Постанова № 32435453, 11.07.2013, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2013 рокум. Ужгород№ 807/1544/13-а

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шешеня О.М.

при секретарі Неміш Т.В.

за участю:

позивача: Навчально-виховний комплекс "Веселка", представники - Ісак Г.Ю., Гайович С.В.;

відповідача: Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області, представник - Карпюк В.М.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Навчально-виховного комплексу "Веселка" до Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Навчально-виховний комплекс "Веселка" (далі - позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області (далі - відповідач) про скасування рішення №121 від 26.04.2013 року про застосування фінансових санкцій за донарахування сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позов та просили задовольнити позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві, мотивуючи наступним. Відповідачем 26.04.2013 року було проведено планову перевірку позивача щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 23.08.2007 року до 31.03.2013 року. За результатами перевірки було встановлено заниження позивачем нарахування страхових внесків у вересні 2007 року, у жовтні 2008 року, у грудні 2008 року, які в подальшому були самостійно відкориговані позивачем, а відтак за наслідками перевірки відповідачем винесено рішення № 121 від 26.04.2013 року про застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 30557,43 грн. за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків. Разом з тим, представник позивача наголошує на тому, що вказані штрафні санкції було застосовано до позивача з порушенням чинного законодавства та необґрунтовано, виходячи з наступного. Відповідно до заявок на видачу готівки та перерахування коштів на вкладні рахунки позивачем було нараховано та виплачено заробітну плату, у тому числі перераховано страхові внески до відповідача, а саме: відповідно до заявок від 16.10.2007 року та від 15.10.2007 року у вересні місяці 2007 року було нараховано та виплачено заробітну плату у розмірі 37541,64 грн., у тому числі перераховано страховий внесок у розмірі 12463,82 грн., відповідно до заявки від 03.11.2008 року у листопаді місяці 2008 року було нараховано та виплачено заробітну плату у розмірі 18301,45 грн., у тому числі перераховано страховий внесок у розмірі 6076,08 грн., відповідно до заявки від 26.12.2008 року у грудні місяці 2008 року було нараховано та виплачено заробітну плату у розмірі 10175,86 грн., у тому числі лікарняні у розмірі 150,70 грн., та перераховано страховий внесок у розмірі 3378,39 грн. Таким чином, позивачем було сплачено до відповідача страхові внески в повному обсязі, а відтак рішення №121 від 26.04.2013 року про застосування фінансових санкцій за донарахування сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив щодо задоволення позову в повному обсязі, з підстав викладених в наданих письмових запереченнях та просив відмовити в задоволенні позовних вимог, мотивуючи наступним. 26.04.2013 року відповідачем було проведено планову перевірку позивача щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Перевіркою, результати якої відображено в Акті від 26.04.2013 року №255, було виявлено порушення позивачем порядку нарахування страхових внесків до відповідача, а саме: приховання частини фонду оплати праці, а саме: сум виплат, на які нараховуються внески за вересень 2007 року, жовтень та грудень 2008 року. Під час перевірки даних первинної бухгалтерії позивача було встановлено, що загальна сума виплат за вересень 2007 року на які нараховуються внески зазначена в розмірі 37540,27 грн., однак за вказаний місяць позивачем не нараховувались внески до відповідача, а відтак ним було занижено фонд оплати праці на вказану суму, що підтверджується книгою нарахування заробітної плати за відповідний період. Також, позивачем у жовтні 2008 року не відображено суму виплат за даними бухгалтерії у повному обсязі у розмірі 98787,61 грн. Позивачем фонд оплати праці у звітності відображено в розмірі 80836,16 грн., а відтак різницю у розмірі 17951,45 грн. останнім приховано. Разом з тим, у грудні 2008 року при фактичному фонді оплати праці у розмірі 108961,35 грн. позивачем відображено у звітності тільки 95723,85 грн., а тому різниця у розмірі 13237,50 грн. останнім прихована. Таким чином, відбулося фактичне зменшення зобов'язання по страхових внесках в сумі 23847,43 грн., яке у наступних періодах позивачем було самостійно відкореговано. Отже, у відповідності до п. 4 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон України № 1058-IV) та згідно до рішення № 121 від 26 квітня 2013 року відповідачем було застосовано фінансові санкції до позивача у розмірі 30557,43 грн. за донарахування страхових внесків страхувальником. А відтак, в задоволенні позову щодо скасування рішення № 121 від 26 квітня 2013 року про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків слід відмовити.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовна заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачем 26.04.2013 року було проведено планову перевірку позивача щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 23.08.2007 року до 31.03.2013 року.

Результати даної перевірки та виявлені порушення відповідачем були відображені в Акті від 26.04.2013 року №255 (а.с. 7-28).

Як вбачається з Акту від 26.04.2013 року № 255, за наслідками перевірки загальної суми виплат, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за ставкою 33,2 % за період з 23.08.2007 року до 31.03.2013 року відповідачем було виявлено розбіжність між фактичними та звітними даними позивача, а саме: у вересні 2007 року виявлено занижений фонд оплати праці на суму 37540,27 грн., який самостійно відкориговано (збільшено) позивачем звітом за грудень 2007 року; у жовтні 2008 року виявлено занижений фонд оплати праці на суму 17951,45 грн., який самостійно відкориговано (збільшено) позивачем звітом за березень 2013 року; у грудні 2008 року виявлено занижений фонд оплати праці на суму 13237,50 грн., який самостійно відкориговано (збільшено) позивачем звітом за березень 2013 року (а.с. 18).

За результатами проведеної перевірки відповідачем було прийнято рішення № 121 від 26 квітня 2013 року про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків (а.с. 5). Таким чином, відповідачем на підставі рішення № 121 від 26 квітня 2013 року було застосовано до позивача фінансові санкції в розмірі 30557,43 грн., у зв'язку з донарахуванням останнім страхових внесків.

Висновки викладені відповідачем в Акті від 26.04.2013 року №255 та у прийнятому рішенні №121 від 26.04.2013 року, а саме: донарахування позивачем страхових внесків в сумі 23847,43 грн., внаслідок чого до нього було застосовано фінансові санкції у розмірі 30557,43 грн., спростовуються наступним.

У відповідності до ч. 1 ст. 19 Закону України № 1058-IV (виключеної згідно із Законом України від 08.07.2010 року № 2464-VI) (чинної на час виникнення спірних правовідносин) страхові внески до солідарної системи нараховуються: для роботодавця - на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності; для страхувальників, зазначених у пункті 2 статті 14 цього Закону: на суми, зазначені в абзаці другому частини першої цієї статті; на суми грошового забезпечення та інших виплат військовослужбовцям та працівникам воєнізованих формувань у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; на суми допомоги або компенсації у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; для страхувальників, зазначених у пунктах 3 і 4 статті 14, - на суми страхових виплат в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; для осіб, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону, - на суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб; для членів колективних та орендних підприємств, сільськогосподарських кооперативів та фермерських господарств - на суми доходу, що розподіляється між членами колективних, орендних підприємств, сільськогосподарських кооперативів, фермерських господарств і підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб; для осіб, які беруть добровільну участь, - на суми, визначені договором про добровільну участь.

Згідно до ч. 2 ст. 20 Закону України № 1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

У відповідності до п. 4 ч. 9 ст. 106 Закону України № 1058-IV (виключеної згідно із Законом України від 08.07.2010 року № 2464-VI) (чинної на час виникнення спірних правовідносин) за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми.

Разом з тим, перерахування позивачем страхових внесків у повному обсязі за вересень 2007 року, за жовтень 2008 року та за грудень 2008 року підтверджується наступним.

У відповідності до заявки на видачу готівки та перерахування коштів на вкладні рахунки від 16 жовтня 2007 року (а.с. 29) та заявки від 15 жовтня 2007 року (а.с. 31) у вересні місяці 2007 року позивачем було нараховано та виплачено заробітну плату у розмірі 37541,64 грн., у тому числі перераховано страховий внесок до Пенсійного фонду України у розмірі 12463,82 грн., що підтверджується також наданими платіжними дорученнями (а.с. 30, 32).

Відповідно до заявки на видачу готівки та перерахування коштів на вкладні рахунки від 16 жовтня 2008 року (а.с. 33) та заявки від 3 листопада 2008 року (а.с. 36) у листопаді місяці 2008 року було нараховано та виплачено заробітну плату у розмірі 18301,45 грн., у тому числі перераховано страховий внесок до Пенсійного фонду України у розмірі 6076,08 грн., що підтверджується також наданими платіжними дорученнями (а.с. 34-35, 37-38).

Відповідно до заявок на видачу готівки та перерахування коштів на вкладні рахунки від 17 грудня 2008 року (а.с. 39-44) та від 26 грудня 2008 року (а.с. 83) у грудні місяці 2008 року було нараховано та виплачено заробітну плату у розмірі 10175,86 грн., у тому числі лікарняні у розмірі 150,70 грн., та перераховано страховий внесок до Пенсійного фонду України у розмірі 3378,39 грн., що підтверджується також наданими платіжними дорученнями (а.с. 84-85).

Отже, позивачем протягом вересня 2007 року та жовтня і грудня 2008 року у повному обсязі нараховано та сплачено страхові внески відповідачеві, що підтверджено в судовому засіданні представником відповідача. Який також спростував свою попередню думку про те, що позивач приховував від відповідача нарахування заробітної плати працівникам навчального закладу.

Судом також встановлено, що із-за помилки бухгалтера позивача у відповідних звітах за вересень 2007 року, жовтень і грудень 2008 року частина сплачених страхових внесків відповідачеві (із сум додаткової заробітної плати працівників установи) не була зазначена у звітності.

А отже, посилання відповідача на пункт 7 розділу VІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VІ (який набрав чинності з 01.01.2011 року) в якому зазначено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та (або) не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом, не є правомірним оскільки в даному випадку ні про страхові внески, ні про штрафні санкції питання не йдеться.

Позивачем було самостійно звітами відкориговано (збільшено) фонд оплати праці, а саме: за вересень 2007 - звітом за грудень 2007 року, за жовтень 2008 року - звітом за березень 2013 року, за грудень 2008 року - звітом за березень 2013 року, що підтверджується та відображено відповідачем в Акті перевірки від 26.04.2013 року №255 (а.с. 7-28).

Таким чином, у діях позивача не вбачається порушення п. 4 ч. 9 ст. 106 Закону України № 1058-IV, а саме: донарахування сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків, в наслідок чого відповідачем було застосовано фінансові санкції в сумі 30557,43 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вище вказаного суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, позовні вимоги підтверджено належними та допустимими доказами.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 19, 94, 104-106, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов Навчально-виховного комплексу "Веселка" до Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області - задовольнити.

2. Скасувати рішення № 121 від 26 квітня 2013 року про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків.

3. Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя О.М. Шешеня

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 11 липня 2013 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 16 липня 2013 року.