВ 4933,33 грн., сума без ПДВ 24 666,67 грн. підтверджується наступними документами:

- Акт від 27.10.2010 № 271019 здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкова накладна від 27.10.2010 № 271019 на суму 22 400,00 грн., в т.ч. ПДВ 3733,33 грн., сума без ПДВ 18 666,67 грн., реєстр шляхових листів, товарно-транспортні накладні, що містяться в матеріалах справи;

- Акт від 14.12.2010 № 141203 здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкова накладна від 14.12.2010 № 141203 на суму 7200,00 грн., в т.ч. ПДВ 1200,00 грн., сума без ПДВ 6000,00 грн., реєстр шляхових листів, товарно-транспортні накладні, що містяться в матеріалах справи.

Розрахунки між суб'єктами господарювання на загальну суму 29 600,00 грн., в т.ч. ПДВ 4933,33 грн. проводились у безготівковій формі. Заборгованість ПАТ «Карлсберг Україна» перед ТОВ «Дормашавто» відсутня.

Оскільки ПАТ «Карлсберг Україна» вважає, що податкове повідомлення-рішення від 11.02.2013 № 0000010027 прийняте СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі ДПС всупереч обставинам справи та діючому законодавству, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 1.7 ст. 1 Закону № 168/97-ВР податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Як встановлено пп. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 Закону № 168/97 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

За змістом пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97 платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну. В даному підпункті перелічені обовязкові реквізити, що мають міститися в податковій накладній.

Відповідно до абз. 3 пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 вищезазначеного Закону податкова накладна є звітним податковим і одночасно розрахунковим документом.

За приписами пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм, податкова накладна є звітним податковим і одночасно розрахунковим документом, засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця. Придбання товарів (робіт, послуг), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Як встановлено абз. 5 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов'язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Такими реквізитам є: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 18 «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 165 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 за № 233/2037 усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів (послуг) і не скріплюється його печаткою.

Із матеріалів справи вбачається, що у позивача наявні всі необхідні первинні документи, на підставі яких позивачем задекларовано суму податкового кредиту, а придбані позивачем послуги були використані в оподатковуваних господарських операціях позивача. В акті перевірки не наведено у чому саме надані позивачем первинні документи не відповідають вимогам чинного законодавства. Складені контрагентом податкові накладні відповідають вимогам законодавства України стосовно форми і порядку їх оформлення.

Крім того, відповідачем не було спростовано факт наявності контрагента позивача на час здійснення господарських операцій в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та наявності в нього свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ. Не надано відповідачем і такого, що набрало законної сили рішення суду про визнання відповідних правочинів недійсними або вироку суду, яким би встановлювались відповідні обставини.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем задекларовано податковий кредит у порядку та у розмірі, передбаченому нормами чинного законодавства.

Стосовно господарської діяльності контрагента позивача та посилання представника відповідача на Акт про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Як встановлено ч. 1 ст. 511 ЦК України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи.

Частиною 2 ст. 218 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Таким чином, зобов'язання контрагентів позивача не спричиняють цивільно-правових чи податкових наслідків для позивача, так само позивач не може нести відповідальність за будь-які порушення законодавства вчинені його контрагентами.

Позиція вищих судових інстанцій (Верховного та Вищого адміністративного судів) по питанню відповідальності субєктів господарювання вже давно є сталою та полягає у тому, що платник податків не мусить нести відповідальність за можливі порушення податкового законодавства його контрагентами. Це може бути відповідальністю самого контрагента, якщо він допускає такі порушення. Аналогічні висновки надавав і Європейський суд по правам людини, зокрема у справах «Інтерсплав проти України» та «БУЛВЕС АД проти Болгарії».

Платник податку на додану вартість (покупець товару) на час здійснення господарської операції з придбання товару не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит чи бюджетне відшкодування за можливу неправомірну діяльність будь-якого з контрагентів.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як встановлено ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що висновки, зроблені відповідачем в Акті, є необґрунтованими та недоведеними, відповідачем не доведена правомірність прийнятого рішення, позивачем первинними документами доведено відсутність виявленого порушення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню. Оскільки відповідачем безпідставно збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем, то відповідно і сума штрафної санкції є необґрунтованою.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 94, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення №0000010027 від 11.02.2013, прийняте Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби.

Присудити на користь Публічного акціонерного товариства «Карлсберг Україна» з Державного бюджету України судові витрати у розмірі 114,70 грн. (сто чотирнадцять гривень сімдесят копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак