Рішення № 32433384, 12.07.2013, Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1008/6952/12

Провадження № 2/362/490/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.07.2013 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого - судді Корнієнка С.В., при секретарі - Дрозденко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до житлової комісії Васильківського гарнізону, начальника Васильківського гарнізону, Київського квартирно-експлуатаційного управління та Васильківського об'єднаного міського військового комісаріату про визнання права на отримання житлового приміщення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вимогами про визнання за ним права на позачергову чергу на отримання та виділити йому та його сім'ї з п'яті осіб трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача - житлової комісії та начальника Васильківського гарнізону, заперечував проти задоволення вимог, стверджуючи, що позивачем не надана необхідна документація на отримання трьохкімнатної квартири.

Представник Київського квартирно-експлуатаційного управління також заперечував проти задоволення позову, вважаючи, що заявник невірно був поставлений на квартирний облік з 13 березня 1995 року, оскільки на той час був зареєстрований в м. Івано-Франківськ, тобто за останнім місцем своєї служби, а тому вірно був знятий з житлової черги та перенесений на дату його реєстрації в м. Василькові.

Представник військового комісаріату у вирішені справи поклався на думку суду, з його пояснень вбачається, що протоколи засідань житлової комісії за 1995 рік знищені.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

У відповідності до положень ч.3 ст.10 та ч.1 ст.60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, та повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно до положень ч.1 ст.61 ЦПК України, обставині, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Конституція України відокремлює категорії громадян, які потребують додаткових гарантій держави, зокрема гарантій соціального захисту. До них насамперед належать громадяни, які відповідно до ст.17 Конституції України перебувають на військової службі, що забезпечують суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку.

Крім того, відповідно до положень ст.33 Конституції України, гарантується свобода пересування, вільній вибір місця проживання.

Зазначені положення підтверджені положеннями Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Конституційний Суд України в своєму рішенні № 8-рп/99 від 6.07.1999 року вказав на те, що норми, які регулюють суспільні відносини, зокрема, положення ч.5 ст.17 Конституції України, поширюються і на військову службу, яка пов'язана з постійним ризиком для життя і здоров'я, жорсткими вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей під час її проходження.

Відповідно до положень ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями.

Порядок забезпечення житлом військовослужбовців, що діяв станом на березень 1995 року визначався наказом Міністра оборони України № 20 від 3.02.1995 року «Про внесення змін та доповнень до Положення про порядок забезпечення жилою площею в Збройних Силах України (зареєстрований в Міністерстві юстиції України за № 43\579 від 20.02.1995 року).

З огляду зазначених змін вбачається, що у відповідності до п.11, датою постановки на квартирний облік вважається день, коли було винесене рішення житловою комісією військової частини про прийняття на квартирний облік. День прийняття на квартирний облік визначає місце військовослужбовця на одержання житлового приміщення.

Згідно до положень п.12, 17 та 37 Змін, на кожного військовослужбовця, взятого на квартирний облік, оформлюється облікова справа, у якій знаходяться необхідні документи: рапорт про прийняття на квартирний облік, який підписується членами сім'ї, що проживають разом з військовослужбовцем, мають самостійне право на отримання житла та бажають разом з ним стати на облік; довідка з місця проживання про склад сім'ї та прописку; довідка про те, чи перебувають члени сім'ї на квартирному обліку за місцем роботи (у виконавчих комітетах місцевих Рад).

Черговість надання жилих приміщень визначається за часом прийняття на облік (внесення до списків осіб, які користуються правом першочергового та позачергового отримання жилих приміщень).

Військовослужбовці, які перебувають на квартирному обліку, при звільненні з військової служби у запас чи відставку за віком, користуються правом на позачергове одержання житла.

Якщо такий військовослужбовець обирає для проживання після звільнення з військової служби, з урахуванням існуючого порядку прописки, інший населений пункт, відповідний командир військової частини, за проханням військовослужбовця за 3 роки до звільнення у запас або у відставку за віком, подає до військового комісаріату і квартирно-експлуатаційної частини району необхідні документи для зарахування військовослужбовця на квартирний облік, на якому він перебуває до одержання житла. На підставі повідомлення КЕЧ району про зарахування такого військовослужбовця до черги на отримання житла у військовому комісаріаті він знімається з квартирного обліку за останнім місцем служби.

Всіма сторонами по зазначеній справі визнано, що позивач, що має сім'ю у складі 5 осіб, має право на позачергове отримання житла, а тому, зазначені обставині не підлягають доказуванню.

Згідно до наказу командира військової частині 55502 № 68 від 17 квітня 1995 року, на підставі наказу заступника МО України № 0514 від 29.03.1995 року, позивач звільнений із Збройних Сил України за віком з направленням для постановки на військовий облік в Васильківській РВК.

У відповідності до заяви позивача до Васильківського ОМВК від 13 березня 1995 року та довідки Васильківського ОМВК № 174 від 1.12.2005 року, позивач перебував на квартирному обліку з сім'єю в складі 5 осіб з 13 березня 1995 року.

Як вбачається з довідки про перевірку житлових умов позивача, станом на 9.02.2011 року, він з членами родини (5 осіб) проживав за адресою: АДРЕСА_3.

З огляду матеріалів цивільної та облікової справи вбачається, що отриману за останнім місцем служби в закритому військовому містечку службову квартиру АДРЕСА_2 позивач здав відповідній квартирно-експлуатаційній частині.

Як вбачається з протоколів засідань житлової комісії Васильківського ОМВК № 69 від 23.10.2008 року та № 78 від 17.09.2009 року, позивач поновлювався після зняття на квартирному обліку на позачергове отримання житла.

Згідно до протоколів засідань житлової комісії Васильківського ОМВК № 4 від 30 листопада 2011 року ОСОБА_1 зарахований кандидатом на отримання квартири АДРЕСА_1.

У відповідності до протоколів засідань житлової комісії Васильківського гарнізону № 37 від 30 листопада 2011 року погоджений список попереднього розподілу житлової площі для постійного користування позивачеві - квартири АДРЕСА_1,

На підставі листа Київського КЕУ № 303\25\6\1983 від 27.122011 року, протоколів № 6 від 4.01.2012 року та протоколу № 6\1 від 5.01.2012 року житлової комісії Васильківського ОМВК позивач знятий на отримання квартири АДРЕСА_1 та його квартирна черга перенесена з 13 березня 1995 року на 5 серпня 2009 року, тобто з часу реєстрації останнього в м. Василькові.

У відповідності до протоколу засідання житлової комісії Васильківського гарнізону № 40 від 2 лютого 2012 року - позивач знятий з кандидатів на отримання житлової площі через порушення зарахування на квартирний облік до вимог наказу МО України № 20 від 3.02.1995 року.

У відповідності до довідки Івано-Франківського БТІ, позивач (та члені його родині) нерухомість у власності за останнім місцем служби не мав.

Згідно до листа виконавчого комітету Васильківської міської ради Київської області № 1196/01.01.-16 від 23.01.2013 року, спірне житло, отримання якого вимагає позивач знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Суд критично ставиться до стверджень сторін щодо реєстрації членів родині позивача у службовій квартирі за його останнім місцем служби, як підставу позбавлення заявника права на отримання житла, оскільки фактично вони проживають разом з ним, що підтверджується відповідними доказами.

Крім того, у відповідності до положень ч.2 п.15 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 1.11.1996 року „Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" зазначають, що наявність прописки (на даний час реєстрації) сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала.

При цьому суд звертає увагу, що відомості щодо нібито ненадання позивачем необхідної документації для отримання раніше вже розподіленого житла носять формальний характер, що не перешкоджало йому перебувати на квартирній черзі до січня 2012 року.

Таким чином, з огляду на зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що правових підстав для відмови органами військового управління в наданні позивачеві - ветерану військової служби та учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорії 3), що перебував у черзі протягом 17 років, житла є безпідставними та необґрунтованими, вимоги щодо реєстрації позивача за місцем його постановки на житлову чергу в березні 1995 року є надуманими та безпідставними, оскільки не відповідають діючому на той час законодавству щодо забезпечення військовослужбовців житлом.

Приймаючи по справі рішення, суд також виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст.8 Конституції України в Україні визначається і діє принцип верховенства права.

В рішенні Конституційного суду України від 2.11.2004 року № 15-рп/2004 (у справі № 1-33/2004) зазначено, що "Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом".

Правову позицію щодо дотримання справедливості Конституційний суд України висловив й в рішенні від 30 січня 20043 року № 3-рп/2003 (у справі про розгляд окремих постанов слідчого і прокурора) : "Правосуддя за своєю суттю визначається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах".

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 3,10, 11, 60, 61, 79, 88, 212-215, 218, 221, 223, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право на отримання та виділити на склад сім'ї з п'яті осіб квартиру АДРЕСА_1.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги або закінченню апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Васильківський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Корнієнко С.В.